Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №610/3178/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 610/3178/26

н/п 2/953/5645/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді – Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Смаль Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача ТОВ "ФК «СІТІ КОЛЕКТ" звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9251785 від 24.04.2025 у розмірі 7684,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., та поштові витрати у розмірі 381, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 9251785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «МІЛОАН» 24.04.2025 року направило Відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, зазначений Позичальником у анкеті, одноразовий ідентифікатор, а саме: 814400, який був введений Відповідачем у відповідному розділі ІТС.

Зазначеними діями Відповідачем було прийнято (акцептовано) пропозицію укласти Кредитний договір № 9251785 на умовах, визначених офертою. Таким чином, 24.04.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно договору кредит надавався строком на 339 днів.

Підписання договору Відповідачем підтверджує ознайомлення з усіма його істотними умовами та отримання всієї інформації, передбаченої вимогами чинного законодавства України.

Згідно з умовами Кредитного договору № 9251785 від 24.04.2025 року, ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути отримані кошти та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «МІЛОАН» належним чином і в повному обсязі надало Відповідачу кредитні кошти у сумі 3 400,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену Позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме: НОМЕР_1 .

Таким чином, Первісний кредитор повністю виконав свій обов`язок за Кредитним договором, що свідчить про виникнення у Позичальника відповідного грошового зобов`язання щодо повернення отриманих коштів у встановлений договором строк.

25.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач набув усі права первісного кредитора за Кредитним договором № 9251785. До Позивача перейшли всі права первісного кредитора у повному обсязі, включаючи право на стягнення основної суми боргу, відсотків, комісій, штрафних санкцій та звернення до суду.

Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 9251785 становить 7 684,00 грн., що складається з: - тіла кредиту - 3 400,00 грн.; - комісії за надання кредиту - 4 284,00 грн.

16.07.2026 ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області справу №610/3178/26 передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

06.08.2026 справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026, справу передано судді Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 07.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

28.08.2026 до канцелярії Київського районного суду від Відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

02.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» частково, а саме: 1. Відмовити ТОВ «СІТІ КОЛЕКТ» в стягненні заборгованості за комісією за надання кредиту у повному обсязі, тобто в сумі 4284 грн 00 коп., врахувавши суму оплати 2380,00 грн. на користь ТОВ «Мілоан» як оплату тіла кредиту. Заборгованість за тілом кредиту визнає в розмірі 1020,00 грн. Встановити витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. Відмовити ТОВ «СІТІ КОЛЕКТ» в стягненні судових витрат, пов?язаних з підготовкою та направленням документів сумі 381,74 грн. На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України розгляд справи просить проводити за його відсутності. Вказує, що з позовними вимогами ТОВ «СІТІ КОЛЕКТ» згоден частково. Не заперечує проти того, що між ним та ТОВ «МІЛОАН» був укладений договір про споживчий кредит №9251785 від 24.04.2025 р. на суму 3400 грн 00 коп., протягом квітня-липня 2025 року Відповідачем було сплачено на користь ТОВ «МІЛОАН» грошові кошти в сумі 2380,00 грн.

Зазначає, що з комісією за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) повністю не згоден, вважає, що це протиправна дія та грубе порушення прав споживача, оскільки: - відповідач, як позичальник не замовляв у кредитодавця ніяких послуг, окрім надання йому споживчого кредиту в сумі 3400 грн; - при оформлення договору споживчого кредитування між кредитодавцем та позичальником не були узгоджені будь-які додаткові послуги для відповідача особисто; - відповідач не отримував від кредитодавця ніяких послуг, які пов`язані із обслуговуванням кредиту або кредитної заборгованості; - кредитодавець не надав до позовної заяви доказів на підтвердження справедливості умов договору щодо встановлення комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надавались кредитодавцем йому в якості плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості); - між відповідачем та кредитодавцем не було складено та узгоджено будь-якого акту або іншого узгодження про надання кредитодавцем додаткових послуг за договором споживчого кредитування №9251785 як обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Вважає, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) суперечить положенням ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому є нікчемними, несправедливими та суперечать принципу добросовісності.

Щодо стягнення з Відповідача витрат на професійну правову допомогу, то вважає, що зазначений позивачем розмір витрат – 7000 грн. є завищеним, неспівмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Тому просить зменшити витрати на правову допомогу до 1000 грн.

Щодо витрат пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн., вважає, що дані витрати не підлягають стягненню з Відповідача, оскільки документи про надання послуг/робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції не підтверджує того, що ці послуги/роботи стосуються позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості у справі №610/3178/26.

Проти стягнення витрат на сплату судовогю збору у pозмірі 2 662,40 грн. – не заперечує, якщо процедура стягнення буде відповідати вимогам ст. 141 ЦПК України.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, при подачі позову заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.

02.09.2026 до канцелярії суду від Відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому вказує, що позовні вимоги визнає частково.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.04.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 9251785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який було підписано з викоританням одноразового підпису одноразовим ідентифікатором 814400.

Згідно з умовами Кредитного договору № 9251785 від 24.04.2025 року, ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути отримані кошти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 3400.00 грн. Кредит надається загальним строком на 339 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 24.04.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 29.03.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п. 1.5. – 1.5.2., 1.6. Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 10924.20 грн. Денна процентна ставка складає: (10924.20 грн. / 3400.00 грн.) / 339 днів * 100% = 0.95%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2731.52 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 14324.20 грн. Комісія за надання кредиту: 452,20 грн., яка нараховується за ставкою 13.30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 10472.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Згідно з п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» та заповнення електронної анкети-заяви на отримання споживчого кредиту на вебсайті Первісного кредитора (https://amigo.com.ua) ТОВ «МІЛОАН» того ж дня направило Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір шляхом розміщення в особистому кабінеті Позичальника повного тексту договору відповідно до обраних Позичальником параметрів строку та суми кредиту. У процесі реєстрації та оформлення заявки Первісний кредитор здійснив ідентифікацію Позичальника шляхом отримання ідентифікаційних даних та їх верифікації із застосуванням засобів електронної комерції, передбачених чинним законодавством України, зокрема шляхом підтвердження належності Позичальнику номера мобільного телефону. Таким чином, особу, яка вчиняла дії в ІТС Первісного кредитора (особистому кабінеті на вебсайті), було однозначно встановлено як Відповідача.

Умовами кредитного договору № 9251785 було передбачено всі істотні умови договору, а саме: сума кредиту, строк користування кредитом, строк дії договору, загальна вартість кредиту, розмір комісії за надання кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням зазначеного договору.

На виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «МІЛОАН» належним чином і в повному обсязі надало Відповідачу кредитні кошти у сумі 3 400,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену Позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме: НОМЕР_1 .

На підтвердження перерахування коштів ТОВ «МІЛОАН» на рахунок НОМЕР_1 Позивачем надано платіжне доручення 1523211771 від 24.04.2025.

Отримання кредитних коштів Відповідачем не заперечувалося.

25.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач набув усі права первісного кредитора за Кредитним договором № 9251785. Із Витягу Реєстру Боржників вбачається, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 9251785.

Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 9251785 становить 7 684,00 грн., що складається з: - тіла кредиту - 3 400,00 грн.; - комісії за надання кредиту - 4 284,00 грн..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Щодо правової природи укладеного договору, то він являється кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9251785 від 24.04.2025 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 2330213 від 28.04.2020 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання, надавши Відповідачу кредитні кошти, що не заперечується Відповідачем.

Водночас, Відповідач взяті на себе зобов`язання частково виконував. Згідно відомостей про щодення нарахування та погашення за кредитним договором №9251785, суми у розмірі 476,00 грн., які отримані 18.05.2025, 02.06.2025, 17.06.2025, 02.07.2025, 18.07.2025, а всього 2380,00 грн. – зараховано як сплата комісії за надання кредиту.

Враховуючи вищевикладене та те, що Відповідач частково виконав зобов`язання щодо повернення кредиту, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3400,00 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1020,00 грн. (3400 грн. – 2380 грн. = 1020 грн.)

Разом з цим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмсірі 4284,00 гривень, при цьому виходить з наступного.

Спірний кредитний договір за своїм правовим характером є договором споживчого кредиту, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначається детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному вираженні та у грошовій формі) з урахуванням реальної річної процентної ставки, комісій за обслуговування кредитного рахунку, касове обслуговування, платежів за послуги третіх осіб тощо.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс22) сформулювала правовий висновок, згідно з яким комісія за обслуговування кредиту є правомірною лише у випадку, якщо кредитодавець надає споживачу додаткову супутню послугу, яка є окремою від самого надання та обслуговування кредиту, та за умови, що така послуга створює для споживача додаткове благо.

Обов`язок кредитодавця щодо ведення обліку заборгованості, розрахунку відсотків та моніторингу залишку боргу є внутрішніми операційними діями банку чи фінансової установи, які здійснюються у власних інтересах кредитора, а не супутніми послугами, що надаються позичальнику.

Крім того, положеннями ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено заборону включати до договорів умови, які передбачають сплату споживачем зборів, відсотків, комісій або інших платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Враховуючи, що встановлена кредитним договором щомісячна комісія не є платою за окремі супутні послуги фінансової установи в розумінні ЗУ «Про споживче кредитування», а є платою за дії, які кредитор вчиняє на власну користь, умови договору у цій частині є нікчемними відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України та положень ЗУ «Про споживче кредитування».

Оскільки нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, нарахування позивачем 4284,00 гривень - заборгованості по комісії є безпідставним та неправомірним, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

У позовній заяві представник Позивача просив стягнути з Відповідача судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн.

Позивачем на підтвердження понесених судових витрат пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн. надано: Договір про надання послуг/виконаних робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів іншої продукції №ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025, Додаток №3 до Договору №ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026, Акт надання послуг №80 від 28.02.2026, опис вкладення у Укрпошта документ №0505574979069.

Суд дійшов висновку, що судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн. стягненню з Відповідача не підлягають, оскільки надані документи не містять відомостей про те, що надані послуги/виконані роботи з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів іншої продукції стосуються позову ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин 1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» задоволено на 13,27 % відповідно судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» в розмірі 353,30 грн. (2662,40 грн х 13,27 %).

Позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, стосовно якого суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» здійснюється представником позивача за довіреністю від 13.03.2026 – Варшавським Костянтином Анатолійовичем.

ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» уклало договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026 з адвокатом Богомоловим Віктором Вікторовичем, який надав правові (юридичні) послуги позивачу по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до заявки про надання правової допомоги №367 від 10.02.2026 сторони за договором №ДО-20260202/001 про надання правової допомоги від 02.02.2026 погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатом Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Згідно витягу акту №367 про надання юридичної допомоги від 10.02.2026 адвокатом надані послуги у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором №9251785, боржник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , а саме: усна консультація (з вивчення документів) – 1 година, 2000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 1 година, 5000 грн.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором №9251785 від 24.04.2025 року в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп.,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» суму сплаченого судового збору у розмірі 353 (триста п`ятдесят три) гривні 30 коп. (2662,40 грн х 13,27 %).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ: 43950742, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, офіс 321.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя С.А. Колесник