Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №720/575/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

Справа ЄУН 720/575/26

Провадження № 1-кп/720/149/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоселиця об`єднане кримінальне провадження, а саме:

кримінальне провадження внесене в ЄРДР №12025263120000012 від 21.02.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Білицьке Донецької області, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, яка перебуває в декретній відпустці, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, одруженої, зі середньо-технічною освітою, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

та кримінальне провадження внесене в ЄРДР №12026262020000564 від 27.02.2026 року

за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Білицьке Добропілля Донецької області, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, яка має на утриманні одну малолітню дитину, одруженої, зі середньою освітою, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 20 лютого 2025 року приблизно о 21 годині 55 хвилин за попередньою змовою із ОСОБА_4 , знаходячись у громадському місці по вул.Центральній поблизу будинку 62 в м.Новоселиця Чернівецького району Чернівецької області, де в той час на велосипеді рухалась ОСОБА_7 , в присутності сторонніх осіб безпричинно, діючи умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальновизнані правила поведінки, які існують у суспільстві, проявляючи особливу зухвалість, вибігла на дорогу та безпричинно штовхнула ОСОБА_7 із велосипеда, в результаті чого остання впала на землю, а також на землю випав її мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13». Після цього ОСОБА_5 схопила ОСОБА_7 лівою рукою за волосся та почала тягнути за собою, при цьому нанесла приблизно дев`ять ударів рукою в область обличчя та голови потерпілої. В цей момент ОСОБА_4 підняла із землі мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13» та розбила його об асфальт, після чого підійшла до ОСОБА_7 , яку на той момент тримала за волосся ОСОБА_5 , та нанесла їй один удар рукою по обличчю. Далі ОСОБА_5 нанесла ОСОБА_7 ще один удар ногою в область обличчя, після чого остання вирвалась та втекла з даного місця.

Вищевказаними діями ОСОБА_4 завдала потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 5517 гривень 75 копійок та спричинила легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст.296 ч.2 КК України, тобто хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Своїми діями ОСОБА_5 спричинила ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст.296 ч.2 КК України хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе визнала і дала показання, що її донька ОСОБА_9 зіштовхнула потерпілу із велосипеда, та в цей час у останньої випав мобільний телефон. В подальшому вона нанесла ОСОБА_7 один удар по обличчю та розбила телефон об землю. В скоєному розкаюється. Цивільний позов визнала частково, зокрема не заперечувала щодо стягнення із неї витрат за мобільний телефон в розмірі 10000 грн а також витрат на ліки в сумі 11258,35 гривень, в іншій частині витрат про стягнення матеріальної шкоди та в частині стягнення моральної шкоди просила відмовити.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину визнала та дала показання, що дійсно вона вищевказаного числа на ґрунті ревнощів зіштовхнула потерпілу із велосипеда, схопила її за волосся і потягнула за собою. В подальшому вона нанесла ОСОБА_7 дев`ять ударів в обличчя рукою і один удар ногою. В скоєному розкаюється, цивільний позов визнає частково в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 11258,35 гривень витрачених на ліки, в іншій частині витрат про стягнення матеріальної шкоди та в частині стягнення моральної шкоди просила відмовити.

Потерпіла в судовому засіданні дала покази, що 20.02.2025 року вона їхала з роботи на велосипеді. В подальшому до неї підбігла ОСОБА_5 та зіштовхнула з велосипеда внаслідок чого вона впала на землю. Після цього, остання схопила її за волосся і почала наносити удари. Надалі ОСОБА_4 взяла її телефон і кинула об асфальт. Сніжана нанесла їй дев`ять ударів в голову, а ОСОБА_10 один удар рукою в обличчя. Вона лежала в лікарні 14 днів та один тиждень перебувала вдома. В лікарю до неї приходила ОСОБА_4 та казала їй, щоб вона забрала заяву із поліції, однак вибачення в неї не просила. Цивільний позов підтримує та просить задовольнити, оскільки після цього в неї постійні головні болі, страх, порушений сон.

Судом відповідно до ч.3 ст.349 КПК України після роз`яснення наслідків та з`ясування правильності розуміння обставин справи учасниками судового провадження, добровільності їх позиції, визнано за недоцільне досліджувати інші докази у зв`язку із тим, що обставини справи ніким не оспорюються.

Кваліфікація дій обвинувачених є вірною виходячи з наступного.

Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за ст. 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників, і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.

Таким чином, хоч хуліганські дії обвинувачених і супроводжувалися фізичним насильством, заподіянням тілесних ушкоджень, пошкодженням чужого майна, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.

Враховуючи те, що потерпіла із обвинуваченими раніше знайома не була, виходячи із часу, місця, обстановки й інших обставин вчинення правопорушення, характеру дій винних, а також поведінки потерпілої, вважаю, що обвинувачені діяли саме із хуліганським мотивом, оскільки вони відкрито в публічному місці в присутності сторонніх осіб безпричинно здійснили побиття потерпілої, а також безпричинно пошкодили її майно, що свідчить про їхню особливу зухвалість.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а їх дії вірно кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, оскільки вони 20.02.2025 року по вул.Центральній поблизу будинку 62, в м.Новоселиця Чернівецького району Чернівецької області з хуліганських мотивів розбили телефон ОСОБА_7 та завдали їй легких тілесних ушкоджень.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про осіб обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом не встановлено.

Щодо даних про обвинувачену ОСОБА_4 , то суд враховує її позитивну характеристику з місця проживання, те, що вона на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей.

Щодо даних про обвинувачену ОСОБА_5 , то суд враховує її позитивну характеристику з місця проживання, те, що вона на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Суд вважає, що обвинуваченим має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і буде достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів, підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Суд, приймаючи до уваги тяжкість злочину, індивідуальну ступінь суспільної небезпеки скоєного кожною з обвинувачених, те що вони вину визнали, позитивно характеризуються по місцю проживання, вважає можливим звільнити їх від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, оскільки їх виправлення можливе без відбування покарання.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 та до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково.

За змістом ст.128 КПК потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, визначеними КПК, з дотриманням норм та положень Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Таким чином, питання про визначення розміру моральної шкоди в межах заявлених позовних вимог законодавцем віднесено до дискреційних повноважень суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року (справа № 216/3521/16) відійшла від раніше висловлених правових позицій та дійшла висновку про те, що виходячи із положень статей 16 і 23 ЦК та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Оскільки ч.1 ст. 23 ЦК передбачає загальний спосіб захисту порушених цивільних прав та знаходиться у загальних положеннях ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення будь-яких її прав. Отже, ст. 23 ЦК може прямо застосовуватися до будь-яких відносин. ЦК як основний акт цивільного законодавства не виходить із того, що моральна шкода компенсується лише у випадках, передбачених ним або спеціальними законами.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду неодноразово застосовував цю позицію, зокрема, в постанові від 01 березня 2023 року у справі № 496/1691/19 виходив із того, що в контексті приписів ст. 1168 ЦК, ст. 23 ЦК є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди.

Об`єднана палата КЦС ВС в постанові від 22 квітня 2024 року (справа № 279/1834/22, провадження № 51-1382сво23) сформувала висновок, за яким норми права, передбачені ст. 23 ЦК, мають поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.

Врахувавши характер, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілої, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на глибину моральних переживань потерпілої через порушення її життєвих ритмів, ступінь та кількість нанесених кожною із обвинувачених ударів, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільних позовів в частині відшкодування моральної шкоди.

Так, суд вважає, що із із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 слід стягнути 10000 гривень моральної шкоди, а із із ОСОБА_5 — 20000 гривень моральної шкоди, що на переконання суду буде домірним і справедливим. В іншій частині вимог про стягнення такої шкоди слід відмовити за недоведеністю.

Щодо стягнення матеріальної шкоди.

Цивільний позов в частині стягнення коштів, що були витрачені на ліки потерпілою ОСОБА_7 в розмірі 11258,24 гривні (10476,89 +781,35) слід задовольнити у зв`язку із визнанням позову обома обвинуваченими, та стягнути із них цю суму солідарно, оскільки побиття потерпілої відбувалося їх спільними діями.

В частині позовних вимог про стягнення вартості мобільного телефону марки “Xiaomi Redmi Note 13”, то в цій частині слід задовольнити цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення із неї 10000 гривень вартості такого телефону у зв`язку із визнанням позову, та у зв`язку із тим, що саме її діями цей телефон був фактично приведений у непридатний для використання стан. Щодо позовних вимог до ОСОБА_5 в цій частині слід відмовити, оскільки повна вартість такого телефону стягується із іншої обвинуваченої.

Щодо стягнення матеріальної шкодив розмірі 1500 гривень на проїзд в таксі для проведення МРТ, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки не будо доведено документально понесення потерпілою таких витрат.

В частині позовних вимог про стягнення 16800 гривень витрат на медичний препарат «Фастенал» для зняття головних болів впродовж семи місяців із розрахунку 80 гривень в день, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не було встановлено те, що потерпілій було рекомендовано лікарем постійне прийняття даного препарату впродовж такого часу а також не доведено сам факт понесення таких витрат.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13», який згідно постанови дізнавача від 03.04.2025 року знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути ОСОБА_7 ;

- DVD-R диск, який згідно постанови дізнавача від 27.11.2025 року зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в них.

Стягнути в рівних частинах із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід державного бюджету України витрати за проведення судової експертизи по 668,55 гривень з кожної.

Цивільні позови ОСОБА_7 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 10000 гривень моральної шкоди та 10000 гривень матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Білицьке Добропілля Донецької області, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 20000 гривень моральної шкоди.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Білицьке Добропілля Донецької області, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 11258,24 гривень матеріальної шкоди.

В інших частинах позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими в цей же термін з дня отримання копії вироку суду.

Головуючий: