Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №373/2419/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2419/26

Провадження № 2/373/1779/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю секретаря судових засідань Бутович Я.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №373/2419/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною позовною заявою та просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від сукупного доходу щомісячно, але не менше 50 % від встановленого Законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову (15.06.2026) і до досягнення нею повноліття. Також просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Посилається на те, що 15.10.2011 між нею та відповідачем Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Даний шлюб було розірвано на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, яке набрало законної сили 09.12.2014 у справі №373/2856/14-ц.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, яке набрало законної сили 29.12.2014 (справа №373/3027/14-ц), з відповідача було стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 700,00 грн щомісячно, починаючи з 10.11.2014 до досягнення дитиною повноліття.

Після постановлення рішення судом, відповідач запевнив, що буде добровільно сплачувати аліменти, але свого слова не дотримувався. Наразі дитина проживає з позивачем та фактично перебуває на її утриманні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що на початку агресії рф вона була вимушена тимчасово виїхати з дитиною до Німеччини. Проте, доходи, які отримує позивач, не дають можливості повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток доньки, її творчих та пізнавальних здібностей, уподобань, розвиток обдарувань. Відповідач уникає будь-яких розмов щодо надання належної допомоги на утримання неповнолітньої доньки, а якщо і надає кошти, робить це на власний розсуд та не постійно. Ці незначні кошти, які надаються, не є достатніми для утримання доньки, яка відвідує приватну школу, потребує додаткових занять та часто хворіє. Між сторонами існує спір щодо розміру аліментів на утримання дитини та додаткових витрат, які за своєю суттю є регулярними для спільної дитини. У зв`язку з означеним, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Рух справи в суді.

Ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. Позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Поштове відправлення із копією ухвали суду та копією позовною заяви з додатками, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній».

23 вересня 2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначене на 08.10.2026.

В судове засідання позивач не з`явилася, просить справу розглядати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 .

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року позовні вимови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 10.11.2014 року до досягнення дитиною повноліття

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади номер 2026/009741193, сформованого 12.06.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 04.06.2004 має наступну зареєстровану адресу місця поживання: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади номер 2026/012805807, сформованого 29.07.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.04.2015 має наступну зареєстровану адресу місця поживання: АДРЕСА_1 .

Норми права застосовані судом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та приписи ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України зобов`язують суд при вирішенні будь - яких питань щодо дітей виходити із якнайкращого забезпечення їх інтересів.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

В даному випадку норми закону передбачають обов`язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачом аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 05.09.2019 у справі № 760/4569/18-ц Верховний Суд зазначив, що положення ст. 81 та ч. 3 ст. 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку.

Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Так, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом враховано те, що на утримання доньки сторін, яка проживає разом із матір`ю на підставі рішення суду стягуються аліменти в розмірі по 700 грн щомісячно. З моменту ухвалення рішення суду, а саме з грудня 2014 року, відбулося зростання рівня інфляції та відповідно збільшення цін на одяг, продукти харчування, ліки, тощо.

Однак, суд зауважує, що максимально можливий законодавчо визначений розмір аліментів, які можуть бути стягнені в безспірному порядку на утримання однієї дитини, становить частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. В позовному провадженні розмір стягуваних аліментів може бути збільшений в разі, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину. Натомість доказів наявності у відповідача можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі матеріали справи не містять.

Також суд зазначає, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що вона тимчасово виїхала з дитиною до Німеччини та вартість життя там перевищує показники в регіонах України, а тому кошти для належного забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку необхідні у більшому розмірі ніж мінімально визначено Законом. Позивач вказує, що донька відвідує приватну школу, потребує додаткових занять та часто хворіє. Однак доказів та підтвердження вищезазначених обставин позивачем суду не надано.

З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) в розмірі 1/4 буде відповідати інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, визначення вказаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відтак слід змінити спосіб присуджених аліментів та стягувати в подальшому з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу набрання рішенням законної сили, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи. Такий розмір аліментів буде відповідати закону, і не порушує прав і законних інтересів неповнолітньої дитини та відповідача.

А тому позов підлягає до часткового задоволення.

В силу ч.6 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180-182, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 141, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів, визначених рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.12.2014 року у справі №373/3027/14-ц, з дня набрання даним рішенням законної сили.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 коп.

В частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ; адреса для листування АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований по АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.О. Опанасюк