Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №720/378/25 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №720/378/25

Суддя: Оленчук І. В.

Справа ЄУН 720/378/25

Провадження № 1-кп/720/62/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження № 22025020000000029 від 31.01.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки та мешканки

АДРЕСА_1 ,

громадянки України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 24 серпня 2024 року маючи намір перетнути митний кордон України з території Республіки Молдова, достовірно знаючи, що прекурсори є засобами, які заборонені до переміщення через митний кордон України, реалізуючи свій кримінально протиправний корисливий умисел, спрямований на контрабандне переміщення прекурсорів через митний кордон України, з метою ускладнення їх виявлення під час митного контролю, умисно приховала серед особистих речей валізи блістери з таблетками, які містять у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи псевдоефедрин та ерготамін.

З цією метою вона 24 серпня 2024 року приблизно о 11 годині 00 хвилин в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Мамалига-Крива» митного посту «Мамалига» Чернівецької митниці, що знаходиться по вул. Головна, 228 в с. Мамалига Чернівецької області, з Республіки Молдова в напрямку «в`їзд в Україну» не задекларувала та не повідомила працівникам, які здійснювали прикордонний та митний контроль, про переміщення нею прекурсору – ерготаміну та псевдоефедрину, які приховала у валізі серед особистих речей та інших лікарських препаратів.

У ОСОБА_4 серед особистих речей та інших лікарських засобів виявлено SLEEPEZ 3 MG-130 таблеток (в 13 блістерах), MEDIZEN – 480 таблеток (в 48 блістерах), CONGESTAL – 110 таблеток (в 11 блістерах), AMIGRAINE ADCO – 410 таблеток.

Маса вилученого 24-25 серпня 2024 року у ОСОБА_4 прекурсору - псевдоефедрину, становить 5,3088 г., та ерготаміну – 0,3971 г., що становить великий розмір.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 305 КК України, контрабанда прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в великих розмірах.

Обвинувачена ОСОБА_4 винною себе визнала повністю та показала, що вона будучи на відпочинку в Єгипті купила багато лікарських засобів, оскільки вони є набагато дешевшими та більш якісними ніж в Україні. Про те, що обіг вказаного препарату в Україні є обмеженим не знала. Вказані препарати вона поклала разом із іншими лікарськими засобами у валізу серед одягу та вони були виявлені у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Мамалига-Крива» митного посту «Мамалига» Чернівецької митниці при в`їзді в Україну. В скоєному щиро розкаялася, просила суворо її не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину визнала повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду, які не заперечують фактичний обставин справи вказаних в обвинувальному акті в добровільному порядку на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина ОСОБА_4 у контрабанді прекурсорів, тобто їх переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у великих розмірах, повністю доведена та її дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 305 ч. 2 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 суд приймає до уваги, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Суд відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та її щире каяття, яке виразилось у тому, що вона повністю визнала свою вину та жалкує про скоєння нею злочину, засуджує свою протиправну поведінку та в процесі судового розгляду справи давала правдиві показання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

З системного аналізу кримінального закону випливає, що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише в разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання воно має ґрунтуватися, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

З огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачена не уникала, ураховуючи поведінку обвинуваченої за період кримінального провадження, а також те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, вину повністю визнала та у вчиненому щиро розкаялася, активно посприяла розкриттю злочину, якого вчинила внаслідок збігу тяжких особистих обставин, суд визнає дані обставини винятковими та вважає, що мінімальна міра основного покарання за ч. 2 ст. 305 КК України не відповідає особі обвинуваченої, а вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, у зв`язку із чим, керуючись ст. 69 ч. 1 КК України приходить до висновку про доцільність переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 305 ч. 2 КК України, а саме у виді штрафу, який є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів індивідуалізації та справедливості, а також загальних засад призначення покарань визначених в ст.ст. 50, 65 КК України, із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та майнового стану обвинуваченої, суд приходить до висновку про призначення їй основного покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неподаткових мінімумів громадян, що складає 34000 гривень.

Зважаючи, що основне покарання за ч.2 ст. 305 КК України не передбачає покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то згідно ч. 2 ст. 69 КК України на вищенаведених підстав, передбачених у частині першій ст. 69 КК України, суд вважає на необхідне не призначати обвинуваченій додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачене як обов`язкове в санкції ч. 2 ст. 305 КК України

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без конфіскації майна.

Речові докази по справі:

- валізу коралового кольору фірми Super Poloу в якій наявні особисті речі, після вступу вироку в законну силу – повернути ОСОБА_4 .

- пусті упаковки від медичних препаратів, які відповідно до постанови від 26.08.2024 року визнані речовими доказами та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області після вступу вироку в законну силу - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженою – з моменту отримання копії вироку.

Суддя: ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua