Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №291/751/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/751/26

Провадження №2/291/682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Федорчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Герасимчук Н.П.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Ружин, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

До Ружинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , який було розірвано відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 04.03.2025 року по справі № 274/8898/24. Від даного шлюбу мають спільну доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільна дитина, ОСОБА_3 , проживає разом з позивачкою, з моменту фактичного припинення стосунків між сторонами, відповідач усунувся від виконання своїх обов`язків щодо належного матеріального забезпечення дитини, що свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Неодноразові прохання надати матеріальну допомогу є без результативними. Відповідач є здоровою, працездатною особою, інші непрацездатні утриманці у нього відсутні, перебуває у працездатному віці, однак ухиляється від свого обов`язку утримувати дитину, який законодавчо розподіляється на батьків рівноцінно.

Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 17.07.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 11.09.2026 року постановлено перейти від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено справу до судовго розгляду по суті.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов у частині визначення аліментів у частці від його заробітку (доходу) не визнав, просив визначити їх у твердій грошовій сумі, залишивши її розмір на розсуд суду. Свою позицію обґрунтовував бажанням належним чином забезпечувати доньку та побоюванням, що при визначенні аліментів у частці від доходу їх розмір може бути недостатнім. Також заперечував проти доводів позивачки про ненадання ним регулярної допомоги дитині та зазначив про здійснення з його заробітку відрахувань у розмірі 15 відсотків за вироком суду Шевченківського районного суду міста Харкова від 17.08.2026, що створює додаткове фінансове навантаження. Водночас відповідач підтвердив намір належно виконувати обов`язок щодо утримання доньки.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1640, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 . Батьками зазначено: в графі батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с.6).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частини перша, друга статті 155 СК України).

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Тобто обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини.

Доводи відповідача, стосовно заперечення позову в частині стягнення аліментів в частці від заробітку та прохання визначити їх у твердій грошовій сумі, суд оцінює в сукупності з іншими обставинами справи. Саме по собі бажання відповідача сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі не є достатньою підставою для визначення їх у такий спосіб, оскільки конкретного розміру аліментів, який він вважає необхідним для утримання дитини, відповідач не запропонував.

Надання ним добровільної матеріальної допомоги, своїй дитині ураховане судом, однак вказане не замінює встановленого законом обов`язку щодо регулярного утримання дитини. Відрахування 15 відсотків заробітку за вироком суду Шевченківського районного суду міста Харкова від 17.08.2026 також підлягає врахуванню при оцінці матеріального стану відповідача, проте саме по собі не звільняє його від обов`язку утримувати дитину. При визначенні способу та розміру аліментів суд виходить насамперед із потреб дитини, матеріального та сімейного стану сторін, можливостей відповідача та інших істотних обставин справи.

Ураховуючи встановлені у справі обставини, суд доходить висновку, що визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача забезпечує регулярність їх сплати та безпосередню залежність розміру утримання від його фактичного доходу, а тому відповідає інтересам дитини та є належним способом виконання відповідачем батьківського обов`язку. При цьому такий спосіб не позбавляє відповідача можливості за власним бажанням надавати доньці додаткову матеріальну допомогу понад визначений судом розмір аліментів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у частці у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання позову – 08.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду – 08.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 07.10.2026.

Суддя І.В. Федорчук