Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №696/1233/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

07.10.2026

Справа № 696/1233/26

Провадження № 2/696/815/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 46 412,00 грн боргу за кредитними договорами з підстав неналежного виконання їх умов.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 04 лютого 2025 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 5985242, який підписаний електронним підписом, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн.

27 червня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до додатку 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 23 960,00 грн, з яких 8 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 0,00 грн – сума заборгованості за процентами, 0,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 8 960,00 грн – сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7 000,00 грн – сума заборгованості за штрафом.

13 лютого 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 2092634 про надання споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 500,00 грн.

30 вересня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до додатку 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30 вересня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 22 452,00 грн, з яких 4 498,99 грн – заборгованість по тілу кредиту, 8 953,01 грн – сума заборгованості за процентами, 9 000,00 грн – сума заборгованості за пенею.

Оскільки відповідач не виконує умови договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 46 412,00 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 24 серпня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 разом з позовом подала до суду клопотання про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

04 лютого 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала заяву на отримання кредиту № 5985242 та анкету-заяву на кредит № 5985242 на суму 8 000,00 грн (а.с. 12, 14).

Водночас 04 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала договір про споживчий кредит № 5985242 (індивідуальну частину) та графік платежів, який є додатком № 1 до договору, укладеного нею з ТОВ «МІЛОАН» (а.с. 8-11).

Разом з тим, 04 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту № 5985242 - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), та графік платежів до паспорту споживчого кредиту № 5985242 (а.с. 12 (на звороті)-13)).

Згідно з платіжним дорученням № 147368967 від 04 лютого 2025 року ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 8 000,00 грн, за договором № 5985242 (а.с. 25 (на звороті)).

27 червня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, з додатками, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників за відповідним реєстром (а.с. 21-24).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 10108 від 30 червня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перерахувало на рахунок ТОВ «МІЛОАН» кошти в сумі 5 117 061,87 грн, за договором факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2025 року (а.с. 25).

Відповідно до витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 23 960,00 грн, з яких 8 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 8 960,00 грн – сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн. – сума заборгованості за штрафом (а.с. 26-27).

З наданого суду розрахунку заборгованості за договором споживчого кредиту № 5985242 від 04 лютого 2025 року, виготовленого ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ОСОБА_1 має заборгованість за період з 04 лютого 2025 року по 27 червня 2025 року в розмірі 23 960,00 грн, з яких 8 000,00 грн – заборгованість за сумою кредиту, 0,00 грн – заборгованість за процентами за кредитом, 0,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту, 8 960,00 грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 7 000,00 грн – заборгованість за штрафом (а.с. 19 (на звороті) - 20).

13 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала договір № 2092634 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (а.с. 27 (на звороті) - 30).

Водночас 13 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 30 (на звороті) - 31).

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором № 2092634 від 13 лютого 2025 року, ОСОБА_1 станом на 30 вересня 2025 року має заборгованість в сумі 22 452,00 грн, з яких 4 498,99 грн – заборгованість по тілу кредиту, 8 953,01 грн – заборгованість за процентами, 9 000,00 грн. – заборгованість за пенею (а.с. 37-38).

Разом з тим суду надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» від 30 вересня 2025 року, в якому повідомляється, що 13 лютого 2025 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в сумі 4 500,00 грн на картку, ЕПЗ 5355280213421611 (а.с. 38 (на звороті)).

30 вересня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, з додатками, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників за відповідним реєстром на загальну суму 81 534 396,86 грн (а.с. 39-42).

Як вбачається з акту прийому-передачі реєстру боржників у електронному вигляді від 30 вересня 2025 року до договору факторингу від 30 вересня 2025 року № 01.02-39/25, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало ТОВ «СВЕА ФІНАНС» боржників у кількості 3467 (а.с. 42 (на звороті)).

За платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 10195 від 02 жовтня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАС» перерахувало на рахунок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кошти в сумі 5 079 988,47 грн за договором факторингу № 01.02-39/25 від 30 вересня 2025 року (а.с. 36 (на звороті)).

Відповідно до реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30 вересня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 22 452,00 грн, з яких 4 498,99 грн – заборгованість по тілу кредиту, 8 953,01 грн – заборгованість за процентами, 9 000,00 грн. – заборгованість за пенею (а.с. 43-44).

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитних договорів й договорів факторингу; позивач доводить, що має місце неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань й після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, остання на час розгляду справи не спростувала надані позивачем розрахунки розміру заборгованості, що вплинуло б на розмір заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості в частині тіла кредиту за кредитним договором № 5985242 від 04 лютого 2025 року в сумі 8 000,00 грн та комісії за обслуговування кредиту в сумі 8 960,00 грн, а всього 16 960,00 грн, підлягають задоволенню; за кредитним договором № 2092634 від 13 лютого 2025 року підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість в частині тіла кредиту в розмірі 4 498,99 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8 953,01 грн, а всього – 13 452,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки за кредитним договором № 5985242 від 04 лютого 2025 року в сумі 7 000,00 грн (штраф) та за кредитним договором № 2092634 від 13 лютого 2025 року в сумі 9 000,00 грн (пеня), суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 910/10901/23, який у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

За таких обставин нарахування позивачем неустойки за кредитним договором № 5985242 від 04 лютого 2025 року в сумі 7 000,00 грн та за кредитним договором № 2092634 від 13 лютого 2025 року в сумі 9 000,00 грн є безпідставним та неправомірним, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5985242 від 04 лютого 2025 року в сумі 16 960,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 8 000,00 грн, комісії за обслуговування кредиту в сумі 8 960,00 грн, а також заборгованість за кредитним договором № 2092634 від 13 лютого 2025 року в сумі 13 452,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 4 498,99 грн, заборгованості по процентам в розмірі 8 953,01 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 744,56 грн (30 412,00 х 2 662,40 / 46 412,00). На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1054, 1077 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», керуючись 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 16 960 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп заборгованості за договором про споживчий кредит № 5985242 (індивідуальна частина) від 04 лютого 2025 року, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп, комісії за обслуговування кредиту в розмірі 8 960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 13 452 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 00 коп заборгованості за договором № 2092634 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 13 лютого 2025 року, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 498 (чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн 99 (дев`яносто дев`ять) коп, заборгованості по процентам в розмірі 8 953 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн 01 (одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн 56 (п`ятдесят шість) коп.

В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; ЄДРПОУ: 37616221, НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», МФО: 300528.

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_3 від 14 липня 2017 року, орган, що видав, - 7119; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Н.А. Білопольська