Додаткове рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №639/6142/23 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 639/6142/23

Провадження № 22-з/4808/80/26

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І.В.

Суддя-доповідач Мальцева

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Луганської В.М., Девляшевського В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Євгена Володимировича на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2026 року,ухвалене в складі судді Третьякової І.В. в м. Коломия у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Додатковим рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2026 року з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати на правничу допомогу 9000 грн..

Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвокат Омельченко Є.В. безпосередньо до апеляційного суду через систему «Електронний суд» оскаржив рішення в апеляційному порядку, просив рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2026 року скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Є.В. залишено без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2026 року залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Хворост Д. М. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення 7000 грн витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Вказує, що на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат за професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи Івано-Франківським апеляційним судом, відповідачкою разом із відзивом було подано Детальний опис робіт (наданих послуг) від 13.07.2026 р., Акт приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 13.07.2026 р., та додаткова угода №1 від 09.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 81 від 12.06.2025. Оплата наданої правової допомоги підтверджується платіжною інструкцією №@2PL652013 від 13.07.2026 р. на суму 7000 грн. Враховуючи те, що до суду подано всі необхідні підтверджуючі документи по понесених витратах за надання правничої допомоги, а також беручи до уваги той факт, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Є.В. залишено без задоволення, то з позивача підлягають стягненню понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Акціонерне товариство «Акцент-банк» подало заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу. Вказує, що відповідачем, при зверненні до суду з відзивом на позов та з даною заявою не додано договору про надання правових послуг, акту виконаних робіт, квитанції про сплату послуг, тому понесені витрати не доведені, що є підставою у відмові в задоволенні заяви. При цьому ставить питання і про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Хворост Д. М. відповідну вимогу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу було заявлено в відзиві на апеляційну скаргу про орієнтований розмір витрат на правову допомогу в сумі 7 000 грн, саму заяву з додатками подано у визначений законом строк, а також надано докази направлення матеріалів заяви іншим учасникам справи (а.с.44-54 Т.2). Згідно квитанції №7955718 Акціонерному товариству «Акцент-банк» доставлено до Електронного кабінету відзив з додатками. (а.с.61 Т.2) Відтак, заява про ухвалення додаткового рішення подана в визначений законом строк, і заявником не порушено порядок, визначений ст. 141 ЦПК України.

Згідно з вимогами статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Хворост Д. М. надано суду Детальний опис робіт (наданих послуг) від 13.07.2026 р. (а.с.57 Т.2), Акт приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 13.07.2026 р (а.с.58 Т.2) ., та додаткова угода №1 від 09.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 81 від 12.06.2025(а.с.56 Т.2). Оплата наданої правової допомоги підтверджується платіжною інструкцією №@2PL652013 від 13.07.2026 р. на суму 7000 грн (а.с.58 Т.2)

За умовами договору додаткова угода №1 від 09.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 81 від 12.06.2025 Хворост Д. М. здійснює представництво ОСОБА_1..

Згідно з п.3.1 договору вартість юридичного супроводу в справі №639/6142/23 в суді апеляційної інстанції становить 7 000 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 13.07.2026 р були надані послуги на суму 7 000 грн та згідно з платіжною інструкцією оплачена сума 7 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Хворост Д.М. представляла інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції - поданий відзив на апеляційну скаргу, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції розгляд справи відбувався в порядку письмового провадження.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на професійну правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.

З огляду на наявність клопотання представника Акціонерного товариства «Акцент банк» про зменшення розміру правничої допомоги,беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлена сума відшкодування судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000 грн, участь в якому фактично зводиться до складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, не є співмірною зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, тому підлягає зменшенню до 4000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Враховуючи, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Є. В. залишено без задоволення, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 4000 грн понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 271, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хворост Дарії Михайлівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4000 ( чотири тисячі ) грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.М.Луганська

В.А.Девляшевський