Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №636/1733/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №636/1733/26

Суддя: Бунін Є. О.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/1733/26 Провадження 2/636/2511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Зінченко С.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Зінченко С.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06.12.2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Чугуївського районного суду Харківської області від 06 грудня 2023 року з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач посилається на те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року з нього також стягуються аліменти на утримання двох інших неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв`язку з цим позивач вважає, що загальний розмір аліментів, які з нього стягуються на трьох дітей, є надмірним, та просить зменшити розмір аліментів на доньку ОСОБА_4 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Зінченко С.А. позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідача ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Виходячи зі змісту ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У ст. 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Таким чином, вимога стягувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у зменшенні розміру аліментів.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст.ст. 182-184, 192 СК України.

Згідно вимог статті 192 СК України розмір аліментів може бути змінений за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі, і шляхом зміни способу їх стягнення.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.

На підставі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, задоволення вимоги про зміну розміру аліментів можливе за умови встановлення передбачених законом обставин, які свідчать про необхідність зміни визначеного судом розміру аліментів, зокрема зміни матеріального або сімейного стану.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей, на утримання яких визначено аліментні зобов`язання за судовими рішеннями.

Разом із тим, сама по собі наявність у платника аліментів інших дітей не є безумовною підставою для зменшення раніше визначеного розміру аліментів. Для зміни розміру аліментів необхідно встановити сукупність обставин, передбачених статтею 192 СК України, та оцінити матеріальний і сімейний стан сторін, стан здоров`я дітей, матеріальне забезпечення кожної дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що після ухвалення рішення Чугуївського районного суду Харківської області від 06 грудня 2023 року відбулася така зміна його матеріального чи сімейного стану, яка істотно впливає на його неможливість виконувати визначений судом обов`язок щодо утримання доньки ОСОБА_4 .

Сам факт ухвалення 18 лютого 2025 року іншого судового рішення про стягнення з позивача аліментів на утримання двох інших дітей підтверджує наявність у нього аліментних зобов`язань перед іншими дітьми, однак не свідчить сам по собі про погіршення його матеріального становища або про неможливість сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.

Позивачем не надано доказів розміру його доходів, їх зменшення, наявності інших обов`язкових витрат, стану здоров`я, непрацездатності, інших утриманців або інших обставин, які б свідчили про те, що визначений рішенням суду розмір аліментів у розмірі 1/4 частини доходу перестав відповідати його матеріальному стану.

Крім того, позивач не довів, що стягнення аліментів у визначеному судом розмірі негативно впливає на належне виконання ним обов`язку щодо утримання інших дітей.

Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому обов`язок батьків щодо утримання дітей є рівним, однак це не означає автоматичного визначення однакового розміру аліментів на кожну дитину без урахування конкретних обставин справи.

Посилання позивача на те, що він має обов`язок утримувати трьох дітей та що загальний розмір визначених йому аліментних зобов`язань становить 7/12 частини його доходу, не є достатньою підставою для зменшення аліментів на ОСОБА_7 до 1/6 частини доходу, оскільки позивачем не доведено, що встановлений судом раніше розмір аліментів є надмірним саме з огляду на його теперішній матеріальний стан.

Суд виходить із того, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів першочерговому врахуванню підлягають найкращі інтереси дитини, а зменшення аліментів можливе лише за наявності належно доведених законних підстав.

Саме по собі бажання позивача привести загальний розмір аліментів до 1/2 частини його доходу шляхом встановлення однакової частки на кожну дитину не може бути підставою для зміни судового рішення від 06 грудня 2023 року.

Таким чином, судом не встановлено передбачених ст. 192 СК України достатніх підстав для зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Чугуївського районного суду Харківської області від 06 грудня 2023 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4-5, 10-13, 76-81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Бунін Є.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua