Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №924/79/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Справа № 924/79/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

скаржника АТ "Ощадбанк" – Огородник В.В.

інші учасники – не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі №924/79/26 (повний текст складено 01.09.2026)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі №924/79/26, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 задоволено.

Затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 у справі №924/79/26 на умовах, викладених у цій ухвалі.

Вказана ухвала мотивована тим, що план реструктуризації боргів схвалений кредиторами, які мають більшу кількість голосів, погоджений боржницею та розроблений з метою відновлення її платоспроможності; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 124 КУзПБ; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений законодавчо (ч.6 ст.124 КУзПБ). Також суд першої інстанції не встановив підстав для відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника, визначених у ч. 8 ст. 126 КУзПБ.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду 09.09.2026 через систему Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі № 924/79/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 – скасувати. Ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі № 924/79/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- боржник виявив очевидну недобросовісність у поведінці, що виразилась у свідомому приховуванні інформації про свій майновий стан;

- виявивлені суттєві розбіжності між офіційним доходом та реальним рухом коштів по рахунках Боржниці, що є недобросовісною поведінкою;

- апелянт категорично не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо можливості врахування бойових дій та окупації м. Ірпінь у 2022 році як чинника неплатоспроможності боржниці за кредитами, що виникли у 2023– 2024 роках;

- суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обмежився формальним зазначенням про те, що всі інші доводи АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" — також не можуть свідчити про недобросовісність боржниці ОСОБА_1 ;

- суд першої інстанції не надав належної оцінки деклараціям про майновий стан боржника, звітам арбітражного керуючого Багінського А.О. та долученим до матеріалів справи доказам, з огляду на що дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі;

- суд першої інстанції формально, обмежившись лише фактом схвалення плану реструктуризації більшістю кредиторів, усупереч наведеним нормам права та сталій судовій практиці Верховного Суду, постановив незаконну ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів Боржника.

16.09.2026 матеріали справи №924/79/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі №924/79/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "06" жовтня 2026 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань № 3. Запропоновано учасникам справи у строк до 30.09.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

05.10.2026 судом зареєстровано відзив арбітражного керуючого Багінського А.О. (документ сформовано в системі Електронний суд 04.10.2026), в якому арбітражний керуючий просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі № 924/79/26 залишити без змін. Здійснювати слухання справи без участі арбітражного керуючого.

В судовому засіданні представника скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з`явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 21.09.2026 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу – до 02.10.2026.

Арбітражний керуючий Багінський А.О. отримав копію ухвали в електронному вигляді 22.09.2026.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу сформовано в системі Електронний суд 04.10.2026, а зареєстровано судом 05.10.2026, тобто з пропуском установленого ухвалою суду строку на подання такого відзиву.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Арбітражний керуючий до закінчення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не подав відповідну заяву про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Отже, відзив арбітражного керуючого Багінського А.О. на апеляційну скаргу необхідно залишити без розгляду.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що до Господарського суду Хмельницької області 26.01.2026 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ухвали від 02.03.2026 суд, серед іншого, відкрив провадження у справі №924/79/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначив керуючим реструктуризацією у справі №924/79/26 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича та призначив попереднє засідання суду на 11:00 год. 22 квітня 2026 року.

З метою виявлення кредиторів боржника суд за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" 02.03.2026 здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України, номер публікації якого 78607.

До суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від АТ "Акцент-Банк", АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк", АТ "Універсал Банк", які призначені до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.

Згідно з ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2026:

- визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" в розмірі 165636,66 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" у розмірі 289,69 грн пені. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів);

- визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" в розмірі 167170,36 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" у розмірі 16883,93 грн пені. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на оплату судового збору у розмірі 6656,00 грн (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).

Також відповідно до ухвали від 29.04.2026 суд визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" в розмірі 23509,36 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів. Включив до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Акціонерного товариства "Універсал Банк" на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).

Ухвалою суду від 29.04.2026, постановленою за результатами попереднього засідання, зокрема визначено розмір, черговість задоволення та перелік визнаних господарським судом вимог кредиторів для внесення керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , тощо.

25.06.2026 від арбітражного керуючого надійшло клопотання про затвердження плану реструктуризації боргів боржника з додатками.

10.07.2026 керуючий реструктуризації подав до суду план реструктуризації боргів боржника у редакції від 26.06.2026, який був схвалений на зборах кредиторів, що відбулись 03.07.2026, та просив його затвердити.

13.07.2026 від кредитора - АТ "Державний ощадний банк" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшло клопотання, в якому останній просить закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що поданий план реструктуризації боржника з урахуванням наявних у справі відомостей і доказів, не відповідає вимогам КУзПБ:

- паперовий примірник даного плану реструктуризації містить дату підписання зі сторони боржника 26.06.2026 та безпосередньо схвалений 03.07.2026 кредиторами АТ "Універсал Банк" та АТ "Акцент Банк". Однак, даний план реструктуризації фактично підписано боржником 09.07.2026 о 15 год. 11 хв., тобто в переддень подання до господарського суду керуючим реструктуризацією клопотання про його затвердження. Вказана обставина свідчить про формальну участь боржника у даній справі про її неплатоспроможність та підтверджує використання механізму "добровільного банкрутства" з метою фактичного списання заборгованості перед кредиторами;

- у даній справі фізичною особою ОСОБА_1 не було надано до господарського суду інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів та щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед банками;

- боржник обмежилась лише зазначенням у плані реструктуризації як обставини втрати майна і заощаджень: бойові дії та окупація м. Ірпінь у лютому-березні 2022 року, які не можуть вважатися належною та безпосередньою причиною її неплатоспроможності, оскільки грошові зобов`язання (кредити) перед кредиторами були отримані боржницею пізніше — протягом 2023-2024 років. Зазначене свідчить про очевидну невідповідність між часом настання форс-мажорних обставин (втрати матеріальних цінностей та заощаджень) та часом виникнення боргів, що викликає обґрунтований сумнів щодо реальних причин неплатоспроможності та вказує на надання суду недостовірного обґрунтування скрутного матеріального становища;

- у розділі III декларацій за 2023 - 2026 роки відсутня інформація щодо нерухомого майна, де зареєстрована та проживає боржник, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- боржником не надано відомостей та документальних підтверджень щодо правових підстав користування та/або належності на праві власності боржниці та/або членам сім`ї об`єкту нерухомого майна, а саме квартири, де зареєстрована та проживає боржниця;

- боржником як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано довідку АТ "Райффайзен Банк" про рух коштів по рахунку за період з 01.10.2025 по 22.01.2026. За результатами аналізу даної довідки вбачається, що надходження коштів на вказаний рахунок боржника в розрізі місяців становлять - за жовтень 2025 - 24 567,57 грн; за листопад 2025 року - 29 888,43 грн; за грудень 2025 року – 28 505,04 грн та з 01.01. по 22.01.2026 -12 659,50 грн, а всього зарахувань на загальну суму 95 620,54 грн та витрат на загальну суму 89 760,16 грн. Поряд з цим, додаток за №11 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що має назву "дані щодо доходів з ДПС" містить інформацію стосовно сум нарахованого доходу боржника за жовтень 2025 року лише у сумі 11704,00 грн (заробітна плата після відрахування податків) та листопад 2025 року - 11 704,00 грн (заробітна плата після відрахування податків). Суми доходів, що зазначені у довідці банку, окрім зарахування заробітної плати не були зазначені боржником у декларації за 2025 рік, що викликає сумніви щодо джерел існування боржника та її сім`ї, реальності та достовірності задекларованих боржником доходів;

- боржник у пунктах 6.1., 6.2. та 7 плану реструктуризації від 26.06.2026 зазначає рівень доходу, який отримує та розраховує отримувати щомісячно протягом процедури реструктуризації - 11 700,00 грн (заробітна плата після відрахування податків), тобто 140 400,00 грн за рік. АТ "Ощадбанк" звертає увагу, що згідно звіту керуючого реструктуризацією про перевірку майнового стану боржника від 21.04.2026 загальний розмір заробітної плати боржника за 2025 рік складав 179 797,27 грн, тобто щомісяця 14 983,10 грн, що є більшим, ніж рівень доходу, який боржник зазначає, що отримує на даний час. В свою чергу, боржник при значно більшому рівні доходів припинила виконувати зобов`язання перед АТ "Ощадбанк" з травня 2025 року. Крім цього, в розділі "Загальні положення" плану реструктуризації від 26.06.2026, як і в попередніх планах реструктуризації, боржник зазначає, що на даний момент рівень доходів боржниці не дозволяє навіть частково обслуговувати боргові зобов`язання. Тому АТ "Ощадбанк" ставить під сумнів задекларований боржником розмір доходу за 2025 рік в сумі 179 797,27 грн.

Вказане викликає сумніви щодо реальних намірів боржника виконувати запропонований план реструктуризації, у разі його затвердження господарським судом та вчергове свідчить про недобросовісну поведінку боржника, яка у сукупності з іншими обставинами справи, підлягає врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. Враховуючи вищевказане, в тому числі ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо її майна, доходів та витрат, подання виправлених декларацій, що може свідчити про намагання боржниці приховати інформацію, що дозволяла б встановити її реальне фінансове становище, а також враховуючи невідповідність умов поданого боржницею плану реструктуризації боргів боржника вимогам законодавства, оскільки цей план вказує на ознаки ухилення боржниці від виконання зобов`язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором, як передбачає закон (ст. 124 КУзПБ), а фактичне списання заборгованості перед кредиторами, та свідчить про ігнорування боржницею мети і завдань процедури реструктуризації боргів, - АТ "Ощадбанк" вважає, що в цій справі правильним є застосування положень ст.ст. 123, 124, 126 КУзПБ та прийняття обґрунтованого рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

21.08.2026 від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшло клопотання про затвердження плану реструктуризації боргів, згідно з яким останній просить затвердити план реструктуризації боргів боржника, схваленого конкурсними кредиторами (протокол № 3 від 30.07.2026) та припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського А.О. Додатками до заяви оформлено у тому числі план реструктуризації боргів боржника від 22.07.2026.

Місцевий господарський суд, як вже зазначалося, затвердив план реструктуризації та припинив повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського А.О.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою п`ятою КУзПБ.

За змістом ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника є судовою процедурою у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

У даній справі керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Багінський А.О. звернувся до суду із клопотанням про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ч. 3 ст. 48 КУзПБ керуючим реструктуризацією неодноразово проводились збори кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом №ЗК-3 від 30.07.2026 у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією були проведені збори кредиторів шляхом опитування, на вирішення яких винесено два питання: 1. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 2. Прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючим реструктуризацією отримано від кредиторів рішення щодо питань порядку денного, відповідно до яких кредитори із більшою кількістю голосів схвалили план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

За вказане рішення проголосували кредитори з правом вирішального голосу АТ "Універсал Банк" та АТ "Акцент Банк", що підтверджується наявними в матеріалах справи бюлетнем АТ "Універсал Банк" до протоколу зборів кредиторів від 28.07.2026 та результатом заочного голосування АТ "Акцент Банк".

Судом встановлено, що визначення кількості голосів кредиторів здійснено з урахуванням положень ст. ст. 48, 223 КУзПБ.

Кредитор АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" проголосував проти схвалення плану реструктуризації та проголосував за звернення з клопотанням до господарського суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом статті 116 КУзПБ боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги п`ятої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає :

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (п.п.3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (п.п.1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п.п.1, 2, 5, 6 ч.8 ст. 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, які регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, свідчать про те, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами та боржником щодо зміни способу і порядку виконання грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

Отже, застосування до боржника - фізичної особи судових процедур, визначених КУзПБ, можливе за умови забезпечення балансу інтересів як кредиторів, так і боржника.

Судом із плану реструктуризації боргів боржника установлено, що доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: заробітна плата – 15 000 грн (після вирахування податків - 11700 грн).

Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: 1-3 місяці - 5 768,53 грн, 4-60 місяці – 4 800 грн.

Сума вимог кредиторів, яка спрощується (списується): АТ " Акцент Банк" - 38451,42 грн, АТ "Ощадбанк" - 38807,50 грн, АТ "Універсал Банк" - 5457,46 грн.

Сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, становить 290905,60 грн і погашається в наступні строки та розміри:

- АТ " Акцент Банк": 1774,93 грн - 1-2 місяці; 1774,94 грн - 3 місяць; 2231,32 грн/міс - 4-60 місяців;

- АТ "Ощадбанк" - 2218,67 грн - 1-2 місяці; 2218,66 грн - 3 місяць; 2251,98 грн/міс - 4-60 місяців;

- АТ "Універсал Банк" - 1774,93 грн - 1-2 місяці; 1774,94 грн - 3 місяць; 316,70 грн/міс - 4-60 місяців.

Як на ознаку недобросовісності боржника кредитор вказує, що фізичною особою ОСОБА_1 у розділі ІІІ декларацій за 2023 - 2026 роки відсутня інформація щодо нерухомого майна, де задекларована та проживає боржник, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, судом установлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 425770794 від 07.05.2025 у боржниці відсутні об`єкти нерухомого майна, які б належали останній на праві власності.

Факт проживання та користування вищевказаною квартирою був задекларований боржницею у Розділі І декларацій за 2023 - 2026 роки (загальні відомості).

В заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність від 26.01.2026 ОСОБА_1 також повідомила, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаних обставин до заяви було долучено витяг з Реєстру територіальної громади від 21.07.2025.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даному випадку йдеться не про приховування боржницею інформації про нерухоме майно, в якому проживає та зареєстрована остання та не про не відображення такого активу у декларації взагалі, а виключно про не зазначення відповідної інформації у конкретному структурному розділі декларації, за умови що відомості про це майно були розкриті боржницею в іншій частині цього документу.

Таким чином, у кредиторів була можливість встановити факт права користування квартирою номер АДРЕСА_2 . Отже, відсутні підстави стверджувати, що боржниця мала намір приховати цей актив або створити хибне уявлення про свій майновий стан. При цьому, кредитором не додано доказів того, що не зазначення відомостей про зареєстроване місце проживання саме у розділі ІІІ декларацій призвело до приховування інформації, зміни фактичної оцінки майнового стану боржниці або істотного порушення прав кредиторів.

Суд враховує, що затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи спрямоване на досягнення мети процедури реструктуризації - відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів у спосіб, визначений КУзПБ.

При цьому самі лише формальні недоліки плану реструктуризації, які не впливають на можливість виконання плану та не свідчать про порушення прав кредиторів, не можуть бути безумовною підставою для відмови у його затвердженні.

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, неточність щодо не зазначення відповідної інформації у конкретному структурному розділі декларації, за умови що відомості про це майно були розкриті боржницею в іншій частині цього документу, не може бути достатньою підставою для висновку про недобросовісність боржника або відмови у затвердженні плану реструктуризації боржниці.

Скаржник зазначає, що виявив суттєві розбіжності між офіційним доходом та реальним рухом коштів по рахунках Боржниці, що свідчить про недобросовісну поведінку боржниці.

Як правильно зауважив місцевий господарський суд, кредитор фактично ототожнює всі надходження на банківський рахунок із доходами боржниці, що є помилковим. Сам по собі факт зарахування грошових коштів на банківський рахунок не означає, що такі кошти є доходом в розумінні податкового законодавства або особистим доходом боржниці.

Кредитор посилається на обставини надходження коштів на банківський рахунок боржниці у 2025-2026 роках, порівнюючи їх із задекларованою заробітною платою боржниці. Однак, такий арифметичний спосіб порівняння не доводить отримання боржницею незадекларованого доходу, оскільки рух коштів за рахунком може включати кошти, які не є доходом: повернення раніше переданих коштів, переказ між власними рахунками, повернення позик, кошти від членів сім`ї, родичів, тощо.

При цьому, кредитором не наведено конкретного джерела спірних надходжень, не підтверджено доказами, що такі кошти отримано внаслідок оплати праці чи зайняття підприємницькою діяльністю або що такі кошти є доходом, який підлягав декларуванню.

Проаналізувавши виписки АТ "Райффайзен Банк" про рух коштів по рахунку, суд встановив, що основна сума коштів, яка надходила на рахунок боржниці, є заробітною платою. Також боржницею здійснювались внутрішні перекази між власними картками. Решта коштів, що надходила на рахунок, мала незначний розмір та, як пояснив керуючий реструктуризацією, є дрібною матеріальною допомогою від родичів для здійснення щоденних покупок.

Таким чином, доводи кредитора про приховування доходу боржницею є лише припущенням, зробленим шляхом порівняння надходжень на банківський рахунок із розміром отриманої боржницею заробітної плати, без встановлення природи відповідних надходжень.

Крім того, суд не погоджується із доводами кредитора, що бойові дії та окупація м. Ірпінь у 2022 році не повинні бути враховані судом як чинник неплатоспроможності з тієї підстави, що кредитні зобов`язання виникли у 2023 - 2024 роках. Сам по собі момент укладення кредитних договорів не визначає моменту виникнення стану стійкої неплатоспроможності. При встановленні причин неплатоспроможності підлягає оцінці сукупність обставин, що вплинули на можливість боржника виконувати грошові зобов`язання після їх виникнення. Зокрема, як вказує боржниця в заяві про відкриття провадження у справі, під час окупації міста та подальшої окупації вона втратила всі матеріальні цінності та заощадження. І саме після переміщення на підконтрольну Україні територію боржниця була змушена отримувати кредит для забезпечення життєвих потреб.

Суд звертає увагу, що боржниця добровільно бере на себе зобов`язання погасити понад 76 % від загальної суми боргів протягом 5 років. Частка боргів, що підлягає списанню, є незначною і виправданою реальним фінансовим станом боржниці. Відсутність у боржниці рухомого та нерухомого майна підтверджує неможливість миттєвого розрахунку, але за наявності постійного трудового доходу не свідчить про недобросовісність, а навпаки робить реструктуризацію єдиним ефективним та законним способом захисту інтересів як боржниці, так і кредиторів.

Посилання АТ "Державний ощадний банк" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на приписи ч. 11 ст. 126 КУзПБ суд вважає безпідставними, оскільки план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 був схвалений кредиторами ще 12.06.2026, погоджений боржником та поданий до суду для затвердження. Однак з огляду на допущені помилки під час його розроблення, в тому числі арифметичні, в подальшому такий план був уточнений та повторно схвалений зборами.

При цьому відсутність у протоколі відомостей щодо результатів голосування АТ "Державний ощадний банк" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" жодним чином не впливає на результати такого голосування та не може свідчити про наявність підстав для відмови в затвердженні плану реструктуризації.

Також суд враховує, що план реструктуризації, схвалений конкурсними кредиторами (протокол № 3 від 30.07.2026), який просить затвердити керуючий реструктуризацією, був погоджений боржником, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, як це передбачено приписами КУЗПБ.

Колегія суддів звертає увагу, що процедура реструктуризації є необхідною для створення боржнику реальних умов погашення заборгованості з урахуванням його об`єктивних фінансових можливостей, збереження частини доходу на задоволення побутових потреб, а також можливості часткового списання/часткового списання кредиторських вимог, з урахуванням розміру визнаних грошових вимог кредиторів, обмеженості поточних доходів боржника.

З наведених фактичних обставин справи судом не встановлено фактів приховування боржником відомостей, які впливають на визначення його майнового стану та можливості задоволення кредиторських вимог, не встановлено обставин та дій, які б свідчили про навмисне приховування боржником активів, а відповідно недобросовісності боржника та наявності підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, для закриття провадження у даній справі.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 7 ст. 126 КУзПБ господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.

Перевіривши зміст поданого та схваленого частиною кредиторів плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , суд встановив, що план реструктуризації боргів схвалений кредиторами, які мають більшу кількість голосів, погоджений боржницею та розроблений з метою відновлення її платоспроможності; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 124 КУзПБ; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений законодавчо (ч.6 ст.124 КУзПБ).

Також суд не встановив підстав для відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника, визначених у ч. 8 ст. 126 КУзПБ.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано задоволив заяву керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Багінського А.О. про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі та затвердив план реструктуризації боргів боржника у справі № 924/79/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі №924/79/26 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2026 у справі №924/79/26 - без змін.

2. Справу №924/79/26 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.