Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №910/4750/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Справа №910/4750/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Мельніков О.А.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026

у справі №910/4750/26 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "МС Авіа-Грейд"

про стягнення 10 000 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд" (далі - ТОВ "Співдружність Авіа Буд") звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення позову у справі до набрання рішенням законної сили накласти арешт у межах суми 10 000 000,00 грн, а саме:

- грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать та містяться на відкритих банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "MC Авіа-Грейд" (далі - ТОВ "НВФ "MC Авіа-Грейд") у банківських або інших фінансово-кредитних установах;

- на все рухоме майно ТОВ "НВФ "MC Авіа-Грейд", про яке у відповідних державних реєстрах, зокрема у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація (запис) про власність ТОВ "НВФ "MC Авіа-Грейд".

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що наказом від 03.03.2026 №506/нз позивача визнано таким, що є критично важливим для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань. Таким чином, неотримання коштів від відповідача за фактично виконану роботу надає серйозну загрозу інтересам не тільки позивача, а й оборонного сектору країни. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек за ТОВ "НВФ "МС Авіа-Грейд" не зареєстровано права власності на нерухоме майно.

Крім того, за період з 01.01.2024 до 31.12.2025 ТОВ "НВФ "МС Авіа-Грейд" двічі здійснювало перереєстрацію компанії (юридичної адреси) і на теперішній час, маючи заборгованість перед позивачем і за іншими щонайменше чотирма договорами, боржник уникає отримання офіційної кореспонденції - листи, направлені на юридичну адресу, після встановленого оператором поштового зв`язку Укрпошта строку повертаються без вручення, відповіді на листи, направлені електронною поштою також не надаються.

За участю відповідача, в якості боржника, на сьогоднішній день розглядається цілий ряд справ на значні суми. Тобто відповідач, ймовірно, допустив невиконання договору не лише щодо позивача, а і багатьох інших підприємств та організації.

З урахуванням дій відповідача, направлених на затягування розгляду справи, створення штучних спорів, шляхом подання позовних заяв про визнання виконаних договорів недійсними та зупинення розгляду позову, задоволення інших позовів до ТОВ "НВФ "MC Авіа-Грейд" значно утруднить примусове виконання рішення про стягнення заборгованості на користь позивача, особливо з урахуванням вимог значної кількості кредиторів, задля уникнення відповідальності перед якими відповідач, у разі відсутності заходів забезпечення позовних вимог, може на свій розсуд розпорядитися належними йому грошовими коштами або рухомим майном.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 відмовлено ТОВ "Співдружність Авіа Буд" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Співдружність Авіа Буд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Так, скаржник зазначає, що позиція суду першої інстанції суперечить правовій природі заходів забезпечення позову, оскільки стаття 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) пов`язує такі заходи не з конкретними діями відповідача направленими на ухилення від виконання рішення суду, а з реальним ризиком настання таких негативних наслідків.

Також, апелянт вказує, що в своїй заяві позивач обґрунтував свою заяву цілою низкою обставин, жодна з яких не була не тільки не спростована, а навіть не розглянута місцевим господарським судом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Співдружність Авіа Буд" у справі №910/4750/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4750/26.

03.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Співдружність Авіа Буд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.10.2026. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 01.10.2026.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Владимиренко С.В. та Ходаківської І.П., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 02.10.2026 до 11.10.2026 та з 05.10.2026 до 08.10.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2026, для розгляду справи №910/4750/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Співдружність Авіа Буд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 05.10.2026 з`явився представник позивача.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/4750/26 розглядається за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

ТОВ "Співдружність Авіа Буд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "НВФ "МС Авіа-Грейд" про стягнення 10 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором безвідсоткової позики від 09.04.2024 №017.24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/4750/26, на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України, повернуто позовну заяву, а також заяву про забезпечення позову ТОВ "Співдружність Авіа Буд", оскільки останні підписані неуповноваженою особою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Співдружність Авіа Буд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/4750/26 задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026, а матеріали справи №910/4750/26 повернуто на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з позовною заявою ТОВ "Співдружність Авіа Буд" подало заяву про забезпечення позову.

Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Пунктом 3 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Колегія суддів наголошує, що забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України, у вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Колегія суддів зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Водночас, частина 4 статті 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 10 000 000,00 грн, які, як стверджує останній, не оплачені відповідачем всупереч умовам договору безвідсоткової позики від 09.04.2024 №017.24.

Отже, оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви про забезпечення позову, вона обґрунтована тим, що наказом від 03.03.2026 №506/нз позивача визнано таким, що є критично важливим для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань. Таким чином, неотримання коштів від відповідача за фактично виконану роботу надає серйозну загрозу інтересам не тільки позивача, а й оборонного сектору країни. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек за ТОВ "НВФ "МС Авіа-Грейд" не зареєстровано права власності на нерухоме майно.

Крім того, за період з 01.01.2024 до 31.12.2025 ТОВ "НВФ "МС Авіа-Грейд" двічі здійснювало перереєстрацію компанії (юридичної адреси) і на теперішній час, маючи заборгованість перед позивачем і за іншими щонайменше чотирма договорами, боржник уникає отримання офіційної кореспонденції - листи, направлені на юридичну адресу після встановленого оператором поштового зв`язку Укрпошта повертаються без вручення, відповіді на листи, направлені електронною поштою також не надаються.

За участю відповідача, в якості боржника, на сьогоднішній день розглядається цілий ряд справ про стягнення значних сум. Тобто відповідач, ймовірно, допустив невиконання договору не лише щодо позивача, а і багатьох інших підприємств та організації.

З урахуванням дій відповідача, направлених на затягування розгляду справи, створення штучних спорів, шляхом подання позовних заяв про визнання виконаних договорів недійсними та зупинення розгляду позову, задоволення інших позовів до ТОВ "НВФ "MC Авіа-Грейд" значно утруднить примусове виконання рішення про стягнення заборгованості на користь позивача, особливо з урахуванням вимог значної кількості кредиторів, задля уникнення відповідальності перед якими відповідач у разі відсутності заходів забезпечення позовних вимог може на свій розсуд розпорядитися належними йому грошовими коштами або рухомим майном.

Зважаючи на викладене, адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на кошти відповідача, у межах ціни позову, полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Як наголошувалось вище, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що у випадку подання позову про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном), порушує баланс інтересів сторін.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).

Суд враховує, що позивачем здійснено посилання саме на судовий спір, за результатами розгляду якого з відповідача може бути стягнута значна сума коштів.

При цьому, як наголошує позивач, в останнього відсутнє будь-яке нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення, у разі відсутності у відповідача коштів у необхідному розмірі.

Наведені обставини свідчать про велику ймовірність того, що у разі ухвалення судом у даній справі рішення про задоволення позову, у відповідача може не бути достатньої кількості коштів задля виконання такого рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які просить вжити позивач у даній справі, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Висновок суду першої інстанції про ненадання позивачем належних доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є помилковим.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача не ґрунтуються на дослідженні усіх обставин та доводів заявника у справі.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Співдружність Авіа Буд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ "Співдружність Авіа Буд" про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

У зв`язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 у справі №910/4750/26 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд" про забезпечення позову задовольнити.

4. Вжити заходи забезпечення позову, до набрання рішенням законної сили у справі №910/4750/26, шляхом накладення арешту в межах суми 10 000 000,00 грн, а саме:

- на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать та містяться на відкритих банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "MC Авіа-Грейд" (Україна, 04119, місто Київ, вул. Коновальця Євгена 36Д, офіс 58; ідентифікаційний код 37359102) у банківських або інших фінансово-кредитних установах;

- на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "MC Авіа-Грейд" (Україна, 04119, місто Київ, вул. Коновальця Євгена 36Д, офіс 58; ідентифікаційний код 37359102), про яке у відповідних державних реєстрах, зокрема у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація (запис) про власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "MC Авіа-Грейд" (Україна, 04119, місто Київ, вул. Коновальця Євгена 36Д, офіс 58; ідентифікаційний код 37359102).

5. Стягувачем за даною постановою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд" (69068, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 42а; ідентифікаційний код 34535784).

6. Боржником за даною постановою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "МС Авіа-Грейд" (01133, місто Київ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 36Д, офіс 58; ідентифікаційний код 37359102).

7. Постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її ухвалення незалежно від її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 05.10.2029.

8. Матеріали справи №910/4750/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 08.10.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов