Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №366/1971/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1971/26

Провадження № 2/366/1478/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участі секретаря судових засідань Німченко Н.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мариніної М.О. ( в режимі відеоконференції)

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача, адвоката Голуб Т.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі – Позивач), через свого представника, адвоката Мариніну М.О. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила:

стягнути з Відповідача на свою користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усього заробітку (доходу) платника аліментів починаючи з дня звернення до суду (21.07.2026) і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

Позов мотивований тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина постійно проживає з позивакою за адресою їхньої реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач та відповідач вже тривалий час проживають окремо.

При цьому, Позивач не має змоги працювати, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за їхньою спільною дитиною, ОСОБА_3 інших доходів не має. Відповідач не надає регулярної матеріальної допомоги та на утриманні позивача можливість надавати кошти на утримання дружини.

ІІ. Рух справи

21.07.2026 позовна заява надійшла до суду.

27.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання в порядку спрощеного письмового провадження призначено на 14.09.2026, відкладено на 06.10.2026.

05.10.2026 позивачем уточнено позовні вимоги.

ІІІ. Позиції сторін

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги у розмірі 1/6 частини від усього заробітку (доходу) визнають.

IV. Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України)

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

03.10.2023 між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.10.2023 ( а.с. 7)

Від шлюбу подружжя мають дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 8)

Дитина постійно проживає з позивачкою, за адресою їхньої реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами про місце реєстрації № 011487757 та 011487698 від 09.07.2026, що ніким не оспорюється ( а.с. 6, 9)

Позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за їхньою з відповідачем спільною дитиною, ОСОБА_3 .

Відповідач не надає регулярної матеріальної допомоги та на утриманні позивача можливість надавати кошти на утримання дружини.

З огляду на встановлені обставини справи, застосовуючи відповідні правовідносини, суд приходить до такого.

Позивач просить суд стягнути аліменти на своє утримання з Відповідача до досягнення їх спільною дитиною трирічного віку, мотивуючи це тим, що вона потребує матеріальної допомоги, оскільки їй ніхто не допомагає і вона є безробітна, перебуваючи у декретній відпустці.

Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 СК України один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2024 від 29.10.2024 частину 4 ст. 75 СК України визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Статтею 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

За змістом ч. 4 ст. 84 СК України можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитини до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Такий висновок наведено у постанові КЦС ВС від 27.05.2020 у справі № 712/4702/19 (касаційне провадження № 61-929св20).

Відтак, за положеннями ст.ст. 84 СК стягнення аліментів з чоловіка на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку можливе за виключно за умови доведеності можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу дружині.

Згідно зі ст. 85 СК України право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.

Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Аналіз положень ст. 75 СК України дає підстави для висновку, що для стягнення з одного з подружжя на користь іншого аліментів на утримання того з подружжя, з яким проживає дитина, сторона, яка заявляє таку вимогу має довести одночасне існування таких обставин:

відсутність обставин, які припиняють право на утримання, визначених ч. 5 ст. 75, ст. 85 СК України;

проживання дитини (дітей) з тим з подружжя, який заявляє вимогу про стягнення аліментів на своє утримання з іншого з подружжя;

другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Судом не встановлено обставин, визначених ч. 5 ст. 75, ст. 85 СК України, які б свідчили про те, що Позивач втратила право на своє утримання від Відповідача.

Частина 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

Також Позивач довела, що їх спільна з Відповідачем дитина проживає разом з нею, дитина не досягла трирічного віку.

Суд враховує, що відповідач та його представник у судовому засіданні визнали позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу). Таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Враховуючи встановлені обставини проживання малолітньої дитини разом із позивачкою, її вік, а також визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 84 СК України підстав для стягнення аліментів на утримання дружини.

З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем доведена обставина, що Відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу до досягнення їхньою спільною дитиною трирічного віку та враховує визнання позовних вимог Відповідачем.

V. Судові витрати

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 6 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач, завертаючись в суд з позовом заявила позовні вимоги майнового характеру та була звільнена від сплати судового збору за їх подання на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Позовна вимога про стягнення аліментів на утримання Позивача задоволені у повному обсязі, тому у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 133, 137, 141, 200, 206, 247, 265, 354-355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини від усього заробітку (доходу) платника аліментів починаючи з дня звернення до суду ( 21.07.2026) і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя Н.П. Слободян