Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №924/1391/13 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Справа № 924/1391/13

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

апелянта - Щавінська Т.А. (в режимі відеоконференції);

арбітражного керуючого - Іващук В.А. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року у справі №924/1391/13 (суддя Вибодовський О.Д.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі

до Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод"

про визнання банкрутом

(клопотання арбітражного керуючого Іващука В.А. про стягнення невиплаченої основної грошової винагороди)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 клопотання арбітражного керуючого Іващука В.А. про стягнення невиплаченої основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 924/1391/13 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 у розмірі 795 898,23 грн з кредиторів пропорційно до визнаних грошових вимог, з врахуванням уточнених клопотань (вх.№05-22/5042/26 від 18.06.2026 та вх.№05-22/5159/26 від 22.06.2026), задоволено.

Присуджено до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Іващука В.А. 180 430,13 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1391/13 у період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

Присуджено до стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Іващука В.А. 218 474,06 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1391/13 у період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" на користь арбітражного керуючого Іващука В.А. 394 685,93 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1391/13 у період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії на користь арбітражного керуючого Іващука В.А. 2 308,11 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1391/13 у період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №924/1391/13 поновлено Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі № 924/1391/13. Призначено справу №924/1391/13 до розгляду на 05.10.2026 об 11:30 год.

Арбітражний керуючий Іващук В.А. у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники кредиторів не з`явилися; про причини неявки суд не повідомили.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників кредиторів.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта та арбітражний керуючий Іващук В.А. повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого Іващука В.А, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника до 16.03.2014, а розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сольського Володимира Степановича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.03.2014 замінено розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" - арбітражного керуючого Сольського Володимира Степановича на арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2014 продовжено строк процедури розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" до 16.05.2014.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" у загальній сумі 2 250 637,33 грн.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2014 Відкрите акціонерне товариство "Полонський фарфоровий завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 15.05.2015 та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.

15.05.2014 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про визнання Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі № 924/1391/13.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2014 справу №924/1391/13 за заявою Шепетівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" про визнання банкрутом прийнято до провадження суддею Вибодовським О.Д.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023 затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора у сумі 795 898,23 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2022, припинено повноваження ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Стамбулу Віталія Михайловича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2025 арбітражного керуючого Стамбулу Віталія Михайловича відсторонено від виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2025 задоволено заяву арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича від 06.02.2025 про відсторонення його від участі у справі № 924/1391/13 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі до Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" про визнання банкрутом та відсторонено арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича від виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод".

У подальшому судом неодноразово здійснювалися запити до автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, з метою визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" у справі № 924/1391/13 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі до Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" про визнання банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.07.2025 ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" призначено арбітражного керуючого Побережного Володимира Трохимовича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2026 затверджено звіт ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" арбітражного керуючого Побережного Володимира Трохимовича, з врахуванням доповнення до звіту, про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" у справі №924/1391/13 за період з 29.07.2025 по 21.10.2025 пропорційно кредиторським вимогам у розмірі 66 580,56 грн.

Цією ж ухвалою затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Побережного Володимира Трохимовича, з врахуванням доповнення до звіту від 10.11.2025, про проведену роботу щодо Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" та ліквідаційний баланс станом на 21.10.2025.

Крім того, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2026 Відкрите акціонерне товариство "Полонський фарфоровий завод" ліквідовано; вимоги кредиторів, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, а також вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі № 924/1391/13 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" закрито; скасовано мораторій, введений ухвалою суду від 21.11.2013; зобов`язано державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відкрите акціонерне товариство "Полонський фарфоровий завод".

21.04.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області від арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича надійшло клопотання про стягнення з кредиторів пропорційно до розміру визнаних грошових вимог невиплаченої основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора у справі №924/1391/13 за період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий Іващук Валентин Анатолійович зазначив, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023 у справі № 924/1391/13 задоволено його клопотання про припинення повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" та цією ж ухвалою затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора у сумі 795 898,23 грн, яка залишилася невиплаченою у зв`язку з відсутністю у боржника активів та грошових коштів.

З огляду на викладене арбітражний керуючий просив суд покласти обов`язок зі сплати основної грошової винагороди у сумі 795 898,23 грн на кредиторів пропорційно до розміру затверджених судом їх кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.04.2026 клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про стягнення невиплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 924/1391/13 призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.06.2026 о 10:00 год.

29.05.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області від представника кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області надійшла заява із запереченнями проти клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про стягнення основної грошової винагороди у справі № 924/1391/13, обґрунтована тим, що в умовах воєнного стану фінансування податкових органів суттєво обмежене, у зв`язку з чим контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості здійснити виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень у цій справі.

Заперечуючи проти задоволення вказаного клопотання, Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області також наголосило, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023 припинено повноваження арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича як ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" за його власним бажанням.

Крім того, заявник зауважив, що за результатами виконання арбітражним керуючим Іващуком Валентином Анатолійовичем повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області не погашалися, внаслідок чого податковий борг Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" у розмірі 714 300,00 грн списано у зв`язку із закриттям провадження у справі № 924/1391/13, а тому, на переконання кредитора, покладення на кредиторів, зокрема, на контролюючий орган, додаткового фінансового тягаря у вигляді сплати грошової винагороди арбітражного керуючого є несправедливим та нівелює мету процедури банкрутства, яка полягає у захисті інтересів кредиторів, а не у збагаченні арбітражного керуючого.

Окрім наведеного, Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області вказало на несвоєчасність звернення арбітражного керуючого з відповідним клопотанням, оскільки його подано після закриття провадження у справі про банкрутство.

01.06.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2026 о 10:00 год., про що постановлено протокольну ухвалу.

18.06.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області від арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича надійшов відзив на заяву Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, в якому арбітражний керуючий зазначив, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2026 затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, однак питання щодо виплати основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора, розмір якої затверджено ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023 у сумі 795 898,23 грн, залишилося невирішеним у зв`язку з відсутністю у боржника грошових коштів та активів, що й стало підставою для його звернення до суду з клопотанням про покладення обов`язку зі сплати затвердженої суми грошової винагороди на кредиторів.

Не погоджуючись із запереченнями Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області проти задоволення клопотання, арбітражний керуючий Іващук Валентин Анатолійович зазначив, що під час виконання повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" ним було підготовлено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс боржника, які винесено на розгляд засідання комітету кредиторів, що відбулося 21.11.2022, однак за результатами цього засідання комітетом кредиторів прийнято рішення відмовити у затвердженні ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу боржника до завершення розгляду кримінальної справи у Дзержинському суді м. Харкова.

Водночас арбітражний керуючий звернув увагу на те, що протягом понад 5 років виконував повноваження ліквідатора безоплатно та за власні кошти ніс усі витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, а оскільки надалі продовжувати виконання відповідних повноважень не мав можливості, 29.11.2022 звернувся до суду із заявою про звільнення від виконання повноважень ліквідатора, подавши при цьому ліквідаційний звіт.

Крім того, арбітражний керуючий Іващук Валентин Анатолійович зазначив, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023, якою затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора у сумі 795 898,23 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2022, не була виконана наступними ліквідаторами в частині внесення відповідної суми до реєстру вимог кредиторів.

При цьому арбітражний керуючий вказав, що неодноразово звертався до наступних ліквідаторів із відповідними заявами, а саме: від 19.04.2023 та від 29.11.2023 - до арбітражного керуючого Стамбули Віталія Михайловича, а від 15.10.2025 - до арбітражного керуючого Побережного Володимира Трохимовича, однак такі звернення, за його твердженням, залишилися без належного реагування.

Також арбітражний керуючий вважає, що саме з вини кредиторів ліквідаційна процедура безпідставно затягнулася більш як на 3 роки, що призвело до збільшення витрат на її проведення за відсутності будь-якого результату щодо погашення вимог кредиторів.

З врахуванням наведеного, а також відсутності у банкрута будь-яких майнових активів, арбітражний керуючий Іващук Валентин Анатолійович вважає правомірним покладення на кредиторів обов`язку зі сплати його грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 924/1391/13.

До відзиву арбітражним керуючим Іващуком Валентином Анатолійовичем долучено протокол засідання комітету кредиторів у справі № 924/1391/13 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" від 21.11.2022; заяву арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (вих. №19/1391-ЗАК від 19.04.2023), адресовану арбітражному керуючому Стамбулі Віталію Михайловичу; заяву арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (вих. №29/1391-ЗАК від 29.11.2023), адресовану арбітражному керуючому Стамбулі Віталію Михайловичу; заяву арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (вих. №15/1391-ЗАК від 15.10.2023), адресовану арбітражному керуючому Побережному Володимиру Трохимовичу.

18.06.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області від арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича надійшло уточнене клопотання про стягнення з кредиторів пропорційно до розміру визнаних грошових вимог невиплаченої основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 924/1391/13 за період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

22.06.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області від арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича надійшло уточнене клопотання про стягнення з кредиторів пропорційно до розміру визнаних грошових вимог невиплаченої основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 924/1391/13 за період з 01.01.2017 по 30.09.2022.

Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про стягнення невиплаченої основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 924/1391/13, з врахуванням поданих уточнень, дослідивши обставини виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, затвердження розміру належної йому основної грошової винагороди та відсутності у боржника майнових активів і коштів для її виплати, проаналізувавши вимоги чинного законодавства щодо порядку та джерел оплати послуг арбітражного керуючого, дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення обов`язку зі сплати невиплаченої основної грошової винагороди на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог та, як наслідок, про задоволення клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані та нікого не можна примушувати виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами статті 9 КУзПБ за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг у справі про банкрутство постановляються ухвали господарського суду, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у справі № 924/1391/13 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" було відкрито 21.11.2013, а повноваження ліквідатора арбітражний керуючий Іващук Валентин Анатолійович виконував як у період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і після введення в дію КУзПБ, у зв`язку з чим при вирішенні питання щодо нарахування та виплати його основної грошової винагороди підлягають врахуванню положення законодавства, чинного у відповідні періоди виконання ним повноважень ліквідатора.

Так, відповідно до частини першої статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції, чинній у відповідний період, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною третьою статті 115 цього Закону передбачалося, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород, при цьому право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним відповідних повноважень.

Згідно з частиною четвертою статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, за винятком визначених цією нормою витрат.

За змістом частини п`ятої статті 115 зазначеного Закону, сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснювалися за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Частиною шостою статті 115 цього Закону було передбачено право кредиторів створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, формування якого та порядок використання його коштів визначалися рішенням комітету кредиторів та затверджувалися ухвалою господарського суду.

21.10.2019 введено в дію КУзПБ.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюються відповідно до КУзПБ.

Згідно з частиною першою статті 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з частиною другою статті 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше встановленого цією нормою мінімального розміру за кожний місяць виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Цією ж нормою визначено джерела сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого, зокрема, кошти, авансовані заявником на депозитний рахунок господарського суду, а у разі продовження процедури після закінчення авансованих коштів - кошти, одержані боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, кошти, одержані від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або кошти фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

За змістом частини п`ятої статті 30 КУзПБ, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, порядок формування та використання коштів якого визначається рішенням комітету кредиторів і затверджується ухвалою господарського суду.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 30 КУзПБ, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи чи комітетом кредиторів у справі про банкрутство юридичної особи, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками відповідної судової процедури подається арбітражним керуючим до господарського суду, розглядається судом та затверджується ухвалою, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Системний аналіз наведених положень законодавства свідчить, що виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство здійснюється виключно на оплатній основі, право на основну грошову винагороду виникає в силу закону за фактом належного виконання відповідних повноважень, а відсутність у боржника майна чи коштів сама по собі не припиняє та не нівелює такого права.

При цьому законодавством про банкрутство передбачено декілька джерел оплати послуг арбітражного керуючого, однак не встановлено заборони щодо покладення обов`язку з виплати належної йому грошової винагороди на кредиторів у випадку відсутності у боржника майна, коштів або інших передбачених законом джерел для її виплати.

У контексті наведеного правового регулювання колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2026 у справі № 927/149/22, у якій суд, вирішуючи питання щодо джерел оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за відсутності достатніх коштів боржника, виснував, що якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі.

При цьому, беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, за наявності відповідних правових підстав витрати на оплату послуг ліквідатора та понесені ним витрати покладаються на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.

Водночас Верховний Суд наголосив, що практика покладення на кредиторів витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності таких послуг відповідно до статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, коли кредитори не утворили за власною ініціативою фонд оплати послуг ліквідатора, кошти боржника від реалізації його активів відсутні, а провадження у справі про банкрутство має бути завершене.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду, згідно з якою кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, у свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди за належне здійснення ним повноважень у конкретній справі, а у разі неможливості здійснення її оплати з інших джерел такий обов`язок покладається на кредиторів неплатоспроможного боржника, що викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 902/626/20.

У постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011 зазначено, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат на кредиторів боржника є допустимим як у разі створення ними відповідного фонду, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, оскільки за таких обставин це забезпечує реалізацію встановленого законом принципу оплатності послуг арбітражного керуючого.

Аналогічний підхід щодо можливості покладення оплати послуг арбітражного керуючого на кредиторів за відсутності інших джерел її здійснення викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, в якій наголошено, що законодавством про банкрутство передбачено декілька джерел оплати послуг арбітражного керуючого та водночас не встановлено заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2014 Відкрите акціонерне товариство "Полонський фарфоровий завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023 затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича за виконання повноважень ліквідатора у сумі 795 898,23 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 та припинено його повноваження як ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод".

Отже, розмір належної арбітражному керуючому Іващуку Валентину Анатолійовичу основної грошової винагороди за спірний період уже був предметом судового розгляду та визначений відповідним судовим рішенням, тоді як у межах розгляду поданого ним клопотання вирішенню підлягало питання щодо джерела виплати такої винагороди за відсутності можливості її сплати за рахунок майна та коштів банкрута.

При цьому з протоколу засідання комітету кредиторів від 21.11.2022 вбачається, що арбітражним керуючим Іващуком Валентином Анатолійовичем на розгляд комітету кредиторів було винесено питання щодо затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, однак кредиторами прийнято рішення відмовити у їх затвердженні до завершення судового розгляду кримінальної справи, а також не звертатися до господарського суду з клопотанням про ліквідацію боржника та затвердження ліквідаційного звіту до завершення розгляду такої справи.

Водночас матеріали справи не містять доказів неналежного виконання арбітражним керуючим Іващуком Валентином Анатолійовичем повноважень ліквідатора у період, за який йому нараховано основну грошову винагороду, так само як кредиторами не наведено обставин та не надано доказів, які б спростовували належність і повноту виконання ним передбачених законодавством обов`язків.

Натомість встановлено, що майнові активи та грошові кошти боржника, за рахунок яких могла б бути виплачена затверджена судом основна грошова винагорода арбітражного керуючого, відсутні, фонд для авансування грошової винагороди кредиторами не створювався, а договір між ліквідатором та кредиторами щодо оплати його послуг не укладався.

За наведеного сама по собі відсутність у боржника майна та грошових коштів не може мати наслідком позбавлення арбітражного керуючого права на отримання основної грошової винагороди, розмір якої вже затверджений судом, оскільки протилежний підхід фактично покладав би на арбітражного керуючого обов`язок здійснювати передбачені законом повноваження безоплатно та ставив би реалізацію його права на винагороду у залежність виключно від майнового стану боржника.

При цьому законодавство про банкрутство не пов`язує право арбітражного керуючого на отримання основної грошової винагороди з фактичним задоволенням вимог кредиторів або досягненням певного майнового результату ліквідаційної процедури за умови належного виконання ним покладених законом повноважень, а також не ставить порядок розподілу відповідних витрат у залежність від правового статусу кредитора, його майнового стану чи джерел фінансування.

Таким чином, встановивши, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 у сумі 795 898,23 грн затверджений судовим рішенням, доказів неналежного виконання ним повноважень ліквідатора матеріали справи не містять, а майно, кошти та інші передбачені законодавством джерела для виплати такої винагороди відсутні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для покладення обов`язку з її сплати на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.

Доводи апелянта щодо припинення повноважень арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича за його власною заявою, необхідності повторного дослідження фактичного обсягу виконаної ним роботи та відсутності погашення вимог кредиторів не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки припинення повноважень ліквідатора не нівелює його права на винагороду за період належного виконання таких повноважень, розмір якої за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 у сумі 795 898,23 грн уже затверджений ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023, яка набрала законної сили, тоді як предметом розгляду в межах цього провадження є не визначення розміру такої винагороди, а вирішення питання щодо джерела її виплати.

Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012 та від 26.10.2021 у справі № 4/42-Б (906/1210/20), а також на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2023 у справі №914/3398/20 також не впливають на правильність оскаржуваної ухвали, оскільки наведені висновки стосуються необхідності врахування фактично виконаної арбітражним керуючим роботи при визначенні розміру його винагороди, тоді як у цій справі відповідний розмір уже встановлений судовим рішенням та не є предметом цього апеляційного перегляду.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про відсутність у статті 30 КУзПБ прямої вказівки на кредиторів як джерело сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та добровільний характер створення ними відповідного фонду, оскільки відсутність у боржника коштів від господарської діяльності чи реалізації майна та нестворення кредиторами такого фонду не можуть мати наслідком позбавлення арбітражного керуючого права на отримання передбаченої законом винагороди за належне виконання повноважень.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 21.01.2026 у справі №927/149/22, згідно з яким за відсутності інших передбачених законом джерел оплати ліквідатор не може бути позбавлений права на стягнення належної йому грошової винагороди з кредиторів банкрута, а відповідні витрати за наявності правових підстав покладаються на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.

Не свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання і його подання арбітражним керуючим після закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки право ОСОБА_1 на основну грошову винагороду та її розмір у сумі 795 898,23 грн були встановлені ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023, тобто до закриття провадження у справі, однак невирішеним залишилося питання щодо джерела її виплати, при цьому арбітражний керуючий ще до закриття провадження неодноразово звертався до наступних ліквідаторів щодо виплати затвердженої судом винагороди, а тому саме по собі закриття провадження у справі за наведених обставин не припиняє вже виниклого та підтвердженого судовим рішенням права арбітражного керуючого на її отримання.

Не змінюють наведених висновків і посилання Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на обмежене бюджетне фінансування в умовах воєнного стану та особливий порядок здійснення казначейських платежів, оскільки законодавство про банкрутство не ставить участь кредитора у пропорційному розподілі витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у залежність від його правового статусу, джерел фінансування чи наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із покладенням на кредиторів обов`язку зі сплати вже затвердженої судом основної грошової винагороди арбітражного керуючого, однак не містять обставин, які б спростовували наявність передбачених законом підстав для такого розподілу за відсутності інших джерел її виплати.

Резюмуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення спірного питання, надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано застосував передбачений законодавством механізм забезпечення права арбітражного керуючого на отримання основної грошової винагороди за відсутності інших джерел її виплати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року у справі №924/1391/13 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений "07" жовтня 2026 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.