Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №703/2376/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2376/26

2/703/1894/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ФК Єврокредит» просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 37 787 грн 25 коп.; судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп.; витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 11 200 грн 00 коп.

05.02.2021 між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено кредитний договір №4-311-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір.

Згідно з договором №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 про відступлення прав вимоги, укладеним між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», АТ «Мегабанк» відступив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4-311-863-2-21-Г від 05.02.2021.

Згідно з договором № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеним між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та позивачем, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4-311-863-2-21-Г від 05.02.2021.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 4-311-863-2-21-Г від 05.02.2021 складає 37 787 грн 25 коп., з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) в розмірі 19 423 грн 73 коп., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) в розмірі 4 398 грн 72 коп., заборгованість по сплаті комісій (в тому числі прострочена) в розмірі 13 964 грн 80 коп.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані суду докази як в їх сукупності та взаємозв`язку, так і кожен окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що між АТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 05.02.2021 укладено договір кредиту №4-311-863-2-21-Г, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами кредитного договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

Суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про суму кредиту, дату укладення правочину, процентну ставку та комісії за видачу кредиту, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом, та будучи вільним в його укладенні, виборі контрагента та визначенні умов, в тому числі і щодо нарахування відсотків, погодився таким чином на сплату процентів за користування кредитними коштами у встановленому договором розмірі.

За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 21 820 грн 00 коп.; строк кредиту 36 місяців; процентна ставка 10% річних; комiсiйна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості 2,00% (п. 2.8 кредитного договору); повернення одержаного кредиту у повному обсязі до 16.00 годин 02 лютого 2024 року.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується даними виписок за особовим рахунком відповідача, сформованим Смілянським відділенням №1 АТ «Мегабанк».

Відповідно до договору № GFD001-UA-20240618-01260 про відступлення прав вимоги, укладеного 09.07.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів за такими договорами (витяг з додатку №1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024), платіжної інструкції від 31.07.2024, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4-311-863-2-21-Г від 05.02.2021.

Згідно з договором № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеним 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та позивачем, реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів за такими договорами (витяг з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024), платіжних інструкцій від 31.07.2024, 27.12.2024, 31 січня 2025, 22 вересня 2025, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4-311-863-2-21-Г від 05.02.2021.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, виконаним АТ «Мегабанк», у відповідача станом на 03.09.2024 утворилась заборгованість в розмірі 37 787 грн 25 коп., з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 19 423 грн 73 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 4 398 грн 72 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 13 964 грн 80 коп.

Правовідносини щодо кредитного договору врегульовані такими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Положення статті 638 ЦК України встановлює, що договір укладено, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати виконання боржником його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 1048-1052 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, встановленому договором.

Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що перехід права вимоги за кредитним договором (договір факторингу, договір про відступлення прав вимоги) ґрунтується на таких нормах закону.

Договір факторингу передбачає, що одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора можуть включати надання послуг, пов`язаних із грошовою вимогою (ст. 1077 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Новий кредитор набуває права первісного кредитора на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд вважає доведеним, що відповідачем укладений кредитний договір № 4-311-863-2-21-Г від 05.02.2021, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за основним боргом в розмірі 19 423 грн 73 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 4 398 грн 72 коп.

Право вимоги до відповідача на підставі вказаних вище договорів про відступлення прав вимоги перейшло до позивача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемним.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 2% було визначено п. 2.8 кредитного договору як винагороду за обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас, в матеріалах справи відсутній перелік банківських послуг, які пов`язані з наданням кредиту та які повинні надаватись банком.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору про встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2 % (п. 2.8 кредитного договору) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з комісії слід відмовити з наведених підста.

Отже, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач, уклавши договір кредитування та отримавши кредитні кошти, свої зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 23822,45 грн, з яких 19423,73 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4398,72 грн - заборгованість за процентами.

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме 1 678,47 грн (23822,45 грн х 2662 грн 40 коп. /37787,25 грн).

Суд, аналізуючи надані докази понесених витрат, встановив, що позивач підтвердив наявність витрат на правничу допомогу адвоката документально.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При цьому суд враховує: обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; час, витрачений адвокатом на підготовку та розгляд справи; складність справи та її значення для сторін; розмір гонорару адвоката та співмірність його послуг цим витратам.

Верховний Суд у справах №826/1216/16, №810/3806/18, №320/11366/20 наголосив, що суд не зобов`язаний стягувати всю суму витрат на правничу допомогу, якщо вона є завищеною щодо принципів розумності та справедливості.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИЛА:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23822 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять дві ) грн 45 коп., судовий збір в розмірі 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн 47 коп. та витрати на правову допомогу розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: А.М.Проценко