Додаткове рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №909/841/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/841/25

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Прядко О.В.,

розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" б/н від 11.09.2026 (вх. суду № 01-05/3051/26 від 11.09.2026)

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

в межах розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни б/н від 26.12.2025,

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2025, суддя Максимів Т. В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 12.12.2025

у справі №909/841/25

за позовом фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни

до відповідача приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2025 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни до приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення комісії Центру обліку електричної енергії "Центральний" згідно з Актом про порушення №093270, оформленого протоколом №45 від 19 червня 2025 року. Судовий збір в сумі 3 028,00 грн. покладено на позивача.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни б/н від 26.12.2025 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2025 у справі №909/841/25 залишено без змін.

11.09.2026 до апеляційного суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

До заяви представником долучено:

-копію Договору про надання професійної правничої допомоги №2026/45 від 05.06.2026;

-копію акту приймання-передачі послуг за Договором про надання професійної правничої допомоги №2026/45 від 09.09.2026.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 розгляд заяви приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк для подання заперечень на подану відповідачем заяви про стягнення витрат на про професійну правничу допомогу до 23.09.2026.

Позивач своїм правом не скористався, клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не подав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК):-подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу від 09.02.2026 відповідач повідомив, що очікує понести витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, які становлять 25 000 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

У судовому засіданні 08.09.2026 представником відповідача до закінчення судових дебатів оголошено усну заяву про те, що докази про понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується протоколом судового засідання №7023608 від 08.09.2026.

08.09.2026 Західним апеляційним господарським судом у справі №909/841/25 прийнято постанову за наслідком розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни. Докази про понесення витрат на правничу допомогу подано позивачем 11.09.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а отже останнім дотримано вимоги, встановлені ГПК України щодо строку на подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом встановлено, що між відповідачем та адвокатом Дмитруком Олегом Івановичем укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №2026/45 від 05.06.2026.

Згідно з умовами цього Договору адвокату надано право надавати Клієнту необхідну професійну правничу допомогу в тому числі і в господарському провадженні та перераховано ці повноваження.

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2026 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 7.1. розділу строк дії Договору та порядок внесення змін).

Згідно з актом приймання-передачі послуг за Договором про надання професійної правничої допомоги №2026/45 від 09.09.2026 приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" прийнято, а виконавцем надано послуги:

-підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу;

-участь у судовому засіданні 03.06.2026; 08.09.2026, а всього на загальну суму 10 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 та є усталеною практикою.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі №916/4768/24 вказує, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Як встановлено колегією суддів, під час розгляду справи апеляційним судом адвокатом Дмитруком О.І. підготовлено та надіслано суду відзив на апеляційну скаргу на чотирнадцяти аркушах.

Колегія суддів враховує, що правова позиція відповідача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду спору у суді першої інстанції, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Дмитрук О.І. надавав правову допомогу відповідачу у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний з матеріалами справи. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала вивчення чи додаткового аналізу законодавства, оскільки фактично була складена на основі відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На підставі викладеного та враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи та враховуючи те, що правова позиція відповідача викладена у відзиві на апеляційну вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів здійснення представником додаткового комплексного вивчення юридичної природи спірних правовідносин суду апеляційної інстанції не надано, колегія суддів доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу з 8 000 грн. до 4 000 гривень.

Щодо стягнення 2 000 грн витрат за участь адвоката у судових засіданні колегія суддів зазначає таке.

Адвокатом Дмитруком О.І. здійснено представництво інтересів відповідача в двох судових засіданнях (03.06.2026 та 08.09.2026), загальна тривалість яких становить 47 хв.

Керуючись критеріями співмірності, розумності розміру заявлених витрат, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлена сума за участь в судових засіданнях адвоката є обгрунтованою.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню позивачем частково в сумі 6 000,00 грн. (з яких: 4 000 грн. – за складення та надіслання відзиву на апеляційну скаргу на 14 арк. та 2 000 грн – за участь адвоката у двох судових засіданнях (03.06.2026 та 08.09.2026).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

заяву приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" б/н від 11.09.2026 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Прокопів Ярослави Володимирівни, АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", Івано Франківська обл., місто Івано Франківськ, вул. Індустріальна, буд. 34, (код ЄДРПОУ 00131564) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В решті задоволення заяви – відмовити.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

О.В. Прядко