Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №371/1920/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1920/26

Номер провадження № 1-кп/371/271/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в склад :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026116220000058, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гулі Миронівського району Київської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом, пенсіонера, не одруженого, маючий базову середню освіту, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не військовозобов`язаний, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

02.08.2026, в ранковий час, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, прогулювався пішою ходою по АДРЕСА_2 , де в кінці вище вказаної вулиці, поблизу будинку № 83, серед іншої рослинності побачив 1 (одну) дикорослу рослину коноплі та усвідомлюючи, що вказана рослина відносяться до нарковмісних рослин, діючи умисно та незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60-95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, будучи особою, яка раніше вживала наркотичні засоби, з метою подальшого власного вживання шляхом куріння, без мети збуту, руками відірвав від вище вказаної 1 (однієї) дикорослої рослин коноплі стебло з суцвіттям, яке взяв до рук, чим здійснив незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежений – канабісу та розпочав його зберігання.

Цього ж дня, після вчинення незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежений – канабісу, ОСОБА_3 вище вказане стебло з суцвіттям дикорослої рослини коноплі переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де придбаний наркотичний засіб, обіг якого обмежений – канабіс, залишив зберігатися в одній із господарських споруд, що розташована за вище вказаною адресою, з метою висушування її природнім шляхом для подальшого вживання шляхом куріння, продовживши таким чином незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежений – канабісу для власного вживання без мети збуту.

09.09.2026 в період часу з 09 год. 07 хв. по 11 год. 45 хв., з метою виявлення та вилучення фактичних даних, зокрема наркотичних засобів, пристроїв для їх вживання та виготовлення проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , де в ході обшуку працівниками поліції виявлено та вилучено належний йому наркотичний засіб, обіг якого обмежений – канабіс, який він незаконно зберігав для власних потреб, без мети збуту.

За результатом експертизи матеріалів, речовин та виробів встановлено, що вилучена у ОСОБА_3 та надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Загальна маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину складає 32,57 грам.

Канабіс, згідно зі Списком №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно Таблиці №1 наказу Міністерства Охорони Здоров`я України №188 від 01.08.2000 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 за №512/4733 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», маса канабісу для притягнення до кримінальної відповідальності становить від 5,00 г.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто як вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до заяви від 30.09.2026, обвинувачений ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового засідання, без його участі. Вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України йому роз`яснено.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена повністю.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінального правопорушення, який відноситься до кримінального проступку, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується добре, на обліку лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Частиною першою статті 309 КК України визначено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно з ч .2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вище встановлених обставин, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій ч. 1 ст. 309 КК України, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Підстав для застосування відносно ОСОБА_3 положень ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382, КПК України, суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/111-26/49535-НЗПРАП від 16.09.2026 в сумі 2 888 гривень 16 копійок.

Речові докази: 2 (два) відрізки пластикових ємностей із наявним нашаруванням речовини темного кольору та 2 (два) предмети у вигляді наперстків із наявним нашаруванням речовини темного кольору, які поміщено до номерного поліетиленового пакету №WAR 1522742; частини рослин зеленого кольору із морфологічними ознаками рослин роду коноплі, які поміщено до номерного поліетиленового пакету №ICR 0086647; картонна коробка зі вмістом частин рослин зеленого кольору з морфологічними ознаками рослин роду коноплі, яка поміщена до номерного поліетиленового пакету №WAR 1555433, які після проведення експертизи поміщено до 1 (одного) поліетиленового пакету №6283133 експертної служби МВС України та пластикова ємність у вигляді лійки зеленого кольору, яка була опечатана клейкою стрічкою та биркою №1 з підписами понятих та пояснювальними написами і пластикова ємність у вигляді каністри білого кольору, яка була опечатана клейкою стрічкою та биркою №2 з підписами понятих та пояснювальними написами, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області для тимчасового зберігання - знищити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1