Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №918/616/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Справа № 918/616/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Кульчин Д.А.

за участю представників сторін:

позивача: Зарвій Р.Л.,

відповідача: Костюченко С.А.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.06.2026 (повне рішення складено 06.07.2026) у справі №918/616/26 (суддя Політика Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак»

до Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів»

про стягнення заборгованості в сумі 1299296,31 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.06.2026 у справі №918/616/26 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» до Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» про стягнення заборгованості в сумі 1299296,31 грн відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що на запит боржника про надання доказів переходу права вимоги до особи, яка пред`являє до нього вимоги, таких доказів отримано не було, відтак боржник правомірно утримується від виконання зобов`язання на користь такої особи. Пред`явлення позову до боржника особою, яка не підтвердила свій статус кредитора у відповідь на запит боржника, є передчасним. Крім того, наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Здійснення всіх передбачених графіком платежів на користь ТОВ «Енердж Прайм», як чинного кредитора, є належним виконанням зобов`язання.

Не погоджуючись із рішенням, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» у встановлений процесуальний строк подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Рівненської області 29.06.2026 у даній справі, та ухвалити нове рішення про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» до Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» про стягнення заборгованості у розмірі 1299296,31 грн. основного боргу, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 15591,55 грн. Крім того, апелянт просить стягнути витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги, що 25.07.2023 закрито рахунок ТОВ «Енердж Прайм», а також ту обставину, що ПАТ «Дубенський завод ГТВ» 1299296,31 грн перераховував кошти на вже закритий рахунок, внаслідок чого жодні транзакції не могли бути проведені банком на вказаний рахунок. Апелянт вважає хибним висновок суду першої інстанції про повне виконання ПАТ «Дубенський завод ГТВ» боргових зобов`язань.

Скаржник наголошує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у витребуванні банківських документів, оскільки таким чином позбавив позивача можливості довести факт настання умов п.9 Договору реструктуризації. Крім того, суд першої інстанції надав неправильну юридичну оцінку п.9 Договору реструктуризації, безпідставно ототожнивши його з договором цесії (ст.512 ЦК України), в той час, як правовідносини регулюються ст.636 ЦК України, тому право ТОВ «Інтер Козак» вимагати сплати залишку заборгованості виникло не внаслідок повторного відступлення права вимоги, а безпосередньо з умов пункту 9 Договору реструктуризації та положень статті 636 ЦК України.

Додатковим підтвердженням саме такого розуміння сторонами умов договору є лист ТОВ «Енердж Прайм» №363 від 25.07.2023, яким боржника було повідомлено про неможливість подальшого виконання зобов`язання на попередні банківські реквізити та необхідність перерахування коштів за реквізитами ТОВ «Інтер Козак». Оскільки взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Енердж Прайм» відповідач не виконав, відтак за умовами п.9 Договору реструктуризації, залишок несплаченого боргу в розмірі 1299296,31 грн підлягає виплаті саме ТОВ «Інтер Козак».

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Розгляд скарги призначено на 21.09.2026.

Ухвалою від 18.09.2026 задоволено заяву ТОВ «Інтер Козак» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції

10.08.2026 від ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» надійшов відзив, у якому він просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, просить суд стягнути з ТОВ «Інтер Козак» витрати на професійну правничу допомогу.

У відзиві ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» наголошує, що у позовній заяві від 08.05.2026 право вимоги ґрунтувалося виключно на договорі про відступлення права вимоги №3 від 22.07.2022, укладеному між ТОВ «Інтер Козак» та ТОВ «ВЕК «Палівенерго», саме таку підставу позову, що зафіксовано й у мотивувальній частині оскаржуваного рішення; у відповіді на відзив від 08.06.2026 позивач визнав факт відступлення права вимоги на користь ТОВ «Енердж Прайм» і послався на нову обставину: закриття банківського рахунку останнього та лист №363 від 25.07.2023, і лише в апеляційній скарзі від 27.07.2026 позивач уперше стверджує, що його право виникло не внаслідок відступлення права вимоги, а безпосередньо з п.9 Договору про реструктуризацію боргу та ст.636 ЦК України. Проте, відповідно до процесуального закону у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна банківського рахунку не змінює суб`єктного складу правовідносин.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу, що договору про зворотне відступлення права вимоги від ТОВ «Енердж Прайм» до ТОВ «Інтер Козак» не укладалося. При цьому, відповідач повністю виконав умови реструктуризації, оскільки графік оплати, затверджений п.4 Договору, на суму 2099296,31 грн повністю дотримано відповідачем та сплачено всю суму, відтак обставина, з якою п.9 Договору, що пов`язує повернення залишку боргу, об`єктивно не настала.

Відповідач також вважає, що відмова суду першої інстанції у витребуванні відомостей є законною, оскільки витребувані відомості становлять банківську таємницю, а рух коштів по рахунку відповідача обставини ані підтвердити, ані спростувати не може.

Протокольною ухвалою від 21.09.2026 у судовому засіданні у справі №918/616/26 оголошувалась перерва до 29.09.2026.

Колегія суддів у судовому засіданні апеляційної інстанції 29.09.2026 відмовила у задоволенні клопотання, викладеного в апеляційній скарзі про витребування доказів з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

У судових засіданнях апеляційної інстанції 21.09.2026 та 29.09.2026 представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення щодо своєї правової позиції. Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог скарги, просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як стверджено матеріалами справи, 07.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» та Приватне акціонерне товариство «Дубенський завод гумово-технічних виробів» уклали договір №5Р про постачання електричної енергії споживачу.

22.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» уклали договір відступлення права вимоги №3, яким передано право вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів», яке виникло на підставі договору №5Р про постачання електричної енергії споживачу від 07.08.2020.

У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» та ТОВ «Енердж Прайм» (код ЄДРПОУ 43730078) уклали Договір №38 «Про відступлення права вимоги» від 25.11.2022, відповідно до якого ТОВ «Енердж Прайм» набуло право вимоги боргу від Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» у розмірі 2099296,31 грн.

10.12.2022 ТОВ «Енердж Прайм» направило на адресу Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» повідомлення вих.№137, яким повідомило про зміну кредитора та надало свої банківські реквізити для здійснення платежів. Того ж дня між ТОВ «Енердж Прайм» та Приватним акціонерним товариством «Дубенський завод гумово-технічних виробів» укладено Договір про реструктуризацію боргу, яким затверджено графік погашення заборгованості в розмірі 2099296,31 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» також направило на адресу Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» повідомлення №56 від 10.12.2022, яким також повідомило про зміну кредитора у зобов`язанні, та просило здійснювати банківські платежі за реквізитами ТОВ «Енердж Прайм», та також продублювало відповідні реквізити.

10.12.2022 між ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» та ТОВ «Енердж Прайм» укладено Договір про реструктуризацію боргу.

Приватним акціонерним товариством «Дубенський завод гумово-технічних виробів» до матеріалів справи долучено платіжні інструкції №275 від 27.01.2023 - 100000 грн, №524 від 20.02.2023 - 200000 грн, №834 від 17.03.2023 - 200000 грн, №1471 від 18.05.2023 - 100000 грн, №1793 від 16.06.2023 - 100000 грн., №2172 від 19.07.2023 - 100000 грн, №2524 15.08.2023 - 200000 грн, №2645.279 від 18.09.2023 - 200000 грн, №2645.605 від 17.10.2023 - 200000 грн, №2645.933 від 15.11.2023 - 200000 грн, №184 від 17.01.2024 - 200000 грн, №511 від 15.02.2024 - 200000 грн, №844 від 18.03.2024 - 99296,31 грн. щодо виконання умов Договору про реструктуризацію боргу від 10.12.2022.

Вважаючи своє право порушеним, ТОВ «Інтер Козак» звернулось до суду першої інстанції із позовом. Підставою позову зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов Договору відступлення права вимоги №3 від 22.07.2022, укладеного між ТОВ «Інтер Козак» та ТОВ «Вільна Енергетична Компанія «Палівенерго», а саме зобов`язань щодо здійснення оплати за Договором про постачання електричної енергії споживачу №5Р від 07.08.2020 в сумі 1537296,31 грн в строки, встановлені умовами Договору відступлення права вимоги, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Інтер Козак» подав заяву від 08.06.2026 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» 1299296,31 грн основного боргу.

Як зазначалось вище, Господарський суд Рівненської області рішенням від 29.06.2026 у даній справі №918/616/26 відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись до Господарського суду Рівненської області із даним позовом ТОВ «Інтер Козак» вказує, що 22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільна Енергетична Компанія «Палівенерго» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №3 (далі Договір №3), яким передано право вимоги до боржника - Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів», яке виникло на підставі договору №5Р про постачання електричної енергії споживачу від 07.08.2020.

Згідно з п.4.2 вказаного Договору, первісний кредитор протягом шести місяців з дати укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором новому кредитору.

Позивач звертає увагу, що 27.12.2022 новим кредитором ТОВ «Інтер Козак» було направлено лист на адресу ПрАТ «Дубенський завод ГТВ» про зміну кредитора та погашення заборгованості. Направлення підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, ідентифікатор поштового відправлення №6911405416483.

ТОВ «Інтер Козак» до позову додано: Договір про постачання електричної енергії (а.с.8-14), Договір №3 про відступлення права вимоги (а.с.15), Додаткова угода до Договору №3 (а.с.16), докази оплати 600000 грн та 500000 грн за Договором відступлення права вимоги №3 (а.с.17-18), рекомендоване повідомлення з ідентифікатором №6911405416483 про вручення 11.01.2023 поштового відправлення ПрАТ «Дубенський завод ГТВ» (а.с.19), Акт звірки ТОВ «Інтер Козак» та ПрАТ «Дубенський завод ГТВ» (а.с.20).

Відповідно до приписів п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти та/або локальні акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Колегії суддів апеляційного суду відомий принцип jura novit curia («суд знає закони»), коли під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Водночас повнота обґрунтування заявлених позовних вимог, яка визначається предметом доказування в рамках конкретного судового спору, потребує наведення такого обсягу аргументації і доказів, щоб виконати відповідний тягар (обов`язок) доказування (ст.74 ГПК України), що покладається на позивача з огляду на специфіку спору.

При цьому доведення конкретної фактичної обставини в рамках доведення переконливості загальної позиції (версії) у справі має відповідати стандарту доказування, що притаманний господарському процесу, - баланс ймовірностей або перевага (більш вагомих) доказів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 наголошує, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №910/15598/19(910/8017/20), від 18.03.2021 у справі №909/783/20, від 16.11.2021 у справі №910/694/21.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).

Підставою стягнення заборгованості з ПрАТ «Дубенський завод ГТВ» ТОВ «Інтер Козак» зазначено Договір №3 від 22.07.2022 про відступлення права вимоги; проте, в подальшому, після подання відзиву ПрАТ «Дубенський завод ГТВ», у якому відповідач вказав про існування Договору №38 про відступлення права вимоги від 25.11.2022 - позивач у відповіді на відзив вказав як обґрунтування позовної вимоги про стягнення заборгованості - невиконання відповідачем умов п.9 Договору про реструктуризацію боргу від 10.12.2022, укладеного ТОВ «Енердж Прайм» та ПрАТ «Дубенський завод ГТВ».

Матеріали справи також містять лист №363 від 25.07.2023 ТОВ «Енердж Прайм» адресований ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів», яким кредитор повідомляє відповідача у даній справі про закриття рахунків. У поданій до суду першої інстанції відповіді на відзив ТОВ «Інтер Козак» посилається на вказаний лист, як на нову додаткову підставу задоволення позову.

При цьому, переглядаючи оскаржуване рішення колегія суддів виходить, з того, що у поданому до суду першої інстанції позові підставою звернення стало неналежне виконання відповідачем ПрАТ «Дубенський завод ГТВ» умов укладеного Договору відступлення права вимоги №3 від 22.07.2022, укладеного між ТОВ «Інтер Козак» та ТОВ «ВЕК «Палівенерго», а саме зобов`язань щодо здійснення оплати за електричну за Договором про постачання електричної енергії споживачу №5Р від 07.08.2020 в сумі 1537296,31 грн, в строки, встановлені умовами Договору відступлення права вимоги, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять окрему заяву позивача ТОВ «Інтер Козак» від 08.06.2026 щодо зменшення розміру позовних вимог (а.с.78-79).

Натомість у відповіді на відзив, поданій до суду першої інстанції у той же день 08.06.2026, ТОВ «Інтер Козак» вказуючи на додаткову нову підставу позову - лист №363 від 25.07.2023 та п.9 Договору про реструктуризацію боргу від 10.12.2022 не ставить питання про зміну підстав позову у відповідності до вимог ч.3 ст.46 ГПК України, а лише просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Матеріали справи не містять окремої, поданої у відповідності до вимог ч.3 ст.46 ГПК України, заяви про зміну підстав позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання апелянта у відповіді на відзив та у апеляційній скарзі на лист №363 від 25.07.2023 та п.9 Договору про реструктуризацію боргу від 10.12.2022 не може бути враховано під час розгляду даного спору, як підстава позову, оскільки така підстава не була вказана ТОВ «Інтер Козак» у позовній заяві.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач серед підстав позову не посилався на пункту 9 Договору реструктуризації та положення статті 636 ЦК України.

Відповідно до ч.5 ст.269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відтак, процесуальний закон прямо забороняє апеляційному суду розглядати підстави позову, які не були заявлені у суді першої інстанції.

Враховуючи вказані імперативні приписи процесуального закону колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає та не розглядає посилання скаржника на необхідність врахування п.9 Договору реструктуризації та лист №363 від 25.07.2023 як підстави задоволення позову та апеляційної скарги.

З огляду на вищевказане, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в межах предмету (з урахуванням заяви від 08.06.2026 про зменшення розміру позовних вимог) та підстав, зазначених ТОВ «Інтер Козак» у позовній заяві - наявності заборгованості ПрАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів», що виникла внаслідок невиконання Договору №3 від 22.07.2022.

Так, у статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони у справі підтверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» та ТОВ «Енердж Прайм» (код ЄДРПОУ 43730078) уклали Договір №38 «Про відступлення права вимоги» від 25.11.2022, відповідно до якого ТОВ «Енердж Прайм» набуло право вимоги боргу від Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» у розмірі 2099296,31 грн.

10.12.2022 ТОВ «Енердж Прайм» направило на адресу ПрАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» повідомлення вих.№137, яким повідомило про зміну кредитора та надало свої банківські реквізити для здійснення платежів. Того ж дня 10.12.2022 між ТОВ «Енердж Прайм» та Приватним акціонерним товариством «Дубенський завод гумово-технічних виробів» укладено Договір про реструктуризацію боргу, яким затверджено графік погашення заборгованості в розмірі 2099296,31 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» також направило на адресу Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» повідомлення №56 від 10.12.2022, яким також повідомило про зміну кредитора у зобов`язанні, та просило здійснювати банківські платежі за реквізитами ТОВ «Енердж Прайм», та також продублювало відповідні реквізити.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Колегія суддів зауважує, що внаслідок укладення Договору №38 про відступлення права вимоги від 25.11.2022 відбулась заміна кредитора з ТОВ «Інтер Козак» на ТОВ «Енердж Прайм».

Враховуючи викладене, Договір про відступлення права вимоги №3 від 22.07.2022 припинив свою дію для кредитора - ТОВ «Інтер Козак» шляхом передання вимог іншій особі.

Зважаючи на підстави позову, вказані у позовній заяві - неналежне виконання відповідачем умов укладеного Договору відступлення права вимоги №3 від 22.07.2022, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів також враховує листування між сторонами справи:

27.12.2022 ТОВ «Інтер Козак» направило на адресу ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» лист вих.№59 (а.с.60) з вимогою про сплату заборгованість за реквізитами ТОВ «Інтер Козак», з огляду на укладення Договору відступлення права вимоги між ТОВ «ВЕК «Палівенерго» та ТОВ «Інтер Козак» №3 від 22.07.2022.

У той час станом на дату отримання відповідного листа між ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» та ТОВ «Енердж Прайм» вже діяв укладений Договір про реструктуризацію боргу від 10.12.2022, яким, зокрема, було встановлено графік погашення заборгованості на користь ТОВ «Енердж Прайм», як нового кредитора.

Крім того, ТОВ «Інтер Козак» направляло на адресу ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» листа №56 від 10.12.2022, у якому було повідомлено сторін про зміну кредитора у зобов`язанні на користь ТОВ «Енердж Прайм».

Таким чином, станом на дату отримання листа №59 у відповідача ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» вже існували чинні договірні зобов`язання перед ТОВ «Енердж Прайм», і вимоги, викладені у листі ТОВ «Інтер Козак» №59 від 27.12.2022, суперечили цим зобов`язанням та не могли бути виконані, про що вірного висновку дійшов суд першої інстанції.

У подальшому, 21.07.2023 ТОВ «Інтер Козак» направило на адресу ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» лист №70 (а.с.49), яким повідомило, що їм відомо про закриття банківських рахунків ТОВ «Енердж Прайм», а тому залишок грошових коштів просить перераховувати за банківськими реквізитами вказаними у такому листі.

В даному листі позивач ТОВ «Інтер Козак» посилається на нову обставину для обґрунтування сплати коштів на його рахунок, а саме: закриття банківських рахунків ТОВ «Енердж Прайм».

Разом з тим, 28.08.2023 ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» направило на адресу ТОВ «Енердж Прайм» та ТОВ «Інтер Козак» лист №213 (далі - Запит), яким у відповідності до ч.2 ст.517 ЦК України просило надати докази переходу права вимоги від ТОВ «Енердж Прайм» до ТОВ «Інтер Козак», а саме: інформацію щодо чинності договору про відступлення права вимоги №38 від 25.11.2022 та належним чином затверджену копію договору; інформацію щодо чинності договору про відступлення права вимоги від 22.07.2022 та належним чином затверджену копію договору; повідомлення щодо наявності/відсутності договору про відступлення права вимоги за Договором про реструктуризацію боргу та банківські реквізити актуального кредитора; докази (копії договорів) переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні за Договором про реструктуризацію боргу від 10.12.2022.

У подальшому, ТОВ «Інтер Козак» направило до ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» вимогу про сплату заборгованості від 07.08.2025, згідно якої вимагали сплати 2337296,10 грн, заборгованості згідно укладеного Договору №5Р. У зазначеній вимозі ТОВ «Інтер Козак», обґрунтовуючи наявність у нього права вимоги до ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» взагалі не згадує: про те, що ТОВ «Інтер Козак» самостійно відступило право вимоги на користь ТОВ «Енердж Прайм» за Договором №38 від 25.11.2022; про те, що між ТОВ «Енердж Прайм» та Приватним акціонерним товариством «Дубенський завод гумово-технічних виробів» було укладено Договір про реструктуризацію боргу від 10.12.2022, який відповідач виконав; про будь-який подальший правочин, на підставі якого право вимоги нібито повернулось від ТОВ «Енердж Прайм» назад до ТОВ «Інтер Козак».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність у листі-вимозі від 07.08.2025 будь-якого посилання на підставу переходу права вимоги до позивача є додатковим підтвердженням відсутності такої підстави, крім того, матеріали справи не містять доказів існування відповідного правочину між ТОВ «Енердж Прайм» та ТОВ «Інтер Козак».

ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» листом від 27.08.2025 №343 повідомило ТОВ «Інтер Козак», що станом на дату отримання відповідного листа чинною є угода про реструктуризацію боргу, що укладена між Приватним акціонерним товариством «Дубенський завод гумово-технічних виробів» та ТОВ «Енердж Прайм».

ТОВ «Інтер Козак» у позовній заяві стверджує, що протягом 2023 року Приватне акціонерне товариство «Дубенський завод гумово-технічних виробів» сплатило 800000 грн та залишок боргу становить 1537296,31 грн.

Однак, дані твердження є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідні кошти, на які посилається позивач, сплачувались виключно на рахунок ТОВ «Енердж Прайм» в межах домовленостей, досягнутих відповідно до Договору про реструктуризацію боргу від 10.12.2022, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Дубенський завод гумово-технічних виробів» та ТОВ «Енердж Прайм». Зазначені платежі жодним чином не стосуються зобов`язань перед ТОВ «Інтер Козак» та не можуть розглядатись як часткове виконання вимог позивача.

ТОВ «Інтер Козак» не довело жодними належними та допустимими доказами, що Договір №38 від 25.11.2022, укладений ТОВ «Інтер Козак» та ТОВ «Енердж Прайм» був розірваний або втратив чинність, та не надав доказів зворотного відступлення права вимоги від ТОВ «Енердж Прайм» до ТОВ «Інтер Козак».

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення із даним позовом та на дату ухвалення судом першої інстанції рішення чинним кредитором ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» являється саме ТОВ «Енердж Прайм».

Колегія суддів також зауважує, що у прохальній частині апеляційної скарги ТОВ «Інтер Козак» заявляє клопотання про витребування у Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» копії платіжних документів, якими були повернуті кошті на рахунок UA263204780000026001924426169 платника Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» (ідентифікаційний код юридичної особи 02971506) перераховані платіжними інструкціями №2524 від 15.08.2023 на суму 200000 грн; №2645.279 від 18.09.2023 на суму 200000 грн; №2645.605 від 17.10.2023 на суму 200000 грн; №2645.933 від 15.11.2023 на суму 200000 грн; №184 від 17.01.2024 на суму 200000 грн; №511 від 15.02.2024 на суму 200000 грн; №844 від 18.03.2024 на суму 99296,31 грн, а також витребувати інформацію про рух коштів Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» (ідентифікаційний код юридичної особи 02971506) за період з 25.07.2023 року по 31.03.2024 року, по рахунку: НОМЕР_1 , засвідчену належним чином.

Враховуючи підстави позову, а також те, що вказаними платіжними дорученнями перераховувались кошти на рахунок ТОВ «Енердж Прайм» на виконання умов Договору про реструктуризацію боргу від 10.12.2022; дослідження вказаних обставин не входить до предмета доказування у даній справі, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті апеляційним судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10.05.2011 року, пункт 58).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.06.2026 у справі №918/616/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

3. Матеріали справи №918/616/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "08" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Кульчій І.М.

Суддя Маціщук А.В.