Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №716/1582/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1582/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді – Пухарєвої О.В.,

за участі секретаря судових засідань – Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», в особі представника – Мишевської Н.М., звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою до відповідача, на обґрунтування якої зазначає, що 27.10.2025 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № 563938-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.1 Договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язалася протягом 24 тижнів його повернути та сплатити відсотки за користування грошовими коштами та комісію за надання кредиту в порядку та умовах, визначених Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Також 09.12.2025 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до договору №563938-КС-001 від 27.10.2025.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 1 кредит збільшується на 5 000 грн, кредитодавець на умовах викладених в договорі збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 5 000 грн у строки та на умовах викладених у договорі, з урахуванням положень Додаткової угоди.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало своє зобов`язання за кредитним договором № 563938-КС-001 від 27.10.2025 та Додаткової угоди від 09.12.2025, та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11 000 гривень та 5 000 грн. Проте відповідач належним чином не виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 799,18 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі – 8 600,79 грн, заборгованості за процентами у розмірі – 4 816,56 грн, заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі – 5 381,83 грн. Добровільно сплатити заборгованість відповідач відмовляється, а тому ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» змушено звернутися до суду та просить повністю задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.09.2026 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у поданій до суду заяві просила розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, в тому числі шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. Відповідач причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позов та жодних клопотань, заяв до суду не надала.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.10.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» уклало з ОСОБА_1 договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №563938-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями. 27.10.2025 позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 563938-КС-001 про надання кредиту. Того ж дня відповідач прийняв пропозицію на умовах визначених офертою (а.с.21-32).

За умовами договору позичальнику надані грошові кошти в розмірі 11 000 грн на умовах строковості, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА».

Відповідно до п. 2.4 Договору стандартна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1,0% в день. Денна процентна ставка за кредитом становить 0,87 %. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку договору. Встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, до 13.04.2026.

Пунктом 2.5 договору передбачена комісія за видачу кредиту в розмірі 2 200 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку договору.

Пропозиція (оферта) на укладення договору про надання позики договір №563938-КС-001, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту та Договір №563938-КС-001 підписані ОСОБА_1 27.10.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8857, який зазначений в пункті 12 договору «Реквізити та підписи сторін».

09.12.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №563938-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями. 09.12.2025 позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду №1. Того ж дня відповідач прийняла пропозицію на умовах визначених офертою (а.с.45 зворот. бік. 50).

За умовами Додаткової угоди №1 кредит збільшується на 5 000 грн, кредитодавець на умовах викладених в договорі збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 5 000 грн у строки та на умовах викладених у договорі, з урахуванням положень Додаткової угоди.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №1 денна процентна ставка за кредитом становить 0,80 %. В п. 4 Додаткової угоди №1 сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 43 дні з дати укладення Додаткової угоди №1. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 212 днів.

Згідно з п. 5 Додаткової угоди №1 передбачена комісія за надання додаткової суми становить 1 000 грн.

Пропозиція (оферта) на укладення Додаткової угоди №1 до договору про надання позики договір № №563938-КС-001, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту № №563938-КС-001 підписані ОСОБА_1 27.10.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7162, який зазначений в пункті 15 договору «Реквізити та підписи сторін».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту та Додаткової угоди №1 виконало, надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн та 5 000 грн шляхом перерахування 27.10.2025 та 09.12.2025 на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що вбачається з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Крім цього, на виконання ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.09.2026 про витребування доказів надійшла відповідь з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-26.09.21/80722-БТ від 26.09.2026, якою підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було випущено платіжну картку № НОМЕР_2 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. З виписки про рух коштів по зазначеній картці за період з 27.10.2025 по 26.05.2026, вбачається що на банківську картку, що належить ОСОБА_1 27.10.2025 надійшли кредитні кошти в розмірі 11 000 грн та 09.12.2025 в розмірі 5 000 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором та Додатковою угодою №1, щодо своєчасного повернення та у визначеному розмірі кредитних коштів, внаслідок чого за наданим позивачем розрахунком станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 18 799,18 грн, яка складається: з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі – 8 600,79 грн, заборгованості за процентами у розмірі – 4 816,56 грн, заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі – 5 381,83 грн (а.с. 13-15). Заборгованість нараховувалася в межах строку дії кредитування до 26.05.2026, з урахуванням часткової сплати заборгованості. Зазначене також підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості ОСОБА_1 (а.с.16).

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України) надалі ЦК України) - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Пунктом 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, саме такий електронний договір на умовах пропозиції (оферти) № 563938-КС-001 був укладений 27.10.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , акцептований останньою шляхом підписання електронним підписом з цифровим ідентифікатором UA-8857.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором кредиту № 563938-КС-001 від 27.10.25 про надання кредиту, перерахувавши відповідачу 27.10.2025 та 09.10.2025 через надавача платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід» грошові кошти в розмірі 11 000 грн та 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що відкрито в АТ КБ «Приват Банк».

За інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписки з особового рахунку, зазначена в укладеному договорі кредиту платіжна картка, на яку перераховані кредитні кошти, належить відповідачу.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять, розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідачем визнано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала грошове зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором та Додатковою угодою №1, що складається із заборгованості за тілом кредиту та заборгованості по процентах та комісії за видачу кредиту.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України. Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України кошти у розмірі 5 381,83 гривень. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

У зв`язку із зазначеним, оскільки відповідач звільняється від обов`язку сплати заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 563938-КС-001 від 27.10.2025 та Додаткової угоди №1, а саме: суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі – 8 600,79 грн, заборгованість за процентами у розмірі – 4 816,56 грн, що в загальному становить – 13 417,35 грн.

Відповідачем наявність зазначеного розміру заборгованості будь-якими доказами спростовано не було.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить висновку, що позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає частковому задоволенню.

Також суд вирішує питання щодо судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про вирішення питання про судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Так, згідно частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2026 року; Рахунок-фактура №05 на суму 10 000 грн.

Згідно з ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 662,40 грн, сплаченого ним при подачі позову. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню (71,37%), то суд, з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача, суму пропорційно задоволених вимог, яка складає 1 900,15 грн (2662,4*71,37/100) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7 137 грн (10000*71,37/100) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 14:45 год. 01.10.2026 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено 06.10.2026 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 06.10.2026.

На підставі викладеного та ст.512, 514, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за договором № 563938-КС-001 про надання кредиту від 27.10.2025 та Додаткової угоди №1 від 09.10.2025 в сумі 13 417,35 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі – 8 600,79 грн, заборгованості за процентами у розмірі – 4 816,56 грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 1 900,15 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 137 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту заочного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому заочне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА