Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №279/360/20 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №279/360/20

Суддя: Невмержицька О. А.

Справа № 279/360/20

Номер рядка звіту 230

номер провадження 1-кп/279/53/26 В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого–судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 дистанційно, захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені кримінальне провадження № 12019060060001088 від 04.09.2019 по обвинуваченню :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської області, громадянина України, з неповною загально -середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, не інваліда, військовозобов`язаного, раніше неодноразово судимого: за останнім вироком 10.12.2018 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.395 КК України до 1 місяця арешту (покарання відбув), проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

03.09.2019 року близько 23 години 30 хвилин, повторно, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу, зірвавши навісний замок, проникли до підсобного приміщення АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , на загальну суму 2593,56 гривень, а саме болгарку марки «Інтерскол» 2300 Вт УШМ 2300М 220 В-50Гц№=6500 об/мін.230мм.МЕ77, вартісю 1860,83 грн.; електролобзик марки «СRAFT-TEC PXGS222 Power tool» 230V-50Hz 750w? 0-3000 RPM №60000025, вартістю 479,40 грн.; зарядний пристрій для акумуляторів автомобіля марки «ЮПИТЕР-М», вартістю 253,33 грн.

Повторно, 03.09.2019 року близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу, зірвавши навісний замок, проникли до підсобного приміщення АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме бензопилу марки «STINL» помаранчевого кольору з номером двигуна 266643095, вартістю 1420 грн.

Повторно, 03.09.2019 року близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи по АДРЕСА_2 , шляхом зриву навісного замка, проникли до підсобного приміщення (сараю) №5, та незаконно заволодів транспортним засобом марки «Delta» червоного кольору без реєстраційного номеру, номер рами НОМЕР_1 , який був у технічно справному стані та який належить ОСОБА_6 , вартістю 2587,78 грн..

Умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у приміщення, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у приміщення, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 по суті пред`явленого обвинувачення винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному та дав показання, що все відбувалось саме так, як зазначено в обвинувальному акті. Вказав, що всі фактичні обставини злочину викладені вірно та ним не оспорюються. Шкодує, що так сталося, просив призначити мінімальне покарання.

Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини за яких сталася крадіжка його майна, що зазначена в обвинувальному акті. Вказав, що перебував на роботі, подзвонив батько та повідомив про крадіжку із сараю, що належить їх родині. Повернувшись з роботи побачив, що замки зірвані, перевірив речі та виявив, що немає болгарки, електролобзика, зарядного пристрою для акумуляторів та бензопили, які були у технічно справному стані. Ці сараї надавались в користування особам, яким були видані підприємством квартири, вони будувалися разом, документи на них не оформляли. Батько звернувся до поліції та заявив про крадіжку майна. Потім приїхали працівники поліції, показали на фото речі, він впізнав своє викрадене майно, яке в подальшому йому повернули. Претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 показав, що з підсобного приміщення АДРЕСА_2 зірвали замок та викрали його майно, а саме бензопилу марки «STINL» та мопед марки «Delta», які були у технічно справному стані. Мопед був придбаний 14 років назад, та в той час документів на нього не оформляли, права на керування ним не потрібні були. Сараї надавались в користування особам, яким були видані квартири підприємством ЖБІ, документи на них не оформлялися. Претензій до обвинуваченого не має, оскільки викрадені речі повернуто, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає, а також йому зрозуміло, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілих, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. Інші докази судом не досліджувалися.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив кримінальних правопорушень.

Як особа ОСОБА_7 працездатного віку, за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має утриманців, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно положень ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому застосовуючи вказані норми кримінального права, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, щодо правильного їх застосування, викладений ним у постанові від 26.06.2018 року у справі № 570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, визнання вини в повному обсязі, щире каяття у вчиненому, обставини злочинів, вид та вартість викраденого майна, наявність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, оскільки ОСОБА_7 ніде не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за умисні злочини (проти власності), що свідчить про те, що обвинувачений не став на шлях виправлення та не виправився, і йому слід обрати покарання пов`язане з позбавленням волі, в мінімальних межах, відповідно до санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинені злочини, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових правопорушень.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 03.09.2019 на суму 1420 грн. у зв`язку з прийняттям закону про декриміналізацію.

Обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненні вказаного діяння визнав себе винним та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме ст. 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.

Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (за станом на 2019 рік для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна мала перевищувати 1921 грн. 00 коп.).

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно з обвинувальним актом за названим епізодом 03.09.2019 (щодо викрадення майна ОСОБА_6 ) - ОСОБА_7 інкримінується вчинення крадіжки майна на суму 1420 грн, вчинене повторно, і його дії кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода обвинуваченим не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.

Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 03.09.2019 на суму 1440 грн. підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Цивільний позов у справі не заявлявся. Арешт на майно відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню. Запобіжний захід обраний ОСОБА_7 у виді домашнього арешту припинив свою дію.

Керуючись ст. ст. 368, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження №12019060060001088 від 04.09.2019 в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом 03.09.2019 на суму 1420 грн.) закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-за ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

-за ст.289 ч.2 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначити на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили до ОСОБА_7 запобіжний захід не застосовувати.

Речові докази: болгарку, електролобзик, зарядний пристрій для акумуляторів автомобіля марки «ЮПИТЕР-М», які передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 – залишити останньому, як власнику даного майна; мотоцикл марки «Delta» який повернуто на зберігання потерпілому ОСОБА_6 – залишити останньому, як власнику даного майна; оптичні диски із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 та протоколу допиту – залишити в матеріалах кримінального провадження; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 - повернуто ОСОБА_7 ; пластикову картку «Скарбниця», яка зберігається в матеріалах кримінального провадження – повернути за належністю; металеву арматуру, кухонний ніж, сліди низу взуття, пляшку ємкістю 0,5л з-під мінеральної води «Артезіанська», два навісні замки, які передано на зберігання в камеру схову речових доказів Коростенського ВП – знищити.

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.09.2019 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 8007,51 гривень за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення – надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua