Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №621/871/26 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/871/26

Провадження 2/621/1322/26

05 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання – А.Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , (не з`явилась),

відповідач - Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області, (представник не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила визначити їй додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , пропущений з поважних причин. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивачка просить суд визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини: - після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , та - після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 11.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (а. с. 48 – 48 зворот).

З метою підготовки справи до судового розгляду судом витребувано докази від Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області щодо кола осіб, які були зареєстровані разом з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області інформацію про те, чи звертався будь-хто до нотаріальної контори з заявою про прийняття або відмову від спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Слобожанське Чугуївського району Харківської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Витребувані докази надійшли до Зміївського районного суду Харківської області (а. с. 50, 52 – 54).

Ухвалою суду від 14.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників про дату, час і місце судового засідання (а. с. 92 – 93).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила провести судовий розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву з викладом заперечень проти позову, в тому числі будь-яких інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Заяв про відкладення судового розгляду, пояснень третьої особи щодо позову, в тому числі будь-яких інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від третьої особи до суду не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Слобожанське Чугуївського району Харківської області померла мати позивачки - ОСОБА_3 . Останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 була адреса: АДРЕСА_1 . 3 метою підтвердження інформації щодо місця реєстрації ОСОБА_3 , позивачка зверталась до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області із заявою, у якій просила надати їй довідку про зареєстрованих на день смерті матері осіб за адресою: АДРЕСА_1 . Відповіді на запит позивачкою отримано не було. Станом на день смерті ОСОБА_3 разом з нею проживав її колишній чоловік – батько позивачки – ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Слобожанське Чугуївського району Харківської області помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_4 як доньки та батька підтверджується даними свідоцтва про народження. Останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 була наступна адреса: АДРЕСА_1 . 3 метою підтвердження інформації щодо місця реєстрації ОСОБА_4 , позивачка зверталась до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області із заявою, у якій просила надати їй довідку про зареєстрованих на день смерті батька осіб за адресою: АДРЕСА_1 . Відповіді на запит позивачкою отримано не було.

Заповіту мати та батько не залишали, а тому має місце спадкування за законом. У встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері, який спливав 28.08.2022 року, позивачка не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак пропуск цього строку був спричинений не недбалістю чи зволікання, а об?єктивними, надзвичайними та непереборними обставинами, які фактично охопили весь період після смерті матері та унеможливили своєчасне оформлення спадкових прав, а саме: Смерть моєї ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто буквально одразу після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та запровадження воєнного стану. Саме в цей період Харківська область та значна частина України перебували під постійними обстрілами, відбувалися активні бойові дії, життя людей було паралізоване страхом, небезпекою та повною невизначеністю. Робота державних органів та нотаріальних установ була суттєво порушена, доступ до правової допомоги був обмежений, пересування громадян було небезпечним або практично неможливим, а питання виживання та безпеки ставали єдиними першочерговими. У таких умовах звернення до нотаріуса не було простим формальним юридичним кроком, а вимагало реальної можливості безпечно пересуватися, збирати документи, отримувати консультації, мати доступ до установ, що фактично було відсутнім. Крім того, на момент смерті матері та протягом усього шестимісячного строку позивачка мала на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачка самостійно несла повну відповідальність за життя, здоров?я та безпеку дітей, і в умовах війни, постійних обстрілів, відсутності стабільного зв?язку, транспорту та нормального функціонування державних інституцій, всі сили були спрямовані виключно на забезпечення елементарних умов існування дітей та порятунок нашої сім?ї. Після поховання матері сім`я опинилися у надзвичайно складних життєвих умовах, оскільки постало питання негайного виїзду/евакуації з України з метою збереження життя. Тривалий час позивачка разом із сім`єю перебували у м. Києві, не маючи можливості залишити домівку через небезпеку, пов?язану з постійними обстрілами, загрозою для життя та хаотичною ситуацією в країні. Лише приблизно 23.03.2022 року вдалося здійснити виїзд сім`ї до кордону між Україною та Словаччиною. 27.03.2022 року позивачка з дітьми перетнули кордон України та опинилися у Словаччині, а фактично наступного дня, 28.03.2022 року, прибули до знайомих у Чехію, оскільки не мали ні житла, ні фінансової підтримки, ні розуміння, що робити далі. У подальшому, розуміючи, що повернення до України є неможливим та небезпечним, позивачка знайшла знайомих у Канаді, які погодилися прийти сім`ю, у зв`язку із чим позивачка була змушена готуватися до нового переїзду. 05.05.2022 року сім`я позивачки виїхали до Польщі, а 08.05.2022 року вилетіли до Канади. Таким чином, у межах шестимісячного строку після смерті матері позивачка фактично перебувала у постійному вимушеному переміщенні між країнами, без постійного місця проживання, без фінансової стабільності, без доступу до українських нотаріальних процедур та без розуміння механізмів оформлення спадщини з-за кордону. Після прибуття 08.05.2022 року до Канади виникла необхідність вирішувати численні життєво важливі питання: оформлення статусів, реєстрація, організація проживання, забезпечення дітей, зарахування до навчальних закладів, адаптація до абсолютно іншої правової та соціальної системи. У цих умовах питання оформлення спадщини в Україні вимагало складних юридичних дій, консультацій, засвідчення документів, пересилання, що було надзвичайно важко здійснити. Додатково ситуація ускладнилася тим, що у червні 2022 року, вже під час перебування за кордоном, позивачка отримала тяжку травму руки та була змушена терміново звернутися до відділення невідкладної допомоги Mackenzie Health (Emergency Department) з діагнозом: травматична ампутація (After Visit Summary від 20.06.2022). Така травма с надзвичайно тяжким ушкодженням, що супроводжується не лише значним фізичним болем та шоком, а й фактичною втратою нормальної функціональної здатності кінцівки, потребою у невідкладному медичному втручанні та тривалому складному лікуванні. Фактично після отримання такої травми позивачка перебувала у стані фізичного виснаження, постійного болю та обмеження рухливості, що позбавляло мене можливості виконувати навіть звичайні побутові дії, не кажучи вже про складні юридичні процедури.

Перебування позивачки за межами України протягом майже всього строку, встановленого для прийняття спадщини, створило об?єктивні та непереборні перешкоди для подання заяви у визначений законом термін. З урахуванням положень ст. 1270 ЦК України, базовий шестимісячний строк спливав 28.08.2022 року, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 перебіг цього строку у період воєнного стану був зупинений, але не більше ніж на чотири місяці, тобто граничний строк подання заяви фактично спливав 28.12.2022 року. Проте навіть у межах цього продовженого строку позивачка була позбавлена реальної можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Слобожанське Чугуївського району Харківської області помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 була адреса: АДРЕСА_1 . Заповіту батько не залишав, а тому має місце спадкування за законом. Після смерті батька позивачки ОСОБА_4 , позивачка також не звернулася у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, однак такий пропуск був зумовлений тими ж об?єктивними, тривалими та істотними життєвими обставинами, які виникли ще після смерті матері позивачки та фактично продовжували існувати і після смерті батька. Шестимісячний строк після смерті батька, який розпочався 01.06.2023 року та спливав 01.12.2023 року, припав на період, коли позивачка продовжувала перебувати у Канаді як вимушено переміщена особа, самостійно утримувала двох малолітніх дітей, не мала реальної можливості прибути в Україну, продовжувала мати проблеми зі здоров?ям після тяжкої травми руки 20.06.2022 року, потребувала медичної підтримки, а також змушена була вирішувати питання адаптації, проживання, медичного забезпечення та повсякденного догляду за дітьми. Саме на цей період припадає також підтвердження тривалих проблем зі здоров?ям медичними рекомендаціями від 01.12.2023 року, тобто фактично на дату закінчення шестимісячного строку після смерті батька. Крім того, після смерті батька ОСОБА_4 медичні потреби дітей позивачки продовжували вимагати постійної уваги та особистої участі з її боку.

Таким чином пропуск строку для прийняття спадщини після смерті батька випливає з продовженням тих самих життєвих подій: смерть матері у перші дні війни, вимушеної евакуація з України з двома малолітніми дітьми, перебування у Словаччині, Чехії, Польщі та Канаді, відсутність стабільного житла і підтримки, складність доступу до українських нотаріальних та консульських процедур, тяжкої травми руки з діагнозом травматична ампутація 20.06.2022 року, подальшого лікування і реабілітації, медичні потреби дітей, а також психологічне виснаження після втрати обох батьків. У сукупності ці обставини об?єктивно, істотно та безперервно перешкоджали позивачці своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .

Оскільки встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, ОСОБА_1 звернулась до суду та просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 (а. с. 1 – 12, 55 – 70).

Відповідач будь-яких заперечень проти позовних вимог чи на спростування фактичних обставин, викладених у позові, до суду не подавав.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_7 , батьками якої згідно Свідоцтва про народження (Серія НОМЕР_1 від 01.12.1986 року) є ОСОБА_8 – батько, ОСОБА_9 – мати (прізвище, ім`я та по батькові у свідоцтві зазначено російською мовою) (а. с. 19).

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрували шлюб 20.12.2013 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, Серія НОМЕР_2 від 20.12.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2186. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 (а. с. 20).

Згідно паспорту громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданого 11.01.2014 року Зміївським РВ ГУ ДМС України в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 13 – 15).

ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_10 – батько, ОСОБА_1 – мати. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 425 від 03.02.2015 року (а. с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_10 – батько, ОСОБА_1 – мати. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_5 , виданого Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1638 від 05.08.2021 року (а. с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_6 від 04.04.2022 року, актовий запис № 67 від 04.04.2022 року (а. с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_7 від 05.06.2023 року, актовий запис № 161 від 05.06.2023 року (а. с. 24).

З відомостей паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 (номер паспорта НОМЕР_8 , орган що видав 8012, дата видачі 05.09.2019 року), вбачається, що ОСОБА_14 виїхала за межі території України та 08.05.2022 року прибула до Канади (а. с. 16 – 18).

До матеріалів справи долучено медичну документацію ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , в яких міститься інформація щодо захворювання, діагнозу, лікування, тощо. Переклад медичної документації здійснено перекладачем ОСОБА_18 , підпис якої засвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шишовою І.П. (а. с. 29 – 41, 78 – 83).

Із заяви ОСОБА_1 від 18.06.2025 року вбачається, що вона зверталась до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про надання їй відомостей про зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 осіб, станом на день смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та станом на день смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана заява була направлена засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 30.06.2025 року (а. с. 25 – 27, 28).

Згідно витребуваних судом доказів, Відділом ЦНАП Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області надано суду інформацію про те, що станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із нею, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 30).

Згідно витребуваної від Зміївської державної контори Харківської області інформації, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1967 року народження, спадкова справа відсутня. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № довідки 85493319 від 03.06.2026 року (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № довідки 85493328 від 03.06.2026 року (заповіти/спадкові договори), за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 52, 54).

Дослідивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом спору даної цивільної справи є встановлення поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви на прийняття спадщини та наявності підстав для визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом норм Книги шостої "Спадкове право", для оформлення права на спадщину, уповноваженій особі необхідно встановити вид спадкування (за законом чи заповітом), склад спадщини, час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, а також осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачка по справі є спадкоємицею І черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

При цьому, згідно ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У разі пропущення встановленого законом строку, відповідно до положень ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з правовою позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Ільхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як роз`яснюється у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання при визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові ВС від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зазначено, що суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Спадкодавиця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 24 лютого 2022 року (тобто в період дії визначеного законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачкою) розпочалася військова агресія російської федерації проти України, в зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений і діє до теперішнього часу.

У подальшому, з метою збереження життя та здоров`я своїх малолітніх дітей позивачка ОСОБА_1 27.03.2022 року виїхала за межі України та 08.05.2022 року прибула до Канади, а отже об`єктивно не мала можливості в установлений законом строк звернутись особисто до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлих батьків.

24.02.2022 року розпочалася повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, в зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, неодноразово продовжений і діє до теперішнього часу.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено дослідженими під час судового розгляду доказами, позивачка не могла звернусь у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, як після смерті матері, так і після смерті батька, у зв`язку зі складними життєвими обставинами, які виникли у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та воєнним станом в Україні, самостійно утримувала двох малолітніх дітей, не мала реальної можливості прибути в Україну, мала проблеми зі станом здоров?я, потребувала медичної підтримки, а також змушена була вирішувати питання адаптації, проживання, медичного забезпечення та повсякденного догляду за дітьми, а отже пропустила визначений законом строк з поважних причин.

Представник відповідача Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області не висловив заперечень з приводу обставин, викладених ОСОБА_1 у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд вважає поважними причину пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері та батька, та наявними підстави для задоволення позову про визначення їй додаткового строку для подання такої заяви.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, в зв`язку з незаявленність позивачкою вимог щодо стягнення судових витрат, питання розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1220, 1222, 1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, статями 4, 12, 13, 81- 83, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , додатковий строк у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , додатковий строк у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 04397508, адреса: вул. Миру, 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460.

Третя особа: Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ 02894148, адреса: вул. Адміністративна, 29, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404.

Суддя В.Філіп`єва