Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №348/3294/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 348/3294/25

Провадження № 22-ц/4808/2014/26

Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Луганської В.М.,

суддів: Максюти І.О., Девляшевського В.А.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

боржник – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 ,

на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2026 року, постановлену судом у складі судді Міськевич О.Я.,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, в обґрунтування якого вказала, що 17 липня 2025 року між сторонами було зареєстровано шлюб, у якому у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти зареєстровані та проживають разом з позивачкою.

На даний час шлюбні відносини між сторонами припинено, на розгляді Надвірнянського районного суду перебуває справа про розірвання шлюбу.

Зазначила, що батько дітей не надає матеріальної допомоги, не цікавиться потребами дітей, утримання дітей повністю покладено на позивачку.

У зв`язку з викладеним, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулась о суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2026 року в частині розміру стягнутих аліментів та стягувати в розмірі по 5 000 грн на кожну дитину.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця зазначила, що судом першої інстанції встановлено, що відповідач упродовж 2023–2025 років добровільно надавав кошти на утримання дітей, зокрема, у 2023 році відповідач перерахував 17 400 польських злотих, у 2024 році - 29 250 польських злотих, а у 2025 році — 13 500 польських злотих. Визначаючи розмір аліментів,судне врахував ці обстаивни.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено відповідачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що тривалий час не може знайти постійного місця роботи в Польщі, не працює офіційно та має лише тимчасові підробітки. Зазначив, що для переказу позивачці коштів у розмірі, якому вона просила, був змушений позичати гроші, унаслідок чого на даний час має борги. Розмір аліментів, який просить стягувати з нього позивачка, є для нього значним.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення аліментів на утримання дитини, отже справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону, тому розгляд справи провадиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи зазначена інформація оприлюднена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час відповідач ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, працює по тимчасових заробітках, малолітні діти сторін проживають з позивачкою, яка займається підприємницькою діяльністю. Суд взяв до уваги, що відповідач протягом 2024-2025 років добровільно надав кошти на утримання дітей та дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 17.07.2015 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 02.06.2021 року та 15.12.2015 року.

Малолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивачкою,що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.

Позивачка ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, щопідтверджується витягом №2409093400165 з реєстру платників єдиного податку від 15.10.2024 року.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває за кордоном, про, що свідчить інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби та копія закордонного паспорту.

Згідно копії трудової книжки відповідача серії НОМЕР_1 , в період з 14.12.2017 року по 11.12.2020 року ОСОБА_2 працював в районі Крайньої Півночі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

ОСОБА_2 у період з серпня 2023 року по листопад 2025 року включно, в лютому 2026 та березні 2026 року здійснював переказ коштів позивачці на утримання дітей в польських злотих, що підтверджується роздруківкою «TransferGo» про переказ коштів

Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2025 рік, обсяг доходу за звітний (податковий) період відповідно до статті 292 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України становить 85879,18 грн.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Положеннями частини третьої статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України у тій же редакції Кодексу).

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Встановивши, що малолітні діти проживають разом із матір`ю, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати до повноліття своїх дітей, повноцінно забезпечувати їх інтереси, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітні дітей.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром аліментів, які суд першої інстанції вирішив стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів на дітей, позивачка посилалася на те, що відповідач як батько не бере безпосередньої участі у їх вихованні та утриманні, у зв`язку з чим має сплачувати аліменти на їх утримання. Розмір аліментів позивачка визначила у твердій грошовій сумі по 5 000 грн на кожну дитину, посилаючись на те, що відповідач є фізично здоровою людиною, працює на сезонних роботах за кордоном, інших членів сім`ї на утриманні не має, а тому має можливість сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач перебуває за кордоном.

Відповідно до роздруківки «TransferGo» щодо переказу коштів, ОСОБА_2 у період із серпня 2023 року по листопад 2025 року включно, а також у лютому та березні 2026 року здійснював перекази коштів позивачці на утримання дітей у польських злотих, розмір яких за курсом Національного банку України до гривні становить, а в деяких місяцях перевищує суму, яку позивачка просить стягувати на утримання дітей. Зазначена обставина сторонами не заперечується та свідчить про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх синів.

Посилання відповідача на те, що для переказу позивачці коштів у розмірі, який вона просила, він був змушений позичати гроші, унаслідок чого на даний час має борги, не підтверджені будь-якими належними доказами.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колегія суддів враховує визначений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, фізичний стан відповідача, який є особою працездатного віку, розмір допомоги, яку він надавав на утримання дітей, та вважає, що розмір аліментів слід збільшити до 4 000 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

На переконання колегії суддів, визначений розмір аліментів є обґрунтованим та достатнім для належного утримання неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували його неспроможність сплачувати аліменти в такому розмірі.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , слід задовольнити частково рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2026 року змінити, збільшивши розмір аліментів до 4 000 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позов та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 80%, тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2026 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_2 та судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 06 жовтня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

І.О.Максюта