Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №552/1707/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1707/26

Провадження № 2/552/1864/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді – Турченко Т.В.

При секретарі – Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної прокуратури про зобов`язання вчинити дії з приватизації жилого приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 року позивачі звернулися до суду з позовом до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної прокуратури про зобов`язання вчинити дії з приватизації жилого приміщення. Позов обґрунтовуючи тим, що квартира АДРЕСА_1 була придбана 21.11.2003 року прокуратурою Полтавської області за програмою Генеральної прокуратури України із забезпечення працівників прокуратури службовим житлом, за якою передбачалось спільне фінансування оплати вартості житла – 90% вартості за рахунок Прокуратури Полтавської області, 10% - сплачує співробітник прокуратури, який має отримати це житло. ОСОБА_1 21.11.2003 було сплачено 10% вартості квартири за договором в сумі 4320 грн. 05.04.2004 року наказом прокурора Полтавської області №45/11/2-04 від 05.04.2004 року надано двокімнатну квартиру на склад сім`ї з 3-х осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Виконавчий комітет Полтавської міської ради 05.03.2005 року видав ОСОБА_1 ордер №20 на зайняття службового приміщення – квартиру АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Полтавської міської ради №59 від 10.03.2004 року. 21.01.2009 року рішенням міськвиконкому Полтавської міської ради №15 від 21.01.2009 року квартира АДРЕСА_1 виведена зі складу службових квартир. 21.01.2026 року позивачі відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» скористалися наданим правом на приватизацію житла, звернулися до Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради 26.01.2026 року відмовило в приватизації житла, у зв`язку із тим, що квартира не належить до комунальної власності міста. Просили суд визнати відмову Полтавської міської ради в приватизації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 безпідставною, зобов`язати Полтавську міську раду вчинити дії з приватизації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 у спільну часткову власність.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року у справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

25.03.2026 року від прокурора Полтавської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву.

27.03.2026 року від Полтавської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

27.03.2026 року від Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено страву до судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, надавши суду заяви про розгляд справи і їх відсутності.

Представник відповідача Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради Рудич О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача Полтавської міської ради Рудич Н.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача Полтавської обласної прокуратури Ричинда В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вивчивши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З урахуванням п. 1 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є його визнання.

Судом встановлено, що 05.04.2004 року наказом прокурора Полтавської області №45/11/2-04 від 05.04.2004 року надано двокімнатну квартиру сім`ї з 3-х осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 05.03.2005 року видано ОСОБА_1 ордер №20 на зайняття службового приміщення – квартиру АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Полтавської міської ради №59 від 10.03.2004 року.

21.01.2009 року рішенням міськвиконкому Полтавської міської ради №15 від 21.01.2009 року квартира АДРЕСА_1 виведена зі складу службових квартир.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою приватизації квартири звернувся до Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Листом Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 26.01.2026 №Б01-05-01.1-12/74-52, відмовлено в приватизації квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що квартира не належить до комунальної власності міста.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що громадяни України мають право на приватизацію державного житлового фонду.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 цього Закону спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі- квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Позивачі вказують, що квартира АДРЕСА_1 була придбана Прокуратурою Полтавської області за програмою Генеральної прокуратури України із забезпечення працівників прокуратури службовим житлом, за якою передбачалось спільне фінансування оплати вартості житла – 90% вартості за рахунок Прокуратури Полтавської області, 10% - сплачує співробітник прокуратури, який має отримати це житло.

З доданих до позовної заяви документів та наявних відкритих джерел інформації не є можливим підтвердити існування програми Генеральної прокуратури України із забезпечення працівників прокуратури службовим житлом, яка діяла у 2003 році, та дійсно передбачала б придбання для працівників Прокуратури Полтавської області службового житла.

Крім того, Договір купівлі-продажу від 21.11.2003, укладений між ОСОБА_9 від імені ОСОБА_10 та першим заступником прокурора Полтавської області Закорецьким Олександром Віталійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під № 9999 (надалі – Договір купівлі-продажу), не містить положень, що передбачають обов`язок ОСОБА_1 сплатити 10% від вартості придбаної квартири, оскільки він не є стороною вказаного договору.

З розписки від 21.11.2003 року вбачається, що ОСОБА_9 отримав кошти від ОСОБА_1 за продаж квартири АДРЕСА_1 .

З огляду на зміст Договору купівлі-продажу та доданих до позовної заяви документів неможливо встановити яким саме розпорядчим документом передбачався обов`язок ОСОБА_1 зі сплати 10% від вартості житла в сумі 4 320,00 грн.

Згідно з наказом Прокуратури Полтавської області від 05.04.2004 № 45/11/2-04 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 надано старшому прокурору відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_1 на склад сім`ї з 3-хосіб.

Порядок надання службових жилих приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду і користування ними, затвердженого постановою Ради Міністрів Української УРСР від 04.02.1988 № 37 (надалі - Положення).

Згідно з п. 3 розділу І Положення жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території

одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Положення службові жилі приміщення надаються включеним до згаданого в пункті 7 цього Положення переліку працівникам, які постійно проживають, а також прописані в населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства, установи, організації. З дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів службове жиле приміщення може бути надано працівникові, який проживав в іншому населеному пункті.

Згідно з п. 6 розділу І Положення жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету

відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Питання виключення жилого приміщення з числа службових в межах Полтавської міської територіальної громади розглядається в межах повноважень Виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.01.2009 № 15 «Про затвердження протоколу Пр/3-04/1 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 20.01.09» 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 складом сім`ї 4 особи, жилою площею 30,5 кв.м виведено зі складу службових прокуратури Полтавської області і закріплено як ордерну з відкриттям особового рахунку та договору найму.

Позивачі вважають, що вищевказана квартира перейшла до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади після виключення її зі складу службових квартир. Однак, таке твердження є помилковим, оскільки виключення квартири зі складу службових не передбачає зміну її власника (п. 6 Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української УРСР від 04.02.1988 № 37 «Про службові жилі приміщення»).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.01.2009 № 15 «Про затвердження протоколу Пр/3-04/1 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 20.01.09» взагалі не містить передумов для переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну визначає Закон України «Про передачу

об`єктів права державної та комунальної власності».

Особливості передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури визначаються ст. 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Позивачі помилково тлумачать зміст листа управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.04.2013 № 01-17/07/759 адресований Прокуратурі Полтавської області у відповідь на її лист від 22.03.2013 № 21/1-63 вих.13. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради фактично надало роз`яснення, що розгляд питання щодо передачі у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади квартири АДРЕСА_1 буде здійснено виключно за умови надання Прокуратурою Полтавської області відповідного клопотання та необхідного пакету документів.

Зі змісту доданих до позовної заяви копій документів (довідка ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 26.01.2026 № 865, договір купівлі-продажу спірної квартири від 21.11.2003 та аркуш правовстановлюючого документа з Реєстраційним посвідченням від 20.02.2004) право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за Державою в особі Верховної Ради України та перебуває в оперативному управлінні Прокуратури Полтавської області.

З огляду на численні зміни в законодавстві України, з 2004 року до теперішнього часу, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в порядку передачі з державної у комунальну власність, наразі існує потреба у зверненні до державного реєстратора для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо власника квартири АДРЕСА_1 , що мають бути ініційовані органами прокуратури України.

Лише після внесення коректних відомостей до Державного реєстру речових прав на рухоме майно про власника майна, органи прокуратури України зможуть ініціювати питання щодо передачі з державної у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади квартири АДРЕСА_1 , а позивачі в свою чергу, після прийняття відповідних рішень Полтавською міською радою та реєстрації права комунальної власності на вказану квартиру, –реалізувати своє конституційне право на приватизацію займаної ними квартири шляхом звернення до органу приватизації.

За таких обставин, суд вважає, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачами Полтавською міською радою, Управлінням майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавською обласною прокуратурою, були порушені права позивачів.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів про зобов`язання визнати відмову Полтавської міської ради в приватизації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 безпідставною, зобов`язати Полтавську міську раду вчинити дії з приватизації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 у спільну часткову власність не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної прокуратури про зобов`язання вчинити дії з приватизації жилого приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач – ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач – ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – Полтавська міська рада, код ЄДРПОУ 24388285, юридична адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 36.

Відповідач – Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 13967034, юридична адреса: м.Полтава, вул.Соборності, 36.

Відповідач - Полтавська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910060, юридична адреса: м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7.

Рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.