Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №921/473/25 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №921/473/25

Суддя: Бонк Тетяна Богданівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/473/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М., Орищин Г.В.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

прокурор: не з`явився,

позивача 1: не з`явився,

позивача 2: не з`явився,

відповідача: Малюк А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" б/н від 06.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2209/26)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2026 (повне рішення складено 17.06.2026, суддя Чопко Ю.О.)

у справі № 921/473/25

за позовом: Керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів

2. Збаразької міської ради, м. Збараж, Тернопільська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд",

м. Тернопіль

про: визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Керівник Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Збаразької міської ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.06.2024, №2 від 12.07.2024, №3 від 14.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2023 №486 та стягнення з відповідача на користь Збаразької міської ради грошових коштів в сумі 126 005,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм чинного законодавства про публічні закупівлі та умов договору №486 від 28.12.2023, якими внесено зміни до умов договору та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2026 позов задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 13.06.2024, №2 від 12.07.2024, №3 від 14.08.2024 до Договору №486 від 28.12.2023, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" та Збаразькою міською радою. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" на користь Збаразької міської ради 126 005, 03 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при укладенні додаткових угод до договору про постачання електричної енергії №486 від 28.12.2023 порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме перевищено встановлений законодавством максимальний ліміт у 10% у підвищенні ціни на електроенергію.

У зв`язку з цим додаткові угоди визнані судом першої інстанції недійсними на підставі статей 203 та 215 ЦК України як такі, що суперечать вимогам закону, а сплачені за ними кошти у сумі 126 005,03 грн підлягають стягненню як надмірно сплачені відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2026 у справі №921/473/25 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник зазначає, що прокурором не надано доказів щодо здійснення позивачем 1 заходів здійснення фінансового контролю за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, щодо виявлення порушень законодавства, а тому прокурор не уповноважений на ініціювання спору в інтересах Держаудитслужби.

На думку скаржника, з врахуванням встановлення Конституційним Судом України невідповідності положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Конституції України подальше представництво та розгляд справи, ініційованих прокурором суперечить законодавству.

Крім того скаржник наголошує, що позивач 2 не є стороною у додаткових угодах, що укладені до договору.

Апелянт вказує, що враховуючи введення в Україні воєнного стану в Україні, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за № 1178 затверджено зміни до Закону України “Про публічні закупівлі”, що діють на період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, відповідно до якого обмеження максимального відсотка збільшення ціни товару відсутні.

Апелянт також зазначає, що на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару на ринку електричної енергії ним було надано докази, зокрема цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, крім того підвищення ціни не перевищує дозволену межу у 10%.

Західний офіс Держаудитслужби подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу – без задоволення, розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Позивач 1 стверджує, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі сторони погодили усі істотні умови договору, у тому числі ціну електричної енергії, така ціна є базовою для застосування положень пункту 2 частини п` ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягає врахуванню при оцінці правомірності подальших змін істотних умов договору.

Також позивач 1 звертає увагу, що сама лише наявність коливання ціни товару на ринку не є безумовною підставою для зміни ціни договору про закупівлю. Постачальник, ініціюючи внесення відповідних змін, повинен довести не лише факт зміни ринкової ціни, а й те, що таке зростання є істотним, непрогнозованим та об`єктивно впливає на можливість належного виконання договору за ціною, визначеною за результатами тендеру.

Позивач 2 та прокурор відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 справу № 921/473/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Іванчук С.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" б/н від 06.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2209/26) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2026 у справі № 921/473/25, витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.

Суддя Іванчук С.В. у період з 03.08.2026 по 01.09.2026 перебувала у відпустці, головуючий суддя Бонк Т.Б. та суддя Бойко С.М. перебували у відпустці з 17.08.2026 по 04.09.2026. У зв`язку з цим, для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, керівник апарату розпорядився провести повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 для розгляду справи № 921/473/25 визначено такий склад суду: Бонк Т.Б. – головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Орищин Г.В.

Ухвалою суду від 12.08.2026 розгляд справи № 921/473/25 призначено на 28.09.2026.

У судовому засіданні 28.09.2026 взяв участь апелянт. Прокурор та позивач 2 у судове засідання не з`явились.

Апеляційний суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Водночас суд враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за участі скаржника, що з`явився у судове засідання 28.09.2026.

У судовому засіданні 28.09.2026 судом поставлено на розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 921/473/25 до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ухваленим за наслідками розгляду процесуального питання, переданого ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 у справі №910/11553/25.

Заявник підтримав клопотання, просив суд його задоволити.

При розгляді клопотання про зупинення провадження у справі, суд виходив з таких мотивів.

Судом встановлено, що ухвалою від 18.08.2026 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду постановлено справу №910/11553/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, порадившись на місці суд, в порядку ч.10 ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 28.09.2026 постановив залишити без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 28.09.2026 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, надав суду усні пояснення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

28.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" та Збаразька міська рада уклали Договір про постачання електричної енергії №486, в п.1.1 якого зазначено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ). Вказаний договір було укладено без використання електронної системи закупівель.

Відповідно до п.2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2024 році електричну енергію код 09310000-5 Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі – електрична енергія), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 208 310 кВт/год та визначені в Додатку №1 до Договору (п.2.3. Договору).

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії (п.2.4. Договору).

Постачальник зобов`язується поставляти Споживачу електричну енергію з 01.01.2024 та до 31.12.2024 (п.3.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що загальна вартість цього Договору становить 974 592,58 грн, крім того ПДВ - 194 918,58 грн, разом з ПДВ 1 169 511,50 грн.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 13.1 договору визначено, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до п.14.1 Договору, останній набуває чинності з 01 січня 2024 року та діє до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 14.5 договору сторони погодили, що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії договору.

Відповідно до п. 14.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п. 19 Особливостей.

Пунктом 14.6.2 сторони узгодили, що погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладання.

Сторони протягом дії цього договору вносять зміни у договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укриромзовнішекспертиза» чи іншого погодженого сторонами органу щодо величини коливання на ринку. В письмовому зверненні Постачальник наводить посилання на зміни в нормативно-правових актах щодо формування ціни або умов постачання електричної енергії, на підставі яких вносяться зміни/доповнення в Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії.

Ціна за одиницю товару на підставі, визначеній цим пунктом, не може бути збільшена впродовж 30 календарних днів з моменту постачання електричної енергії Замовнику.

Згідно з п.15.1 Договору, невід`ємною частиною Договору є:

- додаток 1 "Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії";

- додаток 2 "Перелік об`єктів Споживача за якими здійснюється постачання електричної енергії";

- додаток 3 "Комерційна пропозиція";

- додаток 4 Заява приєднання.

Згідно з підписаним сторонами Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії №486 від 28.12.2023, визначено договірні обсяги закупівлі електричної енергії.

Додатком 2 сторони погодили перелік об`єктів, їх адрес, ЕІС кодів точок комерційного обліку, до яких здійснюється електропостачання.

Додатком 3 до Договору - "Комерційна пропозиція" зазначено, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 5,614284 грн за 1кВт/год (з ПДВ): 4,15 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) ціна електричної енергії, 0,52857 грн за 1кВт/год. (без ПДВ) – тариф на послуги з передачі електричної енергії. Спосіб оплати: по факту. Термін дії: до 31.12.2024.

13.06.2024 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору №486 від 28.12.2023, відповідно до якої сторони керуючись вимогами ЦК України, ГК України, ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених НКРЕКП від 14.03.2025 №312, постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування домовилися внести зміни в договір, зменшивши обсяг закупівлі електричної енергії до 206 029,3963 кВт*год та ціну (тариф) електричної енергії до 30.04.2024, що становить 5,614284 за 1кВт/год (з ПДВ), а з 01.05.2024 та на день укладення договору 5,760043 за 1кВт/год (з ПДВ).

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільенерготрейд" до Збаразької міської ради з повідомленням №11/06 від 04.06.2024 у якому зазначило що з що з 01.05.2024 буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 4,271466 грн. Також товариство запропонувало внести зміни до Договору. Необхідність підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором обґрунтувало інформацією з сайту ДП "Оператор ринку" щодо показників середньозважених цін на електричну енергію в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) за грудень 2023 року (4,10186 за 1 кВт/год) та травень 2024 року (4,22192 грн за 1 кВт/год).

12.07.2024 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору №486 від 28.12.2023, відповідно до якої сторони керуючись вимогами ЦК України, ГК України, ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених НКРЕКП від 14.03.2025 №312, постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування домовилися внести зміни в договір, зменшивши обсяг закупівлі електричної енергії до 189 358,6151 кВт*год та ціну (тариф) електричної енергії до 30.04.2024, що становить 5,614284 за 1кВт/год (з ПДВ), з 01.05.2024 по 31.05.2024 - 5,760043 за 1кВт/год (з ПДВ), а з 01.06.2024 - 7,194429 за 1кВт/год (з ПДВ).

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільенерготрейд" до Збаразької міської ради з повідомленням №11/07 від 03.07.2024 у якому зазначило що з що з 01.06.2024 буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 5,466788 грн. Також товариство запропонувало внести зміни до Договору. Необхідність підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором обґрунтувало ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 03.07.2024 №812/24, у якій відображено зміну середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) за червень 2024 року у порівнянні із середньозваженою ціною за травень 2024 року, відсоткове вираження якої становить +27,98%.

14.08.2024 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору №486 від 28.12.2023, відповідно до якої сторони керуючись вимогами ЦК України, ГК України, ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених НКРЕКП від 14.03.2025 №312, постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування домовилися внести зміни в договір, зменшивши обсяг закупівлі електричної енергії до 184 323,8605 кВт*год та ціну (тариф) електричної енергії до 30.04.2024, що становить 5,614284 за 1кВт/год (з ПДВ), з 01.05.2024 по 31.05.2024 - 5,760043 за 1кВт/год (з ПДВ), з 01.06.2024 - 7,194429 за 1кВт/год (з ПДВ), а з 01.07.2024 - 7,80624 за 1кВт/год (з ПДВ).

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільенерготрейд" до Збаразької міської ради з повідомленням №11/08 від 02.08.2024 у якому зазначило що з що з 01.07.2024 буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год. у розмірі 6,0370 грн. Також товариство запропонувало внести зміни до Договору. Необхідність підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором обґрунтувало ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 30.07.2024 №948/24, в якій відображено зміну середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) за липень 2024 року у порівнянні з середньозваженою ціною за червень 2024 року, відсоткове вираження якої становить +10,43%.

12.12.2024 між сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору № 438 від 28.12.2023 року, відповідно до якої сторони домовилися зменшити суму договору на 30 841,23 грн, відповідно вартість договору становить 1 138 670,27 грн, а очікуваний обсяг закупівель електричної енергії становить 180 373 кВт*год.

Постачальником поставлено електроенергію в кількості 180 373 кВт/год. кВт/год, а з місцевого бюджету оплачено кошти в сумі 1 138 670,27 грн з ПДВ, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії №29 від 31.01.2024, №162 29.02.2024, №241 від 31.03.2024, №369 від 30.04.2024, №479 від 31.05.2024, №874 від 31.07.2024, №897 від 31.08.2024, №1039 від 30.09.2024, №1179 від 31.10.2024, №1303 від 30.11.2024 та актом звірки взаємних рахунків.

Споживач оплатив отриману електричну енергію за договором № 438 від 28.12.2023 року в загальній сумі 1 138 670,27 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №108 від 12.02.2024, №228 від 07.03.2024, №378 від 09.04.2024, № 522 від 13.05.2024, №655 від 17.06.2024, №785 від 22.07.2024, №888 від 21.08.2024, №947 від 10.09.2024, №1038 від 08.11.2024, № 1142 від 07.11.2024, № 1231 від 04.12.2024.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з 20.11.2024 по 06.02.2025 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Збаразької міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2024. За наслідками ревізії складено акт від 12.02.2025 №131920-22/3.

При звернені до суду з позовом, прокурор зазначив, що додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 укладені між сторонами за результатами закупівлі за бюджетні кошти, з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, а кошти в сумі 126 005,03 грн є такими, що безпідставно одержані, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до бюджету на підставі ст. 1212 ЦК України.

При перегляді рішення місцевого господарського суду Західний апеляційний господарський суд керувалась таким:

Щодо представництва прокурором інтересів позивачів у цій справі, апеляційний суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч. 3 ст.129 Конституції України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Для представництва інтересів держави в особі компетентного органу прокурор має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а також у разі відсутності такого органу.

В розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:

- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді,

- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду,

- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді застосовується процедура, передбачена частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цій справі судами встановлено, що 19.03.2025 Теребовлянською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у вказаних правовідносинах, направлено до Збаразької міської ради запит, у якому вказано про необхідність звернутися з позовом до суду через порушення ТОВ «Тернопільенерготрейд» ЗУ «Про публічні закупівлі». У відповідь на запит, міська рада повідомила, що не зверталась до суду з позовною заявою.

Аналогічне повідомлення було направлене Західному офісу Держаудитслужби у Тернопільській області.

Західний офіс Держаудитслужби надав прокуратурі відповідь, у якій зазначив, що з позовною заявою про стягнення шкоди не звертався, просив прокуратуру звернутись із позовом в інтересах Дерржаудитслужби.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами. Та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Крім того визначено дію Закону в часі, де окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд констатує про підставний висновок суду попередньої інстанції в частині правомірного звернення Керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Збаразької міської ради з позовом у цій справ.

Водночас посилання апелянта на неконституційність окремих положень статті 23 зазначеного Закону не спростовує наведеного висновку з огляду на визначений Конституційним Судом України порядок та строк втрати ними чинності.

Щодо розгляду спору по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту своїх прав і законних інтересів є визнання недійсним правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод угоди № 1, 2, 3 до Договору та стягнення 126 005,03 грн надмірно сплачених коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (п.1).

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Слід зазначити, що укладення договору з однією ціною за товар та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод може мати ознаки та кваліфікуватись як нечесна та недобросовісна ділова практика. Укладаючи договір поставки товару на певний строк, товариство як продавець фактично гарантує можливість продати товар за узгодженою ціною та несе ризики зміни такої ціни.

Як слідує з наявних у справі додаткових угод, ціна на електроенергію збільшена сторонами з 5,614284 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатку до договору) до 5,76 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатковій угоді №1 від 13.06.2024), до 7,194429 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатковій угоді №2 від 12.07.2024), до 7,80624 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатковій угоді №3 від 14.08.2024) тобто ціна електроенергії, визначена в додатковій угоді №1 збільшилася від ціни, визначеної в договорі на 2,53 %, ціна електроенергії, після укладення додаткової угоди №2 збільшилася від ціни, визначеної в договорі на 21,96 %, після укладення додаткової угоди №3 збільшилася від ціни, визначеної в договорі на 28,08 %.

Отже, внаслідок підписання сторонами додаткових угод №№ 2, 3 ціна збільшилася більше ніж на 10 % від ціни, узгодженої сторонами в договорі, а обсяг поставки за договором зменшився.

Системний аналіз положень частини 1 статті 525, статті 526, частини 1 статті 651 ЦК України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21).

Крім цього, Верховний Суд зазначив, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Проте, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11.10.2023 у справі №903/742/22).

Так, пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Особливості/постанова № 1178) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, прямо визначених цими Особливостями, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару, за умови документального підтвердження такого коливання, пропорційності зміни ціни та незбільшення загальної суми договору (підпункт 2 пункту 19 Особливостей).

Як встановлено судами у цій справі, пунктом 14.6.2 договору передбачено, що погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладання.

У постанові Верховного суду від 01.09.2026 у справі №912/15/26 вказано, що для правомірної зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю постачальник та замовник повинні були дотриматися сукупності умов: наявність реального коливання ціни товару на ринку після укладення договору; документальне підтвердження такого коливання; пропорційність зміни договірної ціни відповідному ринковому коливанню; дотримання встановлених законодавством меж та умов зміни істотних умов договору; відсутність збільшення загальної суми договору. Саме по собі закріплення у договорі механізму зміни ціни не означає, що сторони можуть змінювати істотні умови договору на власний розсуд без дотримання спеціальних вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Як було зазначено вище, підставою для укладення додаткової угоди № 1 стала наявність інформації з сайту ДП "Оператор ринку" щодо показників середньозважених цін на електричну енергію в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" (РДН) за грудень 2023 року (4,10186 за 1 кВт/год) та травень 2024 року (4,22192 грн за 1 кВт/год).

Водночас надані роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку" не охоплюють всього періоду між датою укладення додаткової угоди № 1 про зміну ціни та датою укладення Договору, тобто не містять інформації про наявність коливання ціни саме в бік зростання в періодах між цими датами.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих доказів, які б мали не довідковий характер, а саме підтверджували коливання ціни на електричну енергію в сторону її збільшення, що слугувало б безумовною необхідністю для укладення відповідних додаткових угод.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для визнання оспорюваних додаткових угод до договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на 1 кВт/год електричної енергії з перевищенням максимального ліміту у 10%, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам, встановленим законом.

В силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Оскільки додаткові угоди №1 від 13.06.2024, №2 від 12.07.2024, №3 від 14.08.2024 до договору про постачання електричної енергії №486 від 28.12.2023 є недійсними та не породжують правових наслідків, суд першої інстанції також дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з постачальника грошових коштів (різницю між ціною, встановленою Договором, та фактично сплаченими коштами за ціною, передбачених додатковими угодами до Договору) на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України (правозастосування яких узгоджується із сталою та послідовною практикою Верховного Суду у даній категорії спорів, у тому числі Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24).

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2026 у справі № 921/473/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), тому сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільенерготрейд" б/н від 06.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2209/26) – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2026 у справі № 921/473/25 – залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції – покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.В. Орищин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua