Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №291/667/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/667/26

Провадження №2/291/629/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Гарбарук І.М.,

за участю секретаря судового засідання – Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин в порядку загального позовного провадження цивільну справу №291/667/26 за позовом ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 на адресу Ружинського районного суду Житомирської області надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_5 , яка залишила два заповіти, один складений на позивача, інший – на брата позивача ОСОБА_6 , який спадщину у встановлений законом строк прийняв. Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк спадщину не прийняв, проте зазначає, що вступив у фактичне володіння спадковим майном своєї баби. В подальшому позивач звернувся до нотаріуса для оформлення прав на спадкове майно, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Брат ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після смерті баби помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому він не може надати письмову згоду на включення в коло спадкоємців. З врахування вище зазначеного, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 головуючою суддею визначено Гарбарук І.М.

24.06.2026 судом отримано відповідь №10-10/3928/2026 з Житомирської міської ради щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

26.06.2026 від позивача надійшло клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 та про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 29.06.2026 справу прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження, розгляд справи призначено до розгляду у підготовчому засіданні, та витребувано у державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо спадкової справи стосовно ОСОБА_6 , 08.04.2026.

20.08.2026 на адресу суду надійшли спадкова справа №100 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , інформаційні довідки зі Спадкового реєстру.

Ухвалою суду від 02.09.2026 витребувано копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 22.09.2026 залучено до участі у розгляді цивільної справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , закрито підготовче провадженні та призначено розгляд справи по суті

30.09.2026 на адресу суду надійшла спадкова справа №240/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Позивач у заяві від 07.10.2026 просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Вчорайшенської сільської ради подав до суду заяву про проведення судових засідань без участі представника, не заперечують щодо задоволення позовної заяви.

Третя особа ОСОБА_2 у своєму клопотанні зазначила, що у задоволенні позовних вимог покладається на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спарви.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким жилий будинок, все що в ньому знаходиться, підсобні приміщення і земельну ділянку (город) площею 0,31 га заповіла ОСОБА_1 (а.с. 13).

Заповіт посвідчений секретарем Роставицької сільської ради, на даний час чинний, не оспорений, в судовому порядку недійсним не визнавався.

ОСОБА_1 , як спадкоємець майна, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та роз`яснено можливість звернення до суду із відповідною заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 15).

21.02.2008 Ружинською державною нотаріальною конторою Житомирської області заведено спадкову справу №100 після смерті ОСОБА_5 , з якої вбачається, що спадкоємцем, який прийняв спадщину є ОСОБА_6 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 залишила заповіти, посвідчені 11.04.2001, Роставицькою сільською радою Житомирської області, зареєстровані в реєстрі за №9 та №8.

Так, спадкоємцем за заповітом №9 є ОСОБА_1 , якому спадкодавець заповів жилий будинок, все що в ньому знаходиться, підсобні приміщення і земельну ділянку (город) площею 0,31 га (а.с. 70).

Спадкоємцем за заповітом №8 є ОСОБА_6 , якому спадкодавець заповів право на земельну частку/пай. 19.04.2010 ОСОБА_6 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 70 на звороті, 82).

07.06.2021 Житомирською державною нотаріальною конторою Житомирської області заведено спадкову справу №240/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 . Спадкоємцями після його смерті є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . 06.12.2021 та 25.10.2024 їм видано свідоцтва про право на спадщину.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі № 522/13476/23.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (див. постанову Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 133/1880/18.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах.

Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини, так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини.

Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Відповідно до ч.2 ст.1272 ЦК України, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Оскільки після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому він не може надати письмову згоду на прийняття позивачем спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі (стаття 63 Закону № 3425-XII).

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Обов`язок нотаріуса повідомити спадкоємців про відкриття спадщини, а також роз`яснення їм права на її прийняття є одним із правових механізмів забезпечення права на спадкування, дотримання якого має перевірити суд при вирішенні питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом через поважність причини пропуску такого строку.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зауважила, що наведеними вище правилами передбачено обов`язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-49цс17, а також висновками Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 390/195/21, від 06 березня 2023 року у справі № 559/2112/19-ц, від 22 листопада 2023 року у справі № 333/8115/21.

Зі спадкової справи вбачається, що спадкова справа за № 100 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена 21.02.2008.

Доказів того, що ОСОБА_1 після заведення спадкової справи повідомлялася про наявність заповіту, складеного в тому числі і на його ім?я, матеріали справи не містять.

Таким чином, в даному конкретному випадку необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Крім того позивач не є спадкоємцем за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які б набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення її додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

З врахуванням місця знаходження майна, на думку суду, достатній строк для подання заяви про прийняття спадщини становитиме один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за заповітом, рахуючи з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ,1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідач: Вчорайшенська сільська рада, місце знаходження: вул. В. Бердичівська, 1, село Вчорайше, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344788.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 07.10.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук