Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №752/4214/23 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/4214/23

Провадження №2/752/264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шурубура Євген Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі - ТДВ «Страхова Група «Оберіг»), ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 14.10.2022 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «IVECO» д.н.з. НОМЕР_1 , по Харківській площі у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем позивача "Тойота", д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «IVECO», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована відповідно до поліса ОСЦПВ № АР3346035 у ТДВ «Страхова Група «Оберіг».

27.10.2022 позивач звернувся до ТДВ «Страхова Група «Оберіг» із заявою на виплату страхового відшкодування (страхова справа № 39641).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2022 у справі №753/13482/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Представником ТДВ «Страхова Група «Оберіг» було оглянуто пошкодження автомобіля позивача та зафіксовано суму збитків. За договором страхування АР-3346035 від 24.06.2022 здійснено розрахунок збитків завданих ДТП у сумі 41325 грн. (за вирахуванням суми франшизи 2500 грн.).

Проте відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки транспортний засіб «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , (vin-code НОМЕР_3 ) тип ТЗ - вантажний вантажопасажирський, вантажопідйомність - 1,035 тони, підлягає ОТК із періодичністю - кожні два роки. Під час укладення полісу № АР-3346035 страхувальник надав страховику неправдиві відомості щодо відсутності обов`язку проходження ОТК.

Відповідно до листа Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (Філії ГСЦ МВС) транспортний засіб «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , (vin-code НОМЕР_3 ), тип ТЗ - вантажний вантажопасажирський, вантажопідйомність - 1,035 тони, підлягає ОТК із періодичністю кожні два роки. Станом на 14.10.2022 інформація про дійсний (наявний) протокол ОТК відсутня, а строк дії останнього протоколу ОТК закінчився 04.02.2017. Тобто, водій ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної (далі - ДТП) пригоди керував транспортним засобом «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , який не пройшов ОТК, тож експлуатація даного автомобіля була заборонена у відповідності із Законом України «Про дорожній рух.

Відтак, на момент настання ДТП транспортний засіб «IVECO 35С» д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_3 ) не можна вважати забезпеченим транспортним засобом, а водій ОСОБА_2 не відноситься до кола осіб, відповідальність яких застрахована в розумінні Закону № 1961-IV.

Тож ТДВ «Страхова Група «Оберіг» дійшло висновку, що поліс АР-3346035 на момент настання вищевказаної ДТП не був чинний, хоча на сайті МТСБУ (https://policv-web.mtsbu.ua) міститься інформація, що поліс АР-3346035 станом на 11.02.2023 дійсний.

Просив:

стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 41325,26 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача франшизу в розмірі 2500 грн.;

вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідач ТДВ «Страхова Група «Оберіг» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не надані докази вини водія «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , у вчиненні ДТП.

Під час укладання полісу ОСЦПВ Гірянский В.І. відносно автомобіля «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , останній вказав, що цей автомобіль не підлягає обов`язковому технічному контролю (далі - ОТК).

24.06.2022 між ТДВ «Страхова Група «Оберіг» та ОСОБА_2 укладений поліс № АР-3346035, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено строк дії полісу з 00 год. 25.06.2022 до 24.06.2023, в полісі зазначено, що транспортний засіб не підлягає ОТК.

14.10.2022 з вини ОСОБА_2 сталась ДТП. Під час розслідування страхового випадку було з`ясовано, що транспортний засіб «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 , (vin-code НОМЕР_3 ), тип ТЗ - вантажний вантажопасажирський, вантажопідйомність - 1,035 тони, підлягає ОТК із періодичністю кожні два роки. Станом на 14.10.2022 інформація про дійсний (наявний) протокол ОТК відсутня, а строк дії останнього протоколу ОТК закінчився 04.02.2017.

Під час укладання полісу відповідач надав неправдиві відомості, а поліс № АР-3346035 на момент ДТП був нечинний. Отже подія не може бути кваліфікована як страховий випадок та виключає обов`язок відшкодування позивачу страхового відшкодування ТДВ «Страхова Група «Оберіг».

ТДВ «Страхова Група «Оберіг» оспорює в судовому порядку дійсність полісу АР-3346035 (справа №361/511/230.

Позивачем заявлено до стягнення 60000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Проте до позову не доданий детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом. Докази оплати правової допомоги позивачем відсутні.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених до ТДВ «Страхова Група «Оберіг».

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в заперечив проти позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що він є власником транспортного засобу «IVECO 35С», д.н.з. НОМЕР_1 . Його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ТДВ «Страхова Група «Оберіг» згідно з полісом АР-3346035, відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду майну становить 135000 грн.

Позивач та ТДВ «Страхова Група «Оберіг» погодили суму страхового відшкодування в розмірі 41325 грн., проте останнє безпідставно відмовило потерпілому у виплаті страхового відшкодування. Поліс АР-3346035 на момент ДТП був чинний.

Підстави для солідарного стягнення страхового відшкодування відсутні, він є неналежним відповідачем за цими вимогами.

Вимоги про стягнення франшизи в розмірі 2500 грн. підтримує.

08.06.2023 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив:

стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 82854,83 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача франшизу в розмірі 2500 грн.

вирішити питання розподілу судових витрат.

15.03.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

18.09.2023 постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі.

13.01.2026 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі

06.07.2026 постановлено ухвалу про залишення без розгляду частини позовних вимог, заявлених до ТДВ «Страхова Група «Оберіг».

Одночасно з відзивом ТДВ «Страхова Група «Оберіг» подала заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яку суд залишає без задоволення з огляду на те, що справа є малозначною, а тому її розгляд з урахуванням приписів ст. 19, 274 ЦПКУ України за правилами загального позовного провадження не є доцільним. Доводи, якими представник відповідача обґрунтував необхідінсть розгляду справи за правилами загального позовного провадження, зазначених висновків суду не спростовують.

04.05.2026 ОСОБА_2 подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, яку суд не приймає, оскільки таке визнання суперечить Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В судовому засіданні позивач не підтримав заяву про збільшення позовних вимог, просив розглядати справи за вимогами, викладеними в первісному позові.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

14.10.2022 об 11 год. 30 хв. по Харківській площі у м. Києві відбулась ДТП за участю транспортних засобів "Тойота", д.н.з. НОМЕР_2 , та «IVECO» д.н.з. НОМЕР_1 , в якій були пошкоджені ці транспортні засоби.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 є власником вантажопасажирського автомобіля «IVECO», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «IVECO», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 застрахована відповідно до поліса ОСЦПВ №АР-3346035 у ТДВ «Страхова Група «Оберіг», станом на 14.10.2022 поліс був чинним, страхова сума за шкоду заподіяну майна становила 130000 грн., франшиза - 2500 грн.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

27.10.2022 позивач звернувся до ТДВ «Страхова Група «Оберіг» із заявою на виплату страхового відшкодування (страхова справа № 39641).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2022 у справі № 753/13482/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, яка сталась 14.10.2022 за участю транспортних засобів "Тойота", д.н.з. НОМЕР_2 , та «IVECO» д.н.з. НОМЕР_1 , та накладено адміністративне стягнення.

Листом від 25.10.2023 №2501-08 ТДВ «Страхова Група «Оберіг» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що забезпечений транспортний засіб «IVECO», д.н.з. НОМЕР_1 , підлягав обов`язковому ОТК, його експлуатація була заборонена, а тому поліс №АР-3346035 є нечинним.

Згідно з висновком транспортно-товарознавчої експертизи від 19.04.2023 №01-19/04 вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження 14.10.2022 в цінах станом на дату розрахунку становить 85354,83 грн.

03.04.2025 Броварським міськрайонним судом Київської області відмовлено ТДВ «Страхова Група «Оберіг» у визнанні недійсним договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АР-3346035). Рішення набрало законної сили та до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось, що підтверджується відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень.

10.10.2025 МТСБУ виплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 41325 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.10.2025 №0031605.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілому, це шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями статей 1, 6, 9 Закону передбачено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.п. 2 п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Судом встановлено, що з вини ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений автомобіль, належний позивачу на праві власності.

Отже, з урахуванням ухвали про залишення без розгляду позовних вимог від 06.07.2026, предметом позову є вимога про солідарне стягнення з ОСОБА_2 шкоди в розмірі 41325,26 грн.

Судом встановлено, що МТСБУ виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 41325 грн. Таким чином, підстави для стягнення з ОСОБА_2 шкоди в розмірі 41325,26 грн. відсутні, оскільки у нього немає обов`язку відшкодовувати шкоду в межах страхового відшкодування, яке становить 130000 грн., і обов`язок щодо виплати якого в межах ліміту відшкодування покладається на страхувальника.

Крім того, підстави для солідарного стягнення з ОСОБА_2 відсутні, оскільки він є єдиним відповідачем за вимогою про відшкодування шкоди.

Отже, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення шкоди, заявлених до ОСОБА_2 через їх необґрунтованість.

Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 франшизи в розмірі 2500 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Згідно з п. 36. 6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Оскільки ОСОБА_2 є відповідальним за завдані в дорожньо-транспортній пригоді збитки, спричинені позивачу, то він зобов`язаний сплатити на користь останнього франшизу в розмірі 2500 грн.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (5,71%) в сумі 61,27 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот ) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 27 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 39433769.

Рішення складене 06.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова