Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №914/2967/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2967/25

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді О.С. Скрипчук

суддів Н.М. Кравчук

О.І. Матущак,

за участю секретаря судового засідання В.Р. Постолатій,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Груп» б/н від 15.06.2026 (вх. № 01-05/1898/26 від 15.06.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 (повний текст рішення складено 27.05.2026, суддя Бортник О.Ю.)

у справі № 914/2967/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Груп»

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будреставрація Україна»

про: визнання недійсним та скасування рішення.

за участю представників сторін:

від позивача: Косаковський В.О.

від відповідача: Мудрик І.В.

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпат-Груп» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/152-р/к від 24 липня 2025 р. у справі № 63/1-01-22-2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача № 63/152-р/к від 24 липня 2025 року, яким його та третю особу визнано такими, що вчинили антиконкурентні узгоджені дії, вважає, що таке рішення прийнято за відсутності належних та достатніх доказів узгодженості поведінки учасників торгів і спрямованості їхніх дій на спотворення результатів торгів.

На переконання позивача, встановлені відповідачем обставини щодо спільного працевлаштування працівника, використання однакових ІР-адрес, здійснення платежів та подання тендерних пропозицій у близький час, неподання третьою особою окремих документів та незмінності цінових пропозицій під час аукціону не свідчать про вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі № 914/2967/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Груп» відмовлено повністю.

Місцевий суд виходив із того, що сукупність обставин, встановлених під час розгляду справи, свідчить про узгодженість поведінки позивача та третьої особи під час участі у процедурі закупівлі, що призвела до усунення між ними конкуренції та спотворення результатів торгів.

Зокрема, судом враховано, що один і той самий працівник одночасно працював у позивача та третьої особи та мав право підпису документів від імені позивача, позивач та третя особа використовували одні й ті самі ІР-адреси під час користування електронними банківськими системами, реєстрації та участі у торгах, здійснювали авансові платежі та створювали тендерні пропозиції в близький проміжок часу.

Крім того, третя особа у складі тендерної пропозиції не подала всіх документів, передбачених тендерною документацією, що було підставою для відхилення її пропозиції та фактично забезпечувало перемогу позивача. При цьому під час аукціону позивач та третя особа не змінювали своїх цінових пропозицій.

Оцінивши зазначені обставини у сукупності, місцевий суд дійшов висновку, що дії позивача та третьої особи під час проведення торгів були антиконкурентними узгодженими діями, спрямованими на спотворення результатів торгів, аукціону. Усе викладене свідчить про обмін інформацією між учасниками процедури закупівлі, наявність між ними спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність з поведінкою один одного під час проведення торгів, що мало наслідком координацію їхньої поведінки та усунення змагальності між учасниками процедури закупівлі.

З огляду на наведене місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо вчинення позивачем та третьою особою антиконкурентних узгоджених дій, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпат-Груп» подало апеляційну скаргу б/н від 15.06.2026 (вх. № 01-05/1898/26 від 15.06.2026), у якій просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд неповно з`ясував обставини справи та безпідставно погодився з висновками відповідача про вчинення позивачем і третьою особою антиконкурентних узгоджених дій.

Скаржник зазначає, що встановлені обставини щодо спільного працевлаштування працівника, використання однакових ІР-адрес, здійснення платежів та подання тендерних пропозицій у близький час, неподання третьою особою окремих документів і незмінності цінових пропозицій самі по собі не підтверджують узгодженості поведінки учасників торгів.

Крім того, позивач посилається на недопустимість та неналежність окремих доказів, зокрема інформації, отриманої від АТ КБ «ПриватБанк», відомостей щодо ІР-адрес та даних із сайту RIPE, а також вказує на недотримання відповідачем вимог статті 96 ГПК України щодо подання електронних доказів.

На переконання скаржника, відповідачем не доведено обміну інформацією чи координації дій між позивачем та третьою особою, а висновки про наявність антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуються переважно на припущеннях і непрямих доказах. У зв`язку з цим позивач вважає, що місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні позову та не врахував обставини, які свідчать про неповне з`ясування АМКУ обставин справи.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 30.09.2026 з?явились представники позивача та відповідача, надали пояснення щодо обставин справи. Третя особа явки уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та дату суваого засідання.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач та третя особа взяли участь у процедурі закупівлі за предметом «Реконструкція будинку культури під Культурно-мистецький спортивний центр Івана Фірцака-Кротона у с. Білки».

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визначено позивача, з яким 15.12.2021 укладено договір про закупівлю № 133.

Рішенням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 липня 2025 р. № 63/152-р/к у справі № 63/1-01-22-2023 визнано, що позивач та третя особа у справі вчинили правопорушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів за предметом: Реконструкція будинку культури під Культурно-мистецький спортивний центр Івана Фірцака-Кротона у с. Білки.

Як вбачається з § 4 спірного рішення, позивач та третя особа у справі подали тендерні пропозиції щодо оголошеного на 01.12.2021 р. аукціону з закупівлі «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» - «Реконструкція будинку культури під Культурно-мистецький спортивний центр Івана Фірцака-Кротона у с. Білки» (ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні роботи».

Згідно з § 5 спірного рішення відповідач встановив, що у позивача та третьої особи у справі працював один і той самий працівник, ОСОБА_1 , який був наділений правом підпису документів від імені позивача; позивач та третя особа у справі використовували одні й ті ж ІР-адреси під час використання ними електронної банківської системи, під час подання тендерних пропозицій та участі у торгах; третя особа у справі у складі тендерної пропозиції на торги не подала повного пакету документів, які вимагались замовником, що забезпечувало перемогу позивача у торгах; позивач та третя особа сплачували авансові внески на участь у торгах, а також завантажували тендерні пропозиції в один день з невеликою різницею у часі; протягом аукціону позивач та третя особа не змінювали своїх цінових пропозицій.

На підставі встановлених фактів відповідач дійшов висновків, що вони у сукупності свідчать про обізнаність згаданих вище учасників торгів щодо участі кожного з них у торгах, а також про узгодження ними своєї поведінки під час проведення торгів та координацію поведінки. Вказане призвело до усунення конкуренції під час проведення торгів між позивачем та третьою особою у справі, що є порушенням, яке передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Так, колегія суддів, дослідивши наведені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсним рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

При цьому для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за вказаною нормою законодавства не є обов`язковим встановлення факту укладення між ними формальної угоди чи безпосереднього обміну інформацією. Визначальним є встановлення обставин, які у своїй сукупності свідчать про узгодженість поведінки учасників торгів та її спрямованість на усунення конкуренції між ними.

Колегія суддів також враховує, що антиконкурентні узгоджені дії за своєю природою можуть вчинятися без укладення між суб`єктами господарювання формальних письмових угод чи іншого документального оформлення домовленостей. Відтак відсутність безпосередніх доказів контактів між учасниками торгів, зокрема протоколів переговорів, письмових угод, листування чи інших документів, сама по собі не свідчить про відсутність узгодженості їхньої поведінки.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить можливість кваліфікації дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій у залежність від встановлення факту укладення ними формальної домовленості про спільну участь у торгах з метою усунення конкуренції. Така узгодженість може бути встановлена на підставі сукупності обставин, які свідчать про погодженість поведінки учасників та її спрямованість на досягнення відповідного антиконкурентного результату.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що особливістю розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії є те, що такі дії зазвичай мають прихований характер, у зв`язку з чим доведення відповідного порушення може здійснюватися не лише прямими, а й непрямими доказами, які у своїй сукупності дають можливість зробити однозначний висновок про узгодженість поведінки суб`єктів господарювання.

Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 914/456/17, від 02.04.2019 у справі № 914/88/18, від 30.09.2019 у справі № 914/10/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 22.12.2022 у справі № 914/130/22, від 17.01.2023 у справі № 914/3300/21, від 28.03.2023 у справі № 914/150/22, від 20.09.2023 у справі № 914/374/22, від 07.11.2024 у справі № 909/1104/23, від 26.11.2024 у справі № 910/19875/23, від 27.02.2025 у справі № 914/400/24 та від 01.04.2025 у справі № 914/484/24.

Отже, посилання апелянта на відсутність прямих доказів безпосередньої домовленості чи комунікації між позивачем та третьою особою не може бути підставою для висновку про недоведеність антиконкурентних узгоджених дій.

Так, як встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_1 з 23.03.2021 до 31.03.2021 одночасно працював на підприємствах позивача та третьої особи підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.06.2024 р., листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.06.2024 та листом Головного управління ДПС у Закарпатській області від 06.06.2024.

При цьому, юридичною адресою позивача є с. Грінчово у Закарпатській області, а третьої особи - м. Київ. Згідно з листом Головного управління ДПС у Закарпатській області, ОСОБА_1 мав право підпису у ТОВ «Карпат-Груп».

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що факт переходу одного й того самого працівника з одного суб`єкта господарювання до іншого, з урахуванням місцезнаходження позивача та третьої особи у різних регіонах України, не може розглядатися як простий збіг обставин. При цьому наявність у ОСОБА_1 права підпису документів від імені позивача свідчить про його фактичну обізнаність із діяльністю позивача та виключає можливість розцінювати його виключно як технічного працівника. У сукупності зазначені обставини обґрунтовано враховані відповідачем як такі, що можуть свідчити про наявність можливостей для обміну інформацією та координації поведінки позивача і третьої особи під час участі у торгах.

Разом з тим, відповідно до інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» в листі від 11.06.2024 №20.1.0.0.0/7-240607/4778 (вх. від 18.06.2024 № 63-01/618кі) ТОВ «Будреставрація Україна» та ТОВ «Карпат-Груп» входили в систему електронного банкінгу, використовуючи спільні ІР-адреси.

Щодо доводів апелянта про неналежність відповіді АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з ненаданням її в електронній формі на відповідному електронному носії колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують доказового значення зазначеного документа.

Саме по собі ненадання копії такого документа на електронному носії не свідчить про його недостовірність чи неналежність як доказу та не спростовує відомостей, що в ньому містяться.

При цьому апелянтом не наведено обставин, які б ставили під сумнів факт направлення банком відповідної інформації, її зміст. Отже, посилання позивача виключно на спосіб подання зазначеного документа не є достатнім для висновку про його недопустимість та не спростовує висновків відповідача, зроблених на підставі наведеної у ньому інформації.

Окрім того, відповідно до відомостей, наданих ДП «Прозорро» в листі від 28.09.2022 №206/01/986/04 (вх. від 63-01/1158) ТОВ «Карпат Груп» входило в аукціон Торгів з ІР-адреси НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей ТОВ «Закупки.Пром.УА» (актупальна назва – ТОВ «Закупівлі.ПРО») наданих в листі від 28.11.2022 № 28/11/ZK-435 (вх. від 28.11.2022 №63-01/1418) ТОВ «Будреставрація Україна» вчиняло дії, пов`язані із подачею тендерної пропозиції на Торги з ІР-адреси НОМЕР_1 .

Згідно з формою «Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», наданою у тендерній пропозиції ТОВ «Будреставрація Україна» на Торги, місцезнаходженням юридичної особи є адреса – Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, 04053.

Відповідно до шаблонів документів тендерної пропозиції ТОВ «Карпат-Груп» на Торги, місцезнаходженням ТОВ «Карпат-Груп» є адреса – Україна, Закарпатська обл., с. Боронява, вул. Монастирська, буд. 28, 90442.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що факти використання учасниками однієї ІР-адреси не можуть вважатись випадковими збігами обставин та свідчать про координацію дій між такими під час підготовки та участі в Торгах.

Так, згідно з публічно доступною інформацією, кількість ІР-адрес у мережі Інтернет обчислюється у мільярдах позицій, а тому факти використання учасниками набору одних і тих же ІР-адрес не можуть вважатись випадковими збігами обставин та свідчать про наявність спільного середовища для обміну інформацією між ТОВ «Карпат-Груп» та ТОВ «Будреставрація Україна», координації дій цих суб`єктів господарювання під час підготовки та участі в Торгах.

Такі обставини є належним доказом в справах про порушення законодавча про захист економічної конкуренції, правова позиція стосовно чого викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 909/1104/23, а саме: «Згідно з інформацією товариства з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн», наданою відповідно до листа від 25.11.2020 № 251120-6, учасники подавали документи тендерних пропозицій з однієї ІР-адреси: НОМЕР_2 ; відповідно до інформації Інтернет - провайдера товариства з обмеженою відповідальністю «Нетгруп», наданої згідно з листом від 24.03.2021 № 21н/03-24/1, встановлено, що ІР - адреса НОМЕР_2 не присвоєна жодному абоненту товариства як статична, а використовується як динамічна ІР - адреса; згідно з інформацією ДП «Прозорро», наданою згідно з листом від 17.03.2020 № 206/01/2789/03, Підприємець використовував ІР - адресу НОМЕР_1 для входу в аукціон у торгах».

Відтак, факт використання однієї ІР-адреси, є належним доказом в справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що також підтверджується висновком у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №914/3300/21: «…Використання однакових ІР-адрес під час подання податкової звітності не може бути випадковим збігом обставин, а свідчить про використання Компанією та Товариством спільного доступу до мережі «Інтернет».

Аналогічні висновки міститься і у пункті 6.2.5. постанови Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 914/484/24.

Відтак, входження суб`єктів господарювання в аукціон у Торгах з використанням ІР- адреси, яка використовувалася іншим учасником для реєстрації та вчинення інших дій на авторизованому електронному майданчику, а також використання обома Учасниками Торгів однакових ІР-адрес під час отримання банківських послуг (онлайн-банкінгу), є належними та допустимими доказами порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині антиконкурентної узгодженої поведінки.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що поведінка ТОВ «Будреставрація Україна» під час формування та подання тендерної пропозиції не відповідає звичайній поведінці учасника, зацікавленого у перемозі в процедурі закупівлі. Як встановлено відповідачем, третя особа, здійснивши витрати, пов`язані з участю у Торгах, фактично не сформувала тендерну пропозицію відповідно до встановлених Замовником вимог, оскільки подала лише окремі документи, не надавши повного пакета документів, передбаченого тендерною документацією. За таких обставин подання третьою особою тендерної пропозиції об`єктивно не створювало для неї реальної можливості отримати перемогу у Торгах, натомість забезпечувало необхідну кількість учасників для проведення процедури закупівлі та усувало перешкоди для визначення переможцем ТОВ «Карпат-Груп». При цьому саме по собі неподання окремих документів не є безумовним доказом узгодженості поведінки учасників, однак у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами набуває істотного доказового значення та свідчить про відсутність у третьої особи реальної мети конкурувати за перемогу у Торгах.

Наведена поведінка не може бути пояснена лише випадковим збігом обставин, оскільки третя особа понесла витрати для участі у процедурі закупівлі, однак водночас не вжила очевидних та необхідних дій для формування пропозиції, яка відповідала б вимогам тендерної документації та могла претендувати на перемогу. У поєднанні з іншими встановленими відповідачем обставинами така поведінка свідчить про відсутність між позивачем та третьою особою реальної конкурентної боротьби та є складовою загальної моделі їх поведінки під час участі у Торгах.

Подібний підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 17.01.2023 у справі № 914/3300/21 та від 07.11.2024 у справі № 909/1104/23, відповідно до яких дії учасників, що не сприяють їхній власній перемозі у торгах, підлягають оцінці у сукупності з іншими обставинами та можуть свідчити про узгодженість їхньої поведінки.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлена поведінка ТОВ «Будреставрація Україна» у цій процедурі закупівлі не була випадковою та не зумовлювалася об`єктивними чинниками, а в сукупності з іншими встановленими у справі обставинами свідчить про координацію поведінки позивача та третьої особи та усунення між ними реальної конкуренції.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі № 914/2967/25.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Груп» б/н від 15.06.2026 (вх. № 01-05/1898/26 від 15.06.2026) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі 914/2967/25 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак