Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №949/1161/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1161/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18 березня 2014 року у загальному розмірі 138193,71 грн, з яких: 104064,06 грн - заборгованість за кредитом, 34129,65 грн - заборгованість за процентами, а також 2662,40 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 березня 2014 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

Позивач зазначає, що на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем було ініційовано встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до такого рахунку.

Після чого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27,60 % річних на суму залишку заборгованості.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач вказує, що станом на 18 червня 2026 року за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 138193,71 грн, яка складається із 104064,06 грн заборгованості за кредитом та 34129,65 грн заборгованості за процентами.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 138193,71 грн заборгованості та понесені судові витрати.

У позовній заяві представник позивача просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла до суду заява, у якій він просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає частково.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно й об`єктивно оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що 05 листопада 2010 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, обрав платіжну картку «Універсальна» та зазначив бажаний кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн. В Анкеті-заяві зазначено, що Заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять договір про надання банківських послуг. Анкета-заява підписана ОСОБА_1 та представником Банку.

Із банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що рух коштів за рахунком відображений за період з 18 березня 2014 року по 18 червня 2026 року.

Протягом зазначеного періоду за рахунком здійснювалися операції з використанням платіжних карток, зокрема розрахунки за товари та послуги, перекази коштів, отримання готівки, зарахування коштів та інші операції.

Загальна сума витрат за вказаний період відповідно до банківської виписки становить 470664,31 грн, загальна сума зарахувань - 375702,46 грн, сума комісій - 6227,92 грн, сума кешбеку - 60,57 грн.

Відповідно до довідок Банку до рахунку відповідача випускалися платіжні картки з різними строками дії, а розмір кредитного ліміту протягом користування рахунком неодноразово змінювався: від 5000,00 грн у серпні 2016 року до 105000,00 грн у вересні 2024 року. 24 лютого 2025 року кредитний ліміт було зменшено до 104100,00 грн.

Із розрахунку заборгованості та банківської виписки вбачається, що за рахунком здійснювалися як видаткові операції, так і зарахування коштів, а Банком проводилося нарахування та списання процентів за користування кредитним лімітом.

27 жовтня 2024 року на рахунок зараховано 100163,00 грн, після чого відповідно до розрахунку Банку поточна заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами становили 0,00 грн, а залишок коштів на рахунку - 0,08 грн.

Після цього за рахунком знову здійснювалися видаткові операції та зарахування коштів, а Банк продовжував нараховувати та списувати проценти за користування кредитним лімітом.

Станом на 18 червня 2026 року позивач визначив загальну заборгованість у розмірі 138193,71 грн, з яких 104064,06 грн - заборгованість за кредитом та 34129,65 грн - заборгованість за процентами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується існування між сторонами кредитних правовідносин, відкриття відповідачу рахунку, встановлення кредитного ліміту та фактичне користування ним кредитними коштами.

Разом з тим наявність кредитних правовідносин сама по собі не звільняє позивача від обов`язку довести конкретні умови кредитування, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, а також правильність визначеного ним розміру заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи заявлений позивачем розмір заборгованості, суд враховує, що у позовній заяві Банк посилається на кредитний договір б/н від 18 березня 2014 року та зазначає, що саме цього дня відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг.

Разом з тим підписаного ОСОБА_1 кредитного договору чи Анкети-заяви від 18 березня 2014 року матеріали справи не містять. Наявна у справі Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підписана відповідачем 05 листопада 2010 року.

Вказана обставина не спростовує самого факту існування між сторонами кредитних правовідносин, оскільки користування відповідачем кредитним лімітом, отримання платіжних карток та здійснення операцій за рахунком підтверджуються банківською випискою. Водночас вона має істотне значення для встановлення конкретних умов кредитування, щодо яких сторони досягли згоди.

Так, підписана відповідачем Анкета-заява від 05 листопада 2010 року не містить конкретного розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

У позовній заяві Банк зазначає, що процентна ставка становила 27,60 % річних. Водночас у доданих до позову Тарифах для картки «Універсальна» визначено базову процентну ставку 3,9 % на місяць, а для картки «Універсальна GOLD» - 3,7 % на місяць.

При цьому із розрахунку заборгованості вбачається застосування Банком інших процентних ставок: з 01 квітня 2015 року - 44,40 % за поточною та 88,80 % за простроченою заборгованістю, а з травня 2021 року - 40,80 % та 81,60 % відповідно.

Таким чином, подані позивачем документи містять різні відомості щодо розміру процентної ставки, тоді як підписаного відповідачем документа, з якого можливо було б однозначно встановити погоджений сторонами розмір процентної ставки та порядок її зміни, матеріали справи не містять.

Умови та Тарифи, на які посилається позивач, підпису ОСОБА_1 не містять.

Крім того, досліджений судом Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг містить відомості, які не дозволяють без інших доказів однозначно пов`язати саме цю редакцію документа з домовленістю сторін у справі.

Так, хоча документ поданий як Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», у його тексті зазначено про «Умови використання кредитних карт ПАТ КБ ПриватБанку» та «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку», а також містяться посилання на систему «Приват24» та інтернет-ресурс privat24.ua.

Отже, матеріали справи не містять документа, підписаного відповідачем, з якого можливо було б установити, що ним погоджено саме процентну ставку 27,60 % річних, 3,9 % чи 3,7 % на місяць або ставки 44,40 %, 88,80 %, 40,80 % та 81,60 %, які фактично застосовувалися Банком при розрахунку заборгованості.

Так само матеріали справи не містять доказів, які б дозволяли встановити, коли, на якій договірній підставі та в якому порядку змінювалася процентна ставка, а також що конкретний розмір такої ставки був доведений до відома відповідача та погоджений ним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, звернула увагу на те, що Умови та Правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можуть автоматично розцінюватися як складова кредитного договору без установлення того, що саме ці умови були доведені до відома позичальника та погоджені ним.

Суд враховує також постанову Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20, провадження №61-2498св22, у якій Верховний Суд погодився з висновком про неправомірність спрямування внесених позичальником коштів на погашення процентів у ситуації, коли підписана анкета-заява не містила погодженої процентної ставки, та залишив у силі висновок про стягнення фактично непогашеного тіла кредиту після врахування відповідних платежів при визначенні його залишку.

Судом враховано й правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23, провадження №61-4595сво25, відповідно до якого за відсутності відповідної позовної вимоги споживача суд не вправі самостійно визнавати умову договору недійсною, змінювати договір та на цій підставі зменшувати погоджений сторонами розмір процентів.

Наведений правовий висновок не свідчить про наявність підстав для стягнення заявлених у цій справі процентів, оскільки суд не визнає недійсною, не змінює та не зменшує погоджену сторонами процентну ставку, а вирішує питання про те, чи доведено позивачем сам факт погодження відповідачем конкретної процентної ставки, за якою Банком здійснено нарахування.

За встановлених обставин такого погодження матеріалами справи не підтверджено.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 34129,65 грн заборгованості за процентами задоволенню не підлягає.

Разом з тим відсутність належних доказів погодження конкретної процентної ставки не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отримані та неповернуті кредитні кошти.

При визначенні розміру основної заборгованості суд враховує, що 27 жовтня 2024 року на рахунок було зараховано 100163,00 грн, після чого відповідно до розрахунку самого Банку поточна та прострочена заборгованість за кредитом, а також заборгованість за процентами становили 0,00 грн, а залишок коштів на рахунку - 0,08 грн.

Отже, за даними самого позивача, 27 жовтня 2024 року заборгованість, яка існувала до цієї дати, була погашена повністю. Тому при визначенні подальшого розміру основного боргу суд виходить із руху коштів за рахунком після 27 жовтня 2024 року.

Із банківської виписки вбачається, що після цієї дати за рахунком знову здійснювалися видаткові операції та зарахування коштів. Одночасно Банком проводилися списання процентів та комісій.

При цьому визначений Банком станом на 18 червня 2026 року розмір заборгованості за кредитом у сумі 104064,06 грн не може бути прийнятий судом у повному обсязі, оскільки при його формуванні частина коштів, що надходили на рахунок, спрямовувалася Банком на погашення процентів, правові підстави для стягнення яких у заявленому розмірі судом не встановлені.

Як зазначено вище, Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20, провадження №61-2498св22, виходив із необхідності врахування при визначенні фактично непогашеного тіла кредиту коштів, які Банк без належної договірної підстави спрямовував на погашення процентів.

Крім того, із банківської виписки вбачається, що при окремих видаткових операціях Банком разом із сумою фактично здійсненої операції списувалися також банківські комісії. Водночас підписаного відповідачем документа, з якого можливо було б установити погодження конкретного розміру та порядку сплати таких комісій, матеріали справи не містять. Окремої вимоги про їх стягнення позивачем також не заявлено.

За таких обставин при визначенні фактично використаних та неповернутих кредитних коштів суд виходить із сум безпосередньо здійснених видаткових операцій, не включаючи до основної суми боргу нараховані Банком проценти та комісії.

Перевіркою руху коштів за рахунком після 27 жовтня 2024 року встановлено, що загальна сума фактично здійснених видаткових операцій без урахування процентних списань та банківських комісій становить 129681,01 грн, а загальна сума зарахованих на рахунок коштів, які зменшували заборгованість, становить 50823,29 грн. Крім того, після проведення операції 27 жовтня 2024 року на рахунку залишалося 0,08 грн.

Таким чином, фактичний залишок неповернутих кредитних коштів становить 78857,64 грн: 129681,01 грн - 50823,29 грн - 0,08 грн = 78857,64 грн.

Наведений розрахунок ґрунтується на фактичному русі коштів після дати, на яку сам Банк відобразив повне погашення попередньо сформованої заборгованості, та не включає до основного боргу проценти і комісії, належне погодження яких відповідачем матеріалами справи не підтверджено.

Отже, із заявленої позивачем заборгованості за кредитом у розмірі 104064,06 грн матеріалами справи підтверджено заборгованість у сумі 78857,64 грн. У стягненні різниці у розмірі 25206,42 грн слід відмовити, оскільки її наявність як фактично отриманих та неповернутих відповідачем кредитних коштів належними і допустимими доказами не підтверджена.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Факт користування ним кредитними коштами та наявність непогашеного залишку основної заборгованості підтверджуються дослідженими судом доказами. Доказів погашення встановленого судом залишку заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути 78857,64 грн заборгованості за кредитом, а у стягненні 25206,42 грн заявленої заборгованості за кредитом та 34129,65 грн заборгованості за процентами слід відмовити.

Відповідно до ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки із заявлених до стягнення 138193,71 грн позовні вимоги задоволено у розмірі 78857,64 грн, що становить 57,06 % заявлених майнових вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1519,25 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 11, 15, 16, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 78857,64 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень 64 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 1519,25 грн (одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять гривень 25 копійок).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49074, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.