Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №154/2492/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2492/26

3/154/946/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лутай А.М.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692397 від 13 червня 2026 року, ОСОБА_1 13 червня 2026 року в м. Володимирі по вул. Будівельній, в порушення п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, зазначеним у протоколі як «електровелосипед», перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки. Результат огляду становив 1,00 проміле.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Лесик С.І. подав суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 керував звичайним велосипедом, який приводиться в рух виключно мускульною силою людини шляхом обертання педалей та не обладнаний електродвигуном, мотор-колесом, акумуляторною батареєю, контролером чи іншими пристроями електричного приводу.

Звернув увагу, що працівником поліції у протоколі не зазначено марки, моделі та технічних характеристик транспортного засобу, не встановлено наявності електродвигуна та його потужності, а у графі щодо транспортного засобу зазначено лише «ІНШІ; БЕЗ НОМЕРНИХ».

Вважав, що відповідальність осіб, які керують велосипедами у стані сп`яніння, передбачена спеціальною нормою ч. 3 ст. 127 КУпАП, тоді як належних доказів на підтвердження обставин, які давали б підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.

Захисником також подано клопотання про долучення до матеріалів справи чотирьох фотографій велосипеда на підтвердження доводів щодо його конструкції та відсутності електричного приводу.

Дослідивши матеріали справи, письмові доводи сторони захисту, долучені фотографії та відеозаписи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Частиною першою ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За визначенням, наведеним у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, велосипед — транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Водночас ст. 127 КУпАП законодавцем окремо передбачена відповідальність осіб, які керують велосипедами, за порушення Правил дорожнього руху, а ч. 3 цієї статті встановлена відповідальність за вчинення відповідних порушень особами, які перебувають у стані сп`яніння.

Отже, для правильної правової кваліфікації дій ОСОБА_1 істотне значення має встановлення виду транспортного засобу, яким він керував, зокрема чи був він звичайним велосипедом, що приводиться в рух мускульною силою людини, чи транспортним засобом, обладнаним електричним приводом, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692397 долучені роздруківка результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, акт огляду, довідка та СД-диск із п`ятьма відеозаписами.

Згідно з роздруківкою результату огляду за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, 13 червня 2026 року о 23 год. 15 хв. у ОСОБА_1 встановлено результат 1,00 проміле.

Вказаний результат відображений також в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Таким чином, зазначені докази підтверджують перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Разом із тим встановлення цієї обставини саме по собі не звільняє суд від необхідності перевірити доведеність інших обставин, що мають значення для правильної кваліфікації його дій.

Вирішальним для розгляду цієї справи є питання про те, чи доведено належними та достатніми доказами, що ОСОБА_1 керував саме електровелосипедом, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а не звичайним велосипедом, на чому наполягає сторона захисту.

Із протоколу серії ЕПР1 № 692397 убачається, що у фабулі адміністративного правопорушення працівником поліції транспортний засіб названо «електровелосипедом».

Водночас у графі щодо транспортного засобу зазначено лише «ІНШІ; БЕЗ НОМЕРНИХ». Марка, модель та інші індивідуальні ознаки транспортного засобу не зазначені.

Протокол також не містить відомостей про наявність електродвигуна, його розташування, тип, потужність чи інші технічні характеристики, які дозволяли б об`єктивно встановити конструкцію та спосіб приведення транспортного засобу в рух.

У матеріалах справи відсутні акт огляду транспортного засобу, технічна документація, відомості про маркування електродвигуна або інші документи, які б підтверджували наявність на велосипеді електричного приводу.

Судом досліджено долучені до матеріалів справи відеозаписи.

На першому відеозаписі зафіксовано рух службового автомобіля поліції у темну пору доби та зустрічний рух ОСОБА_1 на велосипеді. Із зазначеного запису неможливо встановити конструктивні особливості велосипеда, наявність на ньому електродвигуна чи спосіб приведення його в рух.

На всіх інших відеозаписах зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , а також велосипед, який перебуває поряд із ним. На окремих кадрах відеозапису велосипед потрапляє у поле зору камери, однак детального огляду його конструкції працівниками поліції не проводиться. Зміст відеозаписів не дозволяє встановити наявність електричного приводу чи технічні характеристики транспортного засобу.

При цьому досліджені відеозаписи не дають можливості достовірно встановити, що велосипед здійснював рух за допомогою електродвигуна без застосування мускульної сили людини.

Таким чином, матеріали відеофіксації підтверджують обставини контакту працівників поліції з ОСОБА_1 та наявність велосипеда на місці події, однак не містять об`єктивних даних, які дозволяли б достовірно визначити цей транспортний засіб саме як електровелосипед.

Судом також досліджено чотири фотографії велосипеда, долучені стороною захисту.

Із фотографій убачається, що транспортний засіб має педалі, ланцюгову передачу та інші характерні конструктивні елементи велосипеда.

На представлених фотографіях не вбачається очевидно ідентифікованого електродвигуна або мотор-колеса.

Водночас суд враховує, що на велосипеді наявні додаткові короби та інші елементи, функціональне призначення яких лише за зовнішнім виглядом достовірно визначити неможливо.

Наявність таких елементів сама по собі не підтверджує, що вони є акумуляторною батареєю, контролером або іншими складовими електричного приводу.

Суд також враховує, що фотографії не є технічною експертизою транспортного засобу та самі по собі не дозволяють безумовно виключити можливість наявності прихованих конструктивних елементів електричного приводу.

Проте зазначена обставина не може тлумачитися як доказ того, що відповідний електричний привід фактично існував.

Суд не встановлює, що велосипед ОСОБА_1 безумовно не був обладнаний електродвигуном.

Разом із тим наявність такого двигуна належними та достатніми доказами не підтверджена.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої доказової сили та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Зазначення працівником поліції у фабулі протоколу слова «електровелосипед», за відсутності відомостей про технічні характеристики транспортного засобу та інших об`єктивних доказів наявності електричного приводу, не є достатнім для беззаперечного встановлення відповідної обставини.

При цьому суд враховує, що сукупність непрямих доказів може бути достатньою для встановлення обставин правопорушення. Однак такі докази повинні утворювати послідовний, взаємоузгоджений та завершений доказовий ланцюг, який дозволяє зробити відповідний висновок без необхідності заповнення істотних прогалин припущеннями.

У цій справі такого доказового ланцюга щодо наявності електричного приводу на велосипеді немає.

Наявність у ОСОБА_1 велосипеда, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння та зазначення у протоколі про керування «електровелосипедом» не дозволяють у своїй сукупності достовірно встановити, що транспортний засіб був обладнаний електродвигуном.

Суд звертає увагу, що за змістом п. 1.10 Правил дорожнього руху України велосипед також є транспортним засобом, а тому сам по собі факт відсутності механічного двигуна не означає, що особа взагалі не керувала транспортним засобом.

Разом із тим законодавець окремо врегулював відповідальність осіб, які керують велосипедами, у ст. 127 КУпАП, у тому числі за вчинення відповідних порушень у стані сп`яніння.

За таких обставин встановлення того, що особа керувала звичайним велосипедом чи транспортним засобом, обладнаним електричним приводом, має значення для розмежування відповідних складів адміністративних правопорушень.

У даній справі органом поліції сформульовано конкретне адміністративне обвинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке ґрунтується на твердженні про керування ОСОБА_1 саме електровелосипедом.

Водночас зазначена фактична обставина належними та достатніми доказами не підтверджена.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Кобець проти України» зазначив, що доведення «поза розумним сумнівом» може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків чи неспростованих презумпцій факту.

У цій справі для висновку про керування ОСОБА_1 саме електровелосипедом суд мав би припустити, що окремі конструктивні елементи велосипеда є складовими електричного приводу, або визнати достатнім саме зазначення працівником поліції у протоколі відповідного найменування транспортного засобу.

Однак такий висновок не випливає безпосередньо із сукупності досліджених доказів та потребував би заповнення наявної доказової прогалини припущенням.

Водночас суд не вправі тлумачити невстановлені обставини на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення визначає фактичні межі адміністративного обвинувачення, у зв`язку з чим суд не повинен самостійно змінювати його фактичний зміст та усувати недоліки доказування шляхом формування іншого обвинувачення.

Та обставина, що поведінка особи за інших установлених фактичних обставин може містити ознаки іншого адміністративного правопорушення, не звільняє суд від необхідності вирішити питання про доведеність саме того складу правопорушення, за яким особу притягають до відповідальності.

При цьому суд не робить висновку про відсутність у поведінці ОСОБА_1 будь-яких ознак порушення Правил дорожнього руху, а перевіряє доведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у межах пред`явленого йому обвинувачення.

Отже, дослідженими матеріалами справи підтверджується перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Водночас належними та достатніми доказами не встановлено, що транспортний засіб, яким він керував, був обладнаний електричним приводом та являв собою саме електровелосипед, як це зазначено працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин сукупність досліджених доказів не дає можливості поза розумним сумнівом встановити всі фактичні обставини, необхідні для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у межах сформульованого щодо нього обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У даному випадку провадження підлягає закриттю у зв`язку з недоведеністю складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме відсутністю достатніх доказів на підтвердження істотної фактичної обставини обвинувачення щодо виду транспортного засобу, яким він керував.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 127, ч. 1 ст. 130, 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Копію постанови відповідно до ст. 285 КУпАП протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя?????????????????А.М. Лутай