Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №910/3529/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Справа №910/3529/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026

у справі №910/3529/26 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Стальінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр"

про стягнення 193 644,68 грн

ВСТАНОВИВ:

Обставини, що передували ухваленню оскаржуваного додаткового рішення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі №910/3529/26 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" (далі - ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Стальінвест" (далі - ТОВ "ВТП "Стальінвест") 191 903,34 грн боргу, 1 741,34 грн пені, 2 662,40 грн судового збору, пеню від простроченої суми за період з 27.03.2026 до моменту виконання рішення суду, яка розраховується за таким правилом: сума боргу х 2 х облікова ставка НБУ х кількість днів прострочення : 365 (366) : 100.

17.06.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 заяви ТОВ "Галіція сталь" та ТОВ "Перша українська монтажна компанія" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1674/26 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" на користь ТОВ "ВТП "Стальінвест" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи вказане додаткове рішення суд першої інстанції, враховуючи, що позивач подав належні докази понесення 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а відповідач не довів неспівмірність цих витрат, поклав на відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Стальінвест" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване додаткове рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з істотним порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, які мають значення для вирішення питання про розподіл судових витрат, не навів належного мотивування своїх висновків та фактично обмежився формальною констатацією наявності договору про надання правничої допомоги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" у справі №910/3529/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

30.07.2026, через систему "Електронний суд" скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026, для розгляду справи №910/3529/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3529/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 20.08.2026.

20.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3529/26.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2026, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці з 02.10.2026 до 11.10.2026, а також у зв`язку з участю судді Крижного О.М. у тренінгу НШСУ 07.10.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 справу №910/3529/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

18.08.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 - без змін.

Так, позивач зазначає, що склад та обсяг виконаних послуг повністю відображені в акті приймання-передачі наданих послуг, що є цілком достатнім для досягнення його функціонального призначення та спростовує твердження скаржника про відсутність підтвердження реальності наданих послуг.

Також, позивач зауважує, що скаржник в суді першої інстанції не скористався своїм процесуальним правом подати вмотивовані заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення або клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджується матеріалами справи та змістом додаткового рішення.

Крім того, позивач вказує, що апеляційна скарга не містить жодних посилань на нові обставини або докази, які б не були відомі суду першої інстанції чи спростовували б його висновки. Усі доводи апелянта зводяться до цитування правових позицій Верховного Суду, без їх прив`язки до власної процесуальної поведінки в суді першої інстанції, де він не заявляв жодних заперечень проти заявлених правничих витрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що в зв`язку із розглядом справи, він поніс витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги від 09.03.2026 №UA-04/26, в якому сторони зафіксували, що гонорар становить 30 000,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2026; ордер; свідоцтво.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 09.03.2026 між адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем (адвокат) та ТОВ "ВТП "Стальінвест" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №UA-04/26, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з представництва інтересів та захисту прав клієнта щодо участі в розгляді справи в Господарському суді міста Києва за позовом клієнта до ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" про стягнення заборгованості за договором від 05.01.2023 №05/01/23, укладеним останнім та клієнтом, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору від 09.03.2026 №UA-04/26 гонорар адвоката, що надається в рамках реалізації цього договору є фіксованим та складає 30 000,00 грн.

Зі змісту наданого позивачем акта приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2026 вбачається, що позивачу надано такі послуги з правничої допомоги:

- підготовка претензії в інтересах ТОВ "ВТП "Стальінвест" до ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" про сплату заборгованості за договором від 05.01.2023 №05/01/23 - 10.03.2026;

- підготовка та подання позову до Господарського суду міста Києва в інтересах ТОВ "ВТП "Стальінвест" до ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" про сплату заборгованості за договором від 05.01.2023 №05/01/23 - 27.03.2026;

- підготовка клопотань у справі №910/3529/26 за позовом ТОВ "ВТП "Стальінвест" до ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" про сплату заборгованості за договором від 05.01.2023 №05/01/23 - 08.06.2026, 11.06.2026.

Вартість послуг є фіксованою та складає 30 000,00 грн.

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом відповідачеві послуг, зазначених в акті від 17.06.2026.

При цьому, відповідачем не доведено факт неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що вартість правничої допомоги при розгляді цієї справи визначена адвокатом відповідача у фіксованому розмірі, враховуючи, що відповідачем не спростовано співмірність заявлених витрат, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Розподіл витрат зі сплати судового збору судом не здійснюється, оскільки позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні протипожежні рішення Парафаєр" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі №910/3529/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3529/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран