Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №240/24858/26
Суддя: Недашківська Л. А.
Справа №240/24858/26
Провадження №2-а/279/54/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю дистанційно представника відповідача Медведовського Є.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №240/24858/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологіної інспекції Поліського округу про скасування постанови №408-2.3 від 07.07.2026 про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, зазначивши, що постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лінкевич Є.О. №408-2.3 від 07.07.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. за те, що будучи посадовою особою КВГП допустив порушення скидання забруднених поверхневих стічних вод у річку Уж за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, не забезпечив облік кількості та якості відведених поверхневих стічних вод, а також не забезпечив подання звітності про водокористування за формою 2 ТП - водгосп (річна), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 59 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеною постановою, оскільки вважає себе невинним, а постанову необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.
Окрім цього, зазначив, що з 15.04.2026 він працює інженером з охорони праці на Комунальному виробничо - господарському підприємстві (КВГП). За результатами проведеного позапланового нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, було складено АКТ №38 від 16.06.2026. КВГП, розглянувши АКТ перевірки, не погодилося з викладеними у ньому висновками щодо порушення вимог природоохоронного та водного законодавства та вважає їх такими, що не ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні фактичних обставин. Відповідне заперечення на АКТ було надано на адресу відповідача 23.06.2026 року. Але на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення № 022378 від 23.06.2026 року дані заперечення не були розглянуті, так як і для об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення не були враховані мої пояснення по суті справи.
Мережа зливової каналізації, через яку здійснюється відведення поверхневих стічних вод, та відповідно до Протоколу через яку позивач допустив скидання забруднених поверхневих вод у річку Уж, є об`єктом комунальної власності Коростенської міської територіальної громади. Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, інженерні мережі та інші об`єкти комунальної інфраструктури. Від імені та в інтересах територіальної громади повноваження власника здійснює міська рада. В даному випадку Коростенська міська влада є власником мережі зливової каналізації.
Згідно зі статтями 316, 317 та 319 Цивільного кодексу України саме власнику належать права володіння, користування та розпорядження майном, а також повноваження щодо визначення напрямів його використання, реконструкції, модернізації та розвитку. Передача мережі зливової каналізації на баланс Комунального виробничо - господарського підприємства не змінила суб`єкта права власності на відповідне майно.
Власником мережі залишається Коростенська міська територіальна громада. КВГП відповідно до свого Статуту здійснює технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт каналізаційних систем водостоків. При цьому Статутом КВГП не передбачено повноважень щодо проектування, будівництва, реконструкції або введення в експлуатацію очисних споруд поверхневого стоку, а також щодо прийняття рішень про розвиток або модернізацію об`єктів комунальної інфраструктури.
Очисні споруди поверхневих стічних вод, які відповідно і повинні забезпечувати очищення поверхневих стічних вод, на баланс КВГП ніколи не передавалися, оскільки фактично відсутні як об`єкти комунальної інфраструктури. КВГП не здійснювало будівництво, проектування чи введення в експлуатацію відповідних мереж або випусків поверхневих стічних вод. Мережа була передана КВГП в тому технічному стані та комплектації, в якому перебувала на момент передачі власником майна. Таким чином, відсутність очисних споруд є об`єктивною характеристикою об`єкта комунальної власності, яка існувала на момент передачі мережі на баланс КВГП, а не наслідком діяльності чи бездіяльності позивача як посадової особи Комунального виробничо - господарського підприємства.
Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення № 408-2.3 від 07.07.2026 відповідачем не було об`єктивно досліджено та доведено, що саме КВГП є суб`єктом спеціального водокористування у розумінні статей 48 та 49 Водного кодексу України та зобов`язане отримувати дозвіл на спеціальне водокористування. Висновок про необхідність отримання КВГП дозволу на спеціальне водокористування фактично ґрунтується виключно на перебуванні мережі зливової каналізації на балансі КВГП, без належного встановлення правових підстав виникнення такого обов`язку.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано позивачу результатів лабораторних досліджень, протоколів відбору проб води, результатів інструментально-лабораторного контролю, відомостей про перевищення встановлених нормативів або конкретних показників забруднюючих речовин, які б свідчили про вчинене правопорушення та слугували б підставою для накладання адміністративного стягнення на Позивача. До того ж, відповідачем не встановлено причинно - наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою позивача та заподіяною шкодою.
Просить постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лінкевич Є.О. №408-2.3 від 07.07.2026 скасувати.
Позивач позов підтримав, просив його задовольнити, справу розглянути в його відсутність, про що надав суду заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що інспекцією на адресу суду Коростенської міської ради від 22.05.2025 за № 2980/2.3-07 був скерований запит щодо балансоутримувачів зливної каналізаційної мережі, де листом від 06.06.2025 за № 02-16-01/850 було проінформовано, що мережі зливної каналізації міста Коростень перебувають на балансі КВГП. Таким чином, твердження позивача щодо того, що він не є власником, а виключно балансоутримувачем мережі зливної каналізації, відповідальність за скид недостатньо очищених стічних вод у водні об`єкти є не сама КВГП та її посадові особи. Позивач посилається на Статут КВГП, однак він не може у своїй діяльності керуватись виключно Статутом нехтуючи вимоги Водного кодексу України. Також згідно представленого КВГП під час заходу листа Управління житлового-комунального господарства Виконавчого комітету Коростенської міської ради від 30.12.2025 за № 594/24-08 рішення 52 сесії Коростенської міської ради VIIІ скликання від 18.08.2025 за № 2568 "Про бюджет Коростенської міської ради на 2026 рік" КВГП виділенні кошти на поточний ремонт та технічне обслуговування мереж зливної каналізації. Через зливову каналізаційну мережу м. Коростеня поверхневі стічні води скидаються у річку Уж в межах по двум випускам, які знаходяться по вул.Абдули Усенова та по вулиці Ольгінській. В ході проведення заходу працівниками ДЕІ Поліського округу у присутності інженера з охорони праці КВГП ОСОБА_1 були відібрані проби води на місці скиду поверхневих вод з випуску 1 та випуску 2 у річку Уж, а також вище на нижче вказаних скидів. За результатами проведенених досліджень складено протоколи вимірювань показників складу властивостей вод від 19.05.2025 № 37-25/1. Порушення зафіксовані у відповідному акті від 16.06.2026 №38, який складено за результатами здійсненого позапланового заходу. Вважають, що ОСОБА_1 несе відповідальність за те, що будучи посадовою особою КВГП допустив порушення скидання забруднених поверхневих стячних вод у річку Уж за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, не забезпечив облік кількості та якості відведених поверхневих стічних вод, а також не забезпечив подання звітності про водокористування за формою 2 ТП водгосп (річна), за що предбачена відповідальність за ч. 1 ст. 59 КУпАП, оскільки КВГП та її посадові особи несуть відповідальність дозволу на спеціальне водокористування, та незабезпечення обліку кількості та якості відведених повехневих стячних вод, а також не забезпечив подання звітності про водокоритсування з аформою 2ТП - водогосп (річна). В судовому засіданні підтримав свої заперечення, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши учасника, дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16.06.2026 Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено Акт № 38 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законоджавства у сфері охорони навкколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підставами для здійснення позаплонового заходу державного нагляду (контролю) відносно КВГП є звернення гр. ОСОБА_2 від 21.11.2025 № 006427 щодо порушень вимог законодавства. Під час проведеного заходу встанолено, що КВГП є балансоутримувачем мережі зливної каналізації мережі м.Коростень.
Після державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лінкевич Є.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №022378 від 23.06.2026 за ч. 1 ст. 59 КУпАП, з якого вбачається, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою КВГВ, допустив порушення скидання забруднених поверхневих стічних вод у річку Уж за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, не забезпечив облік кількості та якості відведених поверхневих стічних вод, а також не забезпечив подання звітності про водокористування за формою 2-ТП (водгосп) (річна), що є порушенням ст. 44, 48, 49, 70 Водного кодексу України.
В подальшому державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лінкевич Є.О. була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення №408-2.3 від 07.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 59 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.
Як встановлено судом ОСОБА_1 працює на посаді інженера з охорони праці КВГП.
Частиною першою статті 59 КУпАП встановлено відповідальність за забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, що спричинило їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 59 Кодексу України про адміністративне правопорушення, полягає у забрудненні і засміченні вод, порушенні водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища.
Суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути громадянин або посадова особа.
Суб`єктивна сторона передбачає наявність вини у формі умислу або необережності щодо вчинених дій чи бездіяльності.
У КУпАП «посадові особи» є спеціальними суб`єктами правопорушення. Це керівники підприємств, головні інженери, начальники очисних споруд чи інші службовці, які відповідають за екологічну безпеку.
Інженер з охорони праці виконує контролюючі та організаційні функції у сфері безпеки працівників, а не операційне управління майном чи екологічними процесами підприємства. За правопорушення у сфері охорони водних ресурсів зазвичай карають директора, головного інженера або начальника очисних споруд (осіб, які безпосередньо керують виробництвом та екологічними об`єктами).
Водночас сам факт перебування особи у трудових відносинах із підприємством та наявність у неї статусу посадової особи не є достатньою підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності. Необхідним є встановлення конкретних службових обов`язків такої особи, її повноважень щодо предмета правопорушення, а також конкретної дії чи бездіяльності, що перебуває у причинному зв`язку з виявленим порушенням.
Отже, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 59 КУпАП необхідно було встановити та належними доказами підтвердити, що саме він вчинив передбачене зазначеною нормою правопорушення, а також що на нього як на посадову особу були покладені відповідні обов`язки щодо забезпечення дотримання вимог водоохоронного законодавства.
Водночас із постанови № 408-2.3 не вбачається, на підставі яких саме документів державним інспектором зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою за здійснення спеціального водокористування, ведення обліку кількості та якості відведених поверхневих стічних вод та подання звітності за формою 2-ТП (водгосп).
Як убачається з матеріалів справи, документів, які б підтверджували покладення на ОСОБА_1 обов`язків щодо контролю за водокористуванням, водовідведенням, скиданням стічних вод, експлуатацією відповідних споруд або дотриманням водоохоронного режиму, до справи не долучено.
Зокрема, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що зазначені обов`язки були передбачені посадовою інструкцією ОСОБА_1 , статутом підприємства, наказами про розподіл обов`язків чи іншими локальними актами підприємства.
При цьому відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її відповідно до закону.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необхідно було встановити не лише факт наявності порушення на об`єкті КВГП, а й довести його особисту вину та наявність у нього відповідних службових повноважень і обов`язків, невиконання або неналежне виконання яких призвело до вчинення правопорушення.
Натомість у матеріалах справи відсутні належні докази того, що саме ОСОБА_1 був відповідальною посадовою особою за дотримання водоохоронного законодавства та мав повноваження запобігти встановленому порушенню.
Сам по собі факт роботи ОСОБА_1 на посаді інженера з охорони праці не свідчить про наявність у нього спеціальних повноважень у сфері водокористування та водоохорони і не доводить його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП.
Положеннями статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 59 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 - 10, 77,242, 246, 286 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Скасувати постанову старшого Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лінкевич Єлизавети Олександрівни про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач – Державна екологічна інспекція Поліського округу, місце знаходження: 10014, м. Житомир, вул. Л. Качинського, 12А, ЄДРПОУ 42163803.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом
Оригінал: reyestr.court.gov.ua