Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/12104/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12104/26

Провадження № 1-кп/161/1221/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 жовтня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030580004195 від 06 грудня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Башлики, Ківерцівського району, Волинської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця ВЧ660 ОМБ 8 роти, у військовому званні «солдат», не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 04 листопада 2024 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до проходження військової служби та таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, 08.11.2024 старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у АДРЕСА_2 , вручалась персональна повістка про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24.02.2022 за №2102-ХІ, продовженого Указом Президента України від 07.11.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024?IX, для подальшої явки до пункту збору, розташованого у АДРЕСА_2 та проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 за №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 за 2105-IX та продовженого Указом Президента від 29 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4025-IX.

Проте, ОСОБА_4 , 08 листопада 2024 року відмовився від отримання повістки, для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, про що старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , у присутності старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 та водія ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , оператора групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 було складено відповідний акт.

Таким чином, ОСОБА_4 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатний за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув о15 год. 00 хв. 08.11.2024 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої відправки із зарахуванням до складу військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Доказами, на підтвердження встановлених судом обставин, є наступні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно, за вказаних обставин та місця вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив розгляд кримінального провадження проводити в порядку ч.3 ст.349 КПК України, зазначив, що він правильно зрозумів зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються. Посилання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В постанові Об`єднаної Палати ККС ВС від 16 вересня 2024 року у справі № 444/870/22 Верховний Суд зазначив, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового провадження, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, встановивши всі обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст. 336 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не вбачає.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує інформацію про стан його здоров`я, не судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, являється військовослужбовцем, проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 МБР 8 роти, отримав поранення під час виконання бойових дій, на даний час лікується від отриманого поранення, в подальшому, після одуження, бажає проходити військову службу, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 336 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України та покладенням у відповідності до ст.76 КК України певних обов`язків.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) рок.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: