Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №918/99/19(918/246/22) — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.Рівне Справа № 918/99/19(918/246/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

без повідомлення та виклику учасників справи

розглянувши матеріалами заяви представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" – адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22)

після завершення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі № 918/99/19(918/246/22)

за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича

до відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

про повернення майна боржника

у межах справи №918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

Додаткову постанову ухвалено у більш тривалий строк ніж передбачено частиною 3 статті 244 ГПК України, у зв`язку відпусткою головуючого судді у період з 10.08.2026 по 08.09.2026 включно. А також у зв`язку із відпусткою судді-члена колегії Крейбух О.Г. з 08.09.2026 по 30.09.2026, та днями відпочинку 01.10.2026 та 02.10.2026, що надані судді у зв`язку з відрядженням, яке припало на вихідний день.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.) залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" від 29.06.26р. в частині зміни способу виконання рішення. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №918/99/19(918/246/22) в частині зміни способу виконання рішення залишено без змін.

06.08.2026, через систему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" – адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича надійшла заява (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22).

Так, в обґрунтування заяви (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22), заявник зазначає, що 03.08.2026 у задоволенні апеляційної скарги у даній справі було відмовлено.

У відзиві на апеляційну скаргу в справі №918/99/19(918/246/22) Акціонерний банк "Південний" робив заяву в силу приписів ч. 8 статті 129 ГПК України та просив стягнути з ТОВ "МІЛК ВОРД" на користь Акціонерного банку "Південний" судові витрати у сумі 73 000.00 гривень.

Відповідно до статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заявник просить взяти до розгляду (подані в межах встановлених процесуальних строків) Акт приймання передачі виконаних робіт № 115 від 05.08.2026 , рахунок № 115 від 05.08.2026, а також ордер від 06.08.2026. При цьому, безпосередньо договір про надання правничої допомоги від 03.10.2024, довіреність на адвоката Пахомова І.Ю. та його свідоцтво додавались до відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, просить врахувати надане обґрунтування витрат на правову допомогу, що було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу.

Окремо, просить врахувати, що правова допомога щодо складання відзиву на апеляційну скаргу була надана у повному обсязі, відповідний відзив міститься в матеріалах справи. Договором про надання правової допомоги, а саме п. 4.2. зафіксовано гонорар за відзив без прив`язки до часу його виконання. Так саме, й щодо участі в судовому засіданні та щодо гонорару успіху (тобто, гонорар, який сплачується Замовником у випадку досягнення позитивного результату на його користь).

Керуючись Конституцією України, нормами ГПК України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", заявник з урахуванням заяви поданої в рамках відзиву на апеляційну скаргу просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" на користь Акціонерного банку "Південний" судові витрати у сумі 73 000.00 гривень.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.) прийнято до розгляду заяву представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" – адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22) без призначення судового засідання та повідомлення учасників провадження у даній справі.

Даною ухвалою запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" протягом 20 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив/заперечення на заяву щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22).

Також, даною ухвалою повідомлено сторін, що враховуючи принцип незмінності складу, перебування головуючого судді та судді-члена колегії у справі у відпусках розгляд та вирішення вказаної буде здійснено апеляційним судом у межах строку, що перевищує встановлений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Станом на 08.10.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" не скористалося правом подачі до суду відзиву/заперечення на заяву щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22).

Розглянувши заяву (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22 колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини 1, 2 статті 126 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі № 918/99/19(918/246/22) відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" вх. № 5551/26 від 09.06.2026 про призначення у справі експертизи.

Відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" вх.№3406/26 від 17.06.2026 про призначення у справі повторної експертизи.

Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Тищенко О.І. про зміну способу виконання рішення у справі № 918/99/19(918/246/22)

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" від 29.06.2026 в частині зміни способу виконання рішення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №918/99/19(918/246/22) в частині зміни способу виконання рішення залишено без змін.

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 5 вказаної норми під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Окрім того, метою стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме норма права повинна застосовуватися.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2024 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (Замовник) з однієї сторони, та Адвокатським об`єднанням "ЮРПРАЙМ" (Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги, згідно пункту 1.1. якого, Замовник доручає та оплачує Виконавцю виконання останнім адвокатської діяльності на його користь, передбаченої діючим законодавством України (тобто, незалежної професійної діяльності адвоката (адвокатів Виконавця) щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Замовнику).

Відповідно пункту 1.3. Договору Виконавець в залежності від процесуального статусу, наділений усіма правами, передбаченими відповідним процесуальним законодавством України, самостійно приймає рішення та вчиняє усі необхідні та можливі процесуальні дії без обмежень, що стосуються справ Замовника.

За пунктом 3.3. Договору Замовник зобов`язується сплачувати гонорар Виконавцю та усі понесені останнім фактичні витрати під час виконання цього Договору.

У розділі 4 договору сторони визначилися щодо вартості виконаних робіт.

4.1. Гонорар є формою винагороди Виконавця за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Замовнику.

4.2. Сторони погодили використовувати фіксовані ставки гонорару за фактично здійснену адвокатську діяльність на користь Замовника. При цьому, загальний розмір винагороди в межах конкретної справи, визначається сумуванням ставок, перелічених в цьому пункті Договору, з урахуванням фактично наданої правової допомоги (здійсненої адвокатської діяльності):

Правова консультація; ознайомлення з матеріалами справи; розробка стратегії - 3000.00 грн

Складання адвокатського запиту чи листа - 2500.00 грн

Правовий аналіз правочину - 10000.00 грн

Складання заяви чи клопотання - 5000.00 грн

Складання позовної заяви; апеляційної чи касаційної скарги; іншої скарги; відповіді на відзив -10000.00 грн

Складання відзиву; письмових пояснень; заперечень; проекту мирової угоди, правочину чи рішення - 15000.00 грн

Участь в переговорах з третіми особами (без ліміт за часом) та/або участь у процесуальних діях - 10000.00 грн.

Участь в судовому засіданні (в рамках будь-якої стадії чи процесу) - 1 судове засідання - 8000.00 грн

Гонорар успіху у спорах про стягнення грошових коштів на користь Замовника (тобто, гонорар, який сплачується Замовником у випадку досягнення позитивного результату на його користь) - 5% від суми стягнення, але не менше 50 000.00 грн.

Гонорар успіху в інших спорах (тобто, гонорар, який сплачується Замовником у випадку досягнення позитивного результату на його користь) - за домовленістю Сторін, але не менше 50 000.00 грн., якщо окрема домовленість не укладалася.

4.3. Сторони домовились, що оплата гонорару Виконавця здійснюється замовником на підставі Акту приймання-передачі послуг (чи Попереднього Акту приймання-передачі послуг), який є відповідним рахунком на оплату та який встановлює у кожному випадку дату оплати гонорару (та/або фактичних витрат понесених Виконавцем).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2028 року (пункт 5.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженим представниками сторін, та скріплений їх печатками.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Пахомов І.Ю. надавав правничу допомогу Акціонерному банку "Південний" у Північно-західному апеляційному господарському суді згідно ордеру на надання правничої (правової ) допомоги №1757399 від 06.08.2024, виданого Адвокатським об`єднанням "ЮРПРАЙМ".

Згідно Акту №115 прийому-передачі виконаних робіт від 05.08.2026 Замовник та Виконавець уклали цей Акт про наступне:

Відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 03.10.2024 Виконавець надав, а Замовник прийняв наступні послуги, що підлягають оплаті з боку Замовника та були фактично здійснені Виконавцем при наданні правової допомоги:

Правнича допомога щодо складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 918/99/19(918/246/22) - 15 000,00 гривень

Участь в судовому засіданні (1 засідання) - 8 000,00 гривень

Гонорар успіху (досягнення позитивного результату на користь клієнта - відмова з задоволенні апеляційної скарги у справі № 918/99/19(918/246/22) - 50 000,00 гривень.

Загальна вартість наданих послуг за п. 1 цього Акту склала: 73 000,00 грн (без ПДВ). Сторони домовились, що надані за цим актом послуги мають бути оплачені не пізніше 31.12.2026 року.

Таким чином, представник Банку заявляє до стягнення з боржника 73 000,00грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Згідно частини 3 вказаної статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, АТ "Південний" у відзиві на апеляційну скаргу повідомив що попередній (орієнтовний) суми судових витрат банку за розгляд справи у суді апеляційної інстанції складають 73 000,00грн.

В даному випадку, відзив є першою заявою заявника, з орієнтовним розрахунком судових витрат.

Як уже зазначалося, частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

03.08.2026 апеляційним судом постановлено судове рішення у даній справі.

06.08.2026, через систему "Електронний суд" Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" подало до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22).

Оцінивши докази, з урахуванням результатів розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка оскаржувалася в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про зміну способу виконання рішення у справі №918/99/19(918/246/22), апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що надані заявником документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, обґрунтований.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Так, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою – сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/164/21 (провадження № 12-14гс22)).

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №918/99/19(918/246/22).

Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.08.2026.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 забезпечено представнику ПАТ АБ "Південний" – адвокату Пахомову І.Ю. участь в судовому засіданні 03.08.2026 у справі №918/99/19(918/246/22) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Судове рішення за результатами апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №918/99/19(918/246/22) ухвалено судом апеляційної інстанції 03.08.2026 - у першому судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.08.2026 з розгляду апеляційної скарги у даній справі адвокат Пахомов І.Ю., як представник кредитора ПАТ "Південний", брав участь в режимі відеоконференції.

Згідно протоколу судового засідання від 03.08.2026, адвокат Пахомов І.Ю. надавав пояснення по справі та по суті розгляду апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, "що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

За результатами дослідження наданих заявником Договору про надання правової допомоги б/н від 03.10.2024, Акту від 05.08.2026 прийому-передачі виконаних робіт №115, так і наявних у матеріалах справи доказів, слід зазначити наступне.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом Пахомовим І.Ю. послуг з надання правничої допомоги, згідно вказаних документів суд апеляційної інстанції керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати до стягнення кредитору всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені ним в суді апеляційної інстанції.

Апеляційним господарським судом під час вирішення у даній справі питання про розподіл судових витрат - витрат на правничу допомогу АБ "Південний" адвокату Пахомову І.Ю. також, зокрема, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

В даному випадку, колегія суддів вважає, що надані адвокатом Пахомовим І.Ю. своєму Клієнту послуги з правничої допомоги за визначеними тарифами під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції щодо перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції від 18.06.2026 у справі № 918/99/19(918/246/22) про відмову у задоволенні клопотань про призначення у справі експертизи, повторної експертизи та заяви ліквідатора банкрута про зміну способу виконання рішення у справі № 918/99/19(918/246/22) (за уточненням в подальшому - лише в частині відмови щодо зміни способу виконання рішення) є не співмірним, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на її складність (предмет апеляційного оскарження) та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Вказана вартість наданих послуг з правничої допомоги та виконаної адвокатом роботи з представництва інтересів свого Клієнта – надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції є завищеною.

Апеляційний суд вважає, що визначені сторонами ставки за фактично виконану адвокатську діяльність, для застосування в даному апеляційному провадженні, під час вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу кредитору, які останній заявляє у суді апеляційної інстанції є перебільшеними.

Виходячи зі змісту відзиву, його обсягу, доводів та обґрунтування, колегія суддів вважає, що аналіз оскаржуваної ухвали, формування позиції захисту, підготовка та надсилання до суду відповідних документів , підбір правових норм не вимагали значної затрати часу у такій роботі (на здійснення відповідних послуг), як і відповідно – високої оплати праці.

Предмет апеляційного оскарження не складав будь якої складності для адвоката.

Виходячи зі змісту відзиву, колегія суддів вважає, що загальний розмір вартості послуг за складання адвокатом відзиву в частині зміни способу виконання рішення (адже відзив містить і заперечення на інші процесуальні питання, що покладені в основу оскаржуваної ухвали) може становити не більше 5000,00 грн

Щодо представництва в суді апеляційної інстанції інтересів АБ "Південний" під час апеляційного розгляду даної справи, колегія суддів зазначає - згідно протоколу судового засідання від 03.08.2026, адвокат Пахомов І.Ю., як представник кредитора, надавав пояснення по суті розгляду апеляційної скарги (в режимі відеоконференції).

Судове засідання у даній справі розпочато о 16:34год.

Відповідно до протоколу судового засідання - судове засідання (з розглядом по суті апеляційної скарги за участі представників сторін, стадією ухвалення судового рішення – перерва в судовому засіданні та оголошенням вступної та резолютивної частин постанови) - тривало 1год 29хв. Закриття судового засідання, засідання завершено – о 18:02год.

Загальний розмір витрат на адвоката щодо представництва останнім його інтересів у суді апеляційної інстанції – у вказаному судовому засіданні, виходячи із тривалості останнього може становити не більше 5000,00 грн.

Вказані види послуг не складають будь якої складності для адвоката чи вимагає значної затрати часу у такій роботі, зважаючи, на те, що Адвокатське об`єднання "ЮРПРАЙМ" надає правничу допомогу – юридичні послуги Публічному акціонерному товариству АБ "Південний" щодо здійснення захисту та представництва інтересів останнього, згідно договору про надання правової допомоги б/н від 03.10.2024

Щодо заявленого до стягнення з боржника розміру гонорару успіху в сумі 50 000,00 грн, колегія суддів, оцінюючи фактичні витрати кредитора з урахуванням всіх аспектів і складності справи – предмету апеляційного оскарження, а також обсягу фактично наданої правової допомоги його адвокатом саме під час апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №918/99/19(918/246/22), виходячи із умов договору про надання правничої допомоги та розумності заявленого розміру та фінансового стану обох сторін зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Сторонами у договорі про надання правової допомоги від 03.10.2024 визначено умови, за якими може бути застосований гонорар успіху:

- гонорар успіху у спорах про стягнення грошових коштів на користь Замовника (тобто, гонорар, який сплачується Замовником у випадку досягнення позитивного результату на його користь) - 5% від суми стягнення, але не менше 50 000,00 грн;

- гонорар успіху в інших спорах (тобто, гонорар, який сплачується Замовником у випадку досягнення позитивного результату на його користь) - за домовленістю сторін, але не менше 50 000,00 грн, якщо окрема домовленість не укладалася.

Слід зазначити, що позитивний результат - за результатами здійснення даного апеляційного провадження - прийнятих судами процесуальних рішень, не відповідає змісту даного пункту договору.

Адже за даним апеляційним провадженням щодо зміни способу виконання рішення відсутній будь-який спір.

Спір повинен виникати з господарських відносин (під час здійснення господарської діяльності, укладання, виконання чи розірвання господарських договорів тощо), а також у справах про банкрутство.

З правової точки зору зміна способу виконання рішення не є новим спором чи новим позовом. Це виключно процесуальний механізм (стадія судового контролю за виконанням рішення), який допомагає реалізувати вже ухвалене судове рішення, якщо виконати його первинним шляхом неможливо. Суд не переглядає справу наново, не встановлює нових обставин винуватості чи правоти сторін і не змінює рішення по суті.

Як уже зазначалося, статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 4 статті 129 ГПК України визначає, як розподіляються між сторонами/учасниками провадження у справі - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи

Частина 5 вказаної норми вказує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відтак, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

В законі визначаються, інші судові витрати, які можуть бути понесені особами, які беруть участь у справі, у зв`язку із розглядом справи спору, на будь якій стадії розгляду справи: витрати на правничу допомогу, витрати на призначення експертизи, витрати на поштову кореспонденцію, оскарження іншими учасниками провадження будь яких процесуальних документів суду - ухвал, які оскаржуються окремо від рішення суду, у зв`язку з чим виникає необхідність нести тою чи іншою стороною справи додаткові витрати на правничу допомогу; інші, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Апеляційним судом наголошується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД" оскаржувало ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №918/99/19(918/246/22) в частині зміни способу виконання рішення.

В даному апеляційному провадження не перебувало на розгляді судове рішення, прийняте за результатами вирішення спору по суті.

Так, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 20.05.2026 у справі №911/969/24 розмежувала підстави, за яких суд вправі не присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу:

1) зменшення розміру витрат з підстав їх неспівмірності критеріям, визначеним ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише за клопотанням іншої сторони, оскільки за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (п.7.9, 7.10 постанови з посиланням на додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 та від 15.06.2022 у справі №910/12876/19);

2) окремо від цього, керуючись критеріями, визначеними ч.ч.5,7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (зокрема обґрунтованістю та пропорційністю розміру витрат до предмета спору), суд може не присуджувати стороні всі її витрати на професійну правничу допомогу і за власним розсудом, тобто незалежно від наявності клопотання іншої сторони про зменшення витрат за ст.126 цього Кодексу.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

Так, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у справі №922/1964/21 від 16.11.2022, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заявлений розмір гонорару успіху заявлений представником банку не відповідає критерію розумності їхнього розміру, та є не обґрунтованим щодо пропорційності предмета спору

Апеляційний суд відмовляє у задоволенні заяви в частині стягнення 50 000,00 грн гонорару успіху.

Керуючись згаданими вище критеріями, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, стандартами доказування згідно норм ГПК України, враховуючи правові позиції Верховного Суду та наведені обставини щодо обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт адвокатом кредитора щодо представництва інтересів останнього у дані справі у суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд зменшує розмір судових витрат за складання відзиву та участь у судовому засіданні до обґрунтованого та розумного мінімуму.

Обґрунтованим, співмірними та таким, що підтверджуються належними доказами є розмір судових витрат АБ "Південний" на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн: 5000,00 грн - за складання відзиву та 5000,00 грн - за участь у судовому засіданні.

Від так, в стягненні 63000,00 грн - витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції відмовляє заявнику.

Заяву представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" - адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22) слід задоволити частково.

Відповідно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" підлягає до стягнення 10000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

На виконання даної додаткової постанови слід видати наказ, видачу якого доручити Господарському суду Рівненської області.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" – адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича (вх.3744/26 від 06.08.2026) щодо витрат на правничу допомогу у справі №918/99/19(918/246/22) - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 38346157) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647) 10 000,00 (десять тисяч) гривень - витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

4. У задоволенні заяви (вх.3744/26 від 06.08.2026) представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" - адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича в частині стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 63 000,00грн - відмовити.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повна додаткова постанова складена "08" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.