Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №527/2133/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2133/26

провадження 2/527/1609/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Олефір А.О.,

з участю секретаря

судового засідання – Бойко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2133/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 06.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 06.02.2025-100000722. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі – 1500,00 грн, строком на 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 10.09.2025. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 135 грн 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 135 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка: 22 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

02.03.2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити Суму Кредиту. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4500 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші) . За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 3000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 02/03/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-6953. Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 193 днів з дати його надання. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного Додаткового договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) – 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн 00 коп. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 405 грн 00 коп.

Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.

Відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 13720,00 грн, що складається з: тіла кредиту – 4500,00 грн, процентів – 5755,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 405,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 810,00 грн, неустойки – 2250,00 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13720,00 грн, а також понесені судові витрати.

06.08.2026 відповідач подала Відзив на позовну заяву у якому зазначила, що позивачем пред`явлено позов до ОСОБА_1 , проте у зв`язку з укладенням шлюбу її прізвище було змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб. Ознайомившись із позовною заявою, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів, неустойки та комісій, і вважає їх протиправними та необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідач є дружиною військовослужбовця Національної гвардії України, який під час захисту Батьківщини здобув статус безвісти зниклого за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (МВС), та відповідними довідками командування. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, а також їхнім дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Крім того, згідно з п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 6-1 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану споживач повністю звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплату яких передбачено договором. Згідно зі ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та правовою позицією Верховного Суду (зокрема, постанови від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16, від 09.12.2020 у справі № 522/22798/15-ц), встановлення у договорі про споживчий кредит обов`язку споживача сплачувати комісії за дії, вчинені на користь кредитора, є нікчемним. Вимоги в цій частині є незаконними. Відповідач не ухиляється від виконання зобов`язань і визнає обов`язок щодо повернення безпосередньо отриманої суми кредиту (тіла кредиту).

Посилаючись на викладене, відповідач просила відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) та комісій у повному обсязі. Позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Споживчий центр» лише суму основного боргу (тіла кредиту). Зменшити розмір судового збору, що підлягає стягнення з відповідача, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог (ст. 141 ЦПК України).

10.08.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зауважила, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова є недійсною як оспорювана. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

26 серпня 2026 року відповідач подала до суду заперечення (на відповідь на відзив), у якому зазначила, що зазначена позивачем сума в розмірі 5715,00 грн не є первинним тілом кредиту. Згідно з умовами Кредитного договору № 06.02.2025-100000722 від 06.02.2025 р. та Додаткової угоди до нього від 02.03.2025 р., фактично отримане відповідачем тіло кредиту складає 4 500,00 грн (1 500,00 грн початкового кредиту та 3 000,00 грн добору).

? Різниця в розмірі 1 215,00 грн є комісією за обслуговування/інтернет-еквайринг, яку Позивач незаконно засунув до складу основного боргу, намагаючись обійти імперативні норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Посилаючись на викладене, відповідач просила суд, відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії в розмірі 1 215,00 грн. Зменшити розмір позовних вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 06.02.2025-100000722 до розміру фактично отриманого тіла кредиту — 4 500,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві та у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 06.02.2025 ОСОБА_1 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку до кредитного договору № 06.02.2025-100000722 (далі Заявка), за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 1500,00 грн (п. 2); строком на 217 днів (п.3); дата повернення кредиту – 10.09.2025 (п.4); Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором (п.5). Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.6). Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.7). Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 135 грн. 00 коп (п.8). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 135 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п.9). Неустойка: 22 грн 50 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.17) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором E212.

02.03.2025 ОСОБА_1 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору № 06.02.2025-100000722-1 від 06.02.2025. Відповідно до п. 1.1. Договору сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 4500 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 3000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 02/03/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-6953. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4441-11XX-XXXX-6953. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 193 днів з дати його надання (п.1.2.). Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів (п.1.3). Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 405 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним Додатковим Договором, Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди NN 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 270 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором (п.1.4.). Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 67 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.1.7) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Додатковий договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором K414.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір та додаткова угода, укладені у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Як зазначено в ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із Заявки, позичальник ОСОБА_1 зазначила реквізити належного їй електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за договором: 4441-11XX-XXXX-6953.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», 06.02.2025 11:29:47 було успішно перераховано кошти в сумі 1500,00 грн, на платіжну картку клієнта номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 645237943, призначення платежу: Видача за договором кредиту №06.02.2025-100000722 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», 02.03.2025 17:01:23 було успішно перераховано кошти в сумі 3000,00 грн, на платіжну картку клієнта номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 668382468, призначення платежу: Видача за договором кредиту №06.02.2025-100000722 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання та надав відповідачу кошти у загальному розмірі 4500,00 грн, як встановлено у кредитному договорі та додатковій угоді.

Згідно копії Свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 27 травня 2025 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після чого відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за договором № 06.02.2025-100000722 від 06.02.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 13720 грн, з яких: 4500 грн – основний борг, 5755 грн – проценти, 405 грн - комісія за надання, 810 грн - комісія за обслуговування, 2250 грн - неустойка (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4500,00 грн – суми заборгованості за основною сумою боргу, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 4500,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4500,00 грн – суми заборгованості за основною сумою боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 5755 грн – суми заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно Довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , № 1435 від 29.05.2026, ОСОБА_5 з 19 грудня 2024 року по 26 липня 2025 року проходив військову службу у вказаній військовій частині, а з 26 липня 2025 року вважається таким, що зниклих безвісти за особливих обставин (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 26.03.2026, ОСОБА_5 зник на території бойових дій (під час воєнних дій) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).

Таким, чином судом встановлено, що відповідач є дружиною ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем.

Приймаючи до уваги те, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам проценти за користування кредитом не нараховуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5755 грн – суми заборгованості за процентами до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 2250,00 грн неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 17 Кредитного договору визначено, розмір неустойки, який становить 22 грн 50 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Представник позивача зазначив, що при стягненні неустойки за даним договором слід застосовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Також зазначив, що за договорами укладеними з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснення нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, що врегульовано пунктом 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з дня набрання чинності Законом №3498- IX.

Вирішуючи питання який саме закон підлягає застосуванню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Суд констатує, що частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» встановлено ієрархію нормативно-правових актів, відповідно до якої кодекс і закони є актами однієї юридичної сили.

Разом з тим, згідно ч.ч.1,2 ст. 11 ЗУ «Про правотворчу діяльність» кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання. При прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом.

Отже аналізуючи вказану норму закону, суд зауважує, що оскільки при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом, суд дійшов висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості неустойки за кредитним договором в розмірі 2250,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором неустойки в розмірі 2250,00 грн до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 405 грн комісії за надання кредиту та 810,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, згідно пункту 8 Кредитного договору, комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 135 грн. 00 коп. Згідно п. 9 Договору Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 135 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредитЗгідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно п. 1.4 Додаткового договору комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 405 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним Додатковим Договором, Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди NN 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 270 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою та обслуговуванням кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 8,9 Кредитного договору № 06.02.2025-100000722 від 06.02.2025 та п. 1.4 Додаткового договору від 02.03.2025 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Посилання представника позивача стосовно того, що відповідач підписала договір та була обізнана з розміром комісії, не спростовують висновків суду стосовно того, що позивач повинен надати докази понесення таких витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 405 грн комісії за надання кредиту та 810,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) до задоволення не підлягають.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 13720,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 4500,00 грн що становить 32,79 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 837,00 грн, що складає 32,79 % від 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ), заборгованість за кредитним договором № 06.02.2025-100000722 від 06.02.2025 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) - заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 837,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833);

відповідач: ОСОБА_7 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Суддя А.О. Олефір