Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №557/1319/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/1051/2026

Справа № 557/1319/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

1. Суть спору.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 25332,94 грн. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13.02.2026 між сторонами укладено кредитний договір (оферти) №13.02.2026-100001474, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7500 грн. строком на 140 днів. Свої зобов`язання за договором позивач виконав, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів відповідачу. Отримавши кредит, відповідачка належним чином взяті по договору зобов`язання не виконувала, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої складає 25332,94 грн. Невиконання відповідачем умов договору дає право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.

14.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає про часткове визнання позовних вимог. Просила врахувати часткове виконання нею зобов`язань за договором, а саме сплату 26.02.2026 коштів у розмірі 1667,06 грн. Також просила відмовити у задоволенні позову в частині надмірно нарахованих відсотків, а в частині стягнення з неї штрафів та пені. При стягненні судових витрат просила врахувати її вкрай складні сімейні обставини- виховання 4 дітей, з яких одна дитина з інвалідністю та одна дитина з розладом аутичного спектра.

16.09.2026 від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, у якій він вказує на безпідставність тверджень відповідача у відзиві та зазначає, що укладення кредитного договору та перерахування коштів для відповідача на виконання умов договору підтверджено належними доказами. Щодо розміру заборгованості, то ТОВ «Споживчий центр» надано суду детальний розрахунок заборгованості за договором, який є належним доказом, як факту самої заборгованості, так і її розміру і при проведенні розрахунку позивачем було враховано сплачені відповідачем кошти в сумі 1667,06 грн. Проценти нараховано у відповідності до положень ЗУ «Про споживче кредитування». Щодо нарахування комісій, то своїм підписом у договорі відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, в тому числі порядком повернення кредиту та сплати відсотків і інших платежів і погоджується з ними.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Гощанського районного Рівненської області від 04.09.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання нез`явилася. Про час і місце судового розгляду відповідачка повідомлена належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за їївідсутності не скористалася та не повідомила суд про причини неявки у засідання.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 13.02.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №13.02.2026-100001474, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7500 грн. строком на 140 днів -до 02.07.2026.

Відповідно до п. 3.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача НОМЕР_1 (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором.

Умовами договору передбачено, що за користування кредитом встановлюються фіксована процентна ставка в розмірі 1% за один день користування ним, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит (п.6 договору).

Крім того, умовами договору передбачено сплату комісії, неустойки, яка нараховується за кожен день невиконання/неналежнного виконання кожного окремого зобов`язання та нарахування процентів відповідно до ст.625 ЦК України.

Укладення договору між сторонами підтверджується наявними у матеріалах справи копією пропозиції на укладення кредитного договору (оферта), копією заявки на укладення кредитного договору, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.02.2026-100001474, паспортом споживчого кредиту, інформаційним повідомленням позичальника, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи, а саме довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026, підтверджено, що ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці 13.02.2026 кредит у розмірі 7500 грн., а відповідачка отримала кредитні кошти у вказаному розмірі.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №13.02.2026-100001474, що був укладений з ОСОБА_1 її розмір складає 25332,94 грн., з яких: 7500 грн. основний борг (тіло кредиту), 9450 грн. проценти, 882,94 грн. комісія та 7500 грн. відсотки за ст.625 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість, яка на теперішній час не повернута і цим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України «Про електрону комерцію».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості. Доказів погашення заборгованості ОСОБА_1 суду не надано.

Що стосується заперечень відповідача щодо розміру нарахованих відсотків за договором, то суд зазначає, що їх розмір та порядок сплати передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 6 п.5 розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено п. 17 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 розділу І Закону № 3498-ІХ).

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Як убачається із матеріалів справи, кредитний договір укладений 13.02.2026 із визначенням денної процентної ставки у розмірі 1 за 1 день користування кредитом, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Із врахуванням того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7500 грн., процентів у розмірі 9450 грн. та комісії у розмірі 882,94 грн. обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача процентів за ст.625 ЦК України в сумі 7500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Нарахування позивачем процентів за ст.625 ЦК України за кредитним договором від 13.02.2026 у розмірі 7500 грн. здійснено у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача процентів нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 7500 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 25332,94 грн. Судом задоволено позовні вимоги у розмірі 17 832,94 грн., що становить 70,39 % ( 17 832,94 грн. х 100: 25332,94 грн.) від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1874,06 грн (2662,40 х 70,39 % : 100).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №13.02.2026-100001474 від 13 лютого 2026 року у розмірі 17832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 94 коп. та судовий збір в сумі 1874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 06 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Тишкун П.В.