Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №274/5377/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/5377/26

провадження №3/0274/1087/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Базюк Ю.П., за участі захисника Дмитренко О.О. (дистанційно), розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

18.07.2026 приблизно о 00:56 в м. Бердичеві по вул. Житомирській, 43, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (AlimentariaSanders S.A. v. Spain» та інші)

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП України.

В судовому засіданні захисник просила провадження в справі закрити у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, скільки: працівниками поліції порушений порядок проведення огляду (відсутні ознаки і підстави для огляду); вимога пройти огляд незаконна; не були роз`яснені наслідки відмови від огляду, а було запропоновано три варіанти відповіді, обираючи відмову її підзахисний не усвідомлював, що відмова має наслідки ст. 130 КУпАП; зазначений в направленні час не відповідає дійсності; долучений до протоколу відеозапис не відображає факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; відеозапис взагалі не може бути предметом дослідження, оскільки згідно змісту п. 11 протоколу до протоколу додається відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського 857485, натомість на долученому до протоколу диску містяться відеозапис, які мають назву « ОСОБА_1 18.07 рух», « ОСОБА_1 18.07.2026»; відсутні документи про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Крім того, захисником через електронний суд подано письмове клопотання про закриття провадження в справі з таких підстав, зазначених захисником в судовому засіданні. До клопотання долучено письмові пояснення ОСОБА_1 .

Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вини у вчиненні адміністративного правопорушення він не визнає, такого правопорушення не вчиняв, з відомостями, обставинами та фактами, викладеними у протоколі та інших матеріалах справи, категорично не згоден та заперечує проти їх достовірності. 18 липня 2026 року близько першої години ночі він підвозив знайомих додому. Під час руху помітив, що за ним слідує автомобіль поліції. Він зупинився. До автомобіля підійшли працівники поліції, привіталися та повідомили, що він нібито не зупинився на знак «стоп». Він не став сперечатися з цього приводу та погодився з тим, що готовий сплатити відповідний штраф. Після цього поліцейський попросив його пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на автомобіль. Він без заперечень показав документи. Потім поліцейський запитав, чи має він страховий поліс, і він також одразу його пред`явив. Після перевірки документів поліцейський сказав йому вийти з автомобіля. Він вийшов, і тоді поліцейський повідомив, що від автомобіля нібито відчувається запах алкоголю. Ні того дня, ні напередодні алкогольних напоїв він не вживав. З огляду на те, що в автомобілі ним їхали пасажири, він казав, що запах був саме від них. Тоді поліцейський запитав, чи погоджуюся він пройти огляд на стан сп`яніння безпосередньо на місці зупинки. При цьому жодних конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які б він у нього виявив, не назвали. Він лише пояснив, що алкоголь вживав «вчора». Подія відбувалася вже близько першої години ночі 18 липня, тому під «вчора» він мав на увазі 16 липня, тобто з моменту вживання алкоголю вже минуло більше доби. Після цього поліцейський сказав, що в нього є три варіанти: пройти огляд на місці, поїхати до лікарні для проходження огляду або відмовитися від нього. Він одразу розумів, що не хоче проходити огляд на місці., оскільки неодноразово чув від інших водіїв історії про ситуації, коли показники приладу викликали сумніви, а водії в результаті отримували протоколи, навіть якщо були впевнені, що не перебували у стані сп`яніння. Тому він не хотів ризикувати та не довіряв такому способу перевірки. Попри це, поліцейський передав йому мундштук для проведення огляду. Він його не розпаковував, оскільки не погоджувався проходити огляд на місці та розглядав можливість поїхати до медичного закладу. Інший поліцейський побачив його вагання, показав йому відійти вбік, залишив боді-камеру іншому працівнику, сказав ніби він хоче в туалет та пішов з ним. Коли вони відійшли, поліцейський запитав, у чому саме проблема. Він відверто пояснив, що не довіряє приладу і тому думаю щодо поїздки до лікарні, де огляд проводитиме медичний працівник. Однак поліцейський почав переконувати його, що їхати до лікарні немає сенсу, оскільки там огляд нібито також проводитиметься за допомогою такого самого приладу. Він не зрозумів, як це можливо, тому запитав, чому в лікарні буде використовуватися такий самий прилад, адже це медичний заклад і там, наскільки йому відомо, можуть проводитися відповідні аналізи. На це поліцейський відповів: «Які там аналізи?», фактично відкидаючи проходження медичного огляду. Після цієї розмови вони повернулися до поліцейського автомобіля. На той момент він сказав, що відмовляться від огляду. Один із поліцейських сів до службового автомобіля та почав оформлювати відповідні матеріали, а інший залишився поруч з ним. Однак він знову обдумав ситуацію та вирішив, що все ж таки краще поїхати до лікарні. Він сказав поліцейському, що готовий пройти огляд у медичному закладі, адже в такому випадку його проводитиме лікар, а не працівник поліції за допомогою приладу на місці зупинки. На це поліцейський відповів, що вже пізно. Я не розумів, чому спочатку мені повідомили про можливість пройти огляд у лікарні, а коли я погодився на такий варіант, мені сказали, що вже пізно, хоча поліцейський тільки сів в авто та ще не встиг все оформити. У результаті можливості пройти медичний огляд йому фактично не надали.

Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, клопотання про закриття провадження в справі та письмові пояснення ОСОБА_1 , суд доходить наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Як регламентовано п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722311 від 18.07.2026. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд на місці зупинки транспортного засобу пропонувалось провести у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, незв`язна мова. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився;

- направленням від 18.07.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що від огляд в найближчому медичному закладі не проводився;

- даними копії постанови серії ЕНА № 7568036 від 18.07.2026 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- відеозаписом відеореєстратора зі службового автомобіля, на якому зафіксовано факт руху та зупинки автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 о 00 год. 56 хв. 18.07.2026.

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та найближчому медичному закладі. З даного відео вбачається, як ОСОБА_1 намагається «домовитись з працівниками поліції», пропонуючи грошову винагороду в сумі спочатку по 10000 гривень, а потім по 20000 гривень.

Крім того судом досліджено долучені до протоколу розписки: про роз?яснення прав та обов?язків; про інформування про порядок застосування спеціального технічного засобу; про ознайомлення з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом; щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування, на яких міститься підпис ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та відеозаписами, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 18.07.2026 в 00:56 в м. Бердичеві по вул. Житомирській, 43, транспортним засобом Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , та його зупинки. В ході спілкування працівниками поліції в ОСОБА_1 був виявлений запах алкоголю з порожнини рота у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу або ж найближчому медичному закладі. Від запропонованого працівниками поліції огляду ОСОБА_1 відмовився. В розмові зізнався, що вживав алкоголь. Наслідки відмови від огляду працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово роз?яснювалися, на що він відповів: «Я знаю». В ході всього спілкування та під час оформлення матеріалів, ОСОБА_1 неодноразово пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду (спочатку по 10000 грн., а потім по 20000), намагався вплинути на працівників поліції розмовами про те, що він свого часу теж мав відношення до поліції (проходив в Бердичівському РВП практику). Під час оформлення матеріалів, ОСОБА_1 роз?яснювалися права та обов?язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, а також неодноразово наголошувалося на тому, що він від керування транспортним засобом відсторонений до повного витвереження, про що відібрані відповідні розписки. Загалом відеозапис подій триває близько 45 хвилин, упродовж яких ОСОБА_1 , щонайменше, чотири рази було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, роз`яснено, що в разі відмови настане відповідальність за ст. 130 КУпАП, що він цілком усвідомлював, висловлюючи свою обізнаність із приписами цієї норми.

Суд критично ставиться до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо того, що він хотів пройти огляд в медичному закладі , а працівники поліції йому відмовили та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, на яких ОСОБА_1 жодного разу наміру на проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння в найближчому медичному закладі не висловлював.

Долучені до протоколу відеозаписи повністю відображають події від моменту руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого діяння, особу винного, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та накладає на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП,ст. 4 Закону України «Про судовий збір`у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0.2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665 грн. 60 коп.

Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://bd.zt.court.gov.ua/sud0603/ в розділі «Громадянам» - «Сплата штрафів»- «Реквізити для сплати штрафів по м. Бердичеві та району» «Реквізити для сплати адміністративних штрафів за порушення правил дорожнього руху».

Інформацію щодо рахунку для сплати судового збору можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://bd.zt.court.gov.ua/sud0603/ в розділі «Громадянам» - «Сплата судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави».

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ю.П. Базюк