Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №909/605/26
Суддя: Степанюк Ніна Леонтіївна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/605/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Степанюк НЛ.
суддів Міліціанова Р.В.
Ржепецького В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Еко Беррі» б/н від 11.08.2026 (вх. № 01-05/1830/26 від 08.06.2026)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської від 22.07.2026 (повний текст рішення складено 22.07.2026, суддя Рочняк О.В.)
за позовом: Фізичної особи-підприємця Сича Стефана Петровича
до відповідача: Фермерського господарства «Еко Беррі»
про: стягнення 64 823 грн 56 коп. заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Фізична особа-підприємець Сич Стефан Петрович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фермерського господарства «Еко Беррі» про стягнення 64 823 грн 56 коп. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг перевезення вантажу, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 64 823 грн 56 коп. Також позивач зазначив, що підтвердженням належного виконання наданих послуг на заявлену суму є підписаний без жодних зауважень з боку відповідача акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №541 від 19.12.2024.
Рішенням місцевого господарського суду від 22.07.2026 у справі №909/605/26 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства «Еко Беррі» 64 823 грн 56 коп. заборгованості, 3 328 грн 00 коп. судового збору та 5000, 00 грн витрат на правову допомогу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що між сторонами укладено договір перевезення вантажу шляхом підписання заявки №220 від 11.12.2024, позивач належним чином виконав свої зобов`язання з перевезення, а відповідач прийняв надані послуги без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актом №541 від 19.12.2024 на загальну суму 64 823,56 грн. Суд також встановив, що позивач передав відповідачу необхідні для оплати оригінали документів, однак відповідач у визначений договором строк оплату не здійснив, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність у нього заборгованості у заявленому розмірі. Доводи відповідача щодо завищення вартості послуг та безпідставності включення до акта 3 503,98 грн додаткових витрат суд відхилив, пославшись на підписання акта без зауважень. При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд визнав обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу лише у сумі 5 000 грн, відмовивши у відшкодуванні решти заявленого гонорару та гонорару успіху.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи
Фермерське господарство «Еко Беррі» через підсистему «Електронний суд» подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 у справі №909/605/26 в частині стягнення з Фермерського господарства «Еко Беррі» на користь фізичної особи-підприємця Сича Стефана Петровича 3 503,98 грн додаткових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов у частині стягнення 3 503,98 грн додаткових витрат, оскільки умовами заявки №220 від 11.12.2024 сторони погодили фіксовану ставку фрахту в розмірі 1 400 євро в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день замитнення, а інших підстав для збільшення провізної плати, крім прямо передбачених заявкою випадків не встановлено. На думку скаржника позивач не довів правових та фактичних підстав виникнення зазначених додаткових витрат, їх розміру та економічного змісту, а саме лише підписання відповідачем акта №541 без зауважень не свідчить про погодження зміни ціни договору. Крім того, рахунок №541 містить лише загальне зазначення «Додаткові витрати» без відповідної розшифровки чи документального підтвердження. У зв`язку з цим апелянт посилається на невідповідність висновків місцевого суду встановленим обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянт також зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, на його думку, з огляду на складність справи, характер спірних правовідносин та необхідність дослідження додаткових доказів вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а не в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
На розгляд Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 у справі 909/605/26.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 справу №909/605/26 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Степанюк Н.Л. - головуючий суддя, члени колегії судді Міліціанов Р.В., Ржепецький В.О.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Еко Беррі» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 у справі №909/605/26 залишено без руху.
27.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшла заява представника апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги б/н від 27.08.2026 (вх.№01-04/7177/26).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Еко Беррі» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 у справі №909/605/26, ухвалено здійснити розгляд справи №909/605/26 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлені обставини справи
Фермерське господарство «Еко Беррі» (замовник) звернулося до фізичної особи -підприємця Сича Стефана Петровича (перевізник) із електронною заявкою про надання транспортних послуг з перевезення вантажів.
Відповідно до умов підписаної та скріпленої печатками обох сторін заявки про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №220 від 11.12.2024, ФОП Сич Стефан Петрович узяв на себе зобов`язання виконати міжнародне перевезення за маршрутом вул. Незалежності, 68, с. Тишківці, Коломийський район, Івано-Франківська область Stare Zadybie 53, 08-550, Кloczew (Польща).
В заявці сторони погодили, зокрема: ім`я та телефон контактної особи замовника; дату завантаження - 12.12.2024; державний номер тягача – НОМЕР_1 НОМЕР_2 , найменування товару - суниця садова заморожена, органічна; вагу - 20 160 кг; температуру транспортування - (- 20оС); ставку фрахту - 1400 євро (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день замитнення); умови оплати - рахунок замовник оплачує протягом 20 банківських днів з дня отримання від перевізника повного пакету оригіналів документів (рахунок - фактура; акт виконаних робіт в двох екземплярах; міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) з датою і печаткою отримувача про розвантаження; роздруківка термописця за час транспортування; заявка замовника, підписана виконавцем).
Крім того, умовами заявки №220 передбачено додаткову оплату за запізнення транспортного засобу під завантаження та понаднормовий простій у розмірі 50 євро за кожні 24 години.
Згідно з п. 3 заявки, оригінали документів надсилати Новою поштою: м. Івано-Франківськ, Нова пошта №11, Шатна Анастасія, НОМЕР_3 .
Також в матеріалах справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) від 12.12.2024, згідно з якою вага суниці замороженої, органічної (32 піддони) становить 21700 кг.
Відповідно до підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №541 від 19.12.2024, на підставі договору-заявки №220 від 11.12.2024 ФОП Сич Стефан Петрович надав ФГ «Еко Беррі» послуги транспортом ДАФ НОМЕР_4 по маршруту с. Тишківці, Івано-Франківська область (UA) - 08-550, Кloczew (PL), загальною вартістю 64 823 грн 56 коп., з яких 61 319 грн 58 коп. вартість послуги та 3503 грн 98 коп. сума додаткових витрат.
В акті сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають.
На виконання п. 3 заявки, для оплати наданих послуг Сич Стефан Петрович 24.12.2024 надіслав оригінали документів Новою поштою на відділення №11 м. Івано-Франківська на ім`я Шатна Анастасія Ігорівна (тел. НОМЕР_5 ), які отримано контактною особою ФГ «Еко Беррі» 26.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи експрес-накладною №59001288406049 від 24.12.2024 та даними із сервісу відстеження Нової пошти про отримання відправлення.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції керувався таким
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За положеннями статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом для цього виду договорів така форма не вимагалася.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення спірних 3 503,98 грн, колегія суддів виходить із погоджених сторонами умов договору перевезення, зокрема щодо розміру провізної плати та передбачених договором підстав для її збільшення, а також із встановлених процесуальним законом правил доказування таких обставин.
Як встановлено судом першої інстанції, та досліджено колегією суддів апеляційного суду, між Фермерським Господарством «Еко Беррі» як замовником та фізичною особою-підприємцем Сичем Стефаном Петровичем як перевізником укладено договір перевезення вантажу у письмовій формі шляхом підписання заявки №220 від 11.12.2024 на надання транспортних послуг.
За умовами заявки №220 сторони погодили основну ставку фрахту у розмірі 1 400 євро в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день замитнення, а також передбачили можливість додаткової оплати за запізнення транспортного засобу під завантаження та понаднормовий простій. При цьому заявкою визначено строк оплати – протягом 20 банківських днів з дня отримання замовником пакета оригіналів документів.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснив перевезення вантажу, після чого сторони підписали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №541 від 19.12.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг визначена у розмірі 64 823,56 грн, у тому числі 61 319,58 грн вартості послуги та 3 503,98 грн додаткових витрат. Акт підписаний сторонами без зауважень та претензій, а оригінали документів, необхідних для проведення оплати, отримані відповідачем 26.12.2024. Доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання в повному обсязі матеріали справи не містять.
З урахуванням меж апеляційного перегляду предметом перевірки суду апеляційної інстанції є виключно правомірність стягнення 3 503,98 грн додаткових витрат; факт виконання перевезення та наявність обов`язку відповідача сплатити 61 319,58 грн його вартості сторонами не оспорюються.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що підстави для включення до вартості перевезення 3 503,98 грн додаткових витрат документально не підтверджені, а підписання акта без зауважень не свідчить про погодження відповідачем їх оплати.
Як правильно встановив суд першої інстанції, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №541 від 19.12.2024 підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, містить загальну вартість наданих послуг у розмірі 64 823,56 грн, у тому числі 61 319,58 грн вартості послуги та 3 503,98 грн додаткових витрат. При цьому відповідач, підписавши зазначений акт без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу, складу або вартості наданих послуг, підтвердив прийняття послуг та погодження визначеної в акті їх вартості.
Колегія суддів враховує, що спірний акт складений сторонами після фактичного виконання перевезення та є документом, який безпосередньо фіксує результат виконання договірного зобов`язання і вартість наданих послуг. Отже, підписання відповідачем акта без застережень у сукупності з іншими доказами у справі свідчить про погодження сторонами остаточної вартості фактично наданих послуг, у тому числі визначених в акті додаткових витрат.
При цьому сама заявка №220 поряд із основною ставкою фрахту передбачала можливість виникнення додаткової оплати за визначених сторонами обставин. Отже, доводи скаржника про те, що будь-яка сума понад 1 400 євро могла виникнути виключно внаслідок зміни ціни договору, не відповідають змісту погоджених сторонами умов.
Посилання апелянта на правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №910/13599/21, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на відмінність фактичних обставин справ. У зазначеній справі акт приймання виконаних робіт був підписаний замовником із протоколом розбіжностей щодо їх вартості, а договором було передбачено спеціальний порядок погодження зміни ціни, якого сторони не дотрималися. Натомість у цій справі акт №541 від 19.12.2024 підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень чи застережень щодо визначеної в ньому вартості послуг, у тому числі 3 503,98 грн додаткових витрат.
Матеріали справи не містять доказів того, що після підписання акта №541 та отримання рахунку й інших документів відповідач направляв позивачу будь-які заперечення щодо підстав, складу чи розміру додаткових витрат у сумі 3 503,98 грн, вимагав виправлення акта або рахунку чи повідомляв про помилковість їх підписання.
Відсутність у рахунку №541 від 19.12.2024 деталізації змісту додаткових витрат у сумі 3 503,98 грн сама по собі не спростовує факту погодження їх розміру сторонами, оскільки зазначена сума окремо відображена у двосторонньо підписаному акті №541 від 19.12.2024 без будь-яких зауважень чи застережень з боку відповідача. Відтак рахунок підлягає оцінці не ізольовано, а у сукупності з умовами заявки №220 та змістом підписаного сторонами акта.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що 3 503,98 грн були включені позивачем до вартості послуг в односторонньому порядку, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність заборгованості відповідача у заявленому позивачем розмірі, у тому числі 3 503,98 грн додаткових витрат.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у цій справі становить 64 823,56 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2026 року, а відтак ця справа є малозначною в силу закону.
Згідно з частиною першою статті 247 ГПК України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. При цьому частиною сьомою статті 250 ГПК України встановлено, що положення частин другої – шостої цієї статті щодо заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не застосовуються до справ, які відповідно до цього Кодексу підлягають розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, у суду першої інстанції були відсутні процесуальні підстави для переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, а тому посилання апелянта на пункт 7 частини третьої статті 277 ГПК України є безпідставним, оскільки зазначена норма застосовується у випадку розгляду в порядку спрощеного позовного провадження справи, яка відповідно до закону підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи наведене в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 у справі №909/605/26 ухвалено з повним та всебічним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються наведеними вище висновками суду.
За таких обставин підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства «Еко Беррі» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 у справі №909/605/26 – без змін.
Розподіл судових витрат
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись 129, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Еко Беррі» залишити без задоволення.
2.Рішення від 22.07.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/605/26 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верхового Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови лише у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Степанюк Н.Л.
Суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Ржепецький В.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua