Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №164/1424/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/1424/26

п/с: 2/164/1293/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Ониска Р.В.,

при секретарі Наумик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом Маневицького споживчого товариства до Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В:

Маневицьке споживче товариство звернулося в суд з позовом до Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Маневицьке споживче товариство володіє складськими приміщеннями, що знаходяться по АДРЕСА_1 від дати реєстрації юридичної особи з 29 жовтня 1992 року не маючи права власності на вказане нерухоме майно. Протягом усього строку користування Товариство відкрито не приховувало факту знаходження майна в своєму володінні. На момент заволодіння складськими приміщеннями Товариство не знало і не могло знати про відсутність підстав для набуття права власності, оскільки сподівалося на нотаріальне оформлення вказано майна. Протягом усіх років володіння та користування складськими приміщеннями будь-яких спорів між Товариством та фізичними чи юридичними особами не було. Однак, внаслідок тих обставин, що складські приміщення будувалися в радянські часи за сприяння керівництва району, у Товариства відсутня можливість оформити право власності в досудовому порядку. З наведеного позивач вважає, що Товариство добросовісно та відкрито заволоділо нерухомим майном, складськими приміщеннями, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Факт постійного користування та володіння Товариством вищевказаним майном стверджується письмовими доказами, які приєднані до позовної заяви. На підставі вищевикладеного, Товариство заявляє про давність володіння вказаним нерухомим майном і вважає, що має всі законні підстави бути визнаним власником майна за набувальною давністю, з приводу чого звертається до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву у якій просив справу розглядати без представника Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області та вирішити справу на розсуд суду.

Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності представника позивача та представника відповідача - Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третястатті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року.

При цьому, суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 4,5 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Відповідно до пункту 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Такий спосіб виникнення права власності, як набувальна давність можливий за умови сукупності обставин, зазначених в ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним. Тривалість володіння передбачає, що має закінчитись визначений законом строк, який для нерухомого майна складає десять років. Відкритість та безперервність означають, що особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні, а також що протягом встановленого законом строку титульний володілець не заявляв вимог про повернення йому майна.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне: право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред`явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.

Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 685946 від 29.10.1992, висновку фізичної особи-підприємся ОСОБА_1 про вартість об`єкта оцінки від 29.01.2026, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 276589281 від 24.09.2021, за № 274719043 від 14.09.2021, договорів оренди землі від 17 червня 2010 року, від 01 вересня 2021 року, технічного паспорту за № ТІ01:7994-2368-8586-1390 від 22 травня 2025 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Маневицького споживчого товариства за № 309456342846 від 01.12.2025, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, постанови загальних звітно-виборних зборів членів Маневицького споживчого товариства за № 3 від 27 жовтня 2023 року, розпорядження про прийняття на роботу за № 25, статуту Маневицького споживчого товариства від 01 березня 2021 року, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) яка передасться в оренду Маневицькому споживчому товариству терміном на 25 років для обслуговування будівлі торгового ряду в АДРЕСА_1 від 17 червня 2010 року, схеми розташування земельної ділянки переданої в оренду строком на 5 років Маневицькому споживчому товариству за адресою: АДРЕСА_2 , додаткової угоди про припинення договору оренди землі, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів оренди від 26 серпня 2010 року №041008900025 від 31 серпня 2021 року, акту приймання-передачі земельної ділянки від 31 серпня 2021 року, витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 23 від 10.06.2021, акту приймання-передачі земельної ділянки від 01 вересня (рік не вказаний).

Будь-які які докази, якими спростовуються встановлені в судовому засіданні обставини, викладені позивачем, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивач Маневицьке споживче товариство добросовісно володіє майном особисто останні 25 роки. Обставин, які б свідчили про заборону чи обмеження набуття у власність позивачем вище вказаного нерухомого майна, судом не встановлено.

Частиною 4 ст. 344 ЦК України передбачено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов Маневицького споживчого товариства про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 82, 247, 263, 265 ЦПК України, ст. 11, 15, 16, 328, 344 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Маневицьким споживчим товариством (код ЄДРПОУ: 01743878) право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - приміщення складу, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Маневицьке споживче товариство, місцезнаходження: 44601, смт. Маневичі, вул. 100-річчя Маневич, 2, Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 01743878.

Відповідач: Маневицька селищна рада Камінь-Каширського району Волинської області, місцезнаходження: 44601, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30, Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 44622349.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.