Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №569/16368/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16368/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить: припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 та звільнити від сплати заборгованості по аліментах на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнутих на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у справі № 569/813/15-ц.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2022 у справі № 569/4815/22, яке набрало законної сили, з актового запису про народження ОСОБА_3 виключено відомості про ОСОБА_1 як батька дитини. Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 не є батьком дитини, на утримання якої з нього рішенням суду від 11.09.2015 у справі № 569/813/15-ц були стягнуті аліменти. У зв`язку з виключенням відомостей про батьківство вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з нього аліментів. Попри це, за даними державного виконавця, станом на 11.06.2026 за виконавчим провадженням № 48768404 обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 135 916,30 грн. У зв`язку з цим звертається до суду з даним позовом та просить припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 та звільнити від сплати заборгованості по аліментах на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнутих на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у справі № 569/813/15-ц.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином. Відзиву на позов не подала.

За таких обставин суд вважає можливим провести заочний розгляд справи відповідно до положень статті 280 ЦПК України.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 08 лютого 2008 року перебували у шлюбі, який розірваний рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2014 року у справі № 569/11091/14-ц.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 6 січня 2015 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Рівне.

Батьками дитини у вказаних свідоцтвах про народження зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у справі № 569/813/15-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 350 грн щомісячно, починаючи з 13 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2022 року у справі № 569/4815/22 позов Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позбавлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1400 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 20 квітня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про виключення з актового запису відомостей про батька дитини - задоволено. Виключено з актового запису № 34 від 06 січня 2015 року про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Рівне, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Рівне.

Тобто, позивач не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2022 року. Дане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законно сили.

Разом з тим, відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у справі № 569/813/15-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 350 грн щомісячно, починаючи з 13 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий документ стягувачем звернуто до виконання та 18.09.2015 року державним виконавцем Левчуком Ю.С. відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №78768404 з примусового виконання виконавчого листа №569/813/15-ц.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 31.05.2026 за виконавчим провадженням № 48768404 обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 135 916,30 грн.

Таким чином, судом були встановлені обставини, що впливають на припинення стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України), передбачено, що одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є зокрема припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Частиною 2 статті 136 СК України встановлено, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Зі змісту ст. 80 СК України слідує, що зобов`язання утримувати дитину до досягнення нею повноліття мають саме батьки.

Відповідно до ст. 121 СК України загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати аліментів та заборгованостей, які утворилися за період, коли він був записаний батьком дитини.

Зі змісту позовної заяви слідує, що на користь відповідача продовжують нараховуватися аліменти на утримання дитини, батьком якого позивач не є, а тому звернувся до суду з проханням припинити виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов`язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.

Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або)натуральній формі.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (ч. 3 ст. 181 СК України).

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

Отже, з аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.

Згідно з ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Так, за правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 511/219/18).

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Як зазначалося, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2022 року у справі № 569/4815/22 виключено з актового запису № 34 від 06 січня 2015 року про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Рівне, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Рівне. Зазначене рішення набрало законної сили 12.01.2023.

Обов`язок позивача сплачувати аліменти був пов`язаний з фактом батьківства, а виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що він не є біологічним батьком дитини, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дитини.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку у особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини та заборгованості зі сплати аліментів, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами керується ч.1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 273, 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 та звільнити від сплати заборгованості по аліментах на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнутих на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2015 року у справі № 569/813/15-ц.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Замкова, будинок 22а, код ЄДРПОУ 35007146.

Повний текст рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя Харечко С.П.