Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №366/1964/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1964/26

Провадження № 3/366/1030/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2026 року до суду від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Як слідує з матеріалів справи, 14.07.2026 року близько 13 год. 55 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, ухилявся від виконання передбачених законодавством ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання і догляду неповнолітній дитині: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого в будинку антисанітарні умови проживання, що може загрожувати життю і здоров`ю дитині.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав, розкаюється, в будинку порядок навів.

Дослідивши матеріали справи, судом відповідно до ст. 280 КУпАП встановлено, що правопорушення мало місце, а в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Вимоги статті 251 КУпАП передбачають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976026 від 14.07.2026 року;

- його письмовими поясненнями, з яких слідує, що даний факт мав місце;

- актом обстеження умов проживання від 14.07.2026 року;

- копією постанови Іванківського районного суду Київської області від 10.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, на підставі досліджених доказів у їх сукупності суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, і його вина в цьому доведена.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

У зв`язку з вище викладеним, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, хоч і містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди інтересам дитині, і така шкода фактично не була заподіяна.

Згідно із ч. 3 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО