Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №903/25/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Справа № 903/25/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2026 (повний текст - 13.07.2026) у справі №903/25/25 (суддя Шум М.С.)

за заявою Акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак”, м.Луцьк

про банкрутство

за участю представників:

скаржника - Володкевич Ю.О. (поза межами приміщення суду)

ТОВ “Волиньтабак” - Данилевич Л.І. (поза межами приміщення суду)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.07.2026 у справі №903/25/25 задоволено заяву ліквідатора банкрута Демчана О.І. від 03.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 09.06.2025 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції”.

Скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у справі №903/25/25 у частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак” та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” до боржника у повному обсязі.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апеляційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі №903/25/25 (903/659/25) відкрито апеляційне провадження за скаргою особи, яка не брала участі у справі, та зупинено дію рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025, покладеного в основу перегляду кредиторських вимог. На переконання апелянта, за таких обставин зазначене рішення не може слугувати належною підставою для виключення його вимог з реєстру вимог кредиторів боржника.

Скаржник також посилається на порушення принципу правової визначеності та його майнових прав, оскільки виключення вимог у розмірі 13185264,64 грн створює ризик розподілу ліквідаційної маси без урахування його інтересів до завершення перегляду рішення у пов`язаній справі.

Крім того, апелянт стверджує, що визнання недійсним договору поставки №35-ЛВ/24/КК/УН/ДЛС від 30.08.2024 саме по собі не зумовлює автоматичного припинення відступленого права вимоги. Зазначає, що договір відступлення права вимоги не визнано недійсним, а суд першої інстанції мав окремо дослідити момент та обсяг переходу права вимоги, а також правові наслідки недійсності договору поставки для нового кредитора. На думку скаржника, можливість застосування реституції між сторонами договору поставки або відповідальності первісного кредитора перед новим не є безумовною підставою для відмови у визнанні його кредиторських вимог.

ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Волиньтабак» про перегляд ухвали від 09.06.2025 за нововиявленими обставинами.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/25/25 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Романюк Ю.Г., суддя Миханюк М.В.

24.07.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

06.08.2026 до суду надійшли матеріали оскарження ухвали.

Ухвалою суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2026 у справі №903/25/25 - залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати докази сплати 2662,40 грн судового збору.

20.08.2026 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази сплати 2662,40 грн судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.08.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів - членів колегії Романюк Ю.Г. та Миханюк М.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/25/25 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2026 у справі №903/25/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 05.10.2026 об 14:30год. Запропоновано учасникам провадження у строк до 08.09.2026 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

У відзиві від 04.09.2026 ліквідатор ТОВ «Волиньтабак» Демчан О.І. заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що на момент постановлення ухвали від 09.07.2026 рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі №903/25/25(903/659/25) набрало законної сили та не було скасоване. Ухвала про зупинення його дії постановлена лише 13.07.2026, а тому відповідна обставина не існувала на час вирішення заяви про перегляд кредиторських вимог і не могла бути врахована судом першої інстанції. На переконання ліквідатора, законність оскаржуваної ухвали належить оцінювати з огляду на обставини та правове регулювання, що існували на момент її прийняття.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.08.2023 у справі №910/19199/21, ліквідатор наголошує, що дійсність договору відступлення права вимоги не свідчить про існування самої переданої вимоги. За його доводами, відсутність первісного права вимоги виключає його перехід до нового кредитора, тоді як наслідком передання недійсної вимоги є відповідальність первісного кредитора перед новим. Відтак окреме визнання недійсним договору відступлення права вимоги для перегляду ухвали про визнання кредиторських вимог не вимагалося.

У відзиві ліквідатор також повідомляє про подальше скасування судового рішення у пов`язаній справі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026. Водночас вважає, що ця подія не свідчить про незаконність ухвали від 09.07.2026, оскільки відбулася після її постановлення. На думку ліквідатора, за наявності передбачених законом підстав наслідки скасування відповідного рішення можуть бути реалізовані шляхом звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку статті 320 ГПК України.

На підставі викладеного ліквідатор просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції», а ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2026 у справі №903/25/25 залишити без змін

У відповіді на відзив від 02.10.2026 ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» заперечує проти доводів ліквідатора та підтримує вимоги апеляційної скарги.

Апелянт зазначає, що за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №903/25/25 (903/659/25) рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 скасовано та відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсними договорів поставки. Посилаючись на статті 269, 284 ГПК України, скаржник стверджує, що апеляційний суд має врахувати зазначену постанову під час перегляду оскаржуваної ухвали, оскільки внаслідок скасування базового рішення відпала підстава для перегляду його кредиторських вимог за нововиявленими обставинами. На підтвердження своєї позиції посилається на практику Верховного Суду у справах №922/804/20 та №910/17154/21.

Скаржник вважає, що залишення оскаржуваної ухвали без змін за таких обставин порушуватиме принцип правової визначеності та його майнові права. Також зазначає, що після скасування рішення про недійсність договору поставки доводи ліквідатора щодо відступлення недійсної вимоги втратили значення для вирішення спору, а договір відступлення права вимоги не оскаржувався та не визнавався недійсним.

Крім того, апелянт заперечує проти необхідності звернення з окремою заявою про перегляд оскаржуваної ухвали за нововиявленими обставинами. На його переконання, наявність такого процесуального механізму не обмежує права на апеляційний перегляд та не є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги. У зв`язку із цим просить скасувати ухвалу від 09.07.2026 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про перегляд ухвали від 09.06.2025 за нововиявленими обставинами.

ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» подало клопотання від 02.10.2026 про долучення до матеріалів справи копії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі №903/25/25(903/659/25) та врахування її під час апеляційного перегляду.

Клопотання обґрунтовано тим, що зазначеною постановою за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025, яким визнано недійсним договір поставки №35-ЛВ/24/КК/УН/ДЛС від 30.08.2024 та яке було покладено в основу оскаржуваної ухвали про перегляд кредиторських вимог за нововиявленими обставинами.

Посилаючись на набрання постановою апеляційного суду законної сили з дня її прийняття, заявник вважає, що внаслідок скасування рішення від 11.09.2025 відпала матеріально-правова підстава для відмови у визнанні його грошових вимог до боржника. У зв`язку із цим просить долучити зазначену постанову та врахувати її зміст при вирішенні апеляційної скарги.

Колегія суддів долучила до матеріалів справи копію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі №903/25/25(903/659/25), на яку апелянт посилається на обґрунтування доводу про скасування судового рішення, покладеного в основу оскаржуваної ухвали.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.10.2026 представниця ТОВ “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” - Володкевич Ю.О. - підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила скасувати оскаржувану ухвалу, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Представниця ТОВ “Волиньтабак” - Данилевич Л.І. заперечила проти доводів апелянта, надала пояснення по справі. Просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов таких висновків:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.01.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Волиньтабак». Визнано вимоги ініціюючого кредитора – Акціонерного товариства “Райффайзен Банк” в сумі 122465415,21 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто сімдесят календарних днів. Розпорядником майна призначено арбітражного Демчана Олександра Івановича.

03.02.2025 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення №75170) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ТОВ «Волиньтабак».

Ухвалою від 09.06.2025 Господарський суд Волинської області, зокрема, постановив:

« 4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистрибюції” про грошові вимоги до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак” на суму 13185264,64 грн задоволити повністю.

4.1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистрибюції” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак” в розмірі:

- 13185264,64 грн – 4 черга задоволення;

- 6056,00 грн судового збору за подання відповідної грошової вимоги – 1 черга задоволення.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистрибюції” заінтересованою особою стосовно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак”».

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2025, серед іншого, змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду Волинської області від 09.06.25 у справі №903/25/25 шляхом її доповнення щодо підстав визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” заінтересованим кредитором стосовно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак” у справі №903/25/25, виклавши її в редакції постанови.

Постановою Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Волиньтабак”. Відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ “Волиньтабак”. Ліквідатором ТОВ “Волиньтабак” призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

04.06.2026 через Електронний суд надійшла заява від ліквідатора банкрута Демчана О.І. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 09.06.2025.

Обґрунтовуючи свої вимоги ліквідатор зазначив, що із заяви ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» та ухвали суду від 09.06.2025 вбачається, що грошові вимоги товариства в розмірі 13185264,64 грн ґрунтувалися на заборгованості ТОВ «Волиньтабак» за договором поставки №35-ЛВ/24/КК/УН/ДЛС від 30.08.2024, укладеним із ТОВ «ДЛ Солюшн».

За цим договором ТОВ «ДЛ Солюшн» поставило боржнику товар на загальну суму 16319445,00 грн за накладними №ЖТ24-000074086 та №ЖТ24-000074087 від 06.09.2024. Оплата мала бути здійснена 07.09.2024, однак 11.09.2024 покупець сплатив лише 3134180,36 грн, унаслідок чого залишок заборгованості становив 13185264,64 грн.

За договором факторингу №24-09/2 від 11.09.2024 ТОВ «ДЛ Солюшн» відступило ТОВ «Сіті Фін Альянс» право вимоги зазначеної заборгованості, що оформлено актом приймання-передачі від тієї самої дати. Договором передбачено фінансування в сумі 13158893,64 грн та можливість подальшого відступлення вимоги без згоди клієнта.

Надалі за договором відступлення права вимоги №13092024-01 від 13.09.2024 ТОВ «Сіті Фін Альянс» передало ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції» право вимоги до боржника в розмірі 13185264,64 грн в обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення. Ціна відступлення становила 3585264,64 грн і була сплачена новим кредитором у період із 18.09.2024 до 24.09.2024, що підтверджується платіжними інструкціями. Зазначені обставини досліджено судом та покладено в основу ухвали від 09.06.2025 про визнання грошових вимог ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції».

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі №903/25/25(903/659/25) задоволено позов ТОВ «Волиньтабак» в особі розпорядника майна Демчана О.І. про спростування майнових дій боржника, визнання недійсними договорів поставки №25-ЛВ/24/КК/УН/ДЛС від 24.05.2024 та №35-ЛВ/24/КК/УН/ДЛС від 30.08.2024 і стягнення з ТОВ «ДЛ Солюшн» на користь боржника 488177224,00 грн, сплачених за цими договорами. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 зазначене рішення скасовано та відмовлено в позові. Постановою Верховного Суду від 28.05.2026 постанову апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції від 11.09.2025 залишено без змін.

Отже, за результатами касаційного перегляду залишено в силі рішення про недійсність договору поставки №35-ЛВ/24/КК/УН/ДЛС від 30.08.2024, заборгованість за яким була підставою визнання грошових вимог ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції».

На підставі зазначеного арбітражний керуючий просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у справі №903/25/25 про банкрутство ТОВ “Волиньтабак” у частині визнання грошових вимог ТОВ “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви з грошовими вимогами ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб`юції" до ТОВ "Волиньтабак" у повному обсязі; судові витрати покласти на ТОВ “Регіональний центр логістики та дистриб`юції”.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.06.2026 прийнято заяву ліквідатора банкрута Демчана О.І. від 03.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 09.06.2025 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” до розгляду. Заяву призначено до розгляду на 23.06.2026. Визначено строк Товариству з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” для подання відзиву на заяву - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, заявнику для подання відповіді на відзив та заперечень (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді.

08.06.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд направив Господарському суду Волинської області вимогу про надсилання справи №903/25/25 (903/659/25) у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі №903/25/25(903/659/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» в особі розпорядника майна Демчана Олександра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛ Солюшн» про спростування майнових дій боржника, визнання недійсним правочинів та стягнення 488177224,00 грн (в межах розгляду справи №903/25/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак»)

Листом від 10.06.2026 Господарський суд Волинської області надав відповідь на запит апеляційного суду від 08.06.2026 повідомивши про відсутність матеріалів справи №903/25/25(903/659/25) та їх перебування у Верховному Суді.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.06.2026 заяву ліквідатора банкрута Демчана О.І. від 03.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 09.06.2025 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” відкладено на 02.07.2026 на 11:15 год. Розгляд заяви було відкладено за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції”, оскільки повний текст постанови Верховного Суду у справі №903/25/25 (903/659/25) не оприлюднено.

25.06.2026 до Господарського суду Волинської області від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про долучення повного тексту постанови Верховного Суду у справі №903/25/25(903/659/25).

30.06.2026 судом першої інстанції отримано лист Верховного Суду від 25.06.2026, в якому останній інформує про направлення матеріалів справи №903/25/25 (903/659/25) до Північно-західного апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні Господарського суду Волинської області 02.07.2026 оголошено перерву на стадії оголошення ухвали суду до 09.07.2026 10:15 год.

09.07.2026 постановлено оскаржувану ухвалу, якою задоволено заяву ліквідатора банкрута Демчана О.І. від 03.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 09.06.2025 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції”.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є спеціальною процесуальною процедурою, застосування якої потребує встановлення передбачених законом підстав. Істотність обставини визначається її впливом на висновки суду щодо прав та обов`язків учасників справи. При цьому суд повинен установити не лише зв`язок відповідної обставини з предметом розгляду, а й наявність належної правової та фактичної основи для зміни раніше визначеного правового становища учасника справи.

Верховний Суд в постанові від 18.04.2025 у справі №910/3867/19 зазначив, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Нововиявлена обставина - юридичний факт, який: (1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; (2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; (3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; (4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

При цьому, провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.

Будь-яке провадження щодо розгляду майнових та інших вимог до боржника, або вимог самого боржника може призводити до прийняття рішень, які суперечитимуть конкурсному процесу та утворюватимуть дисбаланс у відносинах боржника із кредиторами.

Провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Досягнення зазначених завдання та мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23.

Наразі предметом апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість ухвали, постановленої за результатами розгляду заяви ліквідатора про перегляд визнаних кредиторських вимог за нововиявленими обставинами.

Отже, перевірці підлягає правильність висновку суду першої інстанції про наявність передбачених статтею 320 ГПК України підстав для перегляду ухвали від 09.06.2025 у частині визнаних грошових вимог апелянта.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у апелянта права вимоги до боржника з огляду на визнання недійсним договору поставки рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі №903/25/25 (903/659/25). Саме встановлена цим рішенням недійсність договору стала визначальною підставою для задоволення заяви ліквідатора та скасування ухвали від 09.06.2025 у частині визнання грошових вимог апелянта.

Однак постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відтак відпала встановлена рішенням недійсність договору поставки, з якою суд першої інстанції пов`язав відсутність первісного права вимоги та неможливість його переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” за договорами відступлення.

Інших самостійних обставин, які були заявлені ліквідатором як нововиявлені та могли б обґрунтовувати такий перегляд незалежно від рішення від 11.09.2025, не встановлено.

Отже, після скасування рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі №903/25/25(903/659/25), наведене в оскаржуваній ухвалі обґрунтування відсутності права вимоги втратило свою визначальну правову підставу.

Колегія суддів бере до уваги, що інформація про витребування матеріалів пов`язаної справи №903/25/25(903/659/25) надійшла до суду першої інстанції до постановлення оскаржуваної ухвали.

Як встановлено вище, 08.06.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд направив Господарському суду Волинської області вимогу про надсилання справи №903/25/25 (903/659/25) у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 . Листом від 10.06.2026 Господарський суд Волинської області надав відповідь, повідомивши про відсутність матеріалів справи та їх перебування у Верховному Суді. 30.06.2026 судом першої інстанції отримано лист Верховного Суду від 25.06.2026, в якому останній інформує про направлення матеріалів справи №903/25/25 (903/659/25) до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Отже, на час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції мав відомості про подання апеляційної скарги на рішення, покладене в основу заяви ліквідатора, та про витребування матеріалів для вирішення питання щодо цієї скарги.

З огляду на те, що саме рішення від 11.09.2025 становило визначальну підставу для перегляду визнаних кредиторських вимог, за конкретних обставин цієї справи суду належало з`ясувати результат вирішення питання про прийняття апеляційної скарги та оцінити його процесуальні наслідки перед остаточним вирішенням заяви ліквідатора.

Натомість суд завершив розгляд заяви за невирішеного питання про допуск до апеляційного перегляду рішення, на якому вона ґрунтувалася.

Колегія суддів враховує, що посилання ліквідатора на те, що станом на 09.07.2026 рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 набрало законної сили та не було скасоване, відповідає наведеній у матеріалах справи хронології.

Проте ця обставина сама по собі не усуває необхідності надати оцінку наслідкам скасування такого рішення під час апеляційного перегляду ухвали, яка безпосередньо на ньому ґрунтується.

Пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України передбачено можливість перегляду судового рішення у зв`язку зі скасуванням рішення, яке стало підставою для його ухвалення.

Водночас за обставин цієї справи питання обґрунтованості застосування процедури перегляду за нововиявленими обставинами вже є предметом відкритого апеляційного провадження.

Колегія суддів виходить із того, що оцінка скасування єдиної підстави такого перегляду охоплюється предметом перевірки оскаржуваної ухвали та не становить розгляду нової самостійної вимоги.

Збереження відмови у визнанні кредиторських вимог лише з посиланням на недійсність договору згідно з рішенням, яке наразі скасоване, означало б збереження правових наслідків судового акта, який утратив чинність.

З огляду на обставини цієї справи суд апеляційної інстанції вважає, що покладення на апелянта обов`язку ініціювати ще одне провадження для оцінки наслідків скасування судового рішення, на якому безпосередньо ґрунтується оскаржувана ухвала, за наявності незавершеного апеляційного перегляду цієї ухвали становило б надмірний формалізм. Такий підхід спричинив би дублювання судових процедур і невиправдане затягування захисту прав кредитора.

Тому факт чинності рішення від 11.09.2025 на день постановлення оскаржуваної ухвали пояснює мотиви суду першої інстанції, однак, на переконання колегії суддів, не є достатнім для залишення цієї ухвали без змін після скасування зазначеного рішення та відмови в позові, за відсутності інших самостійних підстав для задоволення заяви ліквідатора.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачають з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Волиньтабак» Демчана О.І. від 03.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у частині грошових вимог ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб`юції».

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції” задоволити.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2026 у справі №903/25/25 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора банкрута Демчана О.І. від 03.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 09.06.2025 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр логістики та дистриб`юції”.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 08.10.2026.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.