Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №910/7499/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. Справа№ 910/7499/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Крижного О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 10.09.2026:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025

у справі №910/7499/25 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ ФарбиУкраїни" та ОСОБА_1

про стягнення 1 298 585,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (надалі також - позивач, ТОВ "Київські енергетичні послуги") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ ФарбиУкраїни" (надалі також - відповідач-1, ТОВ "ВКФ ФарбиУкраїни"), ОСОБА_1 (надалі також - відповідач-2, скаржник) про солідарне стягнення 1 310 585,45 грн., з яких: 1 301 500,00 грн. основного боргу, 4 882,23 грн. 3% річних, 4 203,22 грн. інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" 1 289 500,00 грн. основного боргу, 4 882,23 грн. 3 % річних, 4 203,22 грн. інфляційних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" 7 791,51 грн. витрат із сплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" 7 791,51 грн. витрат із сплати судового збору.

Постановляючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції вказано, що відповідач-1 порушив своє зобов`язання, що полягає у неоплаті спожитої електроенергії. Матеріалами справи підтверджується і не заперечена та не спростовано боржником (відповідачем-1) наведена в позові заборгованість. Оскільки, виконання зобов`язання за Договором забезпечувалось порукою відповідача-2, виконання простроченого зобов`язання та відповідальність за порушення його виконання покладається також на поручителя солідарно з боржником.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу та відкрити провадження за даною апеляційною скаргою. Рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ", ОСОБА_1 про стягнення 1 298 585,45 грн. - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" залишити без задоволення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дослідив належним чином правову природу та зміст Договору поруки, не перевірив наявність погоджених сторонами істотних умов такого договору, не надав належної оцінки доводам відповідача-2 щодо його неукладеності, а також безпідставно поклав на відповідача-2 солідарну відповідальність за зобов`язаннями відповідача-1.

Крім того, судом першої інстанції не було встановлено фактичний розмір зобов`язання, яке могло бути забезпечене порукою, не перевірено правильність розрахунку заявленої позивачем заборгованості та не надано належної оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи, зокрема відповіді позивача на адвокатський запит відповідача-2.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

10.06.2026 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що суд першої інстанції встановив безпосередньо ті докази, які є важливими та вплинули на результат розгляду справи, з урахуванням чого прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Крижного О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №910/7499/25. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

20.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7499/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25 призначено на 25.06.2026.

18.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

У зв`язку із перебуванням судді Крижного О.М., у відрядженні з 25.06.2026 по 26.06.2026, а також із перебуванням судді Суліма В.В., у відпустці, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25 призначено на 30.07.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 відкладено розгляд справи №910/7499/25 на 10.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №910/7499/25 - залишено без розгляду.

Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання

Представники позивача та відповідача-2 з`явилися у судове засідання 10.09.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Інші часники учасників апеляційного провадження у судове засідання 10.09.2026 не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" подано позов про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ ФарбиУкраїни" та ОСОБА_1 (згідно з заявою про зменшення розміру позовних вимог) 1 298 585,45 грн., з яких: 1 289 500,00 грн. основного боргу, 4 882,23 грн. 3 % річних, 4 203,22 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Фарби України" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 № 73718018ПВ (далі - Договір), додатком 2 до якого є комерційна пропозиція "Вільна (строкова)" постачальника електричної енергії ТОВ "Київські енергетичні послуги" (далі - Комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 9.1 Комерційної пропозиції Договір на умовах даної Комерційної пропозиції укладається на строк до 30.04.2024. В подальшому строк дії Договору неодноразово продовжувався шляхом підписання відповідних додаткових угод. Зокрема, продовження дії Договору щодо розрахункових періодів позовного періоду врегульовано шляхом підписання сторонами Додаткових угод бн від 01.10.2024 (строк дії Договору продовжено до 31.12.2024) та бн від 01.01.2025 (строк дії Договору продовжено до 31.03.2025).

Однак, дію Договору було достроково припинено з 21.02.2025 (останній день дії Договору 20.02.2025), про що відповідача 1 повідомлено листом від 30.01.2025 № 25/4/7/10/6654, який підписано шляхом накладання електронного підпису та направлено на електронну пошту відповідача 1. При цьому, згідно абз. 3 п. 13.1 Договору в частині виконання зобов`язань Споживача щодо оплати Договір діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно абз. 1 п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пункт 5.5 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Пунктом 4.20 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що у випадку припинення дії договору розрахунковий період для останнього платежу починається з першого дня останнього календарного місяця постачання електричної енергії та закінчується в останній день постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування Постачальником.

Згідно з п. 6.3 Комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту Споживача про покази засобу обліку Постачальником або після отримання Постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання Споживача). У разі неодержання рахунку Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1 Комерційної пропозиції.

Також, 13.01.2025 між позивачем, відповідачем 1 та ОСОБА_1 (відповідачем 2) укладено Договір поруки № 73718018/01/2025 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки відповідач 2 зобов`язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання щодо оплати спожитої (купованої) електричної енергії та інших платежів відповідачем 1, які виникли за Договором, укладеним між позивачем та відповідачем 1.

Пунктом 6.1 Договору поруки передбачено, що у разі невиконання відповідачем 1 зобов`язання за Договором позивач має право звернутися з вимогою про виконання такого зобов`язання до відповідача 2.

Згідно з п. 5.1 Договору поруки у разі порушення відповідачем 1 зобов`язання за Договором відповідач 2 зобов`язується виконати за відповідача 1 зобов`язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від позивача.

Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Відповідна інформація підтверджена у додатку № 1 до листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 11854/3/01/5 від 13.03.2025.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем 1 обсяги електроенергії в інтернет-сервісі "Особистий кабінет" сформовано та видано рахунки, зокрема, за розрахункові періоди "грудень 2024 р." - "лютий 2025 р.": від 01.01.2025 № 73718018/12/1 на суму 525 403,12 грн.; від 01.02.2025 № 73718018/1/1 на суму 444 458,12 грн.; від 21.02.2025 № 73718018/2/1 на суму 359 876,22 грн.

Додатково вказані рахунки надсилалися відповідачу 1 на електронну пошту у відповідності до п.п. 11 п. 7.1 Договору, що підтверджується скріншотами електронних листів.

Оплати з чітким призначенням платежу в рахунок погашення позовного періоду своєчасно та у повному обсязі не здійснювалися.

Відповідно до п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

З урахуванням наведеного, в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період "грудень 2024 р." як погашення найдавнішого боргу зараховано оплати без чіткого призначення платежу на загальну суму 28 237,46 грн., здійснені відповідачем 2, зокрема:

- частину оплати від 26.05.2025 на суму 100 000,00 грн. в розмірі 9 237,46 грн. (інша частина повністю погасила нарахування за розрахунковий період "листопад 2024 р.", яке у зв`язку із цим не увійшло до позовного періоду);

- оплату від 02.06.2025 на суму 4 000,00 грн. у повному обсязі;

- оплату від 03.06.2025 на суму 4 000,00 грн. у повному обсязі;

- оплату від 05.06.2025 на суму 3 000,00 грн. у повному обсязі;

- оплату від 09.06.2025 на суму 4 000,00 грн. у повному обсязі;

- оплату від 12.06.2025 на суму 4 000,00 грн. у повному обсязі.

Таким чином, за період 01.12.2024 - 20.02.2025 відповідачу 1 нараховано 1 329 737,46 грн., з яких сплачено 28 237,46 грн., що підтверджується Довідкою про надходження коштів.

Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість за Договором становить 1 301 500,00 грн., зокрема: неповністю сплачено нарахування за розрахунковий період "грудень 2024 р.", залишок заборгованості 497 165,66 грн; повністю не сплачено нарахування за розрахункові періоди "січень 2025 р." - "лютий 2025 р.".

Також, 20.03.2025 позивачем в порядку договору поруки направлено відповідачу 2 вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію № 25/4/7/20/18386 на суму 1 463 334,34 грн. (сума заборгованості вказана за розрахункові періоди "листопад 2024 р." - "лютий 2025 р." до здійснення відповідачем оплат з 20.02.2025 по 12.06.2025 на загальну суму 161 834,34 грн.; з урахуванням здійснених оплат, нарахування за розрахунковий період "листопад 2024 р." повністю оплачено, відповідно цей період не увійшов до позовного періоду). Наведена вимога 04.04.2025 повернулась за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

У постанові Верховного суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Позивачем направлено вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію на належну адресу відповідача 2, яка зазначена у копії паспорту відповідача 2 та Договорі поруки, безпосередньо факт отримання вимоги знаходиться поза зоною контролю позивача, та є результатом власної вольової поведінки відповідача 2, який, не отримуючи пошту за належною адресою, має усвідомлювати можливі негативні наслідки.

Вимогу також було направлено на зазначену в Договорі поруки адресу електронної пошти відповідача 2.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 посилається на невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасного направлення на адресу відповідача-1 рахунків на оплату спожитої електроенергії.

Також відповідач-1 зазначає про непропорційність розміру 3 % річних та інфляційних втрат.

У той же час, відповідачем-1 по суті позовні вимоги не заперечені та не спростовані, зокрема, не наведено інших обсягів спожитої електроенергії за наведений у позові період "листопад 2024 р." - "лютий 2025 р." та/або доказів оплати спожитої у відповідний період електроенергії чи за даними комерційного обліку оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" чи за власними показами лічильника.

Відповідно до п. 10.2 комерційної пропозиції "Вільна (строкова)" постачальника електричної енергії ТОВ "Київські енергетичні послуги" (далі - Комерційна пропозиція), яка є додатком 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 № 73718018ПВ (далі - Договір), у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов Договору умовам, викладеним в цій Комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї Комерційної пропозиції.

Таким чином, при здійснені розрахунків з позивачем відповідач-1 першочергово мав керуватись умовами Комерційної пропозиції, оскільки вони мають пріоритет над умовами Договору.

Пунктом 6.3 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту Споживача про покази засобу обліку Постачальником або після отримання Постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання Споживача). У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1. Комерційної пропозиції.

Згідно з п. 5.1 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування Постачальником.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Таким чином, твердження відповідача-1 про те, що позивачем не доведено факту направлення відповідачу-1 будь-яких рахунків, не може прийматись судом до уваги, оскільки умовами Комерційної пропозиції, яка має пріоритет над умовами Договору, імперативно передбачено, що у разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2.3.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються, згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з п. 10.14 Прикінцевих та перехідних положень Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, усі учасники ринку (виробники, ОСР та ОСП), які мають акт впровадження в експлуатацію АСКОЕ або АСОЕ відповідно до реєстру ДП "Енергоринок", можуть виконувати функції постачальників послуг комерційного обліку. До 28 червня 2019 року ОСП реєструє всіх учасників ринку (виробників, операторів систем розподілу та оператора системи передачі), які мають акт впровадження в експлуатацію АСКОЕ або АСОЕ відповідно до реєстру операторів АСКОЕ, у якості постачальників послуг комерційного обліку.

ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" зареєстроване у якості постачальника послуг комерційного обліку (далі - ППКО) з 28.06.2019 в реєстрі постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії, що ведеться ПРАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" як ОСП, та який розміщений на його офіційному веб-сайті. Отже, ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", будучи оператором системи розподілу, виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії та передає позивачу дані про обсяги фактичного споживання електричної енергії відповідачем 1 за розрахунковий період.

Згідно з п. 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.3.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб:

функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії;

оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб;

ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

ОСР на території м. Києва є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Таким чином, при здійсненні нарахувань позивач використовує інформацію про спожиті відповідачем 1 обсяги електричної енергії, яку надає оператор системи розподілу (далі - ОСР), дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства. Зокрема, п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку.

Крім того, у відповідності до п. 5.9 Договору в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором. Наявність заперечень з боку Споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених Постачальником рахунків.

Виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку відповідача 1, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР.

Таким чином, передача ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" даних про обсяги спожитої відповідачем-1 електричної енергії за Договором та подальше їх підтвердження у додатку № 1 до листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 11854/3/01/5 від 13.03.2025 свідчить про наявність у ОСР підстав для здійснення нарахування відповідних обсягів та відповідно - підстав у позивача для стягнення заборгованості за Договором.

У наявній в матеріалах справи довідці про надходження коштів від відповідача 1, яка підписана та скріплена печаткою позивача, у повному обсязі відображено інформацію щодо здійснених нарахувань за Договором та проведених оплат, й відповідно відображено суму заборгованості відповідача 1 у позовному періоді.

Відповідачем-1 не спростовано наведеної в довідці про надходження коштів інформації, зокрема, останнім не надано ні контррозрахунку наявної заборгованості, ні жодних інших доказів, які б спростовували розмір заборгованості відповідача 1.

Після подачі позовної заяви відповідачем 2 здійснено три додаткові оплати на загальну суму 12 000,00 грн., що відображено в довідці про надходження коштів, зокрема: від 13.06.2025 на суму 5 000,00 грн.; від 02.07.2025 на суму 4 000,00 грн.; від 07.07.2025 на суму 3 000,00 грн.

У зв`язку з чим, позивачем зменшено розмір основного боргу на суму 12 000,00 грн. та згідно з уточненою позовними вимогами позивач просить стягнути 1 289 500,00 грн. основного боргу, 4 882,23 грн. 3% річних та 4 203,22 грн. інфляційних.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що відповідач-1 у порушення умов Договору своєчасно та в повному обсязі не оплатив спожиту електроенергію за період 01.12.2024 - 20.02.2025 на суму 1 289 500,00 грн., колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідна позовна вимога є правомірною і підлягає задоволенню.

Оскільки матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача-1 протягом наведених у позові періодів прострочення, відповідач-1 є таким, що порушив виконання зобов`язання, що є підставою для застосування до нього передбаченої Договором та законом відповідальності.

У зв`язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати спожитої електроенергії, позивач у позові просить стягнути з відповідача 14 882,23 грн. 3% річних та 4 203,22 грн. інфляційних згідно з доданим до позову розрахунком.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку річні та інфляційні нараховані на суму боргу за фактичні періоди прострочення.

З огляду на суму основного боргу та ступінь виконання зобов`язання, заявлені у позові 3 % річних та інфляційні є спів мірними та обґрунтованими.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 882,23 грн. 3% річних та 4 203,22 грн. інфляційних є правомірними і обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 553 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність поручителя перед кредитором боржника за порушення зобов`язання боржником.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність поручителя перед кредитором боржника за порушення зобов`язання боржником. Так, визначено, що правовим наслідком порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників.

З викладених у позовній заяві обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, вбачається, що відповідач-1 порушив своє зобов`язання, що полягає у неоплаті спожитої електроенергії.

Оскільки, виконання зобов`язання за Договором забезпечувалось порукою відповідача-2, виконання простроченого зобов`язання та відповідальність за порушення його виконання покладається також на поручителя солідарно з боржником.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не встановив обставин, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати Договір поруки укладеним, а також не врахував того, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 761/40646/25, предметом якої є визнання цього ж Договору поруки недійсним є безпідставними та неактуальними.

Так, Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/40646/25 було ухвалено рішення від 01.06.2026, яким Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про визнання договору поруки недійсним - залишено без задоволення.

Отже, станом на момент розгляду даної апеляційної скарги Договір поруки не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, є чинним та породжує для сторін відповідні права та обов`язки, у тому числі щодо солідарної відповідальності поручителя перед кредитором.

Таким чином, твердження скаржника про наявність сумнівів щодо чинності Договору поруки фактично спростовані судовим рішенням у справі № 761/40646/25.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції у справі № 910/7499/25.

Також колегія суддів зазначає, що предметом розгляду оскаржуваної справи є саме питання наявності та стягнення заборгованості, тоді як інші питання щодо Договору поруки (його дійсності, обсягу відповідальності за ним, тощо) були предметом окремого судового спору та не підлягають повторному дослідженню в межах даного апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Наведена норма закріплює гнучкість правового механізму поруки, дозволяючи сторонам договору самостійно визначати обсяг відповідальності поручителя, враховуючи що, можна дійти висновку про те, що якщо у договорі поруки прямо не обмежено обсяг відповідальності поручителя, відповідно він відповідає у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно розділу 3 Договору поруки сторони погодили розмір поруки й закріпили його в п. 3.1 Договору поруки, відповідно до якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язання щодо оплати спожитої (купованої) електричної енергії та інших платежів, а також за відшкодування позивачу збитків та сплату неустойки відповідно до умов Договору про постачання.

З урахуванням наведеного колегія суддів зауважує, що твердження відповідача-2 про те, що сторони Договору поруки не дійшли згоди щодо розміру зобов`язання, яке повинно забезпечуватися порукою, не відповідає дійсності та спростовується умовами Договору поруки, відповідно до яких сторони не обмежили обсяг відповідальності відповідача-2, відповідно передбачили його повну відповідальність за всіма зобов`язаннями відповідача-1 за Договором про постачання.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки укладаючи Договір поруки сторони не обмежили обсяг відповідальності відповідача-2, твердження відповідача-2 про те, що останній не володів відомостями щодо розміру зобов`язання забезпеченого порукою не може прийматись судом до уваги.

У апеляційній скарзі відповідач-2 зауважує, що Договір поруки не містить жодної згадки про таку істотну умову, як строк виконання відповідачем-1 зобов`язання за Договором про постачання.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п. 2.4 Договору поруки сторони погодили, що строк виконання зобов`язання за Договором про постачання встановлюється згідно з умовами Договору про постачання та Комерційною пропозицією, яка є додатком до Договору про постачання.

Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції «Вільна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Київські енергетичні послуги», яка є додатком 2 до Договору про постачання (далі - Комерційна пропозиція) остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування Постачальником.

Пункт 5.5 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

З урахуванням наведеного колегія суддів зауважує, що твердження відповідача-2 про те, що Договір поруки не містить жодної згадки про таку істотну умову, як строк виконання відповідачем-1 зобов`язання за Договором про постачання не відповідає дійсності, оскільки наведена умова врегульована сторонами в Договорі поруки.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів констатує, що твердження відповідача-2 про те, що Договір поруки є неукладеним, оскільки сторонам не досягнуто згоди щодо його істотних умов не може братись судом до уваги, оскільки наведені аргументи відповідача-2 повністю спростовані позивачем.

Щодо обсягу зобов`язання забезпеченого порукою, колегія суддів звертає увагу на таке.

У апеляційній скарзі відповідач-2 стверджує, що обсяг забезпеченого порукою зобов`язання не охоплює простроченого зобов`язання, що існувало до укладення Договору поруки. З урахуванням наведеного зауважуємо наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки відповідач-2 зобов`язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання щодо оплати спожитої (купованої) електричної енергії та інших платежів відповідача-1, які виникли за Договором про постачання, укладеним між позивачем та відповідачем-1.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів констатує, що наведений пункт Договору поруки не містить жодних формулювань, які б обмежували дію поруки на існуючі або майбутні зобов`язання.

Навпаки, вжите формулювання «зобов`язання щодо оплати, які виникли за Договором про постачання» охоплює всі зобов`язання, що виникають у межах дії Договору про постачання, незалежно від того, коли саме вони виникли - до чи після укладення Договору поруки.

Положення ст. 553 ЦК України також не містить обмежень, щодо можливості забезпечення виконання порукою виключно майбутніх зобов`язань, враховуючи що, порука може забезпечувати виконання як існуючого так і майбутнього зобов`язання, якщо це випливає із змісту договору поруки.

У даному випадку, зобов`язання за Договором про постачання, що вже виникли станом на момент укладення Договору поруки, є такими, що охоплюються порукою, оскільки в Договорі поруки не встановлено обмеження у часі щодо виникнення зобов`язань та не конкретизовано, що порука поширюється лише на майбутні зобов`язання.

З урахуванням наведеного, твердження скаржника про те, що обсяг забезпеченого порукою зобов`язання не охоплює зобов`язання, що існувало до укладення Договору поруки не може братись судом до уваги, оскільки, з урахуванням вищенаведеного, можна дійти висновку, що умови Договору поруки не містять обмежень щодо виконання виключно майбутніх зобов`язань за Договором про постачання, навпаки, умовами Договору поруки імперативно передбачено солідарну відповідальність відповідача-2 за всі зобов`язання, що виникають у межах дії Договору про постачання.

Також у апеляційній скарзі відповідач-2 зауважує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обсягів спожитої відповідачем-1 електричної енергії та її вартості.

Відповідно до п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються, згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з п. 10.14 Прикінцевих та перехідних положень Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 307, усі учасники ринку (виробники, ОСР та ОСП), які мають акт впровадження в експлуатацію АСКОЕ або АСОЕ відповідно до реєстру ДП «Енергоринок», можуть виконувати функції постачальників послуг комерційного обліку. До 28 червня 2019 року ОСП реєструє всіх учасників ринку (виробників, операторів систем розподілу та оператора системи передачі), які мають акт впровадження в експлуатацію АСКОЕ або АСОЕ відповідно до реєстру операторів АСКОЕ, у якості постачальників послуг комерційного обліку.

ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» зареєстроване у якості постачальника послуг комерційного обліку (далі - ППКО) з 28.06.2019 в реєстрі постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії, що ведеться ПРАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» як ОСП, та який розміщений на його офіційному веб-сайті. Отже, ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», будучи оператором системи розподілу, виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії та передає розивачу дані про обсяги фактичного споживання електричної енергії відповідачем-1 за розрахунковий період.

Згідно з п. 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, (далі - ККОЕЕ), АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.3.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб:

- функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії;

- оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.

Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб.

ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

ОСР на території м. Києва є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Таким чином, при здійсненні нарахувань позивач використовує інформацію про спожиті Відповідачем-1 обсяги електричної енергії, яку надає оператор системи розподілу (далі - ОСР), дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства. Зокрема, п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку.

Крім того, у відповідності до п. 5.9 Договору про постачання в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором. Наявність заперечень з боку Споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених Постачальником рахунків.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів звертаєувагу на те, що обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку відповідача-1, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР.

Таким чином, передача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» даних про обсяги спожитої відповідачем-1 електричної енергії за Договором та подальше їх підтвердження у додатку № 1 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 11854/3/01/5 від 13.03.2025 (в матеріалах справи) свідчить про наявність у ОСР підстав для здійснення нарахування відповідних обсягів та відповідно - підстав у позивача для стягнення заборгованості за Договором про постачання.

Таким чином, нарахування за спожиту електричну енергію, які були здійснені відповідачуі-1 є належними, оскільки вони здійснені на підставі даних отриманих від оператора системи розподілу як адміністратора комерційного обліку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 5.1 Договору про постачання Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

Згідно п. 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором.

Таким чином, колегія суддів констатує, що розрахунок ціни електричної енергії здійснено позивачем відповідно до зазначеного в розділі 2 Комерційної пропозиції механізму визначення ціни, а фактична ціна електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді зазначається позивачем у рахунках.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції щодо солідарного стягнення з відповідача-1, як Боржника, та відповідача-2, як Поручителя, 1 289 500,00 грн. основного боргу, 4 882,23 грн. 3% річних та 4 203,22 грн. інфляційних втрат.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2025 у справі №910/7499/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №910/7499/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 06.10.2026. (після виходу судді Крижного О.М. з відпустки та головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Крижний

В.В. Сулім