Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №953/1792/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1792/26

н/п 3/953/525/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

09 лютого 2026 року о 07 годині 32 хвилини ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Харкові по вул. Метлинського, 62, з ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» відмовився, що зафіксовано на бодікамери, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.5 Правил дорожнього руху України, зокрема, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_2 викликався у судове засідання шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення повідомлення на номер телефону, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд враховує, що добровільне надання працівникам поліції номера телефону для внесення його до протоколу про адміністративне правопорушення, суд розцінює як надання ОСОБА_3 згоди на здійснення його виклику до суду судовою повісткою в електронній формі відповідно до вимог, передбачених п.п. 5,6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.01.2023 № 28.

Суд враховує, що відомості про час розгляду справ оприлюднені на офіційному сайті Київського районного суду м. Харкова, який є загальнодоступним. ОСОБА_4 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так ОСОБА_2 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

22 квітня 2026 року та 24 червня 2026 року до канцелярії суду від захисника - адвоката Скоробогатька В.Ю., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги від 02 березня 2026 року, надійшли клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У поданих клопотаннях захисник зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_3 у працівників патрульної поліції були вимкнені нагрудні відеореєстратори. На переконання сторони захисту, умисне вимкнення працівниками поліції нагрудних відеореєстраторів могло бути способом приховування неправомірних висловлювань та обставин, за яких ОСОБА_2 фактично не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння. Захисник послався на те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про здійснення відеозйомки, що, на думку сторони захисту, є порушенням вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Долучений до матеріалів справи відеозапис є копією, а не оригіналом, що, на його думку, ставить під сумнів допустимість, належність та достовірність такого доказу з огляду на вимоги ст. 251, 252 КУпАП. Вказав, що зазначений відеозапис не є безперервним, у зв`язку з чим виникають обґрунтовані сумніви щодо його автентичності та повноти відображення обставин події. Окремо захисник послався на те, що ОСОБА_2 є громадянином Республіки Узбекистан, однак під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи не було забезпечено участі перекладача. На думку сторони захисту, це є істотним порушенням процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та перешкоджало належній реалізації нею права на захист.

06 жовтня 2026 року до канцелярії суду надійшла зава від захисника – адвоката Скоробогатька В.Ю., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 02.03.2026, про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 поза межами міста Харкова.

Суд зауважує, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження суду 17 лютого 2026 року. Судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням сторони захисту, зокрема: 19.05.2026 захисник просив відкласти судовий розгляд у зв`язку із зайнятістю в іншій справі; 02.06.2026 у судове засідання не з`явились ОСОБА_2 та його захисник з невідомих суду причин; 24.06.2026 захисник заявив клопотання про залучення перекладача та участь у справі Сотволдієва Б. у режимі відеоконференції, у зв`язку з чим розгляд справи відкладений; 28.07.2026 захисник заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з пошуком перекладача; 09.09.2026 захисник подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Враховуючи те, що до заяви захисника Скоробогатька В.Ю. про відкладення судового розгляду, призначеного на 06.10.2026 на 10 годину 00 хвилин, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 поза межами міста Харкова жодних доказів на підтвердження цього не надано, захисник у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, суд розцінює причин неявки вказаних осіб у судове засідання неповажними.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 та його захисника у судовому засіданні, а також беручи до уваги, що законом передбачені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), з огляду на неодноразові відкладення судових засідань за клопотанням сторони захисту, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та його захисника, які будучи належним чином повідомленими, не з`явились у судове засідання без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Враховуючи вище викладене, ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме «розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці» відповідають ознакам, що знижують увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які зазначені в Інструкції.

Пунктом 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Правилами дорожнього руху України визначені обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів, зокрема, п. 2.5 зазначено саме обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським саме за відмову ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто поліцейським встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.5 ПДР України. Протокол складений з дотриманням вимог ст.ст. 254 КУпАП та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення підтверджується доказами, що містяться у справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586611 від 09 лютого 2026 року;

- відеозаписом з бодікамери;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 лютого 2026 року;

- рапортом інспектора роти 6 взводу 1 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП від 09 лютого 2026 року;

- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області Бурикіної В., з якої вбачається, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Аналізуючи доводи захисника – адвоката Скоробогатька В.Ю. суд вважає їх непереконливими з огляду на те, що вони головною мірою мають формальний характер, а в решті полягають у переоцінці окремих доказів із наданням їм тенденційної оцінки на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не відповідає їх дійсному змісту та не узгоджується з іншими доказами, а також в акцентуванні уваги на другорядних обставинах, що не мають істотного значення і не спростовують винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

Так, на відеозаписах із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції зафіксовані події, що мали місце 09 лютого 2026 року, зокрема обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування працівників поліції з останнім, повідомлення йому про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння, а також подальші дії працівників поліції та ОСОБА_1 щодо проходження такого огляду.

Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою і дії посадової особи, яка його складала у порядку, передбаченому законом ОСОБА_2 не оскаржував.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 суду не надав.

Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту у клопотанні про закриття провадження у справі, поданому 22 квітня 2026 року, про відсутність безперевного відеозапису та витребування у зв`язку з цим (клопотання від 24 червня 2026 року) з УПП в Харківській області оригіналів відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, з огляду на таке.

Так суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи і має відношення до адміністративного правопорушення.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті справи.

Суд зазначає, що зміст зафіксованого на наявних файлах в сукупності із рештою матеріалів справи поза розумним сумнівом підтверджує, що ОСОБА_2 , будучи водієм транспортного засобу, був зупинений працівниками поліції, під час спілкування працівників поліції з останнім, йому було повідомлено про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_2 відповів відмовою, що утворило склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд враховує, що відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами.

За таких обставин, відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Суд також не приймає до уваги посилання захисника на те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про здійснення відеозйомки, що, на думку сторони захисту, є порушенням вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Такі доводи самі по собі не ставлять під сумнів допустимість та достовірність досліджених судом відеозаписів. Зі змісту наявних у матеріалах справи відеозаписів убачається, що вони здійснювалися працівниками поліції під час виконання ними службових повноважень за допомогою нагрудних відеореєстраторів та містять безпосередню фіксацію обставин події, що має значення для правильного вирішення справи.

При цьому захисником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що відсутність повідомлення ОСОБА_1 про здійснення відеозйомки призвела до спотворення змісту відеозапису, втручання у його зміст, його монтажу або іншим чином вплинула на достовірність зафіксованих на ньому обставин.

Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а суд оцінює такі докази у сукупності з іншими матеріалами справи

Щодо клопотання захисника від 24 червня 2026 року про витребування з Управління патрульної поліції в Харківській області оригіналів відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, суд зазначає, що необхідність витребування таких доказів має бути обґрунтована наявністю конкретних обставин, які ставлять під сумнів достовірність наявних у справі відеозаписів та які неможливо встановити за допомогою вже досліджених судом доказів.

Однак сторона захисту не навела достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про невідповідність долучених до матеріалів справи відеозаписів оригінальним записам, їх редагування, монтаж або інше втручання у їх зміст. Саме по собі посилання на те, що долучені відеозаписи не є безперервними та, на думку захисту, мають ознаки копій, не є достатньою підставою для висновку про їх недостовірність.

За таких обставин суд не вбачає необхідності у витребуванні оригіналів відеозаписів, оскільки наявні у матеріалах справи відеозаписи є доступними для безпосереднього дослідження судом, містять відомості, що мають значення для встановлення обставин справи, та у сукупності з іншими доказами дають можливість об`єктивно встановити перебіг подій 09 лютого 2026 року.

Щодо посилання сторони захисту у клопотанні про закриття провадження у справі від 24 червня 2026 року про те, що незалучення перекладача під час складання протоколу позбавила ОСОБА_1 можливості усвідомити зміст обвинувачення, надати пояснення та реалізувати право на захист та клопотання сторони захисту від 24 червня 2026 року про залучення у справі перекладача, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа має право виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо вона не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Разом із тим матеріали справи, зокрема відеозапис спілкування особи з працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів, об`єктивно свідчать про відсутність мовного бар`єру.

Так, із відеозапису вбачається, що працівники поліції звертаються до особи та ставлять їй запитання українською мовою, при цьому особа без сторонньої допомоги розуміє зміст поставлених їй запитань, адекватно та по суті реагує на них, підтримує діалог із працівниками поліції та надає відповіді російською мовою.

Таким чином, сам факт того, що особа відповідає російською мовою, не свідчить про нерозуміння нею української мови. Навпаки, послідовність діалогу, відповідність відповідей поставленим українською мовою запитанням та відсутність необхідності перекладу під час спілкування з працівниками поліції свідчать про те, що особа розуміє українську мову в обсязі, достатньому для розуміння суті провадження та реалізації своїх процесуальних прав.

Верховний Суд у своїй практиці при вирішенні питання щодо необхідності залучення перекладача також враховував фактичну здатність особи розуміти запитання, поставлені українською мовою, та надавати на них зрозумілі відповіді.

Отже, визначальним для вирішення питання про залучення перекладача є не те, якою мовою особа бажає надавати пояснення, а наявність реальної потреби у перекладі, зумовленої недостатнім розумінням мови провадження.

У даному випадку така потреба матеріалами справи не підтверджується. Навпаки, відеозапис безпосередньо підтверджує, що особа розуміє звернення до неї українською мовою та здатна належним чином комунікувати з особами, які спілкуються українською мовою.

Крім того, з наданої стороною захисту посвідки на проживання слідує, що ОСОБА_2 з 20.10.2021 року мешкає в України, тобто майже 5 років перебуває в мовному середовищі та сприймає його.

Суд, з урахуванням викладеного, фактичної поведінки ОСОБА_1 , зафіксованої на наданому поліцейськими відеозаписі, його здатність розуміти зміст поставлених запитань та надавати на них відповіді, відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення права на перекладача та зауважує, що сама по собі обставина, що ОСОБА_2 є громадянином Узбекістану, але протягом 5 років мешкає в Україні, відповідає працівникам поліції російською мовою, не свідчить про нерозуміння ним української мови, якщо фактичний перебіг спілкування підтверджує протилежне.

За таких обставин підстави вважати, що без участі перекладача особа не здатна розуміти хід провадження або реалізовувати передбачені ст. 268 КУпАП права, відсутні.

Інші доводи сторони захисту суд до уваги не бере та вважає їх такими, що викладені з метою ухилення водія від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, кваліфікую дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Матеріали справи не містять даних щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_3 нових правопорушень вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 248, 251, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586611 від 09 лютого 2026 року).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_4 що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Суддя С.В. Демченко