Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №636/10006/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10006/24 Провадження №2/636/2290/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого – судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання – Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», інтереси якої представляє Балашов Віталій Володимирович до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 94612 грн., а також судових витрат, пов`язаних зі зверненням до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач у справі добровільно не погашає суму кредиту, чим порушує умови Договору.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилалася на те, що 05 листопада 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем був підписаний кредитний договір № 5/1131553 за яким відповідач отримав грошові кошти в сумі 60000 грн. строком на 72 місяці. Але відповідач свого обов`язку зі сплати заборгованості ані на користь первісного кредитора, ані на користь нового кредитора до теперішнього часу не виконав. Тому для відновлення порушеного права позивач вирішив звернутися із вказаним позовом до суду, в якому просить стягнути на свою користь суму заборгованості та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином шляхом направлення на його адресу, підтверджену довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру, рекомендованого листа, в свої поясненнях зазначив, що позов не визнає, просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, перевіривши наведений ним розрахунок заборгованості, а також визначаючи обсяг зобов`язань відповідача з урахуванням імперативних положень законодавства у сфері споживчого кредитування, доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

05 листопада 2021 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № 5/1131553.

Відповідно до п.1.1 Договору, кредитор надає позичальнику кредит у сумі 60000,00 грн. строком на 24 місяці: з 05.11.2021 по 04.11.2023. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту як день повернення кредиту.

Згідно п.1.2 Договору кредит надається Позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п.1.4.1-1.4.2 позичальник зобов`язаний сплачувати банку процентну винагороду щомісячно в розмірі 15 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно в розмірі 2,35 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Договору.

Згідно п. 3.1 Договору у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісіями у разі їх наявності) згідно умов договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня, з урахуванням особливостей , визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення) наведено в орієнтовному графіку платежів, який є додатком до паспорту споживчого кредиту.

29 серпня 2023 року між ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» і АТ «КРДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений Договір відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 2.1 Договору первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

На підставі Договору відступлення права вимоги від 29 серпня 2023 року АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5/1131553 від 05.11.2021 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».

Згідно до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 5/1131553 від 05.11.2021.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 1.2 договору-анкети, банк встановлює ліміт овердрафту, на картковому рахунку клієнта (надалі - ліміт кредитування), а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором-анкетою та правилами.

Відповідно до п. 1.3 договору-анкети, банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку.

Згідно п.1.2 Договору кредит надається Позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника..

Відповідно до п.п.1.4.1, 1.4.2 позичальник зобов`язаний сплачувати банку процентну винагороду щомісячно в розмірі 15 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно в розмірі 2,35 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Договору.

Згідно п. 3.1’ Договору у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісіями у разі їх наявності) згідно умов договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня, з урахуванням особливостей , визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.3.2 Договору у разі порушення позичальником без поважних причин вимог п.п.2.2.3- 2.2.9 Правил, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 1 % від суми кредиту, визначеної в п.1.1. Договору, за кожен випадок порушення.

Порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення) наведено в орієнтовному графіку платежів, який є додатком до паспорту споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» являється новим кредитором у зобов`язанні, позичальником в якому є відповідач ОСОБА_2 .

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки (штрафу), яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов`язувався повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Окремо судом встановлено, що 05 листопада 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем укладено кредитний договір №5/1131553, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 60 000 грн строком на 24 місяці, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15 % річних.

У подальшому 29 серпня 2023 року між первісним кредитором та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір про відступлення права вимоги, а 15 вересня 2023 року здійснено передачу права вимоги за спірним кредитним договором, у зв`язку з чим позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу такого права.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача станом на 15 вересня 2023 року визначена у загальному розмірі 94 612,00 грн та складається, зокрема, із заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 53 438,66 грн, процентів у розмірі 12 973,34 грн та комісії у розмірі 28 200,00 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Спірний кредитний договір укладений 05 листопада 2021 року, тобто в період дії Закону України «Про споживче кредитування».

Умовами договору передбачено щомісячну сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,35 % від початкової суми кредиту.

Обґрунтовуючи правомірність стягнення зазначеної комісії, позивач посилається на те, що до складу відповідних послуг входили моніторинг заборгованості, електронне інформування та нагадування про здійснення щомісячних платежів, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування та інформації щодо своєчасності сплати платежів.

Водночас сама по собі наявність відповідної умови у тексті кредитного договору та підписання такого договору позичальником не є достатньою підставою для стягнення відповідної плати, якщо така умова суперечить імперативним вимогам законодавства про споживче кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 звернула увагу на особливий правовий режим комісій за обслуговування споживчого кредиту та дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач отримує один раз на місяць, є нікчемною.

Зазначений правовий висновок має бути врахований судом відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

При цьому із наведеного позивачем змісту договору та його обґрунтування вбачається, що комісійна винагорода фактично пов`язується переважно з інформаційним та організаційним супроводом кредитної заборгованості, зокрема з інформуванням позичальника про стан його заборгованості та необхідність здійснення платежів.

Позивачем не доведено надання відповідачу окремих фактичних послуг, які відповідно до закону можуть бути оплатними та які б обґрунтовували стягнення саме 28 200,00 грн комісії.

Суд також враховує, що розмір заявленої комісії становить 28 200,00 грн, тобто майже половину первісної суми кредиту в 60 000,00 грн, а її нарахування здійснювалося у фіксованому розмірі 2,35 % від первісної суми кредиту незалежно від фактичного залишку основної заборгованості.

Таким чином, включення зазначеної суми до складу заборгованості, яка підлягає стягненню, не відповідає встановленому законом режиму споживчого кредитування, а тому вимоги позивача про стягнення 28 200,00 грн комісії задоволенню не підлягають.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає, що відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Разом із тим відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести не лише факт існування кредитного договору, а й розмір заявленої до стягнення заборгованості, правильність її розрахунку, період та правові підстави кожного окремого нарахування.

Наданий позивачем розрахунок сам по собі не звільняє його від обов`язку довести первинними та належними доказами правильність визначення кожної складової заборгованості.

Враховуючи встановлені обставини, суд виходить із доведеного позивачем розміру непогашеної основної суми кредиту — 53 438,66 грн.

При цьому позивачем не доведено належними та достатніми доказами наявність правових підстав для включення до суми заборгованості комісії у розмірі 28 200,00 грн, у зв`язку з чим у цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд доходить висновку, що належним та доведеним розміром заборгованості відповідача за кредитним договором є 53 438,66 грн основної суми кредиту.

Такий підхід відповідає принципу змагальності цивільного процесу та обов`язку позивача довести розмір заявлених ним вимог, а також забезпечує стягнення лише тієї суми, існування та розмір якої підтверджені належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 53 438,66 грн непогашеної основної суми кредиту. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Прийняті на себе зобов`язання по кредитному договору відповідач належним чином не виконував, про що свідчать відомості, викладені у розрахунках заборгованості.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд стягує повністю з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду,.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 88, 526, 530, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12,13 81, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» 04050, м. Київ, вул. Жилянська, 5 б оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846, заборгованість за кредитним договором в розмірі 53438,66 грн. та судовий збір у розмірі 1369 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Ю.М. Гніздилов