Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №545/2768/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2768/26

Провадження № 2/545/2452/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Кіндяк О.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 01.07.2013 між ОСОБА_1 та ВСК «Злагода» укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,6126 га (рілля), кадастровий номер 5324081400:00:011:0033, нормативно грошова оцінка станом на підписання договору оренди становила 120371,02 грн. Договір укладено на 5 (п`ять) років. 23.10.2017 між сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено дію договору до 23.10.2027. Також вказаною Угодою Розділ «орендна плата» змінено та викладено в наступній редакції: «9. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017 становить 173256,54 грн, а саме 13861,24 грн».

Проте відповідач систематично порушує умови Договору оренди, що виразилося у невиплаті орендної плати за 2024 рік у розмірі 13861,24 грн, та за 2025 рік у розмірі 13861,24 грн.

Враховуючи вищенаведене, просить розірвати договір оренди землі від 01.07.2013, укладений між ОСОБА_1 та ВСК «Злагода», з урахуванням додаткової угоди до договору від 23.10.2017 та стягнути з ВСК «Злагода» на її користь заборгованість по виплаті орендної плати за 2024, 2025 роки в розмірі 27722,48 грн, пеню у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення в сумі 21748,29 грн, інфляційні втрати в сумі 2457,30 грн та 3% річних в сумі 773,56 грн, суми індексації орендної плати в розмірі 1780,30 грн, всього в сумі 54481,93 грн, судовий збір в сумі 2129,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

У судове засіданні позивач та її представник не з`явилися, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст.ст. 128, 129 ЦПК України.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що 01.07.2013 між ОСОБА_1 та ВСК «Злагода» укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,6126 га (рілля), кадастровий номер 5324081400:00:011:0033, нормативно грошова оцінка станом на підписання договору оренди становила 120371,02 грн. Договір укладено на 5 (п`ять) років (а.с.30-32).

23.10.2017 між ВСК «Злагода» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої сторони погодили змінити Розділ «Строк дії договору» у такій редакції: «8. Даною додатковою угодою Договір продовжено до 23.10.2027.

Також вказаною Угодою Розділ «орендна плата» змінено та викладено у такій редакції: «9. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017 становить 173256,54 грн, а саме 13861,24 грн». (а.с.13).

Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №471623300 від 07.04.2026 (а.с.10).

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено у ст. 15 вказаного Закону однією з істотних умов договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 14 укладеного договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.

ВСК «Злагода» прострочила виконання грошового зобов`язання, у звязку з чим настає відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України та п. 14 договору.

Враховуючи, що розрахунок повинен проводитися до 30 числа останнього звітного у році місяця, тому за невчасну сплату орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2024 по 2025 рік орендар повинен сплатити ОСОБА_1 21748,29 грн – пеня 0,3% за 2024,2025 рік, що нарахована за період прострочення 06.06.2025-31.12.2025 та 01.01.2026-06.06.2026; 2457,30 грн – інфляційні втрати за 2024, 2025 рік за період 01.01.2025-31.12.2025 та 01.01.2026-06.06.2026; 773,56 грн – 3% річних за 2024,2025 рік.

Відтак, загальна сума заборгованості, що заявлена орендодавцем до орендаря, становить 52701,63 грн (27722,48 грн – сума боргу + 21748,29 грн – пеня 0,3 %, інфляційні втрати 2457,30 грн, 3% річних в сумі 773,56 грн).

Таким чином, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо нарахування індексації орендної плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 762 ЦК України . За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором .

Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки здійснюється використовується, як правило, для визначення розміру земельного податку використовуватись, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору земельної ділянки.

Згідно п. 9 договору оренди землі від 01.07.2013 сторони визначили, що за користування земельною ділянкою орендарю сплачує щороку орендну плату в розмірі 5% від середнього розміру земельної частки (паю), що становить 115597,06 грн.

Відповідно до п. 10 умов договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.

Додатковою угодою до договору оренди землі від 23.10.2017 сторони продовжили дію договору до 23.10.2027 та встановили новий розмір орендної плати за користування земельною ділянкою - 8% від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), виходячи з нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2017 становить 173265,54 грн, а саме 13861,24 грн.

Вказане свідчить, що за час дії договору товариство систематично проводило індексацію нормативно - грошової оцінки землі, а саме нарахування та виплата орендної плати відбувалися з урахуванням коефіцієнту нормативно-грошової оцінки та коефіцієнтом індексації.

Суд звертає увагу на те, що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі було визначено орендну плату в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку в 2017 році додаткової угодою було збільшено до 8%, тобто в двосторонньому порядку сторони узгодили збільшення орендної плати.

Виходячи з узгодженої нормативно-грошової оцінки землі 120371,02 грн, яка закріплена в договорі оренди землі від 01.07.2013 виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту 3,20 і 1,756 становила 115597,06 грн, після укладення додаткової угоди станом на 01.01.2017 з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756 – 173265,54 грн, а саме 13861,24 грн, що свідчить про відсутність порушень з боку орендаря при нарахуванні орендної плати, яка включає в себе відповідні як коефіцієнт індексації орендної плати, так і коефіцієнт грошової оцінки.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем орендної плати з урахуванням її індексації, як це закріплено в умовах додаткової угоди від 23.10.2017, вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми індексації в розмірі 1780,30 грн є безпідставними, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про розірвання договору оренди землі, суд зазначає таке.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором (п. 38 Договору).

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України вказано таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Згідно з частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) вказав, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи встановлені обставини справи із нормами закону, який їх регулює, а також судову практику Верховного Суду, висновки щодо застосування відповідних норм права якого, викладені в постановах, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невиконання відповідачем істотної умови цього договору щодо своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача заявлено вимогу на стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Однак, необхідний перелік документів, які підтверджували укладення договору про правничу допомогу, визначення суми гонорару у разі якщо він фіксований або акту виконаних робіт/послуг з погодинною оплатою за певний вид послуг, із зазначенням часу, який був витрачений адвокатом, докази оплати послуг суду не надано.

Натомість свідоцтво та ордер, які долучені до матеріалів справи, є виключно документами, що посвідчують повноваження адвоката як представника у процесі. Вони не є доказами, які підтверджують факт укладення договору, узгодження вартості послуг, обсяг виконаних робіт чи реальне понесення витрат сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2060,27 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», ЄДРПОУ 03769706, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 27722,48 грн, пеню в сумі 21748,29 грн, інфляційні втрати в сумі 2457,30 грн та 3% річних в сумі 773,56 грн, всього в сумі 52701,63 грн та судовий збір у розмірі 2060,27 грн.

Розірвати договір оренди землі від 01 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» разом з додатковою угодою від 23 жовтня 2017 року, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за записом про інше речове право №4744152, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка плошею 5,6126 га, кадастровий номер 5324081400:00:011:0033 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:Л. І. Стрюк