Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №752/11008/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11008/25

Провадження №: 1-кп/752/1277/26

В И Р О К

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12025105010000168 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК України:

з участю сторін кримінального провадження -

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

законного представника

потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

07 березня 2024 року, близько 17 год. 30 хв, на той час будучи неповнолітньою особою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи неподалік клубу «Бавовна», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, побачив проходячи повз нього неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).

Так, ОСОБА_3 знаходячись за вищевказаною адресою, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи при цьому показати свою явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, продемонструвати свою фізичну силу та перевагу над оточуючими особами, безпричинно, на очах у великої кількості людей, виражаючись нецензурною лексикою, умисно штовхнув двома руками у плечі неповнолітнього ОСОБА_7 . У подальшому, ОСОБА_3 кулаком правої руки здійснив спробу нанести удар в область обличчя потерпілому ОСОБА_7 , після чого, між останніми виникла бійка, в ході якої ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс удар в обличчя потерпілому ОСОБА_7 .

Надалі, ОСОБА_3 продовжуючи словесний конфлікт з ОСОБА_7 , при цьому спілкуючись в агресивній манері, супроводжуючи це нецензурною лайкою на очах оточуючих осіб, не сприймаючи до уваги та агресивно реагуючи на неодноразові усні зауваження перехожих, перешкоджаючі пішохідній зоні, підійшов до ОСОБА_7 та провокуючи до бійки розпочав штовханину, в ході якої ставши в позу для виконання кидка зі статичного положення, який використовується у прийомах боротьби, намагався кинути останнього.

Після чого, ОСОБА_3 наніс удар коліном лівої ноги в область пахової ділянки ОСОБА_7 , від вказаного удару останній впав на землю. В цей час, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 та наніс удари кулаком правої руки по обличчю останнього, чим заподіяв ОСОБА_7 згідно висновку експерта тілесні ушкодження у виді синців на верхній губі справа, на підборідді по центру та справа, садна на фоні крововиливів на слизових оболонках верхньої та нижньої губи, перелому кореневої частини 1-го зуба верхньої щелепи зліва, відколу коронки 2- го зуба верхньої щелепи справа, 1-го зуба верхньої щелепи зліва, підвивих 1,2-го зубів верхньої щелепи справа і 2- го зуба верхньої щелепи зліва, які за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У подальшому, неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 піднявся та пішов в напрямку закладу «Львівські круасани», та побачивши його, ОСОБА_3 намагався наздогнати потерпілого. Однак, перебуваючи на місці ОСОБА_10 , встала між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , намагаючись захистити останнього, у зв`язку з чим, ОСОБА_3 в її адресу виражався нецензурною лексикою, а також плювався на людей, які проходили повз них.

Надалі, зрозумівши, що викликано працівників поліції ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії та залишив місце події.

Таким чином, ОСОБА_3 визнається винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення суті обвинувачення, в судовому засіданні визнав себе винним, щиро розкаявся. Зазначив, що наявні в справі докази його винуватості він не оспорює. Пояснив, що 07.03.2024 року приблизно о 17:30 год у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_7 . Під час словесної перепалки, спілкуючись в агресивній манері нецензурною лайкою, підійшов до ОСОБА_7 та провокуючи до бійки розпочав штовханину, в ході якої, намагався його кинути. Після чого наніс удар коліном лівої ноги в область пахової ділянки ОСОБА_7 , від вказаного удару останній впав на землю. Підійшов до ОСОБА_7 та наніс удари кулаком правої руки по обличчю, чим заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Відмітив, що готовий повністю відшкодувати реально завдані ним збитки в повному обсязі. Проте не погоджувався із сумою заявленого цивільного позову, оскільки вважає, що у позовній заяві зазначені витрати, які не є реальними збитками його дій.

Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сторони судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України відносяться до кримінальних проступків; обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, щиро розкаявся, при вчиненні злочину був неповнолітнім, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд враховував висновок досудової доповіді, в якій зазначено, що характер правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення у майбутньому визначений як низький і сектор ювенальної пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 , можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 , можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, у виді пробаційного нагляду, поклавши обов`язки передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України.

В ході судового розгляду між сторонами виник спір щодо вартості та обсягу лікування, необхідності призначення медичної експертизи за для визначення правильності та обсягу проведеного лікування, понесених витрат, а також витребування інших доказів, щодо меличної практики лікаря-стоматолога. З огляду на те, що розгляд цивільного позову вимагає пошуку нових доказів, що не є метою судового розгляду у кримінальному провадженні, такий спір підлягає залишенню без розгляду та подальшому розгляді в порядку цивільного судочинства за принципом змагальності сторін, а також можливістю обґрунтування позову та надання заперечень.

Залишаючи позов без розгляду суд враховує статтю 2 КПК України, згідно якої завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Затягування судового розгляду кримінального провадження, шляхом тривалого вирішення цивільного позову, який вимагає пошуку та збирання доказів, перешкоджає завданню кримінального провадження, а саме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності. При тому, що обвинувачений визнає вину і розгляд обвинувального акту відбувається в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Суд також зважує на принцип невідворотності покарання, який може бути порушений при тривалому розгляді справи, що може потягнути сплив строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Залишення цивільного позову без розгляду не позбавляє права позивача звернутись з таким позовом в порядку цивільного судочинстава та за наявності вироку суду, який набрав законної сили, отримати позитивне рішення про стягнення доведених збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

- виконувати заходи передбачені пробаційною програмою;

- пройти онлайн курс на освітній платформі «Prometheus» з отриманням відповідного сертифікату про проходження: «Небайдужі: базову емоційні потреби та соціальна взаємодія»;

- пройти онлайн-курс на платформі «Td-Era» «Людина та держава. Правила гри», який спрямований на розуміння своїх прав та обов`язків, допоможе усвідомити відповідальність за власні дії, рішення та їх наслідки.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Речовий доказ: - Компакт диск, з написом «Verbatim» DVD-R з відеозаписом моменту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, отриманого з камери відеоспостереження системи «Безпечне місто», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1