Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №375/1964/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1964/26

Провадження № 3/375/929/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області від Управління патрульної поліції у Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №753212 від 24 серпня 2026 року та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 24 серпня 2026 року о 01:38 год ОСОБА_1 перебуваючи на вул. Вокзальна, буд. 205, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом Forte не користуючись педалями, а користуючись електродвигуном потужністю 400 Вт, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння на місці зупинки транспорного засобу за допомогою газоаналізатора Drager або у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання.

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Враховуючи, що згідно частини 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозапис з технічного засобу відеозапису, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, суддя приходить до наступного.

За змістом статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом статтей 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження обставини вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року в якості доказів були додані:

довідки інспектора ВАП УПП у Київській області Каками А. щодо відсутності відомостей стосовно отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами від 24 серпня 2026 року;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 24 серпня 2026 року;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

рапорт працівника поліції УПП у Київській області Шишмарьова Д. від 24 серпня 2026 року;

відеозапис з технічного засобу відеозапису, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Згідно із пунктами 1, 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як особа, стосовно якої був складений протокол серії ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року на час його складання був неповнолітнім.

Відповідно до частини 1 статті 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно із вимогами пунтку 7 Мінімальних стандартних правил Організації Об`єднаних Націй, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків або опікуна є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із частиною 2 статті 33 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Аналогічна норма міститься також і в пункті 17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 листопада 2015 за № 1376 (з наступними змінами).

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Однак, як вбачається з доданого до протоколу відеозапису, працівники поліції не переконалися у тому, що неповнолітній ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язані були такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника або кого-небудь з законних представників, як того вимагають загальні положення норм як національного, так і міжнародного права, зокрема Конвенції, що регламентує захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

З даного відеозапису також вбачається, що працівники поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення взагалі не ознайомили неповнолітнього ОСОБА_1 зі спеціальним правом, передбаченим статтею 270 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року також не містить відміток, які б свідчили про присутність законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 під час його складення.

Будь-яких передбачених статтею 251 КУпАП доказів на підтвердження обставин присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 при складенні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу серія ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року додано не було, про його наявність у самому протоколі також не зазначено.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права неповнолітнього на захист, що дає суду підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можна за таких обставин вважати допустимим доказом у справі.

Крім того, на відеозаписі не зафіксовано, як було встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сама особа яка притягається до адміністративної відповідальності себе не назвала, будь-якого посвідчення чи паспорту працівникам поліції не надавала. В протоколі серія ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року зазначено, що особу встановлено за посвідченням водія, однак в довідці щодо наявності посвідчення водія від 24.08.2026, яка додана до протоколу, зазначено, що відповідно до наявних баз даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості стосовно отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, відсутні.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Приаисами статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доданих до протоколу серії ЕПР1 №753512 від 24 серпня 2026 року належних та допустимих доказів на підтвердження присутності законного представника при складенні стосовно нього зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про недопустимість зазначених протоколу, як доказу, суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя О.В. Банах-Кокус