Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №718/2476/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2026 року м. Чернівці справа № 718/2476/26

провадження №22-ц/822/2093/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І. М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Неполовецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про встановлення опіки та призначення опікуна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Неполовецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про встановлення опіки та призначення опікуна.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 внаслідок психічного захворювання не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Зазначав, що рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2025 року у справі №718/931/25 скасовано постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 . Рішення в частині встановлення над нею опіки залишено в силі.

Постанова Чернівецького апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу та у зв`язку із цим не може здійснювати обов`язки опікуна.

На данний час обставини змінились та згідно Витягу з наказу від 08 червня 2026 року №822-ОС 31–го прикордонного закону імені генерала –хорунжого ІНФОРМАЦІЯ_1 старший солдат ОСОБА_1 звільнений з військової служби.

Заявник зазначає, що проживає разом із недієздатною ОСОБА_2 та фактично здійснює опіку над нею.

Просив встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити його її опікуном.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, так як судом порушено норми процесуального права. Посилається на те, що проживає разом із недієздатною ОСОБА_2 та фактично здійснюю опіку над нею. Інших близьких родичів, які б мали змогу доглядали за нею немає.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Неполовецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про встановлення опіки та призначення опікуна.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити враховуючи наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення заяви з підстав передбачених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності для звернення до суду із заявою про призначення його опікуном. Суд зазначив, що оскільки заява до суду подана не органом опіки та піклування, а іншою особою, яка не має права її підписувати, то вказану заяву слід повернути заявнику.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд з`ясовує, зокрема, чи відповідає заява за формою та змістом вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, встановлює наявність чи відсутність підстав, визначених ст.ст.185-186 ЦПК України, для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до змісту п.1 частини четвертої ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, зокрема, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Стаття 46 ЦПК України передбачає, що здатність мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Отже, ОСОБА_1 як повнолітня особа має повну цивільну процесуальну дієздатність.

За положеннями ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно із частиною першою ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частини третьої статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Це положення надає особі, яка бажає бути опікуном, право ініціювати питання щодо свого призначення, зокрема шляхом звернення до суду у випадках, передбачених законом.

За змістом частин четвертої та п`ятої ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах із підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно із частиною першою ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Статтею 300 ЦПК України встановлено порядок вирішення судом питань, пов`язаних з опікою та піклуванням. Частина друга цієї статті передбачає, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, звільняє таку особу від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При цьому, колегія суддів зауважує, що законодавцем вказано саме про подання органу опіки і піклування, а не про звернення останнім до суду із відповідною заявою та не наведено обмежень щодо правового механізму отримання відповідного подання під час розгляду заяви у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 638/5358/23.

Системне тлумачення норм права, зокрема ст.300 ЦПК України, ст.60 ЦК України, свідчить про відсутність імперативної заборони щодо звернення особи, яка має намір стати опікуном, із заявою про встановлення опіки над недієздатним, а отже, і підстав для повернення такої заяви.

Вказані обставини узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 березня 2024 року в справі №638/5358/23.

Відповідно до змісту ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, право звернутися до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна мають члени її сім`ї, близькі родичі, орган опіки та піклування, заклади з надання психіатричної допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є повнолітньою дієздатною особою, заява подана та підписана належним чином, заявник не подавав заяви про повернення заяви.

У справі, що переглядається, недієздатна особа залишилась без опікуна, що створює загрозу порушення її прав та законних інтересів.

Колегія суддів також враховує, що заявник звернувся до органу опіки та піклування для отримання відповідного подання, що свідчить про його намір дотриматися встановленої процедури.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності для звернення до суду із заявою про призначення його опікуном, є помилковим та свідчить про неправильне застосування норм права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом порушені норми процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді І.Б. Перепелюк

М.І. Кулянда

І. М. Литвинюк