Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №914/3904/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3904/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,

суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.,

секретар судового засідання Слободянюк В.С.,

за участю

представника відповідача 2: Корнелюк В.М.,

інші учасники не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області від 11.06.2026 (вх.№01-05/1875/26 від 11.06.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2026 (повне рішення складено і підписано 25.05.2026, суддя Щигельська О.І.)

у справі №914/3904/25

за позовом Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області

до відповідача 1 - Львівської районної державної адміністрації,

до відповідача 2 - ОСОБА_1 (голови ліквідаційної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Городоцька 30")

про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходилась справа за позовом Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області (далі – Комарнівська міська рада) до Львівської районної державної адміністрації (далі – Львівська РДА) та ОСОБА_1 (голови ліквідаційної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Городоцька 30") (далі – ОСОБА_1 ) про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 04.12.2025 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Городоцька 30" (код ЄДРПОУ 45602517) (далі також – ОСББ, ОСББ "Городоцька 30") (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 01.04.2026 у справі №914/3904/25 про роз`єднання позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комарнівська міська рада є власником окремих квартир у будинку АДРЕСА_1 , що, на її переконання, підтверджується актом приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність та відсутністю відомостей про приватизацію відповідних квартир, а отже є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку та має право на участь в управлінні ОСББ.

Підставою позовних вимог визначено порушення ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме неповідомлення позивача як співвласника про проведення загальних зборів щодо ліквідації ОСББ "Городоцька 30", що позбавило його можливості взяти участь у загальних зборах та реалізувати право голосу з питання припинення ОСББ та, відповідно, вплинуло на результати голосування.

З огляду на викладене позивач просить скасувати державну реєстрацію припинення ОСББ, вважаючи такий спосіб захисту ефективним. При цьому зазначає, що суб`єкт державної реєстрації є належним відповідачем як особа, уповноважена на вчинення відповідної реєстраційної дії, а ліквідатори як особи, за участю яких здійснювалася процедура припинення юридичної особи.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Господарський суд Львівської області рішенням від 11.05.2026 у справі №914/3904/25 у задоволенні позову відмовив повністю з огляду на недоведеність порушення прав позивача та пред`явлення позову до неналежних відповідачів.

Суд першої інстанції встановив, що в загальних зборах 17.08.2025 взяли участь особисто та/або через представників 72 співвласники, яким належать квартири загальною площею 1209,39 кв. м., тобто 75,23 % голосів співвласників із загальної площі квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (1607,50 кв. м.), що забезпечило необхідну кількість голосів для прийняття рішення у спірному випадку.

Застосувавши положення ст. 385 ЦК України, Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також правові висновки Верховного Суду щодо оскарження рішень загальних зборів ОСББ і державної реєстрації припинення юридичної особи, місцевий господарський суд виходив із того, що саме по собі неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів не є безумовною підставою для недійсності рішень з питань порядку денного, а позивач не довів відсутності необхідної кількості голосів чи іншого порушення, яке безпосередньо вплинуло на його права. Натомість скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - ОСББ "Городоцька 30", яке припинене за рішенням співвласників будинку, свідчитиме про втручання у діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Крім того, суд встановив неналежність відповідачів, оскільки державний реєстратор не має матеріально-правової заінтересованості у спірних правовідносинах, а повноваження голови ліквідаційної комісії припинилися після державної реєстрації припинення ОСББ. Клопотання про заміну неналежних відповідачів позивач не заявляв.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2026 у справі №914/3904/25, Комарнівська міська рада подала до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 11.06.2026, у якій просить скасувати вказане судове рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; судові витрати, понесені у судах першої та апеляційної інстанцій, покласти на відповідачів.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; неправильно застосовані норми матеріального права; порушено норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що право комунальної власності територіальної громади м. Комарно на неприватизовані квартири у будинку по АДРЕСА_1 підтверджується актом приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, складеним на виконання рішення виконкому Комарнівської міської ради від 09.09.2004 №91, а відсутність відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не спростовує цього права. Навпаки, на думку скаржника, відсутність записів про приватизацію квартир іншими особами і факт проживання у відповідних квартирах осіб на умовах найму (зокрема, отримувачів соціальних послуг) додатково засвідчують, що ці квартири не приватизовані та перебувають у комунальній власності. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином зазначений акт та інші докази у справі, чим порушив вимоги ст. ст. 86, 236, 238 ГПК України. Оскільки територіальна громада є співвласником будинку, позивач мав право на повідомлення про загальні збори та участь у голосуванні щодо припинення ОСББ. Неповідомлення співвласника та позбавлення його можливості реалізувати право на участь в управлінні спільним майном є самостійним порушенням його прав, а не лише процедурним недоліком.

Також скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про дотримання кворуму під час прийняття рішення про припинення ОСББ є передчасним, оскільки ґрунтувався лише на даних протоколу загальних зборів №2 від 17.08.2025. Суд не встановив, чи були всі учасники зборів належними власниками приміщень; чи враховано при голосуванні квартири, що перебувають у комунальній власності; чи могли наймачі комунальних квартир брати участь у голосуванні; чи правильно визначено загальну площу квартир та нежитлових приміщень будинку. На думку скаржника, без перевірки цих обставин висновок про забезпечення 75,23% голосів є необґрунтованим, оскільки після виключення голосів осіб, які не мали права голосувати, необхідної більшості могло не бути. При цьому суд першої інстанції відмовив у витребуванні доказів, необхідних для перевірки зазначених обставин, у зв`язку з чим, як стверджує скаржник, неповно з`ясував обставини справи та порушив вимоги ст. ст. 79, 86, п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

Окрім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків, визнавши спосіб захисту у даній справі належним, а відповідачів неналежними, адже визнання державного реєстратора і голови ліквідаційної комісії неналежними відповідачами фактично позбавляє можливості оскаржити незаконне припинення ОСББ. Питання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача у підготовчому провадженні не вирішувалося, що, на думку скаржника, свідчить про порушення судом принципу пропорційності та завдань господарського судочинства. Посилання суду на необхідність уникнення втручання у діяльність ОСББ є необґрунтованим, оскільки ОСББ вже припинено. Скасування незаконної державної реєстрації припинення ОСББ не порушує баланс інтересів співвласників, а відновлює можливість належного управління будинком та повторного вирішення питання про ліквідацію з дотриманням прав усіх співвласників.

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідач-1 у відзиві від 23.07.2026 вих.№130-1074/0/2-26 просить залишити апеляційну скаргу в частині доводів щодо Львівської РДА без задоволення, а оскаржуване рішення суду у справі №914/3904/25 в частині позовних вимог до Львівської РДА - без змін як законне, обґрунтоване, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідач-1 аргументує відзив виключно в межах доводів апеляційної скарги, що стосуються Львівської РДА, і не висловлює правової позиції щодо доводів апеляційної скарги, які стосуються діяльності та правового статусу ОСББ "Городоцька 30", порядку проведення загальних зборів співвласників, дотримання процедури ліквідації юридичної особи чи інших обставин, які не стосуються її прав та обов`язків як учасника цієї справи.

Відповідач-1 вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на припущенні, що сам по собі статус Львівської РДА як органу державної влади свідчить про її участь у спірних правовідносинах, що у свою чергу не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", який чітко розмежовує повноваження суб`єктів державної реєстрації та не передбачає покладення відповідальності на орган державної влади, який не приймав відповідного рішення та не вчиняв відповідної реєстраційної дії.

Відповідач-2 у відзиві від 08.07.2026 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду у справі №914/3904/25 - без змін; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишити за скаржником.

Відповідач-2 вважає, що рішення суду є законним, обґрунтованим і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є безпідставною та маніпулятивною, оскільки позивач не довів належними й допустимими доказами наявність у нього зареєстрованого права власності хоча б на одну квартиру у будинку по АДРЕСА_1 і безпідставно стверджує про те, що є співвласником багатоквартирного будинку у розумінні ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а отже його права, за захистом яких він звернувся до суду, не могли бути порушені. Твердження щодо неповідомлення про проведення загальних зборів ОСББ не є безумовною підставою для визнання рішення недійсним, якщо дотримано вимоги щодо кворуму. Спроба скаржника виступати від імені всіх мешканців або привласнювати собі статус "управителя" без договору управління є юридично нікчемною. Скаржник безпідставно намагається покласти відповідальність за процедуру ліквідації на ліквідатора, однак ліквідатор - Закала О.М. діє лише як технічний виконавець волі загальних зборів співвласників, рішення про ліквідацію ОСББ приймають співвласники на загальних зборах.

Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026, апеляційну скаргу Комарнівської міської ради у справі № 914/3904/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Манюка П.Т., Скрипчук О. С.

Суддя-доповідач ухвалою від 16.06.2026 у справі № 914/3904/25 залишив апеляційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк для усунення виявлених недоліків.

26.06.2026 на виконання вимог вказаної ухвали від представника Комарнівської міської ради надійшла заява про усунення недоліків від 26.06.2026, до якої додано платіжну інструкцію №332 від 19.06.2026 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн та докази надсилання копії скарги з додатками відповідачам.

Ухвалою від 29.06.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №914/3904/25 та призначила розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 27.08.2026.

06.07.2026 до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про порушення скаржником порядку направлення апеляційної скарги та надання суду недостовірних доказів від 06.07.2026, у якій відповідач-2 просить визнати дії Комарнівської міської ради щодо надання недостовірних доказів направлення апеляційної скарги на адресу ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами; врахувати факт невиконання скаржником вимог ст. ст. 258, 259 ГПК України та зобов`язати надати докази направлення апеляційної скарги за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 або ж, у разі відсутності таких доказів, залишити апеляційну скаргу без руху.

07.07.2026 до апеляційного суду надійшли матеріали справи №914/3904/25.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 27.08.2026 №320, у зв`язку з перебуванням члена колегії суддів Скрипчук О.С. у відпустці, проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх.01-05/1875/26) у справі №914/3904/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026, суддю Скрипчук О.С. замінено на ОСОБА_2 .

Ухвалою від 27.08.2026 колегія суддів відклала розгляд справи на 01.10.2026, поза межами встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України строку, але у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вчинення процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та справедливого й неупередженого вирішення спору.

Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з`явилися, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів учасників справи (т. 2, а. с. 140).

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, явка учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів, з огляду на ч. 12 ст. 270 ГПК України, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача-1, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 01.10.2026 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Протокольною ухвалою від 01.10.2026 колегія суддів відмовила у задоволенні заяви відповідача-2 про порушення скаржником порядку направлення апеляційної скарги та надання суду недостовірних доказів від 06.07.2026.

Колегія суддів виходила з того, що в матеріалах справи містяться належні докази надіслання апеляційної скарги відповідачу-2 за вказаною ним же адресою у м. Комарно Львівської області. Доводи відповідача-2 про те, що він не отримав поштового відправлення, самі по собі не спростовують факту його надіслання скаржником на вказану адресу. Варто відзначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалася місцевим господарським судом відповідачу-2 за адресою: АДРЕСА_2 , не була ним отримана і повернулася без вручення адресату.

Відповідність апеляційної скарги та доданих до неї документів вимогам процесуального закону перевірено апеляційним судом на стадії відкриття апеляційного провадження. Підстави для залишення апеляційної скарги без руху після відкриття апеляційного провадження відсутні.

Колегія суддів також враховує те, що відповідач-2 був обізнаний про подання апеляційної скарги та її зміст, реалізував процесуальне право на подання відзиву, який прийнято апеляційним судом та оцінено під час апеляційного перегляду справи. Відповідач-2 не навів обставин, які вказували б, що спосіб надіслання апеляційної скарги перешкодив йому висловити свою правову позицію щодо доводів скаржника. Відтак порушення процесуальних прав відповідача-2 не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, оскільки обставин, які свідчили б про подання скаржником завідомо недостовірних доказів або про вчинення ним інших дій, спрямованих на перешкоджання розгляду справи чи порушення прав інших учасників, колегія суддів не встановила, заява відповідача-2 від 06.07.2026 є безпідставною і задоволенню не підлягає.

01.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини цієї постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.08.2024 зареєстровано юридичну особу - ОСББ "Городоцька 30".

17.08.2025 відбулись загальні збори ОСББ "Городоцька 30", які оформлені протоколом №2.

Збори проводились з ініціативи ініціативної групи у складі: ОСОБА_1 (власника квартири АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (власника квартири АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (власника квартири АДРЕСА_5 ).

Відповідно до розділу 1 "Загальна інформація" протоколу №2 загальних зборів ОСББ "Городоцька 30" від 17.08.2025, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 97, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 1607,50 кв. м.

Відповідно до розділу 2 "Порядок денний Зборів" протоколу №2 загальних зборів ОСББ "Городоцька 30" від 17.08.2025, співвласниками будинку приймалися рішення щодо таких питань: 1) обрання голови загальних зборів, 2) про ліквідацію ОСББ "Городоцька 30", 3) про призначення ліквідатора ОСББ "Городоцька 30", 4) про затвердження ліквідаційної процедури ОСББ "Городоцька 30", 5) про надання повноважень представнику загальних зборів щодо підписання протоколу і державної реєстрації ліквідації ОСББ "Городоцька 30".

Згідно з розділом 3 "Розгляд питань порядку денного Зборів" протоколу №2 загальних зборів ОСББ "Городоцька 30" від 17.08.2025, у голосуванні на загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 72 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1209,39 м2, що складає 75,23 % голосів усіх співвласників.

Проголосували "за" усі 72 співвласники, "проти" – жоден. Отже, рішення про ліквідацію ОСББ приймалося співвласниками ОСББ "Городоцька 30" у кількості 72 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1209,39 м2, що складає 75,23 % голосів усіх співвласників.

04.12.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1010261110005001724 про державну реєстрацію припинення юридичної особи – ОСББ "Городоцька 30" в результаті ліквідації; підстава - рішення щодо припинення.

Зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що Комарнівська міська рада вважає себе власником об`єктів нерухомого майна (житлового фонду комунальної власності) у багатоквартирному будинку за адресою: м. Комарно, вул. Городоцька, 30, на підтвердження чого до матеріалів справи додано такі документи:

- акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, згідно якого комісія, утворена відповідно до рішення виконкому Комарнівської міської ради від 09.09.2004 №91, провела "__"________2004 обстеження житлового будинку по вул. Городоцькій, 30. Зазначено, що підприємство, установа чи організація, в повному господарському віданні або оперативному управлінні якої перебував будинок, передала, а виконком ради прийняв таку документацію: технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми надвірних прибудинкових мереж та внутрішніх технічних засобів, домові книги, іншу документацію;

- рішення Комарнівської міської ради від 05.09.2024 №3204 "Про передачу на баланс ОСББ "Городоцька 30" та ОСББ "28А" житлових будинків, яким вирішено:

1) зняти з балансу ДКП "Ребус" Комарнівської міської ради житлові будинки у м. Комарно на вул. Городоцька, 28А, вул. Городоцька, 30.

2) передати на баланс ОСББ "Городоцька 30" (код 45602517) житловий будинок №30 на вул. Городоцька в м. Комарно Львівського р-ну Львівської обл., залишкова балансова вартість якого становить 190138,36 грн.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи лист Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №379 від 09.12.2025, адресований голові Комарнівської міської ради, у якому міститься інформація щодо вразливих категорій населення, яким надаються соціальні послуги за адресами: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 : Бучкевич О.А., Романенкова С.В., Габер М.М.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування місцевим господарським судом норм права, колегія суддів зазначає таке.

За змістом ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями, управління, утримання і використання спільного майна можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", створення та діяльність об`єднання здійснюються з дотриманням встановленого законом порядку скликання та проведення загальних зборів співвласників.

За змістом ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання та приймають рішення з питань, віднесених законом і статутом до їх компетенції. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об`єднання ліквідується у разі придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку, прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання або ухвалення судом рішення про його ліквідацію.

Таким чином, право на участь у загальних зборах ОСББ та голосування з питань порядку денного закон пов`язує з наявністю в особи права власності на квартиру або нежитлове приміщення у відповідному багатоквартирному будинку.

Скаржник стверджує, що територіальна громада м. Комарно є власником неприватизованих квартир у будинку АДРЕСА_1 , на підтвердження чого посилається на акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, рішення Комарнівської міської ради від 05.09.2024 №3204, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про приватизацію квартир та лист КУ "Центр надання соціальних послуг" Комарнівської міської ради від 09.12.2025 №379. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки акту приймання-передачі.

Натомість відповідач-2 заперечує наявність у позивача статусу співвласника, оскільки позивач не надав витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо конкретних квартир і не зазначив, які саме квартири у будинку АДРЕСА_1 є неприватизованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводилась, зокрема, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (втратило чинність), реєстраторами підприємств бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у Реєстрі прав власності, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах).

Отже, для встановлення порушення права позивача на участь у загальних зборах ОСББ "Городоцька 30" позивач мав довести наявність у територіальної громади права власності на конкретні квартири або нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_1 станом на дату проведення загальних зборів (17.08.2025).

Оцінивши подані позивачем докази, апеляційний суд встановив, що акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність не містить повної дати складення (зазначено лише 2004 рік без числа і місяця), однак свідчить, що передача відповідного житлового фонду у комунальну власність здійснювалася комісією, утвореною відповідно до рішення виконавчого комітету Комарнівської міської ради від 09.09.2004 №91, тобто після 09.09.2004. Водночас акт не містить відомостей про те, які саме квартири на момент передачі не були приватизовані, і не підтверджує правового режиму кожної окремої квартири, зокрема станом на 17.08.2025.

Рішення Комарнівської міської ради від 05.09.2024 №3204 стосується балансового обліку будинку, при цьому не визначає квартир, що належать територіальній громаді на праві комунальної власності, і не є правовстановлювальним документом щодо конкретних квартир.

Посилання скаржника на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про приватизацію квартир колегія суддів відхиляє. З урахуванням ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відсутність таких записів не виключає існування права приватної власності, набутого та зареєстрованого до 01.01.2013. Крім того, позивач не подав доказів реєстрації права комунальної власності на конкретні квартири у будинку АДРЕСА_1 .

Більше того, стверджуючи про право комунальної власності територіальної громади м. Комарно на неприватизовані квартири у будинку АДРЕСА_1 , позивач не зазначає, які саме квартири у цьому будинку є такими, що перебувають у комунальній власності.

Лист КУ "Центр надання соціальних послуг" від 09.12.2025 №379 містить інформацію про осіб, яким надаються соціальні послуги, зокрема, за адресою: вул. Городоцька, 30, м. Комарно, однак не відображає відомостей про право власності на квартири чи їх правовий режим. Сам по собі факт проживання у будинку осіб, яким надаються соціальні послуги, та виконання органом місцевого самоврядування відповідних соціальних функцій не підтверджує права комунальної власності на квартири, як і не підтверджує порушення прав позивача внаслідок прийняття рішення про ліквідацію ОСББ.

Відповідач-2 не надав доказів на підтвердження викладених ним обставин про те, що одна з осіб, зазначених у листі, є власником квартири, а інші особи за цією адресою не проживають, тому колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача-2 у цій частині.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення її вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Усталена практика Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19) виходить із того, що обставина вважається доведеною лише за умови переваги більш вірогідних доказів, а не через відсутність її спростування іншою стороною.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З підстав наведеного доводи скаржника про те, що відсутність записів про приватизацію квартир іншими особами підтверджує збереження їх у комунальній власності, не відповідають стандарту доказування.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів належними й допустимими доказами наявності у нього статусу співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а відповідно й не довів порушення його права на участь у загальних зборах ОСББ "Городоцька 30" у зв`язку з неповідомленням про їх проведення.

Доводи скаржника щодо ненадання місцевим господарським судом належної оцінки акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність не спростовують висновок суду першої інстанції про недоведеність порушеного права позивача.

Як встановив суд першої інстанції, загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку, згідно з протоколом загальних зборів ОСББ "Городоцька 30" №2 від 17.08.2025, становить 1607,50 кв. м., що позивач не ставив під сумнів. У голосуванні взяли участь особисто та/або через представників 72 співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1209,39 кв. м, що становить 75,23 % голосів усіх співвласників. "За" прийняття рішення про ліквідацію ОСББ проголосували всі учасники голосування, "проти" не проголосував жоден. Суд взяв до уваги, що для прийняття рішення необхідно було, щоб співвласники, які проголосували "за", мали голоси, що відповідають площі понад 803,75 кв. м.

Доводи скаржника щодо можливого голосування неуповноважених осіб мають характер припущень. Скаржник не визначив конкретних квартир або осіб, які, на його думку, голосували без належних повноважень, і не подав доказів неправильного визначення загальної площі будинку.

Колегія суддів зауважує, що площа квартир та нежитлових приміщень, власники яких не брали участі у голосуванні, становить 398,11 кв. м (1607,50 – 1209,39). Отже, навіть за умови належності всієї цієї площі позивачу, його участь у голосуванні не могла вплинути на результат. Доказів існування таких обставин матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Отже, саме по собі неповідомлення окремого співвласника про проведення загальних зборів за встановлених обставин не свідчить про незаконність рішення про припинення ОСББ та не є достатньою підставою для скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.

Безпідставними є посилання скаржника на те, що відмова суду першої інстанції у витребуванні матеріалів реєстраційних справ щодо припинення юридичної особи ОСББ "Городоцька 30" у Львівської РДА позбавила його можливості довести свої доводи та призвела до неповного з`ясування судом обставин справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалою від 01.04.2026 у справі №914/3904/25 обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів з підстав його невідповідності вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України. Обов`язок вжити заходів для самостійного отримання доказу та обґрунтувати неможливість його отримання покладено процесуальним законом саме на учасника справи, який заявляє клопотання про витребування доказу. Невиконання позивачем цього обов`язку не може бути підставою для висновку про неповне з`ясування судом обставин справи.

Крім того, позивач просив витребувати матеріали реєстраційних справ щодо державної реєстрації припинення ОСББ "Городоцька 30". Ці матеріали стосуються процедури державної реєстрації припинення юридичних осіб і не є доказами належності територіальній громаді на праві власності конкретних квартир у будинку АДРЕСА_1 . Водночас саме недоведеність позивачем статусу співвласника багатоквартирного будинку стала підставою для висновку про відсутність порушеного права. Скаржник, як у клопотанні про витребування, так і в апеляційній скарзі не зазначив, які саме обставини, що мають значення для вирішення спору, могли бути підтверджені витребуваними доказами, не пояснив, яким чином ці докази могли вплинути на висновок про наявність у нього права власності на квартири у будинку чи на підрахунок голосів, поданих за рішення про ліквідацію ОСББ.

З урахуванням викладеного, доводи скаржника про неповне з`ясування обставин щодо кількості голосів, відданих за рішення про ліквідацію ОСББ, не спростовують висновків суду першої інстанції.

У той же час колегія суддів відхиляє твердження відповідача-2 про відсутність втручання у діяльність ОСББ. Як вже зазначалось вище, рішення про ліквідацію ОСББ "Городоцька 30" прийняли співвласники, які мають 75,23 % голосів, а скасування державної реєстрації припинення ОСББ зачіпає їхні інтереси, тому висновок суду першої інстанції в цій частині ґрунтується на необхідності дотримання балансу інтересів. Разом із тим визначальною підставою для відмови у позові є недоведеність порушення прав позивача. Тому доводи скаржника в цій частині не впливають на правильність вирішення спору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, правильно виходив із того, що вимога про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи може бути належним способом захисту прав та інтересів особи у разі здійснення процедури ліквідації з порушенням установленого порядку.

Водночас визнання такого способу захисту належним саме по собі не є підставою для задоволення позову. Суд має встановити наявність у позивача порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, характер такого порушення та можливість його відновлення обраним способом захисту.

Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині не є взаємовиключними, як помилково вважає скаржник. Визнавши, що заявлена вимога може бути належним способом захисту, суд першої інстанції обґрунтовано перейшов до перевірки наявності у позивача порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду.

Щодо визначення належних відповідачів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 виходила з того, що судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, а відновлення порушеного права здійснюється шляхом проведення відповідної реєстраційної дії суб`єктом державної реєстрації.

З огляду на характер заявленої вимоги про скасування запису про припинення юридичної особи належним відповідачем у такому спорі є відповідний суб`єкт державної реєстрації, уповноважений на проведення реєстраційної дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №920/1402/23, у якій зазначено, що оскільки відновлення права позивача може бути здійснене будь-яким державним реєстратором, який перебуває у трудових відносинах з органом державної реєстрації, саме такий орган є належним відповідачем у спорі.

Отже, у спорі про скасування запису про припинення юридичної особи участь суб`єкта державної реєстрації як відповідача зумовлена характером заявленої вимоги. Висновок суду першої інстанції про протилежне є помилковим. Разом із тим така помилка не вплинула на правильність вирішення спору в цілому, оскільки відсутність доведеного порушення права позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.07.2026 у справі № 914/617/26, відповідно до якого помилковість окремого мотиву судового рішення не є підставою для його скасування, якщо така помилка не вплинула на правильність вирішення спору по суті.

Водночас колегія суддів зазначає, що задоволення вимоги про скасування запису про державну реєстрацію припинення ОСББ не покладає жодних обов`язків на ОСОБА_1 .. Судове рішення у цьому разі є підставою для вчинення реєстраційної дії державним реєстратором. Отже ОСОБА_1 як голова ліквідаційної комісії не є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин, а відтак і не є належним відповідачем у даній справі. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову до цієї особи.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не запропонував йому замінити відповідача чи залучити співвідповідача, колегія суддів відхиляє. Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України, суд замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає співвідповідача за клопотанням позивача, яке може бути заявлене до закінчення підготовчого провадження. З огляду на принцип диспозитивності (ст. 14 ГПК України), визначення відповідачів у справі є правом і обов`язком позивача, який зі свого боку відповідного клопотання не заявляв.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки суду про недоведеність позивачем наявності порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, відповідають обставинам справи. Помилковість окремого мотиву щодо належності суб`єкта державної реєстрації як відповідача не призвела до неправильного вирішення спору. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд, переглянувши рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2026 у справі №914/3904/25 в межах наведених в апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, вважає, що апеляційна скарга Комарнівської міської ради від 11.06.2026 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові.

Розподіл судових витрат.

З огляду на те, що колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області від 11.06.2026 (вх.№01-05/1875/26 від 11.06.2026) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2026 у справі №914/3904/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №914/3904/25 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.10.2026.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Манюк П.Т.