Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №568/1430/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

Справа №568/1430/26

Провадження №2/568/738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 жовтня 2026 року м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кондратюка В. В.

секретаря судового засідання Ковальчук Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів, Дубенського району Рівненської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

за відсутності сторін судового провадження,

УСТАНОВИВ:

Зміст заявлених позовних вимог

Позивач, ОСОБА_1 , та відповідач, ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.07.2010. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що сімейні відносини між нею та відповідачем фактично припинені. Спільне господарство не ведеться, подружні відносини припинені, спільне життя фактично не здійснюється. Подальше спільне життя та збереження шлюбу, на переконання позивача, неможливе та суперечитиме її інтересам.

З врахуванням вищевикладене, позивач у позовній заяві просить суд; розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

14.08.2026 позовна заява надійшла до суду.

20.08.2026 судом отримано інформацію щодо адреси зареєстрованого місця проживання відповідача.

21.08.2026 ухвалою прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, судове засідання призначено на 21.09.2026 10 год. 00 хв.

21.09.2026 від позивача надійшла заява в якій вона просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити, шлюб розірвати.

21.09.2026 судове засідання відкладено на 08.10.2026 09 год. 10 хв. у зв`язку із неявкою відповідача.

Відзиву на позовну заяву та інших клопотань до суду не надходило.

Доводи учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомили, разом із тим, 21.09.2026 від позивача надійшла заява в якій вона просила розгляд справи провести за її відсутності.

Відповідач у судові засідання двічі не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причину неявки не повідомив. Відзив на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався, А тому, суд вважає, що справу можливо розглянути за його відсутності на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, керуючись положеннями ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 13.08.2026 Радивилівським ВДРАЦС у Дубенському районі Рівненської області Львівського МРУЮ України, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дубно Рівненська область та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Савчуки Радивилівського району Рівненської області, 24.07.2010 зареєстрували шлюб, про що 24.07.2010 складено відповідний актовий запис № 5. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка та дружини ОСОБА_4 . Місце реєстрації Виконавчий комітет Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.02.2011, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Савчуки Радивилівський район Рівненська область, актовий запис про народження № 4, батько – ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_3 виданого Радивилівським МВ УМВС України в Рівненській області 11.11.2010, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с Савчуки Радивилівського району Рівненської області.

Відповідно до копії дубліката довідки № 14851 від 02.12.2010, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержала РНОКПП НОМЕР_4 .

Зміст спірних правовідносин становить позовна вимога про розірвання шлюбу.

Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. (ст.16 Загальної декларації прав людини прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948).

Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік за змістом ст.55 СК України зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

В силу ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушенні їх права, а також права їх дітей.

Згідно із ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Така ж позиція висловлена в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог

Суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Такий позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Факт незгоди лише будь-кого із сторін спору продовжувати шлюбні стосунки є безумовною підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Судом під час розгляду справи встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалися обставини, що виключають можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені.

Суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу порушує, передбачене ст. 56 СК України, право дружини та чоловіка на особисту свободу, подальше спільне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Таким чином, суд встановив, що сім`я позивача та відповідача, в розумінні ст. 3 СК України, розпалася остаточно і шлюб існує формально, а тому цей шлюб слід розірвати.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.

Після розірвання шлюбу, позивачеві слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 1.800484195.1 від 13.08.2026, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 332,00 грн, зарахування судового збору підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, при цьому, при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Оскільки, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено вимогами Закону України «Про судовий збір», то надміру сплачений судовий збір у розмірі 80 коп. підлягає поверненню.

Крім того, суд звертає увагу, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 № 1888/43233.

Цим наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Суд зауважує, що повернення судового збору (в усіх випадках) здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого судом на підставі відповідної заяви платника.

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 104,105,109,110,113, СК України, ст. 12,13,81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб укладений та зареєстрований 24.07.2010 Виконавчим комітетом Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, актовий запис № 5, між ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дубно Рівненська область та ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Савчуки Радивилівського району Рівненської області,

Після розірвання шлюбу позивачеві залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на користь позивача, ОСОБА_1 , понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331 (одна триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Повернути позивачеві, ОСОБА_1 , з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області надміру сплачену суму судового збору в розмірі 80 (вісімдесят) копійок (квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.800484195.1 від 13.08.2026).

Роз`яснити відповідачеві, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК