Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №626/2837/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/2837/26

Провадження № 2/626/1749/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині, в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Діджи Фінанс' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 14.02.2024 у розмірі 18293,20 грн, також стягнути понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу 6000грн.

Позов обґрунтований тим, що 14.02.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) (далі- ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2026 1 № 251230 (далі-Кредитний договір, Договір).

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №251230 від 14.02.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 251230 від 14.02.2024 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин – ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 23.12.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»* (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1 (далі- «Договір факторингу»).

Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 251230 від 14.02.2024 року.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підверджується витягом із ЄДР (додано до даного позову).

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 18293,2 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 5954,4 грн.; заборгованість за комісіями становить 338,8 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, від нього надійшла письмова заява відповідно до якої позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутність та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно через поштове повідомлення, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 14.02.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) (далі- ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2026 1 № 251230 (далі-Кредитний договір, Договір).

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №251230 від 14.02.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 251230 від 14.02.2024 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин – ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 23.12.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»* (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1 (далі- «Договір факторингу»).

Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 251230 від 14.02.2024 року.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підверджується витягом із ЄДР (додано до даного позову).

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 18293,2 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 5954,4 грн.; заборгованість за комісіями становить 338,8 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

Ураховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Суд не може погодитися з аргументами позивача про те, що норми ЦК України в питанні нарахування пені є загальними та поступаються в пріоритеті застосування нормам спеціального законодавства ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки за змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», про які вказує позивач, так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 8000,00 грн відсутні.

Тому стягненню підлягає сума 10293,20 грн, що утворилась: Тіла кредиту – 4000,00 грн., заборгованість за відсотками 5954,40грн. та заборгованість за комісіями 338,80грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, виходячи з того, що суд частково задовольняє позов, до відшкодування позивачу підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1273,00 грн (10293,20 грн х 100% : 18293,20 грн = 56,26%, 2662,40 грн х 56,26 % : 100%=1273,00 грн).

Представник позивача також просить стягнути з відповідача 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги, детальний опис наданих послуг до акту, ордер на надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором з яких тіло-кредиту 4000грн., в той час позивачем заявлено до стягнення суму витрат на правничу допомогу 8000 грн.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю 'Діджи Фінанс' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"(ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором №251230 від 14.02.2024 року у розмірі 10293,20грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"(ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 1273,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Суддя