Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №524/16295/24 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/16295/24

Провадження № 1-кп/524/210/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12024175500000858 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, українця, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, статусу учасника бойових дій не маючий, військовослужбовцем ЗСУ не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

15.09.2024 року близько 14 години 50 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим, ОСОБА_6 знаходився у дворі будинку АДРЕСА_3 . Біля 1-го під`їзду вказаного будинку ОСОБА_6 побачив раніше знайому особу, а саме сусіда ОСОБА_4 .

В цей час у ОСОБА_6 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підбігши до ОСОБА_4 , наніс йому удар правою рукою стиснутою в кулак в голову, в районі лівого вуха. Надалі ОСОБА_6 схопив ОСОБА_4 за одяг на грудях та штовхнув спиною об металеві ручки дверей під`їзду, а також наніс удар правою рукою стиснутою в кулак в груди ОСОБА_4 , тим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1343 від 29.10.2024 року, у ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження:

- травма лівого вуха у вигляді: післятравматичної перфорації барабанної перетинки, яка за ступенем тяжкості відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно п.п. 2.3.1 «А», 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року;

- садна в середній третині лівого передпліччя; садно на передній поверхні грудей; два синці на передній поверхні грудей; синець на задній поверхні тулуба, які за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень відповідно до п.п 2.3.2. «Б», п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.

Свою вину у скоєні інкримінованого йому кримінального проступку ОСОБА_6 не визнав, пояснивши що між ним та потерпілим виник конфлікт через ремонт ще з 2022 року. 12.09.2024 року потерпілий, згідно показань обвинуваченого, будучи в стані алкогольного сп`яніння погрожував неповнолітньому сину обвинуваченого повідрізати вуха. 15.09.2024 року обвинувачений в?їхав у двір на своєму автомобілі і побачив людей, що буди допитані в якості свідків у даному кримінальному провадженні, та потерпілого. Підійшовши до потерпілого, обвинувачений хотів поговорити з приводу конфлікту через погрози сину. Потерпілий, згідно показань обвинуваченого, був у стані алкогольного сп`яніння, почав кричати і махати руками. Обвинувачений придавив та відштовхнув потерпілого, після чого розвернувся і поїхав. По дорозі обвинувачений побачив поруч з «Новоіванівським» ринком доньку потерпілого і вважає, що вона не могла бути свідком події. Коли через деякий час обвинувачений з сім?єю повернувся в двір, то побачив в дворі «швидку медичну допомогу» та поліцію. Поліцейським обвинувачений дав пояснення і пішов додому.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, його вина у заподіянні потерпілому ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими та перевіреними судом.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що 15.09.2024 року він о 14 год. перебував вдома з сім`єю. Дружина просила його сходити в підвал винести консервацію. Він взяв з підвалу те, що було потрібно і почав виходити. Коли виходив, то почув шум автомобіля, а потім побачив, що хтось біжить і почув удар в ліве вухо. Потерпілий на декілька приблизно 10-20 секунд втратив свідомість, потім ще були удари. Удари наносив йому обвинувачений ОСОБА_6 . Потім потерпілий почув, що кричать жінки, а ОСОБА_6 втік. Чого його побив ОСОБА_6 потерпілий не знає. В лікарні йому констатували розрив барабанної перетинки, з вуха текла кров. Взагалі обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілий знає на протязі приблизно двох років, з тих пір як родина обвинуваченого придбала квартиру в одному під?їзді з потерпілим. До 15.09.2024 року конфліктів з обвинуваченим не було.

Також потерпілий повідомив, що під час досудового розслідування з ним проводили слідчий експеримент, були присутні поняті.

Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною потерпілого. 15.09.202 року вона знаходилась на кухні. Почула шум, виглянула у вікно та побачила, що сваряться ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Свідок вийшла до під`їзду, під`їхала машина з якої вийшов ОСОБА_10 . ЇЇ чоловік (потерпілий) в цей час закривав підвальне приміщення. ОСОБА_11 вдарив чоловіка у вухо. Вона знімала все на телефон, як ОСОБА_11 бив її чоловіка біля підвалу головою об двері та хватав за футболку. До вказаної події конфліктів між ними не було, а в день коли сталося кримінальне правопорушення її чоловік виходив з підвалу і закривав двері, а обвинувачений підлетів і почав його бити у вухо правою рукою чи кистю, чи кулаком не пам`ятає. Також обвинувачений підіймав і стукав потерпілого спиною об двері. Чи наносив обвинувачений її чоловіку удари в обличчя, вона не пам`ятає. Пам`ятає, що обвинувачений бив чоловіка у груди і хватав за груди. Скільки було ударів, вона не рахувала. Це могли бачити ОСОБА_8 , ОСОБА_12 і ОСОБА_9 .

Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка повідомила, що 15.09.2024 року між 14 і 15 год. вона годувала котів біля першого під`їзду будинку по АДРЕСА_3 . Почула, як швидко під`їхав автомобіль і різко загальмував. Перед цим ОСОБА_14 виходив з підвалу. Далі свідок побачила як обвинувачений вдарив правою рукою потерпілого в ліве вухо, а потім схопив за футболку та почав штовхати.

Донька свідка ОСОБА_13 . ОСОБА_15 в цей час перебувала біля столу, який розташований на відстані 0,5 м. від місця події. ОСОБА_16 в цей момент спілкувалась із свідком ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ). Від неї цей свідок стояв на відстані метра три. Він стояв боком до будинку і спілкувався з донькою. Поруч з сусіднім під`їздом стояли люди, що вони бачили, свідок не знає.

Показаннями свідка ОСОБА_19 яка пояснила, що 15.09.2024 року приблизно о 14 год. 50 хв. вона знаходилась біля другого під`їзду будинку № 8 по вул. Лікаря Парнети , гуляла з дитиною біля майданчику. Батко свідка - ОСОБА_4 пішов у підвальне приміщення. Коли батько виходив з підвалу, підлетіла машина, з неї вилетів ОСОБА_6 . Потім вона почула, що ОСОБА_20 її батька. Вона одразу не підходила до них. Поліцію викликала вона. Перший удар ОСОБА_6 наніс батькові у вухо. При цьому, спочатку батько стояв обличчям до дверей, потім розвернувся і отримав удар від обвинуваченого у вухо правою рукою. Потім обвинувачений ударив батька в груди, схопив за футболку і штовхнув. Вона бачила нанесення ударів в обличчя батькові. ОСОБА_6 наносив удари руками в груди і середостіння не менше двох ударів. Інших ударів вона не бачила.

Під час цієї події на вулиці були ОСОБА_13 , ОСОБА_21 і трішки далі стояв ОСОБА_22 ОСОБА_22 трішки раніше вийшов до під`їзду і стояв на проїзній частині.

Показаннями свідка ОСОБА_23 яка повідомила, що вона проживає в одному дворі з обвинуваченим та потерпілим. 15.09.2024 року приблизно о 15 год. вона перебувала в дворі будинку АДРЕСА_3 поруч з першим під`їздом разом зі своєю матір?ю ОСОБА_13 . В цей час вони звернули увагу на гучний звук від заїзду автівки у двір. Після цього, свідок побачила як з автомобіля вийшов ОСОБА_24 і розпочав конфлікт з ОСОБА_25 . Спостерігаючи подію свідок стояла на проїзній частині за кущами, які не заважають огляду і чітко бачила, як обвинувачений наніс удар в ліве вухо потерпілому. Потім у вікно почала кричати дружина потерпілого і вимагала викликати поліцію. Потім з?явилася донька потерпілого ОСОБА_26 . Після удару у вухо конфлікт не закінчився, а обвинувачений продовжував тримати потерпілого за футболку і штовхати його об двері.

Свідок ОСОБА_18 , суду пояснив, що 15.09.2024 року приблизно о 15 год. він бачив, що під`їхав сусід ОСОБА_24 до будинку, а потім почув як кричить потерпілий. Свідок гуляв з собакою і розмовляв з ОСОБА_13 з приводу того, що вона годує безпритульних тварин. Біля під`їзду є кущ, і на ньому було листя. Свідок повідомив, що з того місця де стояв він та ОСОБА_13 нічого не видно бо заважав кущ. Він не бачив, що ОСОБА_6 комусь наносив тілесні ушкодження. Доньку потерпілого свідок також на місці події не бачив.

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.09.2024 року, з якого вбачається, що в цей день потерпілий ОСОБА_4 повідомив працівників поліції про те, що його побив ОСОБА_24 у дворі буд. 8 по вул. Лікаря Парнети м. Кременчука (а.с. 46).

Протоколом огляду місця події від 15.09.2024 року, відповідно до якого оглянута відкрита ділянка площі,розташована біля першого під`їзду буд. 8 по вул. Лікаря Парнети м. Кременчука з фототаблицею (а.с.47 – 48);

Висновком судово-медичного експерта № 1343 від 25.10.2024 року згідно з яким, при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 , з урахуванням медичної документації на його ім`я, виявлені тілесні ушкодження у виді: травма лівого вуха у вигляді: післятравматичної перфорації барабанної перетинки. Згідно даних з спеціальної медичної літератури, строки загоєння після травматичної перфорації барабанної перетинки залежать від індивідуальних анатомічних особливостей кожної людини та при звичайному, не ускладненому перебігу травми, розвитком запального процесу в ушкодженому вусі можуть становити в середньому, 10 – 15 діб. Травма лівого вуха враховуючи її характер, утворилась від травматичної дії предмета(ів) з властивістю тупого твердого, яким могла бути рука, нога чи інший предмет з подібними властивостями за механізмом удару, та утворились незадовго до дати звернення в лікувальний заклад.

За ступенем тяжкості травма вуха відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю більше 6-ти днів, але не більше ніж 21 день, згідно п.п. 2.3.1 «А», 2.3.3 «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року.

Садна в середній третині лівого передпліччя; садно на передній поверхні грудей; два синці на передній поверхні грудей; синець на задній поверхні тулуба, враховуючи їх характер, утворилися від травматичної дії предмета(ів) з властивістю тупого твердого, яким могла бути рука, нога чи інший предмет з подібними властивостями, садна за механізмом удару-тертя чи тертя-ковзання, синці за механізмом удару чи удару-тиснення. Ці тілесні ушкодження могли утворилось в межах доби до моменту огляду та за ступенем тяжкості викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою, відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5 Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи локалізацію ушкоджень, можливість їх утворення, при його однократному падінні на площині («висоти власного зросту»), на тверду поверхню, як з наданням тілу прискорення так і без такого, можна виключити (а.с. 57-59 ).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 від 08.11.2024 року з фототаблицею під час якого потерпілий детально повідомив та розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим (а.с. 60-65).

Висновком додаткової судово – медичної експертизи № 1407 від 11.11.2024 року згідно з яким, тілесні ушкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи № 1343 від 25.10.2024 року не суперечать в частині характеру, механізму та локалізації тілесних ушкоджень обставинам, на які вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту від 08.11.2024 року. (67-69).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 від 08.11.2024 року з фототаблицею. Під час проведення даної слідчої дії свідок вказала обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому обвинуваченим ОСОБА_6 (а.с. 70-73).

Висновком додаткової судово – медичної експертизи № 1408 від 11.11.2024 року згідно з яким, тілесні ушкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи № 1343 від 25.10.2024 року не суперечать в частині характеру, механізму та локалізації тілесних ушкоджень обставинам, на які вказує свідок ОСОБА_13 під час проведення слідчого експерименту з її участю від 08.11.2024 року. (а.с.75-77).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_19 від 08.11.2024 року з фото таблицею. Під час проведення даної слідчої дії свідок вказала обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень її батьку обвинуваченим ОСОБА_6 (а.с. 78-81).

Висновком додаткової судово – медичної експертизи № 1409 від 11.11.2024 року згідно з яким, тілесні ушкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи № 1343 від 25.10.2024 року не суперечать в частині характеру, механізму та локалізації тілесних ушкоджень обставинам, на які вказує свідок ОСОБА_19 під час проведення слідчого експерименту з її участю від 08.11.2024 року. (а.с.83-85).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 08.11.2024 року з фото таблицею. Під час проведення даної слідчої дії свідок вказала обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень її чоловіку ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_6 (а.с. 86-89).

Висновком додаткової судово – медичної експертизи № 1410 від 11.11.2024 року згідно з яким, тілесні ушкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи № 1343 від 25.10.2024 року не суперечать в частині характеру, механізму та локалізації тілесних ушкоджень обставинам, на які вказує свідок ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту з її участю від 08.11.2024 року. (а.с.91-93).

Протоколом перегляду відеозапису від 12.10.2024 року (а.с. 96-98);

Медичними документами на ім`я потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 136-139);

Оцінивши та проаналізувавши зазначені вище докази в їх сукупності, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинивши тим самим кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

При цьому, оцінюючи показання свідка ОСОБА_27 , який повідомив, що не бачив обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суд вважає, що показання цього свідка жодним чином не спростовують ті обставини, які були встановлені судом під час судового розгляду та описані вище.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком, всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей. Враховується також вік та стан здоров`я обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді штрафу, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Потерпілий ОСОБА_4 звернулася до суду з цивільним позовом про відшкодування йому майнової та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення. Просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на його користь майнову шкоду, що становить витрати на лікування і медичні обстеження в сумі 280 000 грн. та моральну шкоду завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 300 000 грн., а також витрати на його попереднє лікування на користь КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» в сумі 28 451,49 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого суд виходить з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільно - процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування заявленої суми матеріальних збитків потерпілим надана медична документація, а також роздруківки з сайтів щодо вартості операції. Будь-яких доказів на підтвердження того, що потерпілий поніс витрати на лікування суду надано не було.

Згідно змісту ст. 128 КПК України, стягненню підлягають матеріальні збитки, які були завдані кримінальним правопорушенням.

Враховуючи, що матеріальні збитки, зазначені у цивільному позові складаються з приблизної вартості майбутньої операції (хірургічно-пластичне відновлення цілісності барабанної перетинки та подальшої реабілітації з відновлення слуху), на день розгляду позову в суді не були понесені потерпілим, вказані майбутні збитки не можуть бути стягнені з обвинуваченого.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Ч.3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок кримінального проступку, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 була спричинена моральна шкода, яка полягає в моральних та душевних стражданнях, пов`язаних із тим, що тілесні ушкодження обвинуваченим йому були нанесені у присутності сторонніх осіб. Наявність тілесних ушкоджень на обличчі позбавляло потерпілого можливості ходити на роботу.

Такі обставини свідчать про завдання потерпілому моральної шкоди в розумінні положень ст.23 ЦК України та згідно до вказаної норми матеріального права і ст.1168 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню грішми за рахунок обвинуваченого.

Враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступінь та глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_4 , яких він зазнав внаслідок вчиненого по відношенню до нього кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, суд вважає, що еквівалентною завданим моральним стражданням буде сума, що складає 20 000 грн.

В іншій частині позовних вимог потерпілому слід відмовити.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 20 000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Речові докази: DVD-R диск на якому записаний відеозапис з мобільного телефону – зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_28